Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяМіжнародні стандарти у сфері запобігання вживанню наркотиків: початок розмови
-
- Ирина Пинчук
- д-р мед. наук, директор Института психиатрии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, г. Киев
Зміни, які сталися в нашому житті на тлі пандемії COVID-19, свідчать про необхідність перегляду наших поглядів на доказово-обґрунтовані інтервенції при проведенні профілактичних і терапевтичних заходів. Відповідно до вимог часу слід привернути увагу до міжнародних стандартів у сфері запобігання вживанню психоактивних речовин (ПАР).
Фахівці управління Об’єднаної Організації Націй із наркотиків та злочинності систематично аналізували статті та дослідження з вживання ПАР та обрали найактуальніші для профілактичних заходів, які категоризували за методом використання оцінювання результатів профілактичної інтервенції. Для класифікації доказових даних використовували такі оцінки «якості доказів»: «відмінно» (*****), «дуже добре» (****), «добре» (***), «адекватно» (**) та «обмежено» (*).
Розглянемо доказово-обґрунтовані інтервенції за віком дитини.
За результатами досліджень, у віковій групі до 6 років є три види інтервенцій із певним ефектом і різною якістю доказів.
1. Інтервенції, спрямовані на вагітних жінок (*). Їх упроваджують підготовлені у сфері охорони здоров’я працівники (фармакологічну та/або психосоціальну терапію; лікування виявлених супутніх фізичних та/або психічних розладів; розвиток батьківських навичок для посилення зичливих стосунків; послуги, які надаються в рамках інтегрованого лікування).
2. Відвідування вдома матусь, які нещодавно народили і мають проблеми через вживанням ПАР, оцінені як інтервенції з адекватними доказами ефективності (**). Ці втручання здійснюють працівники сфери охорони здоров’я, які мають навички надавати такі послуги відповідно до рекомендованої структури (регулярні візити до дитини до досягнення нею двох років; на початку послуги підтримки що 2 тижні та надалі щомісяця); навчати батьків базових навичок; надавати підтримку матерям щодо дотримання фізичного та психічного здоров’я; розв’язання проблем із житлом, харчуванням і працевлаштуванням.
3. Освітні селективні інтервенції, спрямовані на дітей віком 2–5 років, які проживають у малозабезпечених родинах (***). Такі заходи чинять вплив на вживання канабісу в підлітковому віці, запобігають ризикованій поведінці та підтримують навчальний процес, соціальну інклюзію та психічне здоров’я. Втручання проводять учителі та консультанти, які мають відповідну освіту; вони роблять акцент на виробленні когнітивних, соціальних і мовленнєвих навичок дітей і готують їх до навчання в школі, передбачають щоденні сесії протягом тривалого періоду.
Дослідження у віковій групі дітей 6–10 років довели інтервенції з адекватними (**) або дуже добрими (****) показниками ефективності:
4. Програми навчання батьків навичок забезпечення підтримки і вдосконалення їхніх звичок. Є ефективними для загальної популяції дитячого населення, а також для дітей групи ризику (****). Інтервенції зосереджені на посиленні зв’язку в родині, наданні батькам знань про виховання у доброзичливій атмосфері; установленні правил прийнятної поведінки; моніторингу вільного часу та дружніх стосунків; заохоченні до позитивної та відповідно до віку дисципліни; залученні до навчання та виховання дитини; виробленні рольових моделей. Інтервенції з розвитку навичок батьківства, що мали позитивний результат, уміщують велику кількість інтерактивних сесій із залученням як батьків, так і дітей. Втручання, які не мали впливу або продемонстрували негативні результати, зосереджувалися лише на дитині, або у яких основна форма впровадження здійснювалася через лекції. Заходи, які лише давали батькам інформацію про наркотики, не мали позитивних ефектів або навіть призводили до негативних наслідків.
5. Навчання особистісних і соціальних навичок — інтервенції, які здебільшого впроваджують у школах (***). Ці заходи допомагають дітям розвинути навички для подолання різних складних ситуацій у повсякденному житті. Вони підтримують розвиток загальних соціальних компетенцій і спрямовані на нормативні переконання та належне ставлення до ПАР та поведінки, яка з цим пов’язана. Інтервенції впроваджують підготовлені вчителі; їх дії спрямовані на розвиток навичок подолання стресу, вироблення особистісних та соціальних звичок. Втручання проводять у початкових класах з активним залученням учнів; це низка сесій, які посилюють компетенцію вчителів з управління класом і підтримують соціалізацію дітей для успішного виконання свої ролі учнів.
6. Програми поліпшення середовища у класі (***).
7. Політики утримання дітей у школі (**).
Існує також багато досліджень з оцінювання інтервенцій, спрямованих на підлітковий вік (11–18 років):
1. Профілактична освіта на основі особистісних і соціальних навичок та соціального впливу (***). Заходи посилюють компетенції відмови від вживання ПАР та протидії впливу однолітків щодо застосування цих засобів та подолання складних життєвих ситуацій у здоровий спосіб; сприйняття ризиків або шкоди через вживання ПАР (увагу приділяють наслідкам, які є особливо актуальними у підлітковому віці). Інтервенції спрямовані на хибні уявлення, які підлітки часто мають про паління чи вживання ПАР. Такі втручання надають інформацію для допомоги підліткам зважити наслідки вживання ПАР та порівняти з власним сприйняттям очікувань від вживання таких речовин. На цьому віковому етапі активне залучення у превентивну діяльність потребує також підготовлених вчителів або практиків, які б більше виконували функцію посередників і коучів, аніж лекторів.
2. Шкільна політика та культура (**). Якісно розроблені платформи можуть створити позитивне середовище, де учні почуватимуться безпечніше, зручніше та матимуть більші успіхи в навчанні. Відповідно до аналізу, такі інтервенції є ефективними, наявні докази про їх позитивний вплив на вживання ПАР серед учнів та персоналу шкіл.
3. Спрямованість на індивідуальні психологічні вразливі якості (**). Індивідуальні психологічні консультації та короткі інтервенції є прийнятними у цей період для дітей із психологічною уразливістю (пошук гострих відчуттів, імпульсивність, тривожність, безнадійність), які пов’язані з вживанням ПАР, якщо ці проблемні питання не вирішені. Діти у цій групі можуть мати проблеми в школі, з батьками або однолітками.
Для молоді віком 18 років і старше, крім вищезгаданих заходів, є інтервенції для запобігання вживанню тютюну та алкоголю, що мають відмінну наукову підтримку в контексті їх ефективності (*****). Успішними є ті, які збільшують мінімальний вік для продажу тютюну та алкоголю, підвищують ціни на них через оподаткування, а також забороняють реклами тютюну та алкоголю. Оскільки вживання алкоголю та тютюну поширеніше за нелегальні наркотики, його тягар для населення є більшим; відстрочення початку споживання таких речовин серед молоді може мати значний соціальний ефект. Завершуючи розпочату розмову, хочу акцентувати, що нам не потрібно винаходити велосипед. Варто просто почати підготовку фахівців у сфері профілактики вживання ПАР, які дотримуватимуться наукового підходу та вдосконалюватимуть освітні програми, впроваджуючи у практику науково-обґрунтовані профілактичні інтервенції з доказовою базою.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2021 Год
Содержание выпуска 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Содержание выпуска 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Содержание выпуска 8 (129), 2021
Содержание выпуска 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Содержание выпуска 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Содержание выпуска 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Содержание выпуска 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Содержание выпуска 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться