Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії

Найпоширенішим методом стаціонарного лікування пацієнтів із депресією ­є фармакотерапія антидепресантами, що може призводити до небажаних ефектів. Це зумовлює пошук альтернативних підходів. Одним із них може бути застосування препаратів на основі натуральної спеції шафрану, компоненти якого чинять позитивний вплив на нейромедіаторні системи, а також мають протизапальні та нейропротективні властивості.До вашої уваги представлено стислий огляд публікації S. Chauhan et al. «Exploring the potential of saffron as a therapeutic agent in depression treatment: a comparative review» у виданні Yale J Biol Med (2024; 97 [3]: 365–381), у якій автори проаналізували перспективи застосування препаратів шафрану, зокрема, для лікування пацієнтів із депресією.

Депресія — психічний розлад, якому притаманне хронічне відчуття безнадійності, пригнічений настрій, порушення когнітивних функцій та втрата вподобань. Із часом депресія може призвести до неврологічної дисфункції, труднощів із концентрацією уваги, зміни звичок харчування та режиму сну, нездатності відчувати радість і суїцидальних думок. Протягом життя людина пере­живає щонайменше один ­епізод депресії, причому жінки страждають вдвічі час­тіше порівняно із чоловіками.

Нині одним із найпоширеніших стаціонарних методів лікування пацієнтів із депресією ­стала фармакотерапія, попри наявність інших підходів (Klein etal., 2023).

Відповідно до Міжнародної класифікації ­хвороб 11-го перегляду (МКХ-11) виділяють:

• Рекурентний депресивний розлад (поточний епізод помірної тяжкості без психотичних симптомів; поточний тяжкий епізод із/без психо­тичних симптомів; поточний стан ремісії; рекурентний депресивний розлад не уточнений.
• Одиночний епізод депресивного розладу (­помірної тяжкості без психотичних симптомів; тяжкий із/без психотичних симптомів (ICD-11, 2023).

Згідно з даними Всесвітньої організації ­охорони здоров’я (ВООЗ), депресія нині уражає від 251 до 310 млн людей (близько 3,4 % населення світу, діапазон із можливою похибкою 2–6 %) ­незалежно від їхнього вікового чинника та географічного місцезнахо­дження; поширеність депресії вища ­серед жінок (Liu, 2023).

Пандемія COVID-19 призвела до зростання поши­реності депресії і тривожних розладів у ­світі більш ніж на 25 % 2020 року, причому жінки та ­особи молодого віку були особливо ­вразливими групами (Santomauro etal., 2021). На жаль, значна кількість осіб, які мають проблеми з психічним здоров’ям, не отримують адекватного лікування ­через різноманітні перешкоди, як-от брак ­ресурсів і квалі­фікованих медпрацівників та соціальна ­стигма, пов’язана з психічними розладами (Woody etal., 2017; Sachan etal., 2022).

Відкриття антидепресантів (АД) у 1950-х роках ­значно змінило підходи до лікування пацієнтів із депресією, що сприяло помітному зниженню рівня самогубств ­серед пацієнтів (Hall etal., 2003). Проте АД притаманна низка недоліків, зокрема низькі показники ремісії (понад 30 % пацієнтів не досягають її, попри багаторазові курси терапії) і погана переносимість (часто пацієнти припиняють приймання ліків протягом уже перших кількох місяців) (Rush, 2007; Cassano and Fava, 2004).

­Раніше широко вико­ристовували трициклічні АД (ТЦА) та інгі­бітори МАО (іМАО), проте нині їх рідко ­призначають через побіч­ний негативний вплив на здоров’я (Brown, 1989). Хоча «нові» АД чинять менше побічних ефектів, серйозними проблемами залишаються сексу­альна дисфункція, порушення з боку шлунково-кишкового ­тракту та синдром відміни (Khawam etal., 2006).

Основні симптоми, чинники ризику та патомеханізми депресії

Упродовж тривалого часу основним підходом у ­лікуванні пацієнтів із депресією були традиційні фармакологічні втручання, насамперед терапія АД, як-от СІЗЗС та селективними інгібіторами зворотного захоплення серо­тоніну й норадреналіну (СІЗЗСН). Попри ефективність такої тера­пії для багатьох пацієнтів, вона не позбавлена обмежень. До недотримання режиму та припинення ­лікування часто призводять поширені побічні ефекти, як-от збільшення ваги, сексуальні дисфункції та шлунково-кишкові ­розлади. Відстрочений (часто на кілька тижнів) початок терапев­тичних ефектів може спричинити занепокоєння у пацієнтів під час початкової фази лікування. Тому зростає визнання необхідності альтернативних варіантів ліку­вання, які можуть забезпечити ефективне ­полегшення симптомів депресії без пов’язаних із цим недоліків традицій­ної фармакотерапії. Додаткові побічні ефекти, ­як-от постійний смуток, що є центральною ознакою в складних мере­жевих моделях психічних розладів, охоп­люють безліч виснажливих симптомів. Ангедонія, ­постійна втрата інте­ресу або задоволення від діяльності, яка колись прино­сила насолоду, є чітким маркером депресії, супро­воджується когнітивними порушеннями, утруднює ­прийняття рішень і концентрацію ­уваги, наслідком чого є зниження продуктивності. Виникають і фізичні прояви, наприклад больові відчуття незрозумілої природи, головний біль, розлади травлення, що не піддаються чіткому медич­ному ­поясненню. Пацієнт страждає від безсоння або ­гіперсомнії, поєднаних із втомлюваністю. ­Спостерігаються зміни апетиту й маси тіла, що відображають руйнівний вплив хвороби на гомеостаз. Психомоторне збу­дження або загальмованість, мінливість настрою, дратівливість «розхитують» соці­альні зв’язки. Безнадія і ­песимізм ­призводять до суїци­дальних думок, що потребує негайного ­клінічного втручання для збереження життя пацієнта (Sharma etal., 2014; Varsha etal., 2022; Cai etal., 2024).

Основними структурами, пов’язаними з ­патогенезом депресії, є префронтальна кора і лімбічна система (­зокрема, гіпокамп і мигдалеподібне тіло). Відповідно до комплексної імуно-ендокринологічної теорії роз­витку депресії, це захворювання є наслідком дії багатьох екзогенних і ендогенних чинників.

Сучасні терапевтичні засоби для лікування депресії та обмеження їх застосування

Нині в клінічній практиці застосовують кілька основаних на даних доказової медицини варіантів лікування паці­єнтів із депресією. Психотерапія часто є основним мето­дом; доведено, що різні її форми є ефективними, ­зокрема когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), між­особис­тісна психотерапія, психодинамічна терапія, когні­тивна терапія на основі усвідомленості (майндфулнес) тощо (Vijayalakshmi, 2018; Li, 2022; Ding, 2023).

Також використовують методи нейромодуляції, як-от транскраніальна магнітна стимуляція і електросудомна терапія, особ­ливо у резистентних до лікування пацієнтів (Tariq etal., 2023). Зміни способу життя, як-от корекція дієти та режиму сну, регулярне виконання фізичних вправ також можуть відігравати допоміжну роль у лікуванні ­пацієнтів із депресією (Kamdem etal., 2022; Cuijpers etal., 2023).

За депресії помірної тяжкості й тяжкої зазвичай вико­рис­товують комбінацію психотерапії та ­медикаментозного лікування. Як правило, призначають СІЗЗС, які ­мають сприятливий профіль побічних ефектів, або СІЗЗСН, які ефективні для лікуванні як депресії, так і тривожних розладів (Dalrymple, 2015; Licinio etal., 2017).

Рідше використовують ТЦА через їхні побічні ­ефекти; іMAO застосовують за певних типів депресії, якщо інші методи лікування виявилися неефективними. Альтернативними варіантами можуть бути атипові АД, анта­гоністи рецепторів N-метил-D-аспартату (NMDA). Поєднання зазначених ліків із психотерапією допомагає поліпшити результати лікування пацієнтів із депресією (Kaulage etal., 2019; Mann and Rizk, 2023).

Пошук альтернативних підходів до лікування депресії

Застосування різних фармакологічних стратегій лікування депресії, зокрема збільшення дози селективних інгі­біторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або ТЦА, їх поєднання з літієм або атиповими антипсихо­тичними препаратами, продемонструвало обнадійливі результати, проте, вони потребують подальшого підтвер­дження (Edwards etal., 2013).

Актуальною стає потреба в безпечних та ефективних мето­дах лікування депресії, а через побічні ефекти, при­таманні багатьом АД, зростає увага до психофармакологічних дослі­джень засобів рослинного похо­дження (Hall etal., 2003; Rush, 2007).

Збільшення інтересу до фітопрепаратів для лікування психічних захворювань відображає ширшу тенденцію до ­застосування комплексних і цілісних під­ходів у сфері ­охорони здоров’я. Це пояснюється такими потенційними перевагами, як менша кількість побічних ефектів, менші витрати на лікування та забезпечення альтернативних варі­антів терапії за неефективності або недоступності традицій­них ліків.

Близько 80 % населення світу, як зазначають ­дослідники, покладаються на фітотерапію як засіб первинної медичної допомоги. Зокрема, у численних дослі­дженнях вивчали ефективність різних рослинних препаратів для лікування пацієнтів із депресією (Varshney etal., 2023).

У низці дослі­джень також було продемонстровано, що застосування препаратів на основі шафрану асоційоване з меншою кількістю небажаних явищ, ніж звичайних АД. Це робить їх доволі привабливим варіантом для паці­єнтів, які можуть бути чутливими до побічних ефектів традиційних ліків (Munir etal., 2023).

Шафран (спеція, отримувана з рослини Crocus sativus L.) є багатообіцяючим альтернативним засобом лікування депресії. Його антидепресивний, кардіопротекторний і хіміо­профілактичний ефекти зумовлені наявністю у складі шафрану потужних фітохімічних речовин і біоактивних сполук, ­як-от кроцин, кроцетин і сафранал. Також доведено їхній ­потенціал для лікування таких станів, як депресія та ­хвороба Альцгеймера (Moshiri etal., 2015; Mir etal., 2022).

За депресії препарати на основі шафрану чинять вплив на хімічні сполуки, задіяні у функціонуванні головного мозку, як-от серотонін, що сприяє поліпшенню настрою. Дія екстракту шафрану полягає в пригніченні зворотного захоплення серотоніну в синапсах, зумовлюючи анти­депресивний ефект (Amini etal., 2023; Irani etal., 2023; Yang etal., 2023).

Фітохімічні компоненти шафрану та механізми їхньої терапевтичної дії

Шафран вважається однією з найдавніших спецій, яку використовували в різних культурах у різні періоди (Hausenblas etal., 2013; Jackson etal., 2021). Із висушених темно-червоних ниткоподібних маточок квіток шафрану (стигм) виробляють пряність із унікальними смаковими властивостями та харчовий барвник жовтогарячого кольору (Dave etal., 2016; Cicco, 2022). Лікувальні властивості шафрану зумовлені біологічно активними сполуками, які відповідають за унікальний колір, смак і аромат шафрану (Irfan etal., 2022; Rasmi etal., 2022).

Біологічно активними компонентами C. sativus є кроцин, кроцетин і сафранал (Christodoulou etal., 2015). Яскравий колір стигм зумовлений кроцином, потужним антиоксидантом, який також чинить кардіопротекторну дію. Кроцетин, ще одна важлива сполука, сприяє поліпшенню когнітивних функцій. Сафраналу, який надає шафрану характерний аромат, притаманна антидепресивна й анксіолітична дія. Відомий також його нейропротективний ефект, особливо за нейродегенеративних захворювань (Akowuah and Htar, 2014; Zouagui and Sbabou, 2022).

Характерний гіркуватий смак шафрану надає пікро­кроцин, попередника сафраналу. Пікрокроцин також має ліку­вальні властивості, хоча його специфічні ­терапевтичні ефекти підтвер­джені не так добре, як для кроцину та сафраналу.

Шафран містить понад 160 летких і ароматичних сполук, як-от терпени, терпеновий спирт та ефіри, що сприяють його унікальному аромату та фармакологічному ­профілю. Терапевтичне застосування згаданих сполук ­широке — від захисту серцево-судинної системи до ­впливу на психічне здоров’я та нейропротекції. Дослі­дники продовжують виявляти повний спектр лікувальних ефектів шафрану (Mohajeri etal., 2020; Avila-Sosa etal., 2022).

Шафран містить багато каро­тиноїдів, як-от лікопін, ­α- і β-каротин, зеаксантин, а також водорозчинний апокаротиноїд кроцетин і складний глікозиловий ефір кроцин. Ці сполуки зумовлюють його анти­оксидантну, проти­запальну, протиракову та нейропротекторну дію (Sahoo, 2023; Long etal., 2024).

Компоненти шафрану, особливо кроцин і кроцетин, ­відіграють важливу роль у ­поглинанні вільних радикалів і захисті клітин від оксидативного стресу, що знижує ­ризик ­генотоксичності та неопластичних трансформацій у кліти­нах. Шафран і його біологічно активні ­компоненти пов’язують із хіміо­профілактичними ефектами, що вказує на потенційну роль у стратегіях профілактики раку. Дані доклінічних дослі­джень продемонстрували ­протипухлинну, нейропротекторну та імуномодулювальну дію шафрану (Ghaffari etal., 2019; Mzabri etal., 2019; Zamani etal., 2022).

Антигенотоксичний ефект шафрану допомагає захис­тити клітинну ДНК від шкідливих мутацій, які ­можуть призводити до раку. Усі ці властивості активізують ­інтерес до потенційного застосування шафрану з різ­ними терапев­тичними й профілактичними цілями (Sami etal., 2022; Yang etal., 2023; Long etal., 2024).

На ­рисунку зображено потенційні напрями терапевтичного застосування шафрану.

Рисунок. Потенційні напрями терапевтичного застосування шафрану

Антиоксидантна дія

Потужна антиоксидантна дія препаратів на основі шафрану та їхня здатність поглинати вільні радикали зумовлена наявністю каротиноїдів кроцину та кроцетину. Вони пригнічують перекисне окиснення ліпідів і підсилюють активність антиоксидантних ферментів, захищаючи клітини від пошко­дження, спричиненого оксидативним стресом, зберігаючи клітинну цілісність і функцію. Засто­сування кроцину значно знижує рівень маркера оксидативного ­стресу малонового діальдегіду та підвищує загальну антиоксидантну здатність плазми крові (Rahmani etal., 2014; Abedi etal., 2023).

Протизапальний ефект

Шафран має протизапальну дію, зумовлену ­інгібуванням прозапальних цитокінів і ферментів, як-от циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2) та індуцибельна NO-синтаза, ­зменшуючи інтенсивність запалення на клітинному рівні. Кроцин ­чинить нейропротекторну дію, впливаючи на ­оксидативний стрес і запальні реакції (Salem etal., 2022).

Антиатерогенна дія

Компонент шафрану кроцетин сприяє зниженню активності лактатдегідрогенази та креатинкінази й зменшенню вмісту малонового діальдегіду, які є індикаторами серцево-­судинних чинників ризику, може бути корисним для ­профілактики атеросклерозу та серцево-судинних захво­рювань. Екстракт шафрану має ефект стабілізації атеро­­склеротичних бляшок як на ранніх, так і пізніх стадіях атеро­склерозу (Butnariu etal., 2022; Kasim etal., 2023).

Антиапоптотичний ефект

Біоактивні компоненти шафрану допомагають запо­бігти запрограмованій смерті клітин, сприяючи їх виживанню та цілісності тканин. Власне, антиапоптотична ­активність має вирішальне значення за різних захворювань, при яких відбувається надмірна загибель клітин (Ghaffari and Roshanravan, 2019).

Антигіпертензивна дія

Сафранал і кроцетин сприяють контролю ­артеріального тиску завдяки модуляції клітинних механізмів, ­залучених до тонусу судин. За даними досліджень, застосування шафрану може чинити ­антигіпертензивну дію через ­різні механізми, ­зокрема завдяки підвищенню концентрації оксиду азоту (NO), посиленню антиоксидантних влас­тивостей, регуляції функції ендотелію та ­послабленню ­шляху рецептора активатора фактора транскрипції NF-κ (Setayesh etal., 2021).

Гіполіпідемічний ефект

Компоненти шафрану сприяють зниженню рівня тригліцеридів і холестерину в клітинах, поліпшуючи ліпідний профіль і знижуючи ризик серцево-судинних ­захворювань, пов’язаних із дисліпідемією. Препарати шафрану ефективно знижують рівень глюкози в плазмі натще і вміст глікованого гемоглобіну (Christodoulou etal., 2015).

Можливості застосування препаратів шафрану для лікування депресії

Препарати на основі шафрану мають потенціал для ліку­вання депресії завдяки впливу на такі ­нейромедіатори, як серотонін, дофамін і норадреналін. ­Антидепресивні влас­тивості шафрану порівнянні з АД, як-от  флуоксетин, іміпрамін і циталопрам. Він чинить потужний антиоксидантний і протизапальний ефект, що важливо, оскільки оксидативний стрес і запалення є визначними ­складовими патогенезу депресії (Shafiee etal., 2018; José Bagur etal., 2018; Marx etal., 2019). Результати метааналізу W. Marx etal. (2019) підтвердили, що препарати шафрану були ефективнішими, ніж плацебо, для лікування пацієнтів із депре­сією і тривожними розладами. Препарати на основі шафрану є перспективною альтернативою стандартним АД. ­Активні компоненти шафрану, кроцин і сафранал, модулюють кілька систем нейромедіаторів, залучених до регуляції настрою, зокрема серотонінову й дофамінову. Шафран пригнічує дію транспортера серотоніну (SERT) подібно до СІЗЗС, збільшуючи доступність серотоніну в синаптичній щілині. Це сприяє поліпшенню настрою та редукції симптомів депресії. За даними дослі­джень на тваринних ­моделях, ефективність екстрактів шафрану, зокрема таких компонентів, як шафранал і кроцин, подібна до дії СІЗЗС ­флуоксетину (Monchaux de Oliveira etal., 2023).

Компоненти шафрану сприяють вивільненню ­дофаміну, підвищують рівень нейротрофічного фактора мозку (BDNF), який має вирішальне значення для нейро­генезу та синаптичної пластичності. Дослідники пов’язують підвищений рівень BDNF із поліпшенням настрою та когнітивних функцій. Як відомо, компоненти шафрану вплива­ють на шлях кінуреніну, зменшуючи вироблення шкідливих мета­болітів, пов’язаних із запаленням мозку та ­розладами психічного здоров’я. Кроцин інгібує ферменти, ­залучені до цього шляху, що сприяє зниженню ­рівня шкідливих мета­болітів та допомагає ­підтримувати ­баланс нейромедіаторів, поліпшуючи настрій (Monchaux deOliveira etal., 2023).

На тваринній моделі було продемон­стровано, що застосування стандартизованого екстракту ­шафрану, який містить біологічно активні ­сполуки сафранал й ­ізомери кроцину, зменшує ознаки ангедонії та чинить антидепресивний ефект (Orio etal., 2020).

У клінічних дослі­дженнях порівнювали ефекти застосування шафрану з традиційними АД. Було продемонстровано, що шеститижневий курс лікування препаратом шафрану сприяв зменшенню симптомів депресії і тривожних розладів не менш ефективно, ніж терапія циталопрамом (Jackson etal., 2021). Результати дослі­дження S. F. Omidkhoda etal. (2022) засвідчили, що приймання препарату ­шафрану в дозі 30 мг/добу протягом шести тижнів сприяло анти­депресивному ефекту в пацієнтів літнього віку, подібному до застосування сертраліну в дозі 50 мг/добу.

Шафран і його фітохімічні компоненти мають власти­вості природних АД і можуть бути корисними при лікуванні ­пацієнтів із депресією, що підтвер­джує доцільність їх ­викорис­тання як природних АД (Shahmansouri etal., 2014; Matraszek-Gawron etal., 2022). Однак для повного ­розуміння їхнього профілю ефективності та безпеки необхідні подальші клінічні дослі­дження. Дані ефективності препаратів шафрану для ­лікування депресії представлено в ­таблиці.

Таблиця. Ефективність препаратів шафрану для лікування депресії за даними клінічних досліджень

Антиоксидантні та протизапальні властивості ­шафрану посилюють його антидепресивний ефект, оскільки зменшу­ють інтенсивність запалення та оксидативного ­стресу, що сприяє захисту нейронів і підвищенні стабільності настрою (Siddiqui etal., 2018; Bian etal., 2020).

На думку S. Chauhan etal., препарати на основі шафрану можливо використовувати як окрему терапію для осіб, які шукають природні альтернативи звичайним АД, або як ­засіб додаткової терапії поряд із традиційними ліками, що потенційно сприятиме підвищенню загальної ефективності лікування та зменшенню побічних ефектів. Інтеграція препаратів шафрану в протоколи лікування узго­джується з акцентом на персоналізовану медицину, забезпечуючи адаптацію планів лікування до індивідуальних потреб пацієнтів. Ефективність компонентів шафрану як за депресії, так і за ­тривожних розладів робить його привабливим варіантом цілісного підходу до поліпшення психічного здоров’я.

Дані поточних дослі­джень підтвер­джують ефективність шафрану за депресії легкої та помірної тяжкості, проте, необхідні більш масштабні, сплановані в належний спосіб, щоб підтвердити його довгострокову ефективність і профіль безпеки (Hausenblas etal., 2013; Yue etal., 2017; Siddiqui etal., 2018; Bian etal., 2020; Monchaux de Oliveira etal., 2023). Стандар­тизація та характеристика активних інгредієнтів ­шафрану також важливі для подальших дослі­джень і клініч­ного застосування (José Bagur etal., 2018).

Висновки

Препарати на основі шафрану є природними АД зі сприятливим профілем безпеки та ефективністю, порівнянною з результативністю стандартних методів лікування ВДР. Різноманітні механізми дії активних компонентів ­шафрану, зокрема модуляція систем нейромедіаторів, посилення дії нейротрофічних чинників і зменшення оксидативного стресу та запалення, роблять його важливим доповненням до лікування пацієнтів з афективними розладами. Інтеграція шафрану в протоколи лікування може забезпечити більш комплексний і цілісний підхід до терапії депресії. Препарати шафрану можливо ­використовувати і як природну альтернативу традиційним АД, і як засоби додаткової терапії, що допоможе підвищити ефективність ­лікування.

Інтерес до рослинних і дієтичних добавок, які сприяють поліпшенню психічного здоров’я, свідчить про ­розширення тенденції застосування інтегративних підходів до психі­атричної допомоги. Поєднання препаратів шафрану з моди­фікацією способу життя може бути ефективнішим підходом у подоланні депресії. Визначення конкретних характеристик пацієнтів, які можуть успішно відповідати на терапію ­компонентами ­шафрану, ­допоможе постачальникам медичних послуг ­адаптувати втручання до індивідуальних потреб, поліпшити прихильність до ліку­вання та його ефективність. Необхідні подальші дослі­дження ефективності препаратів шафрану та ­створення настанов щодо його використання в клінічній практиці.

Підготувала Наталія Купко