Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
Коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19), спричинену вірусом SARS-CoV-2, більшість пацієнтів переносять легко, проте у близько 15 % уражених осіб може розвинутися тяжка її форма з дихальною недостатністю, за якої пацієнт потребуватиме неінвазивної або інвазивної вентиляції легень та інтенсивної терапії (Guan etal., 2020). Особи похилого віку та пацієнти з коморбідністю мають високий ризик розвитку тяжкого перебігу хвороби або летального результату (Wuet al., 2020). Пацієнти з ослабленим імунітетом також можуть бути більш схильними до ускладнень COVID-19 через відсутність швидкої імунологічної відповіді, яка допомагає подолати вірус. Наразі є припущення, що імуносупресія здатна відігравати захисну роль у разі інфікування COVID-19, запобігаючи надмірно активній імунній відповіді, яка інколи може призвести до погіршення клінічного стану, або послаблюючи її (Mehta etal., 2020).
До вашої уваги представлено клінічний випадок COVID-19 у пацієнта з розсіяним склерозом, який отримував терапію окрелізумабом (препаратом гуманізованих моноклональних антитіл проти лімфоцитарного антигену CD20), описаний G. Novi etal. у статті «COVID-19 inaMSpatient treated with ocrelizumab: does immunosuppression have aprotective role?», яку було опубліковано у виданні Multiple Sclerosis and Related Disorders (2020; 42: 102120).
Клінічний випадок
вгоруПацієнт — 58-річний чоловік європеоїдної раси, у якого 2008 р. розвинулася прогресуюча рухова недостатність нижніх кінцівок, а 2009 р. діагностований первинно-прогресуючий розсіяний склероз. Раніше отримував терапію інтерфероном β-1а, глатирамеру ацетатом і фінголімодом. В анамнезі — алергічний риніт, бронхіальна астма та виразкова хвороба. У січні 2018 р. було розпочато лікування окрелізумабом у межах програми застосування з міркувань гуманності препарату, не зареєстрованого для терапії первинно-прогресуючого розсіяного склерозу. А також почато профілактичне лікування ламівудином через наявність позитивних антитіл до ядерного антигену вірусу гепатиту B. Періодичні (щопівроку) інфузії окрелізумабу проводили до серпня 2019 р. (чергова була запланована на лютий 2020 р., але на прохання пацієнта перенесена на березень 2020 р.). На момент останньої інфузії у пацієнта виявлено помірну гіпогаммаглобулінемію (IgG 6,5 г/л за норми 8–17 г/л) із нормальним рівнем IgM та IgA, а оцінка імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові свідчила про виражене виснаження В-клітин (8 CD19+ клітин на мм3). Показник за розширеною шкалою оцінювання ступеня інвалідизації (EDSS) становив 6 балів (пацієнт був здатний відвідувати амбулаторію, пересуваючись із тростиною).
6 березня 2020 р. у пацієнта виникли лихоманка та кашель, 10 березня його госпіталізували до лікарні через тривале значне підвищення температури та сильний кашель. За даними аналізу крові, встановлено нормальний вміст лейкоцитів і лімфоцитів (7,79 × 109 клітин на літр за норми 4,90–9,80 і 1,50 × 109 клітин на літр за норми 1,10–4,80 відповідно), підвищений вміст С-реактивного білка (63,1 мг/л, норма 0–5), незначне підвищення рівня інтерлейкіну 6 (6 пг/мл за норми 0–3,4) і помірний рівень гіпогаммаглобулінемії IgG (6,5 г/л). Отримані дані рентгенографії грудної клітки — без особливостей. Дослідження двох зразків мазку з носа на SARS-CoV-2 за методом полімеразної ланцюгової реакції підтвердили позитивні результати. Газовий аналіз артеріальної крові свідчив про нормальну оксигенацію. Пацієнт отримував симптоматичну терапію за високої температури (парацетамол), регресія симптомів сталася за дві доби.
13 березня пацієнта виписали додому на домашній карантин із показниками кількості лейкоцитів і лімфоцитів (5,13 ×109 клітин на літр та 1,63 × 109 клітин на літр відповідно) та зниженням рівня С-реактивного білка (16,4 мг/л), що відповідають нормі. Оцінювання імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові, виконане після виписки, продемонструвало повне виснаження В-клітин (1 CD19+ клітина на мм3), що відповідало фармакодинаміці за терапії окрелізумабом. За телефонним інтерв’ю 28 березня, пацієнт перебував в умовах домашнього карантину без появи будь-яких нових симптомів.
Висновки
вгоруУ пацієнта вперше було описано випадок виснаження В-клітин, за якого розвинувся COVID-19 без серйозних ускладнень. Автори припускають, що персистенція В-клітин у вторинних лімфоїдних органах, пов’язана з помірно зниженою імунною відповіддю через відсутність периферичних В-клітин, могла відіграти сприятливу роль у пацієнта. Те, що в нього не спостерігалося значного збільшення вмісту інтерлейкіну 6 (який може вивільнятися периферичними В-клітинами), ймовірно, свідчить на користь цієї гіпотези. Отже, в разі її підтвердження більшою кількістю випадків можна буде припустити, що пацієнти, які зазнають виснаження В-клітин, набувають захисту від серйозних ускладнень COVID-19. Це свідчитиме на користь застосування селективного імунодепресанту, наприклад тоцилізумабу, за серйозних випадків COVID-19.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться