Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяДля чого створювати мобільні мультидисциплінарні команди з психічного здоров’я?
-
- Ірина Пінчук
- д-ка мед. наук, директорка Інституту психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ
«Стаціонарні та амбулаторні заклади не допомагають пацієнтам, які їх не відвідують»
Професор сер Грехем Торнікрофт
Згідно з чинними рекомендаціями експертного комітету Всесвітньої психіатричної асоціації для української служби охорони психічного здоров’я: «Слід створити спеціалізовані мультидисциплінарні групи для формування основи служб охорони психічного здоров’я на базі громад. Ці групи мають бути в належний спосіб підготовлені та забезпечені ресурсами, насамперед процес деінституціоналізації розпочнеться на національному рівні».
Мультидисциплінарні команди з охорони психічного здоров’я, що працюють на рівні спільноти, створені як пілотний проєкт в Україні 2016 року, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). На підставі досвіду чотирьох команд у Дніпропетровській, Донецькій (продовжує функціонувати донині), Одеській та Сумській областях, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України та Національна служба охорони здоров’я України планують запровадити цю послугу як новий сервісний пакет Державної програми медичних гарантій на 2021 рік із 1 липня. Цей пакет передбачає командну роботу в складі психіатра, психолога, медичної сестри та надавача соціальних послуг, котрі разом із пацієнтом розробляють і реалізують Індивідуальний план відновлення останнього для досягнення максимально можливого рівня його незалежного функціонування в громаді.
Принципи, що потребують іншої моделі надання допомоги сьогодні — це збільшення отримання послуг поблизу місця мешкання пацієнта; лікування з урахуванням його індивідуальних потреб та пріоритетів користувачів послуг; розвиток мобільних послуг та співвідношення між ними та статичними послугами. Серед нових дефініцій, якими все частіше послуговуються в нашій повсякденній практиці: психічне здоров’я; мультидисциплінарна команда; спільнота; мобільні та статичні послуги; збалансована допомога; супервізії.
Нині бракує переконливих аргументів або даних щодо ефективності допомоги, яка надається тільки в умовах стаціонару. Водночас недостатньо належних доказових даних на користь того, що забезпечити комплексну підтримку можуть самі лише послуги на рівні спільноти. До того ж наявні докази підтримують баланс між допомогою, яка надається на базі лікарень і тією, що надають у спільноті, наголошуючи на важливості саме моделі збалансованої підтримки пацієнта.
Зокрема, мультидисциплінарна команда з психічного здоров’я базує свою роботу на засадах відновлення та надає підтримку, яка охоплює індивідуальні потреби пацієнта, є гнучкою та виконує такі функції, як:
- Комплексні фармакологічні та психосоціальні втручання, які надають особам, чиї потреби в охороні психічного здоров’я не можуть бути задоволені за допомогою «традиційної» амбулаторної служби.
- Послуги, орієнтовані на відновлення психічного здоров’я, сфокусовані на сильних якостях пацієнта і спонукають його зберігати незалежність, власний вибір і контроль.
- Фахова допомога пацієнту за місцем мешкання/спільноти.
- Ефективне партнерство в роботі з доглядальниками і сім’ями.
- Взаємодія з амбулаторною службою для виявлення тих пацієнтів, чиї потреби в охороні психічного здоров’я не можуть бути задоволені та підпадають під лікування, яке надає мультидисциплінарна команда.
- Запобігання рецидивам та/або госпіталізаціям, яких можна уникнути, зменшення термінів госпіталізацій.
- Взаємодія з відділеннями невідкладної стаціонарної допомоги для виявлення тих пацієнтів, які підпадають під категорію ранньої виписки і підтримки, що надає команда.
- Допомога пацієнтам у підтримці психічного і фізичного здоров’я з доступом до відповідних послуг, коли це необхідно; встановлення зв’язків із сімейними лікарями для надання належного інтервенційного втручання.
В Україні наявні пілотні мультидисциплінарні команди з психічного здоров’я напрацювали за підтримки ВООЗ практичний досвід щодо критеріїв включення пацієнта, скерування та прийому в сервіс, оцінювання та планування його одужання, управління ризиками, різних інтервенцій, а саме медикаментозного лікування, допомоги щодо фізичного здоров’я, психосоціальних інтервенцій, критеріїв виписки, злагодженої роботи персоналу команди, розподілу їх функціональних обов’язків і ключових ролей у ній, а також організації роботи членів такої команди, питань безпеки персоналу, взаємодії з іншими службами психічного здоров’я та сервісами у громаді та вивчення результатів. Наявні аргументи на користь того, що спільнотні моделі не є дорожчими; що вони забезпечують кращі результати і потребують співпраці галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги. Упевнена, що надання медичних послуг за напрямом «Психіатрична допомога, яку надає мультидисциплінарна команда з охорони психічного здоров’я» зможе забезпечити поліпшення здоров’я і добробут осіб із тяжкими психічними розладами завдяки рівноправному доступу до безпечних та ефективних послуг, що відповідатимуть їхнім психічним, фізичним та соціальним потребам.
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2021 Рік
Зміст випуску 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Зміст випуску 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Зміст випуску 8 (129), 2021
Зміст випуску 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Зміст випуску 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Зміст випуску 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Зміст випуску 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Зміст випуску 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися