Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Міжнародний день боротьби з епілепсією
-
Серотонінові рецептори — перспективна мішень терапії інсомнії
-
Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії
-
Раздел:
Міжнародний день боротьби з епілепсією
Епілепсія — найпоширеніше неврологічне захворювання у світі. Вона проявляється судомними нападами, спричиненими аномальною активністю клітин кори головного мозку, які майже завжди є несподіваними як і для самого хворого, так і для оточуючих. Попри те, що епілепсія є одним із найстаріших відомих розладів в історії людства, описаним ще за 4 тис. років до нашої ери, у суспільстві вона досі сприймається з острахом та нерозумінням її природи, що нерідко призводить до дискримінації таких пацієнтів.
У всьому світі 10 лютого 2020 року було відзначено Міжнародний день боротьби з епілепсією, який проводиться щороку в другий понеділок лютого. Ініціаторами запровадження такого дня є Міжнародне бюро з епілепсії (IBE) та Міжнародна протиепілептична ліга (ILAE), а Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтримує в усьому світі проведення заходів, спрямованих на поширення інформації про це захворювання та подолання проблем, з якими стикаються пацієнти. Цей захід нагадує про необхідність дослідження природи епілепсії та підвищення обізнаності громадськості. Представництва IBE і ILAE, які є у понад 120 країнах світу, працюють над висвітленням проблем, із якими стикаються пацієнти, члени їхніх родин і доглядальники, а ВООЗ співпрацює з міністерствами охорони здоров’я та партнерськими організаціями для поліпшення доступності та ефективності лікування епілепсії.
В Україні цього року Міжнародний день боротьби з епілепсією було відзначено вперше за ініціативою Української протиепілептичної ліги, Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України та Українського Бюро з епілепсії. У заходах взяли активну участь студенти вищих навчальних закладів та представники волонтерських організацій. Метою проведення Міжнародного дня боротьби з епілепсією було привернути увагу суспільства до проблеми цього захворювання в країні, поліпшити якість життя пацієнтів, інформувати громадськість щодо природи та особливостей перебігу цього розладу та запобігти дискримінації тих, хто на нього страждає.
За даними ВООЗ, щороку в усьому світі епілепсію діагностують приблизно у 5 млн осіб. У країнах із високим рівнем доходу частота захворюваності становить 49 на 100 тис., а в країнах із низьким і середнім рівнями доходу може сягати 139 на 100 тис. Це, ймовірно, пов’язано з підвищеним ризиком розвитку ендемічних станів, таких як малярія або нейроцистицеркоз; більшою частотою пологових травм і травматизму при дорожньо-транспортних аваріях; браком належних профілактичних програм охорони здоров’я та доступної допомоги.
Ключові факти щодо епілепсії:
- Епілепсія є найпоширенішим хронічним захворюванням мозку, яке вражає людей будь-якого віку.
- Понад 50 млн осіб у всьому світі страждають на епілепсію, причому близько 80 % із них проживають у країнах із низьким та середнім рівнями доходу.
- До 70 % пацієнтів із епілепсією можуть позбутися нападів за умов правильно встановленого діагнозу та призначення відповідного лікування.
- Майже три чверті осіб із епілепсією в країнах із низьким рівнем доходу не отримують адекватного лікування (іноді до 90 %); медичні працівники не мають належної підготовки для розпізнавання, діагностування та лікування епілепсії, а протиепілептичні засоби недоступні.
- Пацієнти з епілепсією та члени їхніх родин часто страждають від стигми та дискримінації, оскільки справжня природа епілепсії спотворюється міфами, страхом і помилковими уявленнями про природу цього розладу.
Один судомний напад ще не означає, що людина страждає на епілепсію (до 10 % осіб у світі мають один приступ за життя). Епілепсію встановлюють при щонайменше двох неспровокованих нападах з інтервалом більше 24 годин. За переглянутим нині практичним визначенням, епілепсію можна вважати наявною після одного неспровокованого нападу в осіб, які мають інші чинники, що призводять до стійкого зниження судомного порогу і, отже, високого ризику рецидиву. Такий ризик має бути еквівалентним ризику рецидиву третього нападу в пацієнтів із двома неспровокованими приступами, і становити не менше 60 % (Fisher etal., 2014).
В Україні День боротьби з епілепсією відзначали за межами медзакладів, щоб показати: пацієнти не є небезпечними, вони мають перебувати у соціумі, незважаючи на своє захворювання. Провідні фахівці Інституту неврології, психіатрії та наркології й інших медичних установ спілкувалися з пацієнтами та їхніми родичами, обговорювали нагальні питання, надавали поради щодо отримання необхідної допомоги.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться