Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Як упоратися зі стресом в умовах пандемії
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
-
Раздел:
Як упоратися зі стресом в умовах пандемії
За надзвичайних умов, як-от пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), від якої нині потерпає понад 227 країн світу, страх людини перед несподіваною і потенційно небезпечною ситуацією для себе і родини, а також необхідність фізичного дистанціювання природно породжують відчуття втрати контролю і стресу. Фахівці, які вивчають природу стресу, стверджують, що з подібними ситуаціями та їх впливом на організм можна впоратися, якщо приділити належну увагу діям, які допоможуть адаптуватися до нових умов життя.
Відчувати тривогу, напругу, страх, розпач, розгубленість під час критичних ситуацій — це нормально. Це адекватна реакція організму на стресові умови та невідомість. Страх є сигналом про небезпеку і загрозу життю, який не варто залишати без уваги. Адже саме завдяки цій емоції вижили наші предки і зараз є ми з вами. Крім того, страх свідчить про критичність нашого мислення, про здатність до об’єктивного оцінювання ситуації. До того ж помірний рівень стресу навіть має певну користь для здоров’я, адже організм вчиться правильно реагувати на внутрішні та зовнішні подразники і долати їх. За критичної ситуації відбувається викид гормонів стресу, організм мобілізує всі свої сили для її подолання. У такий спосіб людина підвищує рівень власної стійкості.
Стрес може справляти вплив на всі аспекти вашого життя, зокрема на емоції, поведінку, розумові здібності та навіть фізичне здоров’я. Важливо не тільки те, як довго ми відчуваємо стрес і наскільки він інтенсивний, але і те, якою є наша реакція на нього. Однакові стресори викликають у людей різну реакцію, тому кожний має свої комфортні рівні стресу та засоби протидії. Звісно, час, проведений в умовах карантину, матиме свої наслідки для всіх нас. І насамперед відчуємо вплив на психічне здоров’я. Тому вкрай важливо вийти зі стресової ситуації з якомога меншими емоційними та фізичними втратами.
Поговоріть про свої відчуття та емоції з людьми, яким ви довіряєте. Намагайтеся підтримувати комунікацію з близькими та друзями. Проявляйте співчутливе ставлення до тих, хто потребує вашої підтримки. Напишіть перелік навичок/вправ/засобів, які допомагали вам долати тривогу/паніку в минулому. Не вживайте алкоголь та інші психоактивні речовини для подолання проявів стресу. Без призначення лікаря не приймайте заспокійливі препарати. Складіть план та список контактів, до яких ви можете звернутися по допомогу. Якщо відчуваєте, що не в змозі впоратися зі своїми почуттями та емоціями, зателефонуйте до фахівців.
Розмовляйте зі своїми дітьми про їхні відчуття та страхи. Надайте коротку, але правдиву інформацію щодо ситуації та заходів безпеки. Реагуйте на поведінку вашої дитини спокійно, слухайте та підтримуйте. Будьте завжди в контакті зі своїми дітьми, приділяйте їм додатковий час та увагу.
Дотримуйтеся гігієни у власному інформаційному просторі. Зробіть «прибирання» у своїй стрічці новин. Обмежте кількість часу, який ви проводите за читанням чи переглядом новин. Отримуйте інформацію тільки з надійних джерел і не поширюйте неперевірену. Обмежте контакти з людьми та залиште групи в соціальних мережах/месенджерах, які розповсюджують фейкову інформацію, намагаються втягнути вас у вирій непродуктивних, деструктивних переживань і стимулюють підвищення рівня тривоги та паніки. Прочитайте коротку обґрунтовану інформацію з авторитетних фахових джерел щодо основних моментів і правил безпеки. Будьте поінформовані, підготовлені, але розсудливі та обачливі.
Піклуйтеся про своє фізичне здоров’я. Оптимізуйте своє харчування та фізичну активність. Сон є надзвичайно важливою складовою для зміцнення опірності організму. Застосовуйте практичні, науково обґрунтовані рекомендації, щоб захистити себе та своїх близьких. Спробуйте розглянути поточну ситуацію як можливість прочитати чи написати книгу, намалювати картину, пересадити квіти, приділити час дітям і рідним, зробити прибирання, спробувати цікавий рецепт, подивитись легкий фільм, започаткувати нову сімейну традицію та ін. Адаптуйте свій графік під нові умови роботи. Для подолання труднощів із самоорганізацією складіть список робочих завдань на день, визначте години праці, час на обід і відпочинок. Організуйте місце для роботи, позбавлене відволікаючих стимулів для продуктивної праці. Діліться з колегами ідеями/фото щодо організації власного робочого простору. Підтримуйте доброзичливу комунікацію з колегами, наголошуйте на позитивних і сильних аспектах команди, не забувайте казати «Дякую», будьте відповідальними та чуйними. Зберігайте фізичну дистанцію і спокій, мийте руки та дбайте про своє психічне здоров’я! Якщо відчуваєте, що не в змозі впоратися зі своїми почуттями та емоціями, зверніться по допомогу до фахівців.
Підготувала Тетяна Ільницька
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться