сховати меню

Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку

сторінки: 32-37

Дослідження ефективності застосування антидепресантів, зважаючи на статьі вік пацієнта, є важливими для персоналізації планів лікування, оптимізації дозувань, мінімізації побічних ефектів та поліпшення очікуваних результатів. A. Fagiolini et al. здійснили ретроспективний об’єднаний аналіз ефективності терапії сертраліном у жінок репродуктивного віку з великим депресивним розладом. До вашої уваги представлено стислий огляд результатів, опублікованих у статті «A pooled analysis of the efficacy of sertraline in women, with a focus on those of childbearing age» видання Ann Gen Psychiatry (2024 Nov 7; 23 [1]: 44–53).

Зростання поширеності психічних розладів у ­всьому світі зумовлене збільшенням кількості населення і тим, що велика частка людей досягає віку, у ­якому зазвичай маніфестує депресія (WHO, 2017). Великий ­депресивний розлад (ВДР) уражає до 280–300 млн осіб у ­світі, посідаючи тринадцяте ­місце серед захворювань представників усіх вікових груп (WHO, 2017; GBD, 2020, 2022). Так, за даними дослі­джень, поширеність ВДР різниться між краї­нами, ­зокрема, вона вища в Австрал­азії, тропічній Латин­ській Америці та країнах Північ­ної Америки з висо­ким рівнем доходу (GBD, 2022).

У Європі спостерігаються відмінності в поширеності ВДР як між регіонами, так і всередині країн із плином часу (Arias-de la Torre etal., 2021). Незалежно від географічної та часової різниці, імовірність розвитку ВДР протягом життя приблизно вдвічі вища для жінок, ніж для чоловіків (Kuehner, 2017; GBD, 2022). Хоча ВДР може виникнути в будь-­якому віці, за даним епідеміологічних дослі­джень, найпоширенішим віком дебюту ВДР є ­рання зрілість (Kessler and Bromet, 2013). Співвідношення представників різних статей і вік початку захворювання вказують на те, що схильність до розвитку ВДР у жінок є дуже високою у репродуктивний період (Weissman and Olfson, 1995). Зокрема, через вплив гормональних ­змін, пов’язаних із менструальним циклом, вагітністю, післяпологовим періодом і стадіями перименопаузи й менопаузи. Різноманітність симптомів депресії, а також проблеми з розпізнаванням супутніх захворювань часто призводять до ­затримки у встановленні достовірного діагнозу та початку ­лікування. Тому під час оцінювання стану пацієнток важливо ­зважати на вплив репродуктивних стадій і коливань рівнів гормо­нів (Abel and Freeman, 2023).

Близько 25 % жінок із депресією повідомляють, що відповідні симптоми розвинулися в них ще до настання вагітності (Wisner etal., 2013). Якщо пацієнтка з депре­сією завагітніла і не отримувала лікування, це може приз­вести до передчасних пологів, низької ваги немовляти при наро­дженні, дефіциту маси для гестаційного віку, мертвонаро­дження та збільшення частоти таких проблем у матерів, як ускладнення в перинатальний ­період, ­вищий рівень оперативних втручань під час поло­гів і після­пологова депресія (Jahan etal., 2021).

Діти батьків, які страждають на депресію, також ­мають підвищений ризик розвитку тривожності, розладів соціальної поведінки та депресивних розладів (Weissman etal., 2006). Вкрай важливо для зниження таких ризиків, вико­нувати скринінг на депресію, моніторинг ­стану ­пацієнток, призначати належне лікування, ретельно зважуючи потенційні переваги та ризики, пропонувати ­відповідні профілактичні заходи (Jahan etal., 2021).

A. Fagiolini etal. наголошують на важливості ­оцінювання ефективності та безпеки застосування лікарських засобів, зважа­ючи на стать пацієнтів і їхній вік. Дані ­цих дослі­джень є важливими для розробки ­індивідуальних планів ­лікування, оптимізації схем дозування, мінімізації побічних ефектів і, зрештою, поліпшення результатів втручань, які ­пацієнти обох статей на різних етапах свого життя ­можуть отримувати відповідно до їхніх унікаль­них характеристик. Зважаючи на те, що жінки є більш схильними до розвитку ВДР, метою ­об’єднаного аналізу було проаналізувати особ­ливості застосування в цій популяції сертраліну як ­одного з найкраще дослі­джених антидепресантів (Soldin and Mattison, 2009).

Сертралін є селективним інгібітором зворотного захоп­лення серотоніну (СІЗЗС), рекомендованим для ліку­вання пацієнтів із ВДР, а також інших психічних розладів, як-от розлад соціальної тривоги, панічний розлад, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) і ­посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) (Singh and Saadabadi, 2023). Вказаний препарат схвалений Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів і лікар­ських засобів США (FDA) і рекомендований різними настановами як препарат першої лінії лікування ВДР (Cipriani etal., 2009; APA, 2010; Bauer etal., 2013; Kennedy etal., 2016; NICE, 2022). Безпеку та ефективність застосування сертраліну в жінок, зокрема репродуктивного віку, вивчали в низці дослі­джень (diLanza and Wisner, 2009; Pinheiro etal., 2015; Cuomo etal., 2018). Терапія сертраліном є одним із найчастіше призначуваних варіантів лікування пацієнтів із депресією, а сам препарат вважається одним із найбезпечніших навіть під час вагітності й лактації (Weissman etal., 2004; Singh and Saadabadi, 2023; Abel and Freeman, 2023).

Для доповнення наявної сукупності дока­зових даних A. Fagiolini etal. виконали ретроспективний об’єднаний аналіз дослі­джень завдяки оцінюванню ефективності сертраліну в жінок репродуктивного віку (18–44 роки).

Матеріали та методи дослі­дження

вгору

Відбір даних

В об’єднаному аналізі використовували дані осіб жіно­чої статі з ВДР, які в ­межах дослі­джень отримували тера­пію сертраліном або приймали плацебо. ­Проаналізувавши результати контро­льованих плацебо дослі­джень 2-ї або 3-ї фази, у межах яких вивчали ефективність короткострокового ­лікування осіб із ВДР, було відібрано дев’ять досліджень, характеристики яких ­наведено в таб­лиці 1.

Таблиця 1. Характеристики клінічних досліджень ефективності сертраліну, дані яких використали для об’єднаного аналізу
Таблиця 1. Характеристики клінічних досліджень ефективності сертраліну, дані яких використали для об’єднаного аналізу

Учасники цих досліджень отримували терапію сертраліном по 50–200 мг/добу як у фіксованих дозах (два дослі­дження), так і в діапазоні дозувань (сім дослі­джень), або ­приймали плацебо. Було залучено додаткові групи активного порівняння в межах шести дослі­джень, але до об’єдна­ного аналізу брали лише дані груп терапії сертраліном і приймання плацебо. Усі учасники дослідження прий­мали ліки / плацебо раз на добу. Тривалість ліку­вання ­становила вісім тижнів у шести дослі­дженнях і шість ­тижнів у трьох дослі­дженнях, причому ­кінцевою точкою втручань вважався 8-й тиждень.

Пацієнти

У межах аналізу використовували дані жінок віком > 18 років із діагнозом ВДР, які отримували плацебо або сертралін (50–200 мг/добу). Діагноз ВДР ­встановлювали ­згідно з критеріями Діагностичного і ­статистичного посіб­ника з психічних розладів (третьої редакції [­DSM-III] або третьої редакції переглянутого [DSM-III-R]). Було віді­брано пацієнток зі стабільним станом здоров’я та первинним ВДР; осіб із іншими первинними діагнозами ­виключали.

Для ­оцінювання безпеки втручань ­використовували дані всіх пацієнток, які ­отримали щонайменше одну дозу препарату згідно з дизайном подвій­ного сліпого дослі­дження. ­Частоту припинення ­лікування і найпоширеніших ­побічних явищ, що виникали під час ліку­вання ­щонайменше в 10 % пацієнток у групах терапії ­сертраліном, розглядали для ­аналізу та порівнювали між групами втручання.

Оцінювання результатів

Ефективність лікування визначали за 17-пунктовою шкалою оцінювання депресії Гамільтона (HAM-D17) і ­шкалою загального клінічного вра­ження (CGI); первинним кінцевим результатом була ­зміна показ­ників HAM-D17 і CGI порівняно з базовим ­рівнем на 8-му тижні. У семи дослі­дженнях застосовували як ­показники HAM-D17, так і CGI, тоді як одному дослі­дженні — лише показ­ники HAM-D17, і ще в одному — лише CGI. Показники припинення лікування, зокрема через ­побічні ефекти, вважали кінцевими результатами щодо безпеки втручання.

Статистичний аналіз

Популяція повного аналізу охоплювала усіх осіб жіно­чої статі (n = 1097), які отримали щонайменше одну дозу ­сертраліну або плацебо; вибірка аналізу ­пацієнток репродуктивного віку (18–44 років), для яких було ­визначено ­принаймні один показник ефективності, була дещо меншою (n = 651). Статистичний аналіз виконували на підставі індивідуальних даних пацієнток, а не на підсумковій статистиці для кожного з дослі­джень. ­Зміни пара­метрів ефективності (показників за HAM-D17 і CGI) як для груп лікування, так і для груп приймання ­плацебо визначали на вихід­ному рівні, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 і 8-му тижнях відповідно. Модель змішаних ефектів для ­повторних вимірювань (MMRM) ­використовували для аналізу ­без­перервних змінних ефективності протягом певного часу (1, 2, 3, 4, 6 і 8-й тижні) відповідно до умов дослі­дження, ­візиту, ­групи застосування, взаємодії візиту і групи ліку­вання, а також початкового показника як коваріати. Для оцінювання поточних змін порівняно з вихідним рівнем на 8-му тижні, із перенесенням останнього ­спостереження (LOCF) для заміщення даних, яких бракувало, використовували коваріаційний аналіз (ANCOVA). Закінченням дослі­дження вважали восьмий тиждень, статистично значу­щими — ­показники зі значенням p < 0,05.

Результати дослідження

вгору

Пацієнти

В аналізованих дев’яти дослі­дженнях брали участь 1832 дорослі пацієнти, 1097 (59,8 %) із яких були ­жіночої ­статі. У зведеній жіночій підгрупі 92,5 % — представниці європеоїдної раси, середнім ­віком 43,5 ± 14,88 року. Середній загальний показник за HAM-D17 на вихідному рівні 23,8 ± 3,49 бала для всіх осіб жіночої статі і 23,6 ± 3,29 бала для жінок репродуктивного віку (18–44 роки). На початку дослі­дження серед­ній загальний показник за CGI для всіх осіб жіночої статі становив 4,3 ± 0,59 бала, а для репродуктивного віку — 4,3 ± 0,59 бала.

Оцінювання ефективності втручання

Жінки всіх вікових груп. Показники за HAM-D17 оціню­вали у 947 учасниць (плацебо — 335; сертралін — 612), для яких було визначено принаймні один показник ефективності за цією шкалою на додаток до показ­ника на ­вихідному рівні. Наприкінці 8-го тижня зміна середнього значення проти вихідного рівня, за методом найменших квадратів і методом ANCOVA, була значуще більшою за терапії сертраліном, ніж плацебо: середня ­різниця -1,81 (95 % довірчий інтервал [ДІ] від -3,01 до -0,62; p = 0,0029) (рис. 1A).

Рисунок 1. Зміни показників за шкалами HAM-D17 і CGI від вихідного рівня до 8-го тижня в жінок усіх вікових груп
Рисунок 1. Зміни показників за шкалами HAM-D17 і CGI від вихідного рівня до 8-го тижня в жінок усіх вікових груп

За даними проведеного аналізу зміни показників за шкалою HAM-D17 проти вихідного рівня за методом MMRM, статистично значуща ­розбіжність у групах приймання плацебо та терапії сертраліном спостерігалась на 2-му тижні (p = 0,0253) і була значущою до 8-го тижня (p = < 0,0001) (рис. 1Б). Показники за CGI оцінювали у 982 учасниць (пла­цебо — 390; сертралін — 592). Наприкінці 8-го тижня зміна ­середнього значення проти вихідного рівня, за ­методом найменших квадратів і методом ANCOVA, була значуще більшою в пацієнток за терапії ­сертраліном, ніж плацебо: середня різниця -0,38 (95 % ДІ від -0,55 до -0,20; p < 0,0001) (рис. 1В).

За даними аналізу зміни показників за шкалою CGI проти вихідного рівня за методом MMRM, ­статистично значуща розбіжність у групах приймання плацебо і тера­пії сертраліном спостерігалася на 2-му тижні (p = 0,0051) і ­була значущою до 8-го тижня (p < 0,0001) (рис. 1Г).

Жінки репродуктивного віку (18–44 роки). ­Оцінювали показники за HAM-D17 у 572 учасниць (плацебо — 213; сертралін — 359), для яких було визначено ­принаймні один показник ­ефективності за цією шкалою на ­додаток до показника на вихідному ­рівні. Наприкінці 8-го ­тижня дослідження зміна середнього ­значення ­проти ­вихідного ­рівня, за методом найменших квадратів і мето­дом ANCOVA, була значуще більшою в пацієнток репродуктивного віку, які отримували терапію сертраліном, ніж у тих, які ­приймали плацебо: середня різниця -2,08 (95 % довірчий інтервал [ДІ] від -3,52 до -0,64; p = 0,0047) (рис. 2A). Статистично значуща розбіжність у групах прий­мання пла­цебо і тера­пії сертраліном, за даними аналізу ­зміни показників за шкалою HAM-D17 від вихідного рівня за методом MMRM, ­спостерігалась на 2-му ­тижні (p = 0,001) і була значущою до 8-го ­тижня (p = < 0,0011) (рис. 2Б). ­

Рисунок 2. Зміни показників за шкалами HAM-D17 і CGI від вихідного рівня до 8-го тижня в жінок репродуктивного віку
Рисунок 2. Зміни показників за шкалами HAM-D17 і CGI від вихідного рівня до 8-го тижня в жінок репродуктивного віку

Оцінювали показ­ники за CGI у 594 учасниць (плацебо — 237; сертралін — 357). Наприкінці 8-го тижня ­зміна ­середнього значення ­проти вихідного рівня, за мето­дом найменших квадратів і методом ANCOVA, була ­значуще більшою в пацієнток за тера­пії ­сертраліном, ніж плацебо: ­середня різниця -0,44 (95 % ДІ від -0,66 до -0,22; p < 0,0001) (рис. 2В). За даними об’єднаного аналізу ­зміни ­показників за ­шкалою CGI проти вихідного рівня за мето­дом MMRM, статис­тично значуща розбіжність між гру­пами ­застосування плацебо та терапії сертраліном спостерігалась на 1-му тижні (p = 0,0486) і була значущою до 8-го тижня (p = 0,0011) (рис. 2Г).

Аналіз безпеки

У групі приймання плацебо припинили дослі­дження 142 із 404 (35,2 %) осіб жіночої статі та 265 зі 693 (38,2 %) у ­групі терапії сертраліном. Зокрема, через побічні ­ефекти: 16 із 404 (4 %) осіб у групі приймання пла­цебо та 115 зі 693 (16,6 %) осіб у групі застосування сертраліну. Дані щодо частоти розвитку побічних ефектів у загаль­ній групі наведено в таб­лиці 2.

Таблиця 2. Побічні ефекти із частотою ≥ 10 % у групі терапії сертраліном
Таблиця 2. Побічні ефекти із частотою ≥ 10 % у групі терапії сертраліном

Обговорення

вгору

За даними мета­аналізів, сертралін є одним із найбезпечних і ефективних антидепресантів першої лінії. У представленому аналізі A. Fagiolini etal. показники за HAM-D17 і CGI, зареєстровані на ­вихідному рівні та наприкінці 8-го тижня, ­порівнювали за допомогою методу ANCOVA.

Зниження показників за обома шкалами було значно ­більшим як у всіх осіб жіно­чої статі, так і в жінок репродуктивного віку, які отримували терапію сертраліном, ніж у тих, хто приймав ­плацебо. Оцінки за HAM-D17 і CGI ­реєстрували на ­початку дослі­дження та щотижня. ­Суттєву різницю між ­групами приймання плацебо та сертраліну виявлено з 2-го тижня за показниками обох шкал. У ­жінок ­репродуктивного віку значущий розрив між ефектами у двох групах фіксували з 2-го тижня за показниками HAM-D17 і з 1-го ­тижня за показниками CGI. До 8-го ­тижня тривало значуще зниження ­показників для всіх показ­ників в обох ­групах.

Варіації рівнів статевих стероїдів у жінок на різних ­етапах життя можуть чинити прямий і опосередкований вплив на всмоктування, розподіл, метаболізм і виведення ліків. Нині бракує даних дослі­джень щодо рівнів статевих стеро­їдних гормонів, які позначаються на ефективності препаратів або розвитку побічних явищ. За ­даними коротко­строкових дослі­джень, СІЗЗС циталопрам, інгібітори зворотного захоплення серотоніну й нор­­адреналіну (­СІЗЗСН) десвенлафаксин і дулоксетин є ефективними для жінок із ВДР як у пери-, так і в постменопаузі (Soares etal., 2003; Burt etal., 2005; Clayton etal., 2013; Kornstein etal., 2015; Norman and Olver, 2021). Результати ­порівняння дії СІЗЗС флуоксетину і ­СІЗЗСН венлафаксину для ліку­вання жінок із ВДР у постменопаузі засвідчили, що венла­факсин добре переносився і сприяв значущій редукції симп­томів ВДР (Zhou etal., 2021). Дані аналогічного порів­няльного дослі­дження застосування СІЗЗС ­есциталопраму і СІЗЗСН десвенлафаксину продемонстрували, що есци­талопрам дієвіший за ­короткострокового лікування депресії, обидва препарати однаково безпечні й добре переноси­лися ­жінками в постменопаузі (Mahajan etal., 2019).

СІЗЗС є найчастіше призначуваними ліками для пацієнтів із депресією (Chu, 2023). Оригінальні або гене­ричні форми сертраліну нині доступні в усьому ­світі, ­зокрема в країнах із доходом нижче середнього рівня і з низьким рівнем доходу (Dharmawardene and Menkes, 2014; Gbada­mosi etal., 2022). Найчастіше призначають СІЗЗС, потім — інші антидепресанти (венлафаксин і міртазапін) і три­циклічні антидепресанти (ТЦА) (амітриптилін і досулепін) (Sundell etal., 2011; Wemakor etal., 2014). Ефективність застосування сертраліну ретельно ­вивчали для популяцій зазначених країн (Indu etal., 2018).

Лікування сертраліном було ефектив­нішим, ніж есциталопрамом, зокрема для ­зниження симптомів ­депресії (Raza etal., 2023). На відміну від ТЦА, сертралін не чинить антихолін­ергічної дії. Перевагами застосування ­сертраліну в клінічній практиці також є те, що він не потребує коригування дози препарату для пацієнтів літнього віку (на відміну від пароксетину та циталопраму), а також ­поліпшення параметрів когнітивних функцій (порівняно з флуоксетином). Сертраліну притаманний нижчий потенціал лікарської взаємодії, що особливо важливо для літніх ­пацієнтів, які через супутні захворювання приймають декілька препаратів (Muijsers etal., 2002). Крім того, сертралін добре ­переноситься і є помірно ефективним ­порівняно з ­плацебо для лікування ВДР у літніх пацієнтів (віком > 60 років) (Muijsers etal., 2002; Schneider etal., 2003).

У жінок репродуктивного віку, особливо з ­депресією в анамнезі, під час вагітності та в післяпологовому ­періоді, існує ризик розвитку рецидиву. Нелікована депресія (на додаток до її впливу на зв’язок матері та дитини) може мати серйозні наслідки, як-от підвищену дратівливість, занепокоєння, стомлюваність; ризик самогубства; ­недостатнє харчування матері та плоду, що призводить до несприятливих неонатальних та акушерських результатів (Bhatia and Bhatia, 1999).

Жінки з ­епізодами депресії в анамнезі, зокрема під час вагіт­ності, мають підвищений ризик розвитку після­пологової (постнатальної) депресії, післяпологових ПТСР і ОКР, а ­також після­пологової ­тривожності (Ghaedrahmati etal., 2017; Grekin and O’Hara, 2014; Bayri Bingol and Demirgoz Bal, 2020; (Miller etal., 2013; van der ­Zee-van, den Berg etal., 2021). ­Тож своєчасне призначення ліку­вання паці­єнтам із ВДР є дуже важливим, зокрема для жінок діто­родного віку, щоб запобігти супутнім захворюванням, які ­можуть ­виникнути в після­пологовому періоді.

Висновки

вгору

На підставі даних дослі­дження A. Fagiolini etal. підтверджено статус сертраліну як ефективного антидепресанту класу ­СІЗЗС, що асоціюється з нижчою кількістю ­побічних ефектів, зокрема в жінок репродуктивного віку з ВДР ­різного ступеня тяжкості. Ці дані ­можуть бути актуаль­ними, як щодо ефективності ­кожного з препаратів, які зазвичай призначають у клінічній практиці ­пацієнтам із ВДР, так і щоб краще оцінити вплив і без­пеку втручань для осіб ­обох статей і різних віко­вих груп, що важливо для персона­лізації планів ­лікування, оптимізації дозувань, міні­мізації побічних реакцій і поліп­шення кінцевих результатів.

Підготувала Наталія Купко

Список літератури знаходиться в редакції

Наш журнал
у соцмережах: