Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Тина Берадзе: «Очень важно не пропустить момент, когда человек «кричит» о помощи»

  2. Новое в психиатрии

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патогенез и современные подходы к лечению хронической боли

  5. Оценка эффективности и безопасности леветирацетама в качестве дополнительной терапии у детей с резистентными фокальными эпилепсиями

  6. Место эсциталопрама в лечении депрессивных и тревожных расстройств

  7. Применение церебролизина у пациентов с болезнью Альцгеймера

  8. Антидепресанти подвійної дії у лікуванні депресивних розладів: клінічні особливості та мішені терапії

  9. Поражения периферической нервной системы: структурно-функциональные особенности

  10. Рекомендации по лечению пациентов с аффективными расстройствами и коморбидными соматическими состояниями

  11. Руководство по профилактическому лечению эпизодической мигрени у взрослых

  12. Афобазол в лечении стрессовых и тревожных расстройств

  13. Положительный эффект применения милдроната в ранней реабилитации неврологических больных

  14. Эффективность и переносимость тразодона, миансерина и амитриптилина у пожилых пациентов с депрессией

  15. Ведення пацієнтів із когнітивними розладами на фоні дисциркуляторної енцефалопатії

  16. Применение препарата гамалате В<sub>6</sub> в лечении головных болей напряжения

  17. Императивы жизненного пути кенигсбергского философа. <br> Заметки о клиническом случае Иммануила Канта

Ведення пацієнтів із когнітивними розладами на фоні дисциркуляторної енцефалопатії

У структурі неврологічної патології найбільш актуальними та соціально значущими залишаються цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ), які посідають перше місце серед неврологічних хвороб. Зростання кількості ЦВЗ у нашій країні в основному зумовлене хронічними, повільно прогресуючими формами – дисциркуляторними енцефалопатіями (ДЕ). Згідно з епідеміологічними даними, ДЕ становлять до 67% у структурі ЦВЗ. Із них 15-20% випадків зумовлені кардіологічною патологією, 47-55% – атеросклеротичним ураженням судин мозку в поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) [1].
Ядро клінічної картини ДЕ складають когнітивні порушення у поєднанні з неврологічними синдромами [2]. Провідну роль у формуванні когнітивних порушень при судинних ураженнях головного мозку відіграє ураження білої речовини та базальних гангліїв, що призводить до порушення зв’язку лобних часток головного мозку і підкіркових структур. Основним патогенетичним фактором розвитку цього феномену є АГ, яка призводить до змін судинної стінки (ліпогіаліноз) переважно у судинах мікроциркуляторного русла. Внаслідок цього розвивається артеріолосклероз, що зумовлює зміну фізіологічної реактивності судин [3]. Ці патологічні зміни судин призводять до зниження перфузії, розвитку ішемії речовини головного мозку та множинних лакунарних інфарктів. Також важливе значення мають великі поодинокі інфаркти мозку, невеликі інфаркти мозку у «стратегічних» ділянках (таламус, медіобазальні відділи мозку) та втрата мозкової тканини внаслідок кумулятивного ефекту множинних лакунарних інфарктів [4].
Когнітивні порушення, що виникають внаслідок ЦВЗ, отримали назву «судинні когнітивні розлади» (СКР). Спектр цих розладів досить широкий – від мінімально виражених ознак до деменції [5].
Лікування СКР – складне завдання, яке передбачає ранній початок терапії, етапність (залежно від проявів когнітивних порушень), індивідуальний підхід з урахуванням супутньої патології, безперервність терапії та контроль ефективності [6].
Відомо, що когнітивні розлади при ЦВЗ зумовлені холінергічною недостатністю, яка доповнюється глутаматергічною ексайтотоксичністю в ділянці базального ядра Мейнерта. Саме тому найбільш перспективним напрямком профілактики та лікування СКР є застосування препаратів, що мають модулюючу дію на холінергічну та глутаматергічну системи [7, 8].
До засобів, що впливають на холінергічну передачу, відносять попередники ацетилхоліну та інгібітори ацетилхолінестерази. Ефективність антихолінестеразних препаратів доведено в рандомізованих дослідженнях, але при їх застосуванні слід враховувати можливі побічні ефекти [7].
Останнім часом для лікування деменції ефективно застосовують препарати групи адамантів. Перспективним представником цієї групи є неконкурентний антагоніст NMDA-рецепторів мемантин (1-аміно-3,5-диметиладамантан), який має низьку спорідненість із рецептором і тому не викликає побічних дій з боку центральної нервової системи. Він регулює іонний транспорт, блокує кальцієві канали, нормалізує мембранний потенціал, покращує процес передачі нервового імпульсу. Результати експериментальних досліджень показали, що в умовах глутаматної ексайтотоксичності мемантин попереджає пошкодження нейронів. На фоні лікування мемантином відмічається покращення мнестичних функцій, при цьому спостерігається уповільнення прогресування патологічних процесів [9]. Мемантин можна використовувати разом із інгібіторами ацетилхолінестерази або як їх альтернативу [7].
Метою нашого дослідження стало вивчення впливу мемантину гідрохлорид на когнітивний статус пацієнтів із ДЕ ІІ стадії.

Матеріали та методи дослідження
Для вирішення поставленої мети проведено клініко-неврологічне обстеження 44 пацієнтів (25 жінок і 19 чоловіків) віком від 55-65 років із ДЕ ІІ стадії на фоні АГ та церебрального атеросклерозу. Всі учасники були розділені на дві групи: до 1-ї увійшли 24 пацієнти, які отримували мемантину гідрохлорид у дозі 10 мг 1 раз на добу протягом двох місяців; 2-у групу склали 20 хворих, котрі отримували пірацетам по 400 мг тричі на добу протягом двох місяців. В обстежених не було в анамнезі церебральних інсультів, транзиторних ішемічних атак, інфаркту міокарда.
Усім хворим проводили клініко-неврологічне обстеження, лабораторні дослідження, комп’ютерну, магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку. Ефективність терапії оцінювали за допомогою психометричних методів, які включали шкалу оцінки психічного статусу (ММSE), Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій, тест малювання годинника [10]. Для оцінки стійкості уваги та динаміки працездатності використовували методику таблиць Шульте [11]. Шкали Бека та Спілберга – Ханіна застосовували для оцінки депресивних та тривожних розладів [12].
ММSE являє собою опитувальник із 9 пунктів. Оцінка шкали ММSE: 26-30 балів – норма, 20-25 – помірна когнітивна недостатність, легка деменція, 19-13 – помірна деменція, ? 12 – виражена деменція.
Монреальська шкала дозволяє оцінити різні когнітивні сфери: увагу і концентрацію, виконавчі функції, пам’ять, мову, конструктивно-зорові навички, абстрактне мислення, рахування і орієнтацію. Час для проведення складає 10 хвилин. Оцінка у 26-30 балів свідчить про нормальний когнітивний статус.
Для проведення тесту малювання годинника обстежуваному пропонується намалювати годинник, який показує певний час. Максимальний бал оцінки тесту – 10, ? 8 балів свідчить про наявність у хворого клінічно значимих когнітивних порушень.
Таблиці Шульте використовуються для оцінки стійкості уваги та працездатності. Людині, яка проходить обстеження, почергово пропонують 5 таблиць, на яких у довільному порядку розташовані числа від 1 до 25. Необхідно знайти і показати числа в порядку зростання. Проба повторюється з різними таблицями в кількості 5. Оцінюються ефективність роботи, ступінь спрацьованості, психічна стійкість. Показники ступеня спрацьованості та психічної стійкості < 1,0 свідчили про хорошу психічну стійкість, при цьому зростання показника пов’язували із погіршенням психічної стійкості пацієнта до завдання.
Оцінку ступеня депресивних розладів проводили за допомогою шкали Бека. Результат 10-15 балів вказував на наявність м’якої депресії, 16-19 – помірної, > 19 – вираженої. Рівень тривожності визначали за допомогою шкали Спілберга – Ханіна (визначення особистісної та реактивної тривоги). Результат до 30 балів вказував на низький рівень тривоги, 31-45 – середній, ? 46 – високий.
Оцінку стану хворих проводили до та після лікування.

Результати та їх обговорення
У клінічній картині ДЕ в пацієнтів було виявлено поєднання неврологічного дефіциту, когнітивних порушень, а також депресивних розладів. Серед скарг хворих найчастіше спостерігалися: підвищена втомлюваність, порушення пам’яті, зниження концентрації уваги, роздратованість, зниження ініціативи, «тяжкість» у голові, головний біль, тривога, безсоння, запаморочення.
У неврологічному статусі у всіх пацієнтів із ДЕ відмічали характерні симптоми: рефлекси орального автоматизму, порушення конвергенції, пірамідну недостатність, вестибулоатактичні розлади.
На МРТ головного мозку хворих були виявлені лакунарні інфаркти, кортикальна та субкортикальна атрофія мозку, які є характерними для ІІ стадії ДЕ.
У ході нейропсихологічних досліджень у всіх пацієнтів виявлено когнітивні порушення помірного ступеня, про що свідчать дані обстеження за Монреальською шкалою та ММSE (табл. 1). У структурі порушень пізнавальних функцій домінували розлади вербальної пам’яті, концентрації уваги та рахування.
Результати проведеного тесту малювання годинника підтвердили наявність когнітивних порушень. Хворі допускали деякі неточності розміщення стрілок, стрілки показували неправильний час.
Під час обстеження пацієнтів за допомогою таблиць Шульте було відмічено порушення довільної уваги, розумової працездатності.
За допомогою шкали Бека у пацієнтів до лікування виявлені ознаки депресії легкого ступеня. Результати обстеження хворих за шкалою Спілберга – Ханіна свідчили про помірний рівень реактивної тривожності (табл. 2).

effektiperrenosimtrado4.jpg

Після проведеного лікування пацієнти обох груп відмічали покращення самопочуття, концентрації уваги, деяке підвищення рівня розумової працездатності, фону настрою і загального рівня активності.
У неврологічному статусі після лікування в обох групах змін не спостерігали.
Через 2 місяці терапії виявлене чітке покращення всіх основних когнітивних функцій у пацієнтів групи мемантину. Згідно зі шкалою ММSE, достовірно підвищилася загальна когнітивна продуктивність у пацієнтів 1-ї групи (до лікування – 24,6 ± 0,71 бала та 29,5 ± 0,82 – після, р < 0,05). Оцінка когнітивних функцій за Монреальською шкалою також свідчила про покращення когнітивного статусу у хворих 1-ї групи (20,8 ± 0,63 бала до лікування та 25,6 ± 0,9 – після, р < 0,05). Аналогічні показники в 2-й групі пацієнтів змінювалися недостовірно (кількість балів згідно з тестом ММSE до лікування – 24,8 ± 0,93 та 26,1 ± 0,78 – після, р > 0,05; кількість балів згідно з обстеженням за Монреальською шкалою до лікування – 21,2 ± 0,64 та 23,2 ± 0,84 – після, р > 0,05).
Аналіз результатів тесту малювання годинника також свідчив про покращення когнітивного статусу в групі мемантину, що було підтверджено збільшенням показника за 10-бальною шкалою оцінки (8,05 ± 0,05 бала до лікування та 9,0 ± 0,01 – після, р < 0,05). У контрольній групі даний показник достовірно не змінювався (8,04 ± 0,06 бала до лікування і 8,2 ± 0,07 – після, р > 0,05).
Під час вивчення динаміки функції довільної уваги за допомогою таблиць Шульте встановлено достовірні відмінності в 1-й групі хворих, про що свідчило зменшення показника ступеня спрацьованості та психічної стійкості (табл. 1). У 2-й групі після проведеного лікування достовірних змін показника ступеня спрацьованості при вірогідному покращенні показника психічної стійкості отримано не було.
За показниками психологічного тестування, згідно зі шкалами Бека та Спілберга – Ханіна, відмічалося зменшення депресивних проявів у пацієнтів обох груп, про що свідчило достовірне зниження рівня депресії за шкалою Бека та рівня реактивної тривожності (табл. 2). Достовірних відмінностей рівня особистої тривожності між хворими до та після терапії в обох групах пацієнтів не виявили.
Пцієнти добре переносили терапію мемантином та пірацетамом. При цьому у двох пацієнтів 1-ї групи і двох 2-ї групи відмічався головний біль, який проходив самостійно, один хворий 1-ї групи скаржився на збудження, неприємні відчуття напруження в ногах в перші дні прийому мемантину.

Висновки
Таким чином, у пацієнтів з ДЕ ІІ ст., які отримували мемантину гідрохлорид, відмічали покращення основних когнітивних функцій – вербальної пам’яті, довільної уваги і загальне підвищення когнітивної продуктивності. Крім того, спостерігали зменшення проявів астенії.
Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати використання мемантину гідрохлорид у комплексному лікуванні хворих на ДЕ ІІ ст. як сучасний ефективний і визнаний світовою медичною громадськістю препарат для лікування когнітивних розладів.

Литература
1. Хобзей М.К. Стан неврологічної служби в Україні у 2009 році / М.К. Хобзей, Т.С. Міщенко, О.М. Зінченко, М.В. Голубчиков // Новости медицины и фармации. – 2010. – № 339. – С. 69-79.
2. Волошин П.В. Судинна деменція / П.В. Волошин, Т.С. Міщенко, О.В. Дмитрієва // Мистецтво лікування. – 2004. – № 5 (011). – С. 36-39.
3. Мищенко Т.С. Гипертензивная дисциркуляторная энцефалопатия и сосудистая деменция / Т.С. Мищенко, Л. Шестопалова, В. Кожевникова, И. Лапшина // Ліки України. – 2005. – № 5. – С. 57-60.
4. Дамулин И. В. Сосудистая деменция // Невропатология и психиатрия им. С.С. Корсакова. – 1999. – № 3. – С. 4-11.
5. Sallawag S., Fernis S. et al. Efficacy of donepezil in mild cognitive impairment: a randomized placebo controlled trial // Neurology. – 2004. – Vol. 63. – P. 651-657.
6. Trkinyunti T., Ronica O. et al. Emerging Therapies for Vascular Dementia and Vascular Cognitive impairment // Stroke. – 2004. – Vol. 35. – P.1010.
7. Мельников В.А. Глутаматергическая и холинергическая стратегии фармакотерапии возрастной деменции // Клин. Психиатрия. – 2005. – Т. 13, № 4 (49). – С. 6-11.
8. Дамулин И.В. Новая нейропротективная и терапевтическая стратегия при деменциях: антагонист NMDA-рецепторов Акатинол Мемантин // Рус.мед.журн. – 2001. – Т. 9, № 25. – С. 1178-1182.
9. Копчак О.О. Вивчення ефективності тривалого застосування мемантину в лікуванні когнітивних порушень у хворих з хронічною недостатністю мозкового кровообігу // Ліки України. – 2012. – № 1 (157). – С. 73-78.
10. Синдром помірних когнітивних порушень при старінні // Методичні рекомендації. – Київ, 2007. – 32 с.
11. Литвиненко Н.В. Когнітивний профіль пацієнтів із розсіяним склерозом / Н.В. Литвиненко, В.А. Пінчук, Г.Я. Силенко // Проблеми екології та медицини. – № 3-4. – 2012. – С. 13-15.
12. Киршева Н.В., Рябчикова Н.В. Психология личности (тесты, опросники, методики. – М.: Геликон, 1995. –236 с.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2012 Рік

Зміст випуску 6-2, 2012

  1. Денис Угрин: «Раннє втручання може мати величезний вплив на траєкторію розвитку багатьох психічних захворювань»

  2. Мозг, разум и развитие

  3. Актуальные вопросы детской психиатрии

  4. Наркотическая зависимость у подростков: от осознания проблемы к созданию модели помощи

  5. Терапевтичне батьківство: роль прийомних батьків у зціленні дітей з розладами прив’язаності

  6. Чим міряти інтелект?

  7. Изменения в диагностике и терапии эпилепсий у детей

  8. Великі проблеми мінімальної мозкової дисфункції, або що ми знаємо про моторну незграбність?

  9. Эффективность кортексина в терапии синдрома дефицита внимания с гиперактивностью по данным ЭЭГ-исследования

  10. Сучасні підходи до лікування неорганічного енурезу у дітей та підлітків

  11. Поширеність розладів зі спектру аутизму в Україні: погляд на проблему очима дитячого невролога

  12. Шизофренія у дітей та підлітків: особливості діагностики, лікування та реабілітації

  13. Шизофренія у дітей та підлітків: особливості діагностики, лікування та реабілітації (закінчення)

Зміст випуску 2-1, 2012

  1. Національні клінічні настанови щодо лікування хвороби Паркінсона: принципи, завдання, структура

  2. Нарушения ходьбы и равновесия в пожилом и старческом возрасте: клиническая диагностика и ведение пациентов

  3. Купирование клинических проявлений депрессии у пациентов пожилого возраста

  4. Особенности проявления психосоматических расстройств у лиц пожилого возраста

  5. Лечение тревоги у лиц пожилого возраста: клиническая эффективность афобазола

  6. Распространенность депрессии среди лиц пожилого возраста в Украине

  7. Эффективность церебролизина в сочетании с рисперидоном у пациентов с шизофренией и преимущественно негативными симптомами

  8. Подходы к лечению психологических и поведенческих симптомов при деменции

  9. Центральная постинсультная боль: актуальные вопросы

  10. Методы терапии доброкачественного пароксизмального позиционного головокружения

  11. Влияние милдроната на двигательные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии

  12. Танакан при лечении легких и умеренных когнитивных расстройств сосудистого генеза

  13. Лечение эссенциального тремора

  14. Применение препарата габагамма в комплексной терапии хронических вертеброгенных радикулопатий

  15. Роль нейропротекции в терапии гипертонической энцефалопатии

  16. Трифлузал в лечении острых и хронических форм цереброваскулярных нарушений и ассоциированной кардиальной патологии

  17. Коррекция вестибулярных нарушений у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт

Зміст випуску 10 (45), 2012

  1. Организация психиатрической помощи во Франции

  2. Актуальные темы ECNP-2012

  3. Новое в психиатрии

  4. Новое в эпилептологии

  5. Оценка переносимости и эффективности противоэпилептических препаратов нового поколения

  6. Доказательные исследования в психиатрии: анализ практической значимости

  7. Применение риссета в терапии шизофрении: оценка эффективности, безопасности и переносимости

  8. Тразодон пролонгированного действия в лечении большого депрессивного расстройства

  9. Психокоррекционная помощь детям с нарушениями аутистического спектра

  10. Эволюция взглядов на проблему фибромиалгии

  11. Методичні рекомендації для медичних працівників закладів охорони здоров’я з надання лікувально-профілактичної допомоги особам, які бажають позбутися залежності від тютюну

  12. Пациент Адольф Гитлер: в поиске клинических оснований зла (продолжение)

Зміст випуску 8 (43), 2012

  1. Джин Шук: «Пациенты с пограничным расстройством личности больше не относятся к числу безнадежных, как было принято считать раньше»

  2. Новое в психиатрии

  3. Новое в эпилептологии

  4. Анальгетическое направление при лечении нейромышечной патологии

  5. Анксиолитические препараты в комплексной терапии тревожных расстройств при психосоматических заболеваниях

  6. Препарат неокардил в лечении больных с кардиоваскулярным риском

  7. Применение Леветирацетама в детской эпилептологии: опыт и надежды

  8. Несколько слов об аутизме, детской психиатрии и инклюзии

  9. Карбамазепин в лечении пациентов с биполярным расстройством

  10. Рекомендации по лечению болезни Альцгеймера и других видов деменции

  11. Рекомендации по медикаментозному лечению шизофрении

  12. Рекомендации по медикаментозному лечению шизофрении (окончание)

  13. Эффективность и переносимость венлафаксина длительного высвобождения у пациентов с большим депрессивным расстройством

  14. Раненный целитель. <br> Обзор жизни и научного наследия Виктора Хрисанфовича Кандинского

Зміст випуску 7 (42), 2012

  1. Тина Берадзе: «Очень важно не пропустить момент, когда человек «кричит» о помощи»

  2. Новое в психиатрии

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патогенез и современные подходы к лечению хронической боли

  5. Оценка эффективности и безопасности леветирацетама в качестве дополнительной терапии у детей с резистентными фокальными эпилепсиями

  6. Место эсциталопрама в лечении депрессивных и тревожных расстройств

  7. Применение церебролизина у пациентов с болезнью Альцгеймера

  8. Антидепресанти подвійної дії у лікуванні депресивних розладів: клінічні особливості та мішені терапії

  9. Поражения периферической нервной системы: структурно-функциональные особенности

  10. Рекомендации по лечению пациентов с аффективными расстройствами и коморбидными соматическими состояниями

  11. Руководство по профилактическому лечению эпизодической мигрени у взрослых

  12. Афобазол в лечении стрессовых и тревожных расстройств

  13. Положительный эффект применения милдроната в ранней реабилитации неврологических больных

  14. Эффективность и переносимость тразодона, миансерина и амитриптилина у пожилых пациентов с депрессией

  15. Ведення пацієнтів із когнітивними розладами на фоні дисциркуляторної енцефалопатії

  16. Применение препарата гамалате В<sub>6</sub> в лечении головных болей напряжения

  17. Императивы жизненного пути кенигсбергского философа. <br> Заметки о клиническом случае Иммануила Канта

Зміст випуску 6 (41), 2012

  1. Надія Долішня: «Лікування депресії – це не позбавлення симптомів, а лікування кожної хворої людини зокрема»

  2. Новое в психиатрии

  3. Новое в эпилептологии

  4. Ежегодная встреча Японского общества психиатров

  5. Генетика и эпигенетика шизофрении

  6. Лечение посттравматического головокружения

  7. Применение церебролизина у пациентов с сосудистой деменцией

  8. Ородисперсный золмитриптан в лечении больных мигренью

  9. Сигма-рецепторы и механизмы действия антидепрессантов: клинико-фармакологические аспекты

  10. Досвід лікування хронічного маячного розладу у пацієнтки із розумовою відсталістю

  11. Руководство по фармакотерапии ажитации

  12. Эффективность и переносимость леветирацетама в качестве монотерапии при лечении парциальной эпилепсии у пациентов молодого возраста

  13. Терапия рисперидоном у детей с раздражительностью при аутистическом расстройстве

  14. Послеполуденный отдых Фавна. <br> Балет и болезнь Вацлава Нижинского

Зміст випуску 5 (40), 2012

  1. Всемирный день без табака

  2. Проект Концепції вдосконалення психіатричної допомоги дітям

  3. Что нового в диагностике и лечении эпилепсии у взрослых?<br> Краткий анализ рекомендаций по диагностике и лечению эпилепсии у детей и взрослых (N ICE, 2012)

  4. Новое в эпилептологии

  5. Новое в психиатрии

  6. Применение ботулинического токсина типа А в лечении и комплексной реабилитации пациентов, перенесших инсульт

  7. Зипразидон в лечении шизофрении

  8. Диагностические критерии болезни Альцгеймера и умеренных когнитивных нарушений

  9. Дополнительная терапия леветирацетамом у пациентов с резистентной эпилепсией

  10. Современные достижения в вопросах терапии курения

  11. Сравнительное исследование тразодона замедленного высвобождения и сертралина при большом депрессивном расстройстве

  12. Антиоксидантная терапия у лиц с дисциркуляторной энцефалопатией, отягощенной сахарным диабетом 2-го типа

  13. Тайная жизнь миллиардера-затворника.<br> Болезнь Говарда Хьюза

Зміст випуску 4 (39), 2012

  1. Ангедония как клиническая основа депрессивного расстройства

  2. Новое в эпилептологии

  3. Новое в психиатрии

  4. Боль в спине: мифы и реальность

  5. Хроническая боль в спине: современные представления о механизмах развития и лечении

  6. Применение неокардила в лечении вегетососудистой дистонии

  7. Нейропсихологический аспект Четвертой мировой войны

  8. Синдром Кандинского - Клерамбо в проекции проблемы «Другой - Чужой»

  9. Когнітивно-поведінкова терапія тривожних розладів: модель розуміння, терапії та емпіричні докази ефективності

  10. Руководство по диагностике и лечению эпилепсий у детей и взрослых

  11. Рекомендации по ведению пациентов с генерализованным тревожным расстройством

  12. Эффективность современных антипсихотиков при биполярной депрессии

  13. Клиническая эффективность и безопасность оксапина при лечении детей с эпилепсией

  14. Болезни Императора Европы

Зміст випуску 3 (38), 2012

  1. Интернет-форум «Шизофрения – лечение общением»

  2. Расстройства из спектра аутизма: факторы риска и профилактика

  3. Новое в психиатрии

  4. Новое в эпилептологии

  5. Роль церебролизина в лечении болезни Альцгеймера: обзор доказательных исследований

  6. Специфический механизм действия амисульприда при шизофрении

  7. Ведение пациентов с биполярной депрессией

  8. Синдром Кандинского – Клерамбо в проекции проблемы «Другой – Чужой»

  9. Майндфулнес-орієнтована КПТ - новий ефективний метод попередження рецидиву депресії

  10. Новые подходы в лечении пациентов с диабетической полинейропатией

  11. Топирамат в лечении фармакорезистентной эпилепсии у детей

  12. Гамалате B6 в лечении тревожных состояний

  13. Влияние милдроната на когнитивные функции пациентов с кардиоцеребральной патологией

  14. Роль та місце психосоціальної реабілітації в системі психіатричної допомоги

  15. Духовные поиски великого писателя. <br> Загадки болезни Николая Гоголя

Зміст випуску 2 (37), 2012

  1. «Как врач и как человек вижу потенциальную угрозу в том, что все больше людей предпочитают виртуальные отношения»

  2. Сучасні принципи нутрітивної підтримки неповносправних дітей та їх реалізація в Україні

  3. Новое в психиатрии

  4. Новое в эпилептологии

  5. Обсесивно-компульсивний розлад, синдром і особистість

  6. Велаксин в лечении хронических болевых синдромов

  7. Захворювання периферичної нервової системи: оптимізація лікування

  8. Биполярное расстройство – акцент на депрессии

  9. Терапия депрессии в амбулаторной психиатрической практике: клиническое наблюдение

  10. Комментарий

  11. СИНДРОМ КАНДИНСКОГО – КЛЕРАМБО в проекции проблемы «Другой – Чужой»

  12. Схема-терапія пограничного розладу особистості

  13. Рисперидон в лечении детей дошкольного возраста с кондуктивным расстройством

  14. Прегабалин в лечении нейропатической боли различного происхождения

  15. Нейрорецепторные механизмы действия афобазола

  16. ИГРЫ РАЗУМА Джона Форбса Нэша

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій