Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
стаття в PDF-форматі

Для чого створювати мобільні мультидисциплінарні команди з психічного здоров’я?

  • Ірина Пінчук
    Ірина Пінчук
    д-ка мед. наук, директорка Інституту психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

«Стаціонарні та амбулаторні заклади не допомагають пацієнтам, які їх не відвідують»
Професор сер Грехем Торнікрофт

Згідно з чинними рекомендаціями експертного комітету Всесвітньої психіатричної асоціації для української служби охорони психічного здоров’я: «Слід створити спеціалізовані мультидисциплінарні групи для формування основи служб охорони психічного здоров’я на базі громад. Ці групи мають бути в належний спосіб підготовлені та забезпечені ресурсами, насамперед процес деінституціоналізації розпочнеться на національному рівні».

Мультидисциплінарні команди з охорони психічного здоров’я, що працюють на рівні спільноти, створені як пілотний проєкт в Україні 2016 року, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). На підставі досвіду чотирьох команд у Дніпропетровській, Донецькій (продовжує функціонувати донині), Одеській та Сумській областях, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України та Національна служба охорони здоров’я України планують запровадити цю послугу як новий ­сервісний пакет Державної програми медичних гарантій на 2021 рік із 1 липня. Цей пакет передбачає командну роботу в складі психіатра, психолога, медичної сестри та надавача соціальних послуг, котрі разом із пацієнтом розроб­ляють і реа­лізують Індивідуальний план відновлення останнього для досягнення максимально можливого рівня його незалежного функціонування в громаді.

Принципи, що потребують іншої моделі надання допомоги сьогодні — це збільшення отримання послуг поблизу місця мешкання пацієнта; лікування з урахуванням його індивідуальних потреб та пріоритетів користувачів послуг; розвиток мобільних послуг та співвідношення між ними та статичними послугами. Серед нових дефініцій, якими все частіше послуговуються в нашій повсякденній практиці: психічне здоров’я; мультидисциплінарна команда; спільнота; мобільні та статичні послуги; збалансована допомога; супервізії.

Нині бракує переконливих аргументів або даних щодо ефективності допомоги, яка надається тільки в умовах стаціонару. Водночас недостатньо належних доказових даних на користь того, що забезпечити комплексну підтримку можуть самі лише послуги на рівні спільноти. До того ж наявні докази підтриму­­ють баланс між допомогою, яка надається на базі ­лікарень і тією, що надають у спільноті, наголошуючи на важливості саме моделі збалансованої підтримки пацієнта.

Зокрема, мультидисциплінарна команда з психічного здоров’я базує свою роботу на засадах відновлення та надає підтримку, яка охоплює індивідуальні потреби пацієнта, є гнучкою та виконує такі функції, як:

  • Комплексні фармакологічні та психосоціальні втручання, які надають особам, чиї потреби в охороні психічного здоров’я не можуть бути задоволені за допомогою «тради­ційної» амбулаторної служби.
  • Послуги, орієнтовані на відновлення психічного здоров’я, сфокусовані на сильних якостях пацієнта і спонукають його зберігати незалежність, власний вибір і конт­роль.
  • Фахова допомога пацієнту за місцем мешкання/спільноти.
  • Ефективне партнерство в роботі з доглядальниками і сім’ями.
  • Взаємодія з амбулаторною службою для виявлення тих пацієнтів, чиї потреби в охороні психічного здоров’я не можуть бути задоволені та підпадають під лікування, яке надає мультидисциплінарна команда.
  • Запобігання рецидивам та/або госпіталізаціям, яких можна уникнути, зменшення термінів госпіталізацій.
  • Взаємодія з відділеннями невідкладної стаціонарної допомоги для виявлення тих пацієнтів, які підпадають під категорію ранньої виписки і підтримки, що надає команда.
  • Допомога пацієнтам у підтримці психічного і фізичного здоров’я з доступом до відповідних послуг, коли це необ­хідно; встановлення зв’язків із сімейними лікарями для надання належного інтервенційного втручання.

В Україні наявні пілотні мультидисциплінарні команди з психіч­ного здоров’я напрацювали за підтримки ВООЗ практичний досвід щодо критеріїв включення пацієнта, скерування та прийому в сервіс, оцінювання та планування його одужання, управління ризиками, різних інтервенцій, а саме медика­ментозного лікування, допомоги щодо фізичного здоров’я, психо­соціальних інтервенцій, критеріїв виписки, злагодженої роботи персоналу команди, розподілу їх функціональних обов’язків і ключових ролей у ній, а також організації роботи членів такої команди, питань безпеки персоналу, взаємодії з іншими службами психічного здоров’я та сервісами у громаді та вивчення результа­тів. Наявні аргументи на користь того, що спільнотні моделі не є дорож­чими; що вони забезпечують кращі результати і потребують співпраці галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги. Упевнена, що надання медичних послуг за напрямом «Психіатрична допомога, яку надає мульти­дисциплінарна команда з охорони психічного здоров’я» зможе забезпечити поліпшення здоров’я і добробут осіб із тяжкими психічними розладами завдяки рівноправному доступу до безпечних та ефективних послуг, що відповідатимуть їхнім психіч­ним, фізичним та соціальним потребам.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2021 Рік

Зміст випуску 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Зміст випуску 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій