Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

Нейропатичний біль, спричинений ураженням соматосенсорної нервової системи, суттєво впливає на якість життя людини, загальний стан здоров’я, психологічне, соціальне та економічне благополуччя. Труднощі ведення пацієнтів із таким болем зумовлені неоднорідністю його етіології, симптомів та основних механізмів, невизначеністю щодо характеру та локалізації. До вашої уваги представлено стислий огляд оновлених рекомендацій Національного інституту здоров’я та клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE, 2020) щодо фармакотерапії дорослих пацієнтів із нейропатичним болем у неспеціалізованих умовах. Метою розробленняцих настанов є вдосконалення підходів до лікування пацієнтів, зокрема, із центральною, периферичною та тригемінальною невралгією.

Відповідно до визначення Міжнародної асоціації з вивчення болю (IASP, 2011), центральний нейропатичний біль зумовлений ураженням або захворюванням центральної соматосенсорної нервової ­системи, а периферичний нейропатичний біль — периферичної сомато­сенсорної нервової системи відповідно. Серед станів, які можуть ­спричинити центральний нейропатичний біль, — інсульт, ушкод­жен­­­ня спинного мозку, розсіяний склероз тощо. Із-поміж ­загальних станів, симптоми яких належать до ­периферичного нейропатичного болю, слід зазначити болісну ­діабетичну нейро­патію, постгерпетичну невралгію, тригемінальну ­невралгію, післяопераційний хронічний нейропатичний біль та нейропатичний біль, що супроводжує рак.

Нейропатичний біль може бути періодичним чи постій­ним, спонтанним або спровокованим. Типові скарги на біль: відчуття прострілів, печіння, поколювання, стискання, оніміння, симптоми алодинії, гіпералгезії, болісної анестезії, а також надмірної чутливості або ж її втрати.За епідеміологічними даними, точна поширеність нейро­патичного болю у популяції наразі невідома. Тобто для нейропатичного болю характерна гетерогенна природа. ­Відомо, що болісна діабетична нейропатія уражає 16–26 % осіб із цукровим діабетом, постгерпетична невралгія — 8–19 % пацієнтів з оперізувальним герпесом, коли біль з’яв­ляється через місяць після появи висипу, та 8 % — ­через три місяці. Хронічний біль після хірургічного ­втручання також є досить поширеним явищем, що спостерігається ­після 10–50 % операцій. Багато клінічних особливостей ­цього типу болю зіставні з такими за нейропатичного болю.

Нині доступна низка фармакологічних методів лікування пацієнтів із нейропатичним болем у неспеціалізованих ­умовах. Серед найпоширеніших терапевтичних стратегій анти­депресанти — трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну, проти­епілептичні (протисудомні) засоби, препарати для ­місцевого використання та опіоїдні аналгетики. Однак певні труднощі можуть становити відмінності щодо початку лікування, дозу­вання та порядку застосування препаратів, а також те, чи вдається досягти терапевтичних доз і чи дотримано правильної послідовності приймання ліків відповідно до класів. Крім того, наявні випадки призначення лікарських засобів не за інструкцією, що може призводити до неадекватного ­знеболення та розвитку значущих ускладнень у пацієнтів.

Робоча група NICE провела систематичний пошук відповідної літератури з результатами рандомізованих конт­ро­льованих досліджень доступних фармакологічних методів терапії. А на підставі виявлених матеріалів було виконано метааналіз отриманих даних та сформовано рекомендації щодо призначення препаратів, які ґрунтуються на доказах щодо їхньої ефективності та відображають доцільність застосування відповідно до співвідношення користі й ризику.

Лікування нейропатичного болю

вгору

Ключові принципи надання допомоги пацієнтам із нейропатичним болем

За погод­жен­ня плану лікування з пацієнтом лікар має брати до уваги як побоювання, так і очікування від терапії.

Передусім слід обговорити:

1) ступінь виразності болю та його вплив на якість життя і щоденну активність (зокрема, порушення сну);

2) причини виникнення болю та погіршення стану;

3) чому призначені ті чи інші медикаменти;

4) переваги та можливі несприятливі наслідки фармако­терапії з урахуванням будь-яких соматичних чи психо­логічних проблем і одночасного приймання ліків;

5) важливість титрування дозувань;

6) надання пацієнту необхідної інформації та індивіду­альних рекомендацій;

7) стратегії подолання болю та можливі побічні явища терапії;

8) немедикаментозні методи лікування, як-от фізіо- та психотерапія, хірургічні втручання.

Варто також розглянути скерування пацієнта для отримання спеціалізованої допомоги на будь-якому етапі: під час першого звернення до лікаря чи регулярних клінічних обстежень, за наявності сильного болю або його суттєвого впливу на якість життя та повсякденну активність, а ­також у разі погіршення стану здоров’я пацієнта.

Особам, у яких вдалося ефективно купірувати нейропатичний біль, слід продовжувати застосування призначеного лікування, зважаючи на необхідність рутинної клінічної оцінки.

За ініціювання нової терапії доцільно враховувати будь-яке перетинання з попередніми методами, щоб уникнути погіршення конт­ролю болю. Після початку або зміни лікування клініцист має провести клінічний аналіз ­титрування дозування, переносимості та побічних ефектів ­препаратів, щоб ­оцінити, чи відповідає пацієнтові обрана стратегія.

Необхідно також виконувати регулярний клінічний огляд паці­єнта для оцінювання та моніторингу ефективності ліку­вання, зокрема:

  • ступінь конт­ролю болю;
  • вплив на якість життя та щоденне функціонування пацієнтів (наприклад, якість сну);
  • фізичне та психологічне благополуччя;
  • побічні ефекти ліків;
  • потреба у продовженні терапії.

Медикаментозна терапія

вгору

Нейропатичний біль будь-якого генезу

Із-поміж 32 тис. 322 досліджень, виявлених за результа­тами пошуку, робоча група обрала для аналізу 115 із загальною кількістю 18 тис. 87 пацієнтів, які від­повідали критеріям включення.

За наявності нейропатичного болю будь-якого типу, крім тригемінальної невралгії, доцільно розглянути призначення амітриптиліну, дулоксетину або прегабаліну як початкове лікування. Якщо препарат виявився недієвим або погано переноситься, слід запропонувати пацієнтові один із решти ліків. У разі неефективності чи непере­носимості наступного медикаменту може знадобитися повторне використання стратегії переведення.

Відповідно до отриманих даних, мазь із капсаїцином, габапентин, морфін, нортриптилін і трамадол є ефективними для зменшення болю порівняно з плацебо. Однак клініцист має розглянути призначення трамадолу лише в тому випадку, якщо потрібна невідкладна допоміжна терапія. Застосування мазі на основі капсаїцину ­можливе за наявності локального нейропатичного болю у ­пацієнта, який відмовляється приймати пероральні засоби або не переносить їх.

Результати щодо того, чи зменшують леветирацетам і вальпроати біль порівняно з плацебо, як зазначають дослідники, були суперечливими. Доказові дані щодо ефективності комбінації габапентину й нортриптиліну, габапентину та оксикодону, іміпраміну, лакозаміду, ламотриджину, оскарбазепіну, оксикодону, топірамату або ­венлафаксину для полегшення болю порівняно з плацебо не дали ­змоги зробити певні висновки. Мета­аналіз даних засвідчив, що екстракт коноплі та пластир із капсаїцином здатні зменшити біль порівняно з ­плацебо, але обидва засоби демонстрували стабільно гіршу ефективність, аніж інші препарати. Тож, як зауважують вчені, не слід починати лікування нейропатичного болю у неспеціалізованих умовах із призначення таких засобів, як екстракт ­коноплі, ­пластир із капсаїцином, лакозамід, ламотриджин, леветирацетам, морфін, окскарбазепін, топірамат, трамадол, ­венлафаксин, якщо це не рекомендував фахівець. У таблиці наведено показники ефективності й безпеки препаратів для лікування нейропатичного болю.

nn20_8_5255_d.jpg

Таблиця. Ефективність і безпека препаратів для лікування нейропатичного болю

Периферичний нейропатичний біль

Із 115 досліджень, присвячених нейропатичному болю будь-якого типу, 88 стосувалися периферичного нейропатичного болю та загалом охоплювали 16 тис. 660 пацієнтів.

Порівнюючи терапевтичні стратегії із прийманням плацебо, за метааналізом отриманих доказів, дулоксетин, габа­пентин і прегабалін були ефективними для полегшення болю. За більшістю даних, мазь із капсаїцином, нортриптилін і трамадол демонстрували дієвість щодо послідовного зменшення болю порівняно з плацебо.

Дані щодо того, чи вальпроат чинить вплив на біль ­порівняно з плацебо, виявилися суперечливими. Аналіз отриманих даних унеможливлює підсумування про користь ­амі­триптиліну, комбінацій габапентин + нортриптилін, габапентин + оксикодон, іміпраміну, лакозаміду, ламо­триджину, окскарбазепіну, оксикодону, топірамату або венлафаксину для купірування болю порівняно з ­плацебо. Наявні свідчення, що екст­ракт коноплі та пластир із капсаїцином здатні зменшити біль ­порівняно з плацебо, але обидва засоби демонстрували стабільно гіршу ефективність, аніж інші препарати.

Результати щодо загального поліпшення стану осіб із нейро­патичним болем, зокрема периферичним, згідно з повідомленнями пацієнтів доступні для обмеженої кількості препаратів й у різні періоди спостереження. Мережевий аналіз досліджень через 4, 8 та 12 тижнів спостереження засвідчив невизначеність щодо того, який саме з ­рекомендованих методів лікування є найефективнішим (докази низької та дуже низької якості). Дані щодо поліпшення щоденної фізичної активності та емоційного стану, зокрема якості сну, було отримано за допомогою ­широкого спектра засобів, кожен із яких оцінював різні аспекти функціонування. Серед них варто відзначити короткий опиту­вальник з оцінювання болю (BPI), рейтингову шкалу з оцінки нейропатичного болю (NPRS), кількісну шкалу оцінювання болю (NRS), 7-пунктову шкалу оцінки пацієнтом загального враження про динаміку стану (PGIC), ві­зуальну аналогову шкалу (ВАШ), вербальну рейтингову шкалу (VRS) тощо. Тобто неможливо ­узагальнити більшість результатів у належний спосіб (докази помірної та низької якості для нейро­патичного болю).

За даними мережевого аналізу результатів досліджень ­через 4, 8 та 12 тижнів спостереження, низка препаратів виявилися ефективнішими за плацебо для поліпшення сну. Однак лишилися сумніви щодо того, чи є ці дані ­клінічно значущими та які саме з рекомендованих ліків найдієвіші для поліпшення сну (докази помірної/низької якості — для нейропатичного болю будь-якого типу та низької/дуже низької якості – для периферичного нейропатичного болю).

Щодо профілю безпеки препаратів, то мережевий аналіз досліджень підтвердив: застосування більшості з них пов’язане з припиненням лікування через побічні явища порівняно з плацебо. Однак робоча група не змогла ­дійти кінцевого висновку стосовно того, які саме ліки асоційовані з найменшою ймовірністю завершення терапії через несприятливі наслідки (докази низької якості).

Центральний нейропатичний біль

Із усієї кількості досліджень, присвячених нейропатич­ному болю, 11 випробувань із залученням 660 пацієнтів стосувалися центрального нейропатичного болю. ­Доступно дуже мало даних щодо загального поліпшення стану в осіб із центральним нейропатичним болем за повідомленнями пацієнтів. За доказами низької якості, дулоксетин та екстракт коноплі можуть бути кращими за плацебо при ­спостереженні тривалістю до 12 тижнів. Доказові дані щодо поліпшення щоденної фізичної активності та емоційного стану ­пацієнтів, зокрема якості сну, отримано за допомогою широкого спект­ра інструментів, згаданих вище, кожен із яких оцінював ­різні аспекти функціонування. Тож узагальнити більшість результатів належним чином неможливо.

За результатами мережевого аналізу досліджень побічних реакцій, пов’язаних із припиненням лікування, ламотриджин спричиняв найбільшу кількість випадків відмови від терапії, а прегабалін — найменшу порівняно з плацебо. Однак упевненість у цих результатах є незначною, а якість доказів — низькою.

Тригемінальна невралгія

Під час систематичного пошуку відповідних матеріалів не знайдено результатів досліджень, які б відповідали критеріям включення. Однак робоча група визнала, що карбамазепін — єдиний препарат, схвалений на сьогодні для початкового лікування тригемінальної невралгії.

Якщо така терапія виявилася неефективною, погано переноситься або протипоказана, пацієнтові слід порадити звернутися до відповідного фахівця для отримання спеціалізованої допомоги. Також установлено, що у деяких ситуаціях у пацієнтів виникала погана переносимість карбамазепіну через неналежне титрування дозування препарату.

Висновки

вгору

Оновлені настанови NICE (2020) містять обґрунтовані рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем різного типу, а також дані про клінічну та економічну ефективність препаратів, що мають бути ­призначені з урахуванням користі та ризику лікування.

Рекомендації створено для допомоги клініцистам здійсню­вати належне обстеження пацієнта, ­своєчасно встановлювати діагноз та призначати оптимальну фармако­терапію. Наведені положення слід використовувати разом із клінічною оцінкою та прийняттям спільних ­рішень, зважаючи на індивідуальні особливості пацієнта.

Підготувала Олена Коробка

Оригінальний текст документа читайте на сайті www.guidance.nice.org.uk

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2020 Год

Содержание выпуска 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Содержание выпуска 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Содержание выпуска 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Содержание выпуска 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций