Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяНові виклики для системи психіатричної допомоги дітям і дорослим молодого віку
-
- Ігор Марценковський
- канд. мед. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «НДІ психіатрії МОЗ України», керівник секції дитячої та підліткової психіатрії Асоціації психіатрів України
Одним із пріоритетів системи охорони психічного здоров’я в Україні має стати забезпечення спадкоємності та безперервності психіатричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-підліткових сервісів до служб для дорослих. Принаймні кожна четверта людина у світі має проблеми з психічним здоров’ям. Зокрема, 75 % психічних захворювань дебютують до 25 років.
Системи охорони психічного здоров’я у світі традиційно поділено на сервіси для дорослих і дітей. Психіатрична допомога дітям і підліткам є частиною системи психіатричних послуг дорослим і не належить до пріоритетів при фінансуванні та кадровому забезпеченні. Цілісну політику в галузі охорони психічного здоров’я за роки незалежної української держави не вибудовано. Функції охорони психічного здоров’я дітей дотепер розподілені між Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики та Міністерством освіти і науки, діяльність яких у цій сфері погано скоординована і часто спирається на відомчі регуляторні документи, що суперечать один одному, мають різну, нерідко застарілу, термінологію. Нині психіатричні сервіси, які надають допомогу дітям і дорослим, також погано координують свою діяльність. Важливо наголосити, що підліткам, а часто і молодим особам, які досягли повноліття, притаманні відмінні від дітей чи дорослих специфічні особливості порушень психіки й поведінки, які потребують спеціальних високоспеціалізованих терапевтичних втручань і специфічних форм соціального захисту. Після досягнення повноліття споживачі психіатричних послуг фактично залишаються поза увагою служб психіатричної підтримки.
Як приклад, сервіси, що надають спеціальні освітні послуги, АВА і TEACCH терапію для молодих осіб із розладами аутистичного спектра (РАС) у більшості країн Європи, малодоступні. Так, підлітки з гіперкінетичним розладом після досягнення повноліття мають обмежений доступ до сучасних лікарських засобів, зокрема стимулянтів. Це є однією з причин зростання у когорті зазначених осіб дрібної злочинності та застосування до них примусових заходів медичного характеру. Крім того, після досягнення підлітком повноліття психіатри нерідко переглядають діагнози, кардинально змінюючи терапію.
В Україні бракує програм державної підтримки забезпечення психостимуляторами, сучасними атиповими антипсихотиками дорослих молодого віку з розладами з дефіцитом уваги і гіперактивністю (РДУГ), шизофренією, біполярним афективним розладом. Перевагу надають хворим, які не продемонстрували значущої терапевтичної відповіді на традиційні лікарські засоби, а також тим, у кого довелося відмовитися від лікування конвенційними засобами внаслідок неприйнятних побічних ефектів.
У грудні 2014 р. у Венеції відбулася Європейська конференція StraMeHS із проблем психічного здоров’я молоді, а також спадкоємності та безперервності психіатричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-підліткових сервісів до служб для дорослих на рівні Міністерств охорони здоров’я країн Європейського союзу. Україна не зробила кроків із розроблення концепції реформування психіатричної допомоги за рекомендаціями конференції. Відсутні спеціалізовані сервіси для надання психіатричної допомоги підліткам і молодим особам із тяжкими розладами поведінки, для примусових заходів медичного характеру підліткам із розладами психіки та поведінки, які скоїли правопорушення.
Із початку 2020 р. людство переживає колективну психічну травму, пов’язану з пандемією COVID-19, що має як безпосередні, так і відтерміновані наслідки для психічного здоров’я. Так, прогнозованим є зростання кількості та тяжкості психічних захворювань, зменшення доступності до загальномедичної, психіатричної допомоги та соціальної підтримки для осіб з особливими потребами внаслідок розладів психіки та поведінки. Пандемія в Україні розвивається на тлі реформування спеціалізованої медичної допомоги, скорочення фінансування амбулаторних психіатричних сервісів і психіатричних лікарень, що неминуче матиме свої наслідки. Впродовж багатьох років дослідники вивчають вплив соціальної ізоляції на психічне здоров’я, поширеність органних патологій, як-от ішемічна хвороба серця та інсульт, ризик смертності.
COVID-19 викликав найбільшу насильницьку ізоляцію в історії людства, локаут, відчуття втрати безперервності життя. Особливо уразливими є когорти підлітків і молодих осіб із РАС, шизофренією, РДУГ. Громади водночас «стали недружніми до них». Ці пацієнти були позбавлені доступу до програм інклюзивної освіти і соціальної інклюзії. Програми дистанційного навчання та телемедицини під час локдауну продемонстрували негативний вплив на перебіг психічних розладів, що призвело до регресу адаптивних форм поведінки, погіршення показників соціальної компетентності, здатності до соціальної інклюзії у багатьох споживачів психіатричної допомоги.
У Великій Британії зареєстровано збільшення випадків знущання та насильства над дітьми, скоєння суїцидальних вчинків і самоушкоджувальної поведінки у неповнолітніх із розладами психіки. Частка пацієнтів, які отримують амбулаторні психіатричні обстеження та втручання, в Іспанії за час пандемії скоротилася на 75 %. Денні сервіси, реабілітаційні відділення для психіатричних хворих у громадах були зачинені.
Тож діти й підлітки з психічними розладами в Україні відчувають гострий брак підтримки з боку соціальних служб та амбулаторних програм психіатричної допомоги. Слід розробити механізми підвищення ефективності психіатричної допомоги в умовах масової ізоляції, деморалізації систем психіатричної та соціальної підтримки за високого рівня інфікування та скорочення спеціалізованих сервісів і медичних працівників, підготувати відповідні інструментарії специфічної профілактики в групах ризику.
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2020 Рік
Зміст випуску 10 (121), 2020
Зміст випуску 9 (120), 2020
Зміст випуску 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Зміст випуску 7 (118), 2020
Зміст випуску 6 (117), 2020
Зміст випуску 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Зміст випуску 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Зміст випуску 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Зміст випуску 2 (113), 2020
Зміст випуску 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Зміст випуску 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися