Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
-
Раздел:
Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання
Розлади харчової поведінки асоційовані з найвищим рівнем смертності серед усіх психічних розладів. Гонка за міфічним «ідеальним» тілом породжує ненависть до власних форм і розвитку нав’язливого бажання схуднути за будь-яку ціну. Часто для таких осіб характерні заперечення і сором, недовіра до оточуючих, а згодом і до себе. Досить складно зрозуміти, коли слід звернутися по допомогу до фахівця, як розпізнати це захворювання і що може стати його причиною.
Пацієнти із розладами харчової поведінки (РХП) дуже вимогливі до себе, постійно засуджують і критикують себе, відчувають сором за те, що їдять і як виглядають, уникають інших людей. З’ясувати, як часто особа вибудовує свій щоденний графік, роботу, школу, соціальне життя тощо навколо власних харчових звичок і як сильно її самооцінка пов’язана із зовнішнім виглядом і задоволеністю своїм тілом — один із найважливіших діагностичних критеріїв РХП, що допоможе сформувати уявлення про тяжкість порушення. Під час розмови для збору анамнезу варто пам’ятати, що особи з булімією висловлюють занепокоєння щодо стану свого здоров’я. Натомість пацієнти з анорексією, можуть повідомити, що інші занепокоєні станом їхнього здоров’я, але вони самі зазвичай заперечують це. Особливістю нервової анорексії є те, що попри досягнення ваги, яка відповідає віковим нормам, людина відчуває істотну потребу в подальшому зниженні маси тіла чи виражене незадоволення власною вагою та формами. Ті, хто має проблеми, пов’язані з булімією або компульсивним переїданням, частіше зазначають, що вони нікому не розповідали про це; у них можуть бути менш помітні доказові ознаки поточних розладів. Основна відмінність між компульсивним переїданням і нервовою булімією полягає в тому, що ті, хто бореться з нервовою булімією, застосовують компенсаторну поведінку, щоб позбутися з’їденого чи «відпрацювати» калорії. За нервової булімії тривалість епізодів переїдань зазвичай коротша, але інтенсивніша, ніж при компульсивному переїданні. Спільними ознаками при РХП є незадоволення власною вагою та формою тіла, цілеспрямований контроль калорійності та кількості їжі, маси та розмірів тіла, максимальне зосередження на досягненні бажаної ваги. Ще одним сигналом, що може свідчити про це захворювання, є складність у виконанні повсякденних обов’язків, робочих завдань, підтриманні соціальної взаємодії через наявність певних харчових звичок і ритуалів. Значна частина життя пацієнта з РХП, як правило, зосереджена навколо їжі, сорому і контролю. Порушення функціонування різних органів і систем є небезпечним сигналом, що сповіщає про необхідність негайного звернення до фахівців.
Якщо відзначається порушення менструального циклу, непритомність, запаморочення, труднощі з концентрацією уваги, постійна мерзлякуватість, стоматологічні проблеми, сухість шкіри, випадіння волосся та ламкість нігтів, поява пушкового волосся на тілі, порушення функціонування імунітету або пожовтіння шкіри, слід наполегливо рекомендувати лікування. Адже впливаючи на фізичне здоров’я, РХП позначаються і на роботі головного мозку. Результати відповідних досліджень демонструють високий рівень коморбідності цих розладів з іншими психічними порушеннями, зокрема з великим депресивним розладом і високим суїцидальним ризиком.
Сьогодні у суспільстві панує думка, що на РХП страждають лише жінки. Насправді розлади зазначеної групи вражають і чоловіків, і жінок, і хлопчиків, і дівчаток. Історично склалося, що РХП у чоловіків завжди були недостатньо діагностовані, непереконливо розпізнані та часто недооцінені. Думки, що ці розлади є «жіночою проблемою/хворобою» — це лише частина стигми, з якою стикаються особи сильної статі. Чоловікам може знадобитися кілька місяців або років, щоб вони визнали свій стан таким, що відповідає критеріям РХП. Здебільшого вони намагаються приховувати ці симптоми від інших через страх негативної реакції — бути висміяними, засудженими чи неправильно зрозумілими. Вони можуть не звертатися за належною допомогою доти, доки не досягнуть кризового стану або помітного погіршення стану здоров’я. Ізоляція серед постраждалих від РХП є поширеним явищем. Намагаючись зрозуміти та/або підтримати чоловіка з РХП, слід пам’ятати, що ознаки цих розладів в осіб чоловічої статі можуть мати певні особливості. Є чинники ризику, що більш «притаманні чоловікам», про які варто знати. Однак щодо лікування та відновлення нині не існує медичних рекомендацій, розроблених спеціально для осіб чоловічої статі, які страждають на РХП. Під час діагностики захворювання необхідно пам’ятати про атипові його форми, а також про те, що зазначені розлади можуть розвиватися незалежно від віку, типу тіла або статі.
Підготувала Тетяна Ільницька
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться