сховати меню
Думка експерта

Нові виклики для системи психіатричної допомоги дітям і дорослим молодого віку

сторінки: 5

Ігор Марценковський
Ігор Марценковський
канд. мед. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «НДІ психіатрії МОЗ України», керівник секції дитячої та підліткової психіатрії Асоціації психіатрів України
12 червня 2020 р.

Одним із пріоритетів системи охорони психічного здоров’я в Україні має стати забезпечення спадкоємності та безперервності психіат­ричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-підліткових сервісів до служб для дорослих. Принаймні кожна четверта людина у світі має проблеми з психічним здоров’ям. Зокрема, 75 % психічних захворювань дебютують до 25 років.

Системи охорони психічного здоров’я у світі традиційно поділено на сервіси для дорослих і дітей. Психіатрична допомога дітям і підліткам є частиною системи психіатричних послуг дорослим і не належить до пріоритетів при фінансуванні та кадровому забезпеченні. Цілісну політику в галузі охорони психічного здоров’я за роки незалежної української держави не вибудовано. Функції охорони психічного здоров’я дітей дотепер розподілені між Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики та Міністерством освіти і науки, діяльність яких у цій сфері погано скоординована і часто спирається на відомчі регуляторні документи, що суперечать один одному, мають різну, нерідко застарілу, терміно­логію. Нині психіатричні сервіси, які надають допомогу дітям і дорослим, також погано координують свою діяльність. Важливо наголосити, що підліткам, а часто і молодим особам, які досягли повноліття, притаманні відмінні від дітей чи дорослих специфічні особ­ливості порушень психіки й поведінки, які потребують спеціальних високоспеціалізованих терапевтичних втручань і специфічних форм соціального захисту. Після досягнення повноліття споживачі психіатричних послуг фактично залишаються поза увагою служб психіатричної підтримки.

Як приклад, сервіси, що надають спеціальні освітні послуги, АВА і TEACCH терапію для молодих осіб із розладами аутистичного спектра (РАС) у більшості країн Європи, мало­доступні. Так, підлітки з гіперкінетичним розладом після досягнення повно­ліття мають обмежений доступ до сучасних лікарських засобів, зокрема стимулянтів. Це є однією з причин зростання у когорті зазначених осіб дрібної злочинності та застосування до них примусових заходів медичного характеру. Крім того, після досягнення підлітком повноліття психіатри нерідко переглядають діагнози, кардинально змінюючи терапію.

В Україні бракує програм державної підтримки забезпечення психо­стимуляторами, сучасними атиповими антипсихотиками дорослих ­молодого віку з розладами з дефіцитом уваги і гіперактивністю (РДУГ), шизо­френією, біполярним афективним розладом. Перевагу надають хворим, які не продемонстрували значущої терапев­тичної відповіді на традиційні лікарські засоби, а також тим, у кого довелося відмовитися від лікування конвенційними засобами вна­слідок неприйнятних побічних ефектів.

У грудні 2014 р. у Венеції відбулася Європейська конференція StraMeHS із проблем психічного здоров’я молоді, а також спадкоємності та безперервності психі­атричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-­підліткових сервісів до служб для дорослих на рівні Міністерств охорони здоров’я країн Європейського союзу. Україна не зробила кроків із розроблення ­концепції реформування психіатричної допо­моги за рекомендаціями конференції. Відсутні спеціа­лізовані сервіси для надання психіат­ричної допомоги підліткам і молодим особам із тяж­кими розладами поведінки, для примусових заходів медичного характеру підліткам із розладами психіки та поведінки, які скоїли право­порушення.

Із початку 2020 р. людство пере­живає колективну психічну травму, пов’язану з пандемією COVID-19, що має як безпосередні, так і відтерміновані наслідки для психічного здоров’я. Так, прогно­зованим є зростання кількості та тяжкості психічних захворювань, зменшення доступності до загальномедичної, психіатричної допомоги та соціальної підтримки для осіб з особливими потребами внаслідок розладів психіки та поведінки. Пандемія в Україні розвивається на тлі ­реформування спеціалізованої медичної допомоги, скорочення фінан­сування амбулаторних психіатричних сервісів і психіатричних лікарень, що неминуче матиме свої наслідки. Впродовж багатьох років дослідники вивчають вплив соціальної ізоля­ції на психічне здоров’я, поширеність органних патологій, як-от ішемічна хвороба серця та інсульт, ризик смертно­сті.

COVID-19 викликав найбільшу насильницьку ізоляцію в істо­рії людства, локаут, відчуття втрати безперервності життя. Особливо уразливими є когорти підлітків і молодих осіб із РАС, шизофренією, РДУГ. Громади водно­час «стали недружніми до них». Ці пацієнти були позбавлені доступу до програм інклюзив­ної освіти і соціальної інклю­зії. Програми дистанційного навчан­ня та телемедицини під час локдауну продемонстрували негативний вплив на перебіг психічних розладів, що призвело до регресу адаптивних форм поведінки, погір­шення показників соціальної компетентності, здатності до соціальної інклюзії у багатьох споживачів психіатричної допомоги.

У Великій Британії зареєстровано збільшення випадків знущання та насильства над дітьми, скоєння суїцидальних вчинків і само­ушкоджувальної поведінки у неповнолітніх із розладами психіки. Частка пацієнтів, які отримують амбулаторні психіатричні обстеження та втручання, в Іспанії за час пандемії скоротилася на 75 %. Денні сервіси, реабілітаційні відділення для психіатричних хворих у громадах були зачинені.

Тож діти й підліт­ки з психічними розладами в Україні відчувають гострий брак підтримки з боку соціальних служб та амбулаторних програм психіатричної допо­моги. Слід розробити механізми підвищення ефективності психіатричної допомоги в умовах масової ізоляції, деморалізації систем психіат­ричної та соціальної підтримки за високого рівня інфікування та скорочення спеціалізованих сервісів і медичних працівників, підготувати відповідні інструментарії специфічної профілактики в групах ризику.

Випуски поточного року

8 (119)

Зміст випуску 8 (119), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т. Скрипник

  3. Л. О. Герасименко

  4. Я. Є. Саноцький, Т. М. Слободін, Л. В. Федоришин, В. В. Білошицький, І. Р. Гаврилів, А. В. Гребенюк, І. Б. Третяк, С. В. Фєдосєєв

  5. Г. М. Науменко

  6. С. А. Мацкевич, М. И. Бельская

7 (118)
6 (117)
5 (116)
4 (115)
3 (114)
1
2 (113)
1 (112)