Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози

Тривожні розлади є найпоширенішою групою психічних розладів, що чинять негативний вплив на повсякденне функціонування, міжособистісні стосунки і загальний добробут пацієнтів. Терапія антидепресантами часто супрово­джується несприятливими ефектами, яка потребує пошуку альтернативних підходів. До вашої уваги представлено огляд статті H. Fei et al. «Efficacy of Pregabalin (25 and 75 mg) vs. Conventional Antidepressants in Reducing Anxiety in Patients in the Ica Region: A Comparative Study (2023–2025)» видання J Clinical Case Studies and Review Reports (2024; 2 [2]: 24), у якій викладено результати порівняльного дослі­дження ефективності застосування прегабаліну в двох різних дозуваннях та антидепресантів для лікування пацієнтів із тривожними розладами.

Тривожні розлади є серйозною проблемою ­охорони психічного здоров’я, що впливає на якість життя значної кількості людей (Bandelow etal., 2013). У представленому дослі­дженні H. Fei etal. ­порівнювали ефективність застосування прегабаліну в дозах 25 і 75 мг, препарату з анксіо­літичними властивостями та анти­депресантів, які зазвичай призначають для лікування ­пацієнтів із тривожними розладами (селективними інгі­бі­торами зворотного захоплення серотоніну [СІЗЗС] сертра­ліну або есциталопраму). Мета дослі­дження: визна­чити, чи забезпечує тера­пія прегабаліном у дозуваннях 25 і 75 мг порівнянну або ефективнішу редукцію симпто­мів тривожних розладів порівняно з використанням анти­депресантів (сертраліном або есциталопрамом), ­оціне­них за шкалою HAMA, після 12 тижнів втручань.

Як відомо, дозування 25 мг прегабаліну знаходиться поза межами діапазону доз, які зазвичай призначають для ліку­вання пацієнтів із тривожними розладами, ­проте H. Fei etal. поставили мету вивчити потенційну дію і переносимість препарату в нижчому дозуванні. Це дослі­дження охоп­лювало ­групу учасників, які отримували прегабалін у дозуванні 75 мг, що вважається низькою дозою з потенційною ефективністю. Автори оцінювали без­пеку й переносимість обох ­підходів, які є вирішальними для забезпечення прихильності паці­єнтів до лікування і ­їхнього добробуту, а також вплив обох видів втручань на рівень якості життя.

Наразі в клінічній практиці є нагальна потреба у визначенні та оцінюванні ефективних і безпечних терапевтичних альтернатив для лікування пацієнтів із тривожними розладами. Застосування традиційних антидепресантів нині є поширеним варіантом такої терапії­, але вказані засоби можуть чинити значні ­побічні ефекти. Тож альтернативою може ­стати застосування модулятора кальцієвих кана­лів ­прегабаліну, проте необхідні подальші ­дослідження щодо визначення його ефектив­ності та переносимості ­порівняно з анти­депресантами.

H. Fei etal. досліджували ефективність застосування прегабаліну (25 і 75 мг) та анти­депресантів сертраліну й есциталопраму для зменшення ознак тривожності, оціненої за шкалою Гамільтона (HAMA), врахову­ючи класифікацію пацієнтів за віком, статтю та ­видом занять; безпеку та пере­носимість таких підходів до лікування, а також їхній вплив на якість життя, соціальне й професійне функціонування та використання послуг з охорони психічного здоров’я.

Матеріали та методи дослі­дження

Дизайн

За дизайном представлене дослі­дження є рандомізованим подвійним сліпим контрольованим клінічним випробуванням із чотирма паралельними групами. Рандомізацію учасників здійснювали блоками для забезпечення рівномірного розподілу на групи. Для подвійного сліпого маскування використовували форми плацебо, ідентичні активним препаратам; ні учасники, ні дослідники до завершення дослідження не знали, яке саме лікування їм призна­чали. Тривалість терапії становила 12 тижнів.

Учасники

Підбір учасників здійснювали за такими критеріями: вік пацієнтів від 18 років; підтвер­джений ­діагноз ГТР або розлад соціальної тривоги відповідно до критеріїв Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів 5-го перегляду (DSM-5); прожи­вання в регіоні Іка (Перу); показник ≥ 20 балів за шкалою HAMA на початковому етапі. Критерії виключення: ­тяжкі ­супутні ­психічні захворювання (біполярний афективний розлад, шизофренія); вагітність / году­вання ­грудьми; зловживання психоактивними речовинами в анамнезі протягом ­останніх 12 місяців; лікування прегабаліном або анти­депресантами упродовж останніх трьох місяців; нестабільний перебіг ­захворювань.

Розмір вибірки

Загальний обсяг вибірки — 300 учасників, яких рівно­мірно розподілили на чотири групи по 75 осіб у ­кожній. Група 1 — терапія прегабаліном у дозі 25 мг/добу; ­група 2 — застосування прегабаліну в дозі 75 мг/добу; ­група 3 — ліку­вання антидепресантами в стандартних терапевтичних ­дозах (сертралін 50–100 мг/добу, есциталопрам 10–20 мг/добу); група 4 — приймання плацебо.

Такий розмір вибірки гарантував виявлення статистично значущих відмінностей між групами. Розрахунок виконували з рівнем значущості 0,05 та потужністю 80 % за допомогою спеціалізованого статистичного програмного забезпечення.

Класифікація учасників

Для аналізу підгруп і впливу різних змінних на відповідь на лікування учасників дослідження класифікували за: статтю; ­віком (18–35 років — молоді пацієнти, 36–55 років — ­дорослі ­пацієнти серед­нього віку, 56–65 років — паці­єнти ­старшого віку); професійною діяльністю.

Оцінювані змінні

Основною змінною вважали показник за шкалою HAMA від початкового рівня до 12-го тижня лікування. Вторинні змінні — бали за ВАШ від початкового ­рівня до 12-го тижня та показники якості життя за опитувальни­ком WHOQOL-BREF.

Статистичний аналіз

Для визначення змін показників за шкалою HAMA від початкового рівня до 12-го тижня використовували одно­бічний дисперсійний аналіз (ANOVA) між чотирма ­групами терапії: перша — прегабаліном у дозі 25 мг; ­друга — прегабаліном у дозі 75 мг; третя — антидепресантами; четверта — плацебо. Тест χ-квадрат застосовували для порівняння час­тоти відповіді на терапію і ­досягнення ­ремісії. Для порівняння змін щодо показників за ВАШ від початкового рівня до 12-го тижня лікування між ­групами учасників дослідження використовували t-критерій Стьюдента. ­

Частоту виникнення побічних ефектів, оцінену за шкалою UKU, порівнювали між групами учасників дослідження за допо­могою тесту χ-квадрат. За методом ANOVA вивчали ­зміни показників якості ­життя, визначені за ­даними опитувальника WHOQOL-BREF.

Результати дослі­дження

Результати дисперсійного аналізу засвідчили статистично значущі відмінності між групами лікування (F-значення [3,296] = 25,8; p < 0,001). Зокрема, в учасників груп терапії прегабаліном у дозі 75 мг/добу та антидепресантами спостерігалося значно більше зниження ­показників за шкалою HAMA порівняно із застосуванням прегабаліну в дозі 25 мг і плацебо (між останніми двома ­групами не виявлено суттєвих відмінностей).

Як зазначають дослідники, для зменшення симптомів тривожних розладів лікування прегабаліном у дозу­ванні 75 мг/добу та анти­депресантами була ефективнішою, ніж прегабаліном у дозі 25 мг/добу та пла­цебо (рис. 1).

Рисунок 1. Середні зміни показників за шкалою HAMA на 12-й тиждень лікування

Між групами виявлено значущі відмінності щодо частоти відповіді на лікування (χ²[3] = 38,2; p < 0,001) та досягнення ремісії (χ²[3] = 29,5; p < 0,001). У групах терапії прегабаліном у дозі 75 мг/добу та ­антидепресантами були значно вищі показники відповіді на лікування і досягнення ремісії порівняно з використанням прегабаліну в дозі 25 мг/добу й приймання плацебо (рис. 2 і 3).

Рисунок 2. Частота відповіді на терапію за шкалою HAMA на 12-й тиждень лікування

Рисунок 3. Частота досягнення ремісії за шкалою HAMA на 12-й тиждень лікування

Тоді як у групах терапії прегабаліном у дозі 75 мг/добу та антидепресантами спостерігалося значно більше зниження показників за ВАШ порівняно із застосуванням прегабаліну в дозі 25 мг/добу і плацебо.

Частота виникнення побічних ефектів була вищою за тера­пії анти­депресантами порівняно з прегабаліном і плацебо. У ­групі застосування прегабаліну в дозуванні 75 мг/добу частота небажаних явищ (переважно сонли­вості й запаморочення) була дещо вищою ­порівняно з групами лікування вказаним препаратом у нижчому дозу­ванні та плацебо (рис. 4).

Рисунок 4. Частота виникнення побічних ефектів у досліджуваних групах

Значне поліпшення якості життя та рівня соціальних стосунків фіксували в ­учасників групах терапії прегабаліном у дозі 75 мг/добу та анти­депресантами. Симптоми відміни найчастіше виникали в групі лікування анти­депресантами, другою за частотою була терапія прегабаліном у дозі 75 мг/добу.

Жінки, як правило, краще відповідали на лікування прегабаліном у дозуванні 75 мг/добу. Пацієнти з помірними й тяжкими симптомами ­тривожних розладів отримували ­більшу користь за лікування прегабаліном у дозуванні 75 мг/добу та анти­депресантами.

Обговорення

Як продемонстрували первинні результати ­дослідження редукції симптомів тривожних розладів, оцінені за шкалою HAMA, терапія прегабаліном у дозуванні 75 мг/добу та ­СІЗЗС була значно ефективнішою, ніж застосування ­прегабаліну в дозі 25 мг/день і плацебо.

Дані щодо ефективності викорис­тання прегабаліну в дозу­ванні 75 мг/добу ­порівняно із ­СІЗЗС підтвер­джують його потенціал як альтернативного терапевтичного ­засобу для ­лікування паці­єнтів із тривожними розладами. Це узго­джу­ється з ­даними попередніх дослі­джень, у яких було підтверджено ефективність застосування прегаба­ліну для ліку­вання пацієнтів із тривожними розладами, де ­загалом вказаний препарат ­використовували у вищих дозах (Bandelow etal., 2013; Katzman etal., 2014).

Еквівалентність ефективності прегабаліну в дозі 75 мг і СІЗЗС свідчить, що терапія прегабаліном може бути результативною, особливо для пацієнтів, у яких спостеріга­ється непереносимість антидепресантів або недостатність відповіді на них. Обмежена дія прегабаліну в дозуванні 25 мг/добу свідчить про важливість використання відповідних терапев­тичних доз.

Власне, прегабалін у дозуванні 25 мг/добу може бути неоптимальним для лікування пацієнтів із тривожними розладами і потребувати титрування дози вказаного засобу для досягнення клінічної відповіді. Сприятливий профіль пере­носимості прегабаліну в дозі 75 мг/добу з меншою частотою розвитку побічних ефектів ­порівняно із СІЗЗС демон­струє, що прегабалін може бути краще пере­носимим варіантом терапії. Такий підхід може поліпшити прихильність до лікування та підвищити шанси для досяг­нення кращих клінічних резуль­татів.

На підставі отриманих даних H. Fei etal. дійшли ­висновку, що прегабалін у дозі 75 мг/добу може бути альтер­нативним засобом першої лінії терапії, особливо для паці­єнтів, які не пере­носять СІЗЗС або мають труднощі з досту­пом до ­інших мето­дів лікування.

Перед початком лікування прегабаліном слід поінформувати паці­єнта про можливі побічні ефекти призначуваної терапії та симптоми відміни в разі її припинення. За вибору медикаментозного лікування також слід ­брати до уваги вподобання пацієнта, супутні ­захворювання та профіль побічних ефектів.

Висновки

Підсумовуючи дані рандомізованого контрольованого ­клінічного дослі­дження, H. Fei et al. зазначили, що ­лікування прегабаліном (75 мг/день) ­через 12 тижнів є так само ефективним, як і застосування СІЗЗС (сертраліну / есцитало­праму) для ­зменшення симптомів тривожних розладів, оціне­них за шкалою HAMA.

Терапія прегабаліном у дозі 75 мг/добу та СІЗЗС сприяла досягненню значно вищих показників відповіді на ліку­вання і ремісії порівняно з використанням прегабаліну в дозі 25 мг/добу і плацебо. Продемонстровано сприятливий профіль переносимості прегабаліну в дозуванні 75 мг/добу з меншою частотою побічних ефектів ­порівняно із СІЗЗС і мінімальними симптомами відміни. ­Значне поліп­шення рівня якості ­життя було виявлено в групах тера­пії прегабаліном у дозі 75 мг/добу та СІЗЗС.

Усе це свідчить про важливість правильного ­титрування дози прегабаліну при лікуванні пацієнтів із тривожними розладами, зокрема в бік її збільшення, та ­використання прегабаліну в дозуванні 75 мг/добу як одного з діє­вих засо­бів, ефективність якого порівнянна із СІЗЗС, що підтвер­джу­ють відповідні дані досліджень щодо його безпеки, пере­носимості та застосування в клінічній практиці.

Підготувала Наталія Купко