скрыть меню
Мнение эксперта

Міжнародні стандарти у сфері запобігання вживанню наркотиків: початок розмови

страницы: 5

Ирина Пинчук
Ирина Пинчук
д-р мед. наук, директор Института психиатрии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, г. Киев
13 октября 2021 г.

Зміни, які сталися в нашому житті на тлі пандемії COVID-19, свідчать про необхідність перегляду наших поглядів на доказово-обґрунтовані ­інтервенції при проведенні профілактичних і терапевтичних заходів. Відповідно до вимог часу слід привернути увагу до міжнародних стандартів у сфері запобігання вживанню психоактивних речовин (ПАР).

Фахівці управління Об’єднаної Організації Націй із наркотиків та злочинності систематично аналізували статті та дослід­жен­ня з вживання ПАР та обрали найактуальніші для профілактичних заходів, які категоризували за методом використання оцінювання результатів профілактичної інтервенції. Для класифікації доказових даних використовували такі оцінки «якості доказів»: «відмінно» (*****), «дуже добре» (****), «добре» (***), «адекватно» (**) та «обмежено» (*).

Розглянемо доказово-­обґрунтовані інтервенції за віком дитини.

За результатами досліджень, у віковій групі до 6 років є три види інтервенцій із певним ефектом і різною якістю доказів.

1. Інтервенції, спрямовані на вагітних жінок (*). Їх упроваджують підготовлені у сфері охорони здоров’я працівники (фармакологічну та/або психосоціальну терапію; лікування виявлених супутніх фізичних та/або психічних розладів; розвиток батьківських навичок для посилення зичливих стосунків; послуги, які надаються в рамках інтегрованого лікування).

2. Відвідування вдома матусь, які нещодавно народили і мають проблеми через вживанням ПАР, оцінені як інтервенції з адекватними доказами ефективності (**). Ці втручання здійснюють працівники сфери охорони здоров’я, які мають навички надавати такі послуги відповідно до рекомендованої структури (регулярні візити до дитини до досягнення нею двох років; на початку послуги підтримки що 2 тижні та надалі щомісяця); навчати батьків базових навичок; надавати підтримку матерям щодо дотримання фізичного та психічного здоров’я; розв’язання проблем із житлом, харчуванням і працевлаштуванням.

3. Освітні селективні інтервенції, спрямовані на дітей віком 2–5 років, які проживають у малозабезпечених родинах (***). Такі заходи чинять вплив на вживання канабісу в підлітковому віці, запобігають ризикова­ній поведінці та підтримують навчальний процес, соціальну інклюзію та психічне здоров’я. Втручання проводять учителі та консультанти, які мають відповідну освіту; вони роблять акцент на виробленні когнітивних, соціальних і мовленнєвих навичок дітей і готують їх до навчання в школі, передбачають щоденні сесії протягом тривалого періоду.

Дослід­жен­ня у віковій групі дітей 6–10 років довели інтервенції з адекватними (**) або дуже добрими (****) показниками ефективності:

4. Програми навчання батьків навичок забезпечення підтримки і вдосконалення їхніх звичок. Є ефективними для загальної популяції дитячого населення, а також для дітей групи ризику (****). Інтервенції зосереджені на посиленні зв’язку в родині, наданні батькам знань про виховання у доброзичливій атмосфері; установленні правил прийнятної поведінки; моніторингу вільного часу та дружніх стосунків; заохоченні до позитивної та відповідно до віку дисципліни; залученні до навчання та виховання дитини; виробленні рольових моделей. Інтервенції з розвитку навичок батьківства, що мали позитивний результат, уміщують велику кількість інтерактивних сесій із залученням як батьків, так і дітей. Втручання, які не мали впливу або продемонстрували негативні результати, зосереджувалися лише на дитині, або у яких основна форма впровад­жен­ня здійснювалася через лекції. Заходи, які лише давали батькам інформацію про наркотики, не мали позитивних ефектів або навіть призводили до негативних наслідків.

5. Навчання особистісних і соціальних навичок — інтервенції, які здебільшого впроваджують у школах (***). Ці заходи допомагають дітям розвинути навички для подолання різних складних ситуацій у повсякденному житті. Вони підтримують розвиток загальних соціальних компетенцій і спрямовані на нормативні переконання та належне ставлення до ПАР та поведінки, яка з цим пов’язана. Інтервенції впроваджують підготовлені вчителі; їх дії спрямовані на розвиток навичок подолання стресу, вироблення особистісних та соціальних звичок. Втручання проводять у початкових класах з активним залученням учнів; це низка сесій, які посилюють компетенцію вчителів з управління класом і підтримують соціалізацію дітей для успішного виконання свої ролі учнів.

6. Програми поліпшення середовища у класі (***).

7. Політики утримання дітей у школі (**).

Існує також багато досліджень з оцінювання інтервенцій, спрямованих на підлітковий вік (11–18 років):

1. Профілактична освіта на основі особистісних і соціальних навичок та соціального впливу (***). Заходи посилюють компетенції відмови від вживання ПАР та протидії впливу однолітків щодо застосування цих засобів та подолання складних життєвих ситуацій у здоровий спосіб; сприйняття ризиків або шкоди через вживання ПАР (увагу приділяють наслідкам, які є особливо актуальними у підлітковому віці). Інтервенції спрямовані на хибні уявлення, які підлітки часто мають про паління чи вживання ПАР. Такі втручання надають інформа­цію для допомоги підліткам зважити наслідки вживання ПАР та порів­няти з власним сприйняттям очікувань від вживання таких речовин. На цьому віковому етапі активне залучення у превентивну діяльність потребує також підготовлених вчителів або практиків, які б більше виконували функцію посередників і коучів, аніж лекторів.

2. Шкільна політика та культура (**). Якісно розроблені платформи можуть створити позитивне середовище, де учні почуватимуться безпечніше, зручніше та матимуть більші успіхи в навчанні. Відповідно до аналізу, такі інтервенції є ефективними, наявні докази про їх позитивний вплив на вживання ПАР серед учнів та персоналу шкіл.

3. Спрямованість на індивідуальні психологічні вразливі якості (**). Індивідуальні психологічні консультації та короткі інтервенції є прийнятними у цей період для дітей із психологічною уразливістю (пошук гострих відчуттів, імпульсивність, тривожність, безнадійність), які пов’язані з вживанням ПАР, якщо ці проблемні питання не вирішені. Діти у цій групі можуть мати проблеми в школі, з батьками або однолітками.

Для молоді віком 18 років і старше, крім вищезгаданих заходів, є інтервенції для запобігання вживанню тютюну та алкоголю, що мають відмінну наукову підтримку в контексті їх ефективності (*****). Успішними є ті, які збільшують мінімальний вік для продажу тютюну та алкоголю, підвищують ціни на них через оподаткування, а також забороняють реклами тютюну та алкоголю. Оскільки вживання алкоголю та тютюну поширеніше за нелегальні наркотики, його тягар для населення є більшим; відстрочення початку споживання таких речовин серед молоді може мати значний соціальний ефект. Завершуючи розпочату розмову, хочу акцентувати, що нам не потрібно винаходити велосипед. Варто просто почати підготовку фахівців у сфері профілактики вживання ПАР, які дотримуватимуться наукового підходу та вдосконалюватимуть освітні програми, впроваджуючи у практику науково-обґрунтовані профілактичні інтервенції з доказовою базою.

Выпуски текущего года

7 (128)

Содержание выпуска 7 (128), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. М. М. Орос

  3. І. А. Марценковський, І. І. Марценковська, Г. В. Макаренко, О. С. Ващенко

  4. М.  М. Орос, Т.  В. Опіярі, М.  М. Нодь, А-А. А. Міхальова

  5. Ю. О. Сухоручкін

6 (127)
5 (126)
4 (125)
3 (124)
1
2 (123)
1 (122)