Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
стаття в PDF-форматі

Нові виклики для системи психіатричної допомоги дітям і дорослим молодого віку

  • Ігор Марценковський
    Ігор Марценковський
    канд. мед. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «НДІ психіатрії МОЗ України», керівник секції дитячої та підліткової психіатрії Асоціації психіатрів України

Одним із пріоритетів системи охорони психічного здоров’я в Україні має стати забезпечення спадкоємності та безперервності психіат­ричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-підліткових сервісів до служб для дорослих. Принаймні кожна четверта людина у світі має проблеми з психічним здоров’ям. Зокрема, 75 % психічних захворювань дебютують до 25 років.

Системи охорони психічного здоров’я у світі традиційно поділено на сервіси для дорослих і дітей. Психіатрична допомога дітям і підліткам є частиною системи психіатричних послуг дорослим і не належить до пріоритетів при фінансуванні та кадровому забезпеченні. Цілісну політику в галузі охорони психічного здоров’я за роки незалежної української держави не вибудовано. Функції охорони психічного здоров’я дітей дотепер розподілені між Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики та Міністерством освіти і науки, діяльність яких у цій сфері погано скоординована і часто спирається на відомчі регуляторні документи, що суперечать один одному, мають різну, нерідко застарілу, терміно­логію. Нині психіатричні сервіси, які надають допомогу дітям і дорослим, також погано координують свою діяльність. Важливо наголосити, що підліткам, а часто і молодим особам, які досягли повноліття, притаманні відмінні від дітей чи дорослих специфічні особ­ливості порушень психіки й поведінки, які потребують спеціальних високоспеціалізованих терапевтичних втручань і специфічних форм соціального захисту. Після досягнення повноліття споживачі психіатричних послуг фактично залишаються поза увагою служб психіатричної підтримки.

Як приклад, сервіси, що надають спеціальні освітні послуги, АВА і TEACCH терапію для молодих осіб із розладами аутистичного спектра (РАС) у більшості країн Європи, мало­доступні. Так, підлітки з гіперкінетичним розладом після досягнення повно­ліття мають обмежений доступ до сучасних лікарських засобів, зокрема стимулянтів. Це є однією з причин зростання у когорті зазначених осіб дрібної злочинності та застосування до них примусових заходів медичного характеру. Крім того, після досягнення підлітком повноліття психіатри нерідко переглядають діагнози, кардинально змінюючи терапію.

В Україні бракує програм державної підтримки забезпечення психо­стимуляторами, сучасними атиповими антипсихотиками дорослих ­молодого віку з розладами з дефіцитом уваги і гіперактивністю (РДУГ), шизо­френією, біполярним афективним розладом. Перевагу надають хворим, які не продемонстрували значущої терапев­тичної відповіді на традиційні лікарські засоби, а також тим, у кого довелося відмовитися від лікування конвенційними засобами вна­слідок неприйнятних побічних ефектів.

У грудні 2014 р. у Венеції відбулася Європейська конференція StraMeHS із проблем психічного здоров’я молоді, а також спадкоємності та безперервності психі­атричної допомоги при переході споживачів психіатричних послуг від дитячо-­підліткових сервісів до служб для дорослих на рівні Міністерств охорони здоров’я країн Європейського союзу. Україна не зробила кроків із розроблення ­концепції реформування психіатричної допо­моги за рекомендаціями конференції. Відсутні спеціа­лізовані сервіси для надання психіат­ричної допомоги підліткам і молодим особам із тяж­кими розладами поведінки, для примусових заходів медичного характеру підліткам із розладами психіки та поведінки, які скоїли право­порушення.

Із початку 2020 р. людство пере­живає колективну психічну травму, пов’язану з пандемією COVID-19, що має як безпосередні, так і відтерміновані наслідки для психічного здоров’я. Так, прогно­зованим є зростання кількості та тяжкості психічних захворювань, зменшення доступності до загальномедичної, психіатричної допомоги та соціальної підтримки для осіб з особливими потребами внаслідок розладів психіки та поведінки. Пандемія в Україні розвивається на тлі ­реформування спеціалізованої медичної допомоги, скорочення фінан­сування амбулаторних психіатричних сервісів і психіатричних лікарень, що неминуче матиме свої наслідки. Впродовж багатьох років дослідники вивчають вплив соціальної ізоля­ції на психічне здоров’я, поширеність органних патологій, як-от ішемічна хвороба серця та інсульт, ризик смертно­сті.

COVID-19 викликав найбільшу насильницьку ізоляцію в істо­рії людства, локаут, відчуття втрати безперервності життя. Особливо уразливими є когорти підлітків і молодих осіб із РАС, шизофренією, РДУГ. Громади водно­час «стали недружніми до них». Ці пацієнти були позбавлені доступу до програм інклюзив­ної освіти і соціальної інклю­зії. Програми дистанційного навчан­ня та телемедицини під час локдауну продемонстрували негативний вплив на перебіг психічних розладів, що призвело до регресу адаптивних форм поведінки, погір­шення показників соціальної компетентності, здатності до соціальної інклюзії у багатьох споживачів психіатричної допомоги.

У Великій Британії зареєстровано збільшення випадків знущання та насильства над дітьми, скоєння суїцидальних вчинків і само­ушкоджувальної поведінки у неповнолітніх із розладами психіки. Частка пацієнтів, які отримують амбулаторні психіатричні обстеження та втручання, в Іспанії за час пандемії скоротилася на 75 %. Денні сервіси, реабілітаційні відділення для психіатричних хворих у громадах були зачинені.

Тож діти й підліт­ки з психічними розладами в Україні відчувають гострий брак підтримки з боку соціальних служб та амбулаторних програм психіатричної допо­моги. Слід розробити механізми підвищення ефективності психіатричної допомоги в умовах масової ізоляції, деморалізації систем психіат­ричної та соціальної підтримки за високого рівня інфікування та скорочення спеціалізованих сервісів і медичних працівників, підготувати відповідні інструментарії специфічної профілактики в групах ризику.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2020 Рік

Зміст випуску 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Зміст випуску 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Зміст випуску 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Зміст випуску 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Зміст випуску 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Зміст випуску 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Зміст випуску 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Зміст випуску 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Зміст випуску 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Зміст випуску 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Зміст випуску 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій