Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

У практиці лікаря трапляються випадки, коли постає питання про необхідність проведення диференційної діагностики, щоб з’ясувати: чи пацієнт дійсно страждає на певне захворювання, чи симулює симптоми? Крім того, особливої гостроти такій ситуації надає ­зв’язок із вживанням психоактивних речовин. До вашої уваги представлено клінічний випадок, опи­саний у статті H. Moawad «Case Report: Pseudoseizures orMalingering?», розміщеній на інтернет-ресурсі Neurology Times, у розділі «Epilepsy and Seizure, Challenging Cases».

Анамнез

вгору

53-річний чоловік звернувся за амбулаторною допомогою з приводу частих нападів судом. До цього часу в ­нього ­ніколи не діагностували судом. В анамнезі не було ­жодних травм голови чи цереброваскулярних захворювань. Із перенесених раніше маніпуляцій пацієнт зазначив дренаж носових пазух, у зв’язку з яким лікарі призначали йому деконгестанти. Також у пацієнта було ­діагностовано екзему, і він ­періодично застосовував призначений крем для лікування загострень.

Під час звернення пацієнта за допомогою його супровод­жував 19-річний син, який зауважив, що батько став непо­слідовним у вчинках протягом усього минулого року. Син не проживає з батьком із 10 років, після розлучення батьків, тому він не так багато часу проводить із ним. Попри це, він помітив зміни у поведінці батька та стверджує, що вони були настільки помітними, що їх можна було зафіксувати навіть під час розмови телефоном. За фахом пацієнт — менеджер середньої ланки, працює в невеликій компанії уже впродовж 17 років. Син пацієнта розповів, що протягом останніх двох років батько мешкав із цивільною дружиною, проте нещодавно вона переїхала від нього. Причиною свого переїзду жінка ­назвала дратівливість пацієнта. Вона навіть порадила його синові та колишній дружині стежити за станом здоров’я свого колишнього цивільного чоловіка та висловлювала стурбованість через ймовірність того, що він вживає наркотичні засоби. Почувши цю історію зі слів свого сина, пацієнт пояснив, що він стає роздратованим лише після нападу, а колишня цивільна дружина сама мала проблеми з уживанням наркотиків. А також додав, що на сьогодні в нього виник­ли певні труднощі на роботі, зокрема, через старт ­нового проєкту, який потребує ведення численних пере­говорів.

Об’єктивне обстеження

вгору

Під час фізикального обстеження з’ясувалося, що пацієнт повноцінно харчується та не виявляє жодних ­ознак перебування у стресі. Для опису власної історії він здебільшого послуговувався медичною термінологією, ­проте іноді його висловлювання були неточними, а терміни вживалися у неправильному контексті.

Об’єктивне обстеження не виявило змін у функціонуванні серцево-судинної та дихальної систем і шлунково-­кишкового тракту. Хоча періодично під час огляду в пацієнта спостерігалися посмикування обличчя та повік. Жодних інших змін щодо неврологічного статусу, ­зокрема дослід­жен­ня іннервації черепних нервів, не ­встановлено. Пацієнт не мав проблем із ходою, без утруднення міг пере­ступати з п’ятки на носок; результат виконання ­проби Ромберга — негативний. Зі слів пацієнта, напади судом трапляються у ­нього майже щодня. Він висловив думку, що призначення діазе­паму або препарату медичного канабісу (який ­нещодавно був затверджений для застосування у країні), допоміг би йому конт­ролювати ці напади.

Діагностичні обстеження

вгору

Пацієнту було зроблено загальноклінічний аналіз ­крові, біохімічний аналіз крові та дослід­жен­ня так ­званої тиреоїдної гормональної панелі. Окрім того, він був скерований на токсикологічний скринінг сечі, проте забір біологічного матеріалу ­відбувся лише за тиждень після первинного візиту. Зокрема, ­перед проведенням аналізів крові, пацієнту були надані інструкції щодо забору зразка сечі. ­Через кілька хвилин після того, як пацієнт зайшов до вбиральні для забору ­матеріалу, він повернувся й пояснив, що у нього щойно стався напад. У зв’язку з цим пацієнта негайно ­доправили до відділення невідкладної допомоги, де йому здійснили забір зразків крові. За результатами аналізу крові не встановлено жодних патологічних змін; дані ­токсикологічного скринінгу сечі також були негативними, тобто не виявлено психоактивних речовин.

Клінічний перебіг

вгору

Стан пацієнта був стабільним, і його виписали з відділення невідкладної допомоги. Через кілька хвилин ­після виписки пацієнт повернувся до відділення та повідомив, що в ­нього щойно відбувся напад на автомобільній ­стоянці. Лікар надав пацієнтові інструкції щодо дій у разі повторення нападу. Протягом наступних кількох тижнів пацієнт тричі на тиждень телефонував лікареві, повідомляючи про наступні напади та описуючи їх. Згодом пацієнта було спрямовано на електроенцефало­графічне (ЕЕГ) дослід­жен­ня. Перед його проведенням пацієнт знову повідомив про напад, який стався на автомобільній стоянці. Біоелектрична активність, відповідно до результатів дослід­жен­ня, відповідала нормі. Не виявлено жодної патологічної активності, яка б могла ­свідчити про фокальні та післянападові зміни. Пізніше ­пацієнтові провели повторне ЕЕГ-дослід­жен­ня після депривації сну, проте й цього разу жодних змін не встановлено. Не зафік­совано також нападів при проведенні функціональних проб під час ЕЕГ-дослід­жен­ня. А за наступного візиту до лікаря чоловік приніс ­кілька медичних статей, де йшлося про те, що напади можуть не супроводжуватися відповідними змінами під час проведення ЕЕГ, зокрема й у період після нападу. ­Пацієнт знову наполягав на тому, щоб лікар призначив йому діазе­пам чи медичний канабіс. Врешті-решт із діагнозом «псевдо­напад» він був скеро­ваний до епілептолога, який призначив 24-годинне ЕЕГ-дослід­жен­ня з відеозаписом.

Як зазначив пацієнт, у нього знову ­відбувся напад саме перед проведенням цього дослід­жен­ня. Під час запису в нього відзначалося неритмічне ­тремтіння та ­двобічні поштовхи рук і ніг, супроводжувані перерив­частим криком. А після цього він швидко моргав ­близько 10 хвилин. На запису ЕЕГ-дослід­жен­ня на той момент не зафіксовано сповільнення активності мозку чи постіктальних змін, тобто жодних свідчень про наявність нападів. Упродовж решти часу цілодобового моніторингу в пацієнта не виявлено жодних патологічних змін на запису. Тоді як повторне токсикологічне скринінгове дослід­жен­ня сечі виявило сліди опіатів. Хоча пацієнту опіати ніколи не призначали. Пояснюючи такі результати, він припустив, що ця ­хімічна речовина може бути побічним наслідком його нападів.

Діагноз

вгору

На підставі даних анамнезу, клінічного перебігу та резуль­татів обстеження пацієнтові було встановлено діаг­ноз: симуляція. Чоловікові не призначено атиконвульсивну терапію, натомість епілептолог рекомендував йому звернутися до фахівця з надання наркологічної допомоги і наполягав на консуль­тації зі співробітником соціальної служби.

Псевдонапади є неепілептичними судомами, які пацієнт та його оточення описують як судоми. Частіше вони трапляються у дітей з установленим діаг­нозом епілепсії або в тих, у кого хоча б раз виникав ­справжній епілептичний напад. Спочатку пацієнтові було встановлено діаг­ноз «псевдо­напади», але згодом лікарі змінили його на інший – «симу­ляція». Попри те, що у двох згаданих діагнозів є ­деякі ­загальні риси, вони суттєво різняться між собою.

Обговорення

вгору

Зазвичай псевдонапади характеризуються деякими мимо­вільними компонентами й часто трапляються в осіб, які страждають на судомні приступи. Їх можуть викликати стрес чи психологічні проблеми. Попри те, що наявність таких нападів може мати вторинну вигоду, задовольняючи в такий спосіб потребу в увазі, здебільшого пацієнти не в змозі їх конт­ролювати або пригнічувати. Втім, після детальної діагностики та виявлення складних психологічних проблем стан таких осіб може ­суттєво поліп­шитися завдяки когнітивно-поведінковій психо­терапії (Cope etal., 2017).

Як відомо, у пацієнта не виявлено багатьох типових ­ознак псевдонападів. Натомість очевидним є те, що його висловлювання були свідомими і він мав ­цілеспрямовану установку на отримання препаратів із психоактивною дією. За таких випадків навіть може спостерігатися брак відповіді на лікування (Martin, 2017). Слід також ­додати, що чоловік мав залежність від психо­активних речовин. До того ж вживання вказаних засобів або їх різка ­відміна теж могли б спровокувати напади, проте відсутність змін при ЕЕГ-дослід­жен­ні не підтверджує цю гіпотезу.

Висновки

вгору

Стикаючись із подібними випадками, слід пам’ятати:

  • Псевдонапади та симуляція — це дві окремі діаг­ностичні нозології; симуляція є повністю добро­вільною та усвідомленою, натомість псевдонапади ­мають мимовільний характер.
  • Токсикологічний скринінг сечі необхідно ­проводити одразу після звернення, адже відстрочення в часі дає змогу пацієнтові припинити вживання психоактивних речовин, якщо йому заздалегідь відомо про призначене обстеження.
  • Пацієнти, які просять призначити їм препарат, вка­зуючи на його конкретну назву, не ­зосереджуються власне на симптомах, а частіше мають корисливі цілі, ніж дійсно певне захворювання.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2020 Год

Содержание выпуска 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Содержание выпуска 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Содержание выпуска 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Содержание выпуска 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций