Meta Pixel

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
статья в PDF-формате

Міжнародні стандарти у сфері запобігання вживанню наркотиків: початок розмови

  • Ирина Пинчук
    Ирина Пинчук
    д-р мед. наук, директор Института психиатрии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, г. Киев

Зміни, які сталися в нашому житті на тлі пандемії COVID-19, свідчать про необхідність перегляду наших поглядів на доказово-обґрунтовані ­інтервенції при проведенні профілактичних і терапевтичних заходів. Відповідно до вимог часу слід привернути увагу до міжнародних стандартів у сфері запобігання вживанню психоактивних речовин (ПАР).

Фахівці управління Об’єднаної Організації Націй із наркотиків та злочинності систематично аналізували статті та дослід­жен­ня з вживання ПАР та обрали найактуальніші для профілактичних заходів, які категоризували за методом використання оцінювання результатів профілактичної інтервенції. Для класифікації доказових даних використовували такі оцінки «якості доказів»: «відмінно» (*****), «дуже добре» (****), «добре» (***), «адекватно» (**) та «обмежено» (*).

Розглянемо доказово-­обґрунтовані інтервенції за віком дитини.

За результатами досліджень, у віковій групі до 6 років є три види інтервенцій із певним ефектом і різною якістю доказів.

1. Інтервенції, спрямовані на вагітних жінок (*). Їх упроваджують підготовлені у сфері охорони здоров’я працівники (фармакологічну та/або психосоціальну терапію; лікування виявлених супутніх фізичних та/або психічних розладів; розвиток батьківських навичок для посилення зичливих стосунків; послуги, які надаються в рамках інтегрованого лікування).

2. Відвідування вдома матусь, які нещодавно народили і мають проблеми через вживанням ПАР, оцінені як інтервенції з адекватними доказами ефективності (**). Ці втручання здійснюють працівники сфери охорони здоров’я, які мають навички надавати такі послуги відповідно до рекомендованої структури (регулярні візити до дитини до досягнення нею двох років; на початку послуги підтримки що 2 тижні та надалі щомісяця); навчати батьків базових навичок; надавати підтримку матерям щодо дотримання фізичного та психічного здоров’я; розв’язання проблем із житлом, харчуванням і працевлаштуванням.

3. Освітні селективні інтервенції, спрямовані на дітей віком 2–5 років, які проживають у малозабезпечених родинах (***). Такі заходи чинять вплив на вживання канабісу в підлітковому віці, запобігають ризикова­ній поведінці та підтримують навчальний процес, соціальну інклюзію та психічне здоров’я. Втручання проводять учителі та консультанти, які мають відповідну освіту; вони роблять акцент на виробленні когнітивних, соціальних і мовленнєвих навичок дітей і готують їх до навчання в школі, передбачають щоденні сесії протягом тривалого періоду.

Дослід­жен­ня у віковій групі дітей 6–10 років довели інтервенції з адекватними (**) або дуже добрими (****) показниками ефективності:

4. Програми навчання батьків навичок забезпечення підтримки і вдосконалення їхніх звичок. Є ефективними для загальної популяції дитячого населення, а також для дітей групи ризику (****). Інтервенції зосереджені на посиленні зв’язку в родині, наданні батькам знань про виховання у доброзичливій атмосфері; установленні правил прийнятної поведінки; моніторингу вільного часу та дружніх стосунків; заохоченні до позитивної та відповідно до віку дисципліни; залученні до навчання та виховання дитини; виробленні рольових моделей. Інтервенції з розвитку навичок батьківства, що мали позитивний результат, уміщують велику кількість інтерактивних сесій із залученням як батьків, так і дітей. Втручання, які не мали впливу або продемонстрували негативні результати, зосереджувалися лише на дитині, або у яких основна форма впровад­жен­ня здійснювалася через лекції. Заходи, які лише давали батькам інформацію про наркотики, не мали позитивних ефектів або навіть призводили до негативних наслідків.

5. Навчання особистісних і соціальних навичок — інтервенції, які здебільшого впроваджують у школах (***). Ці заходи допомагають дітям розвинути навички для подолання різних складних ситуацій у повсякденному житті. Вони підтримують розвиток загальних соціальних компетенцій і спрямовані на нормативні переконання та належне ставлення до ПАР та поведінки, яка з цим пов’язана. Інтервенції впроваджують підготовлені вчителі; їх дії спрямовані на розвиток навичок подолання стресу, вироблення особистісних та соціальних звичок. Втручання проводять у початкових класах з активним залученням учнів; це низка сесій, які посилюють компетенцію вчителів з управління класом і підтримують соціалізацію дітей для успішного виконання свої ролі учнів.

6. Програми поліпшення середовища у класі (***).

7. Політики утримання дітей у школі (**).

Існує також багато досліджень з оцінювання інтервенцій, спрямованих на підлітковий вік (11–18 років):

1. Профілактична освіта на основі особистісних і соціальних навичок та соціального впливу (***). Заходи посилюють компетенції відмови від вживання ПАР та протидії впливу однолітків щодо застосування цих засобів та подолання складних життєвих ситуацій у здоровий спосіб; сприйняття ризиків або шкоди через вживання ПАР (увагу приділяють наслідкам, які є особливо актуальними у підлітковому віці). Інтервенції спрямовані на хибні уявлення, які підлітки часто мають про паління чи вживання ПАР. Такі втручання надають інформа­цію для допомоги підліткам зважити наслідки вживання ПАР та порів­няти з власним сприйняттям очікувань від вживання таких речовин. На цьому віковому етапі активне залучення у превентивну діяльність потребує також підготовлених вчителів або практиків, які б більше виконували функцію посередників і коучів, аніж лекторів.

2. Шкільна політика та культура (**). Якісно розроблені платформи можуть створити позитивне середовище, де учні почуватимуться безпечніше, зручніше та матимуть більші успіхи в навчанні. Відповідно до аналізу, такі інтервенції є ефективними, наявні докази про їх позитивний вплив на вживання ПАР серед учнів та персоналу шкіл.

3. Спрямованість на індивідуальні психологічні вразливі якості (**). Індивідуальні психологічні консультації та короткі інтервенції є прийнятними у цей період для дітей із психологічною уразливістю (пошук гострих відчуттів, імпульсивність, тривожність, безнадійність), які пов’язані з вживанням ПАР, якщо ці проблемні питання не вирішені. Діти у цій групі можуть мати проблеми в школі, з батьками або однолітками.

Для молоді віком 18 років і старше, крім вищезгаданих заходів, є інтервенції для запобігання вживанню тютюну та алкоголю, що мають відмінну наукову підтримку в контексті їх ефективності (*****). Успішними є ті, які збільшують мінімальний вік для продажу тютюну та алкоголю, підвищують ціни на них через оподаткування, а також забороняють реклами тютюну та алкоголю. Оскільки вживання алкоголю та тютюну поширеніше за нелегальні наркотики, його тягар для населення є більшим; відстрочення початку споживання таких речовин серед молоді може мати значний соціальний ефект. Завершуючи розпочату розмову, хочу акцентувати, що нам не потрібно винаходити велосипед. Варто просто почати підготовку фахівців у сфері профілактики вживання ПАР, які дотримуватимуться наукового підходу та вдосконалюватимуть освітні програми, впроваджуючи у практику науково-обґрунтовані профілактичні інтервенції з доказовою базою.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2021 Год

Содержание выпуска 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Содержание выпуска 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Содержание выпуска 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Содержание выпуска 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Содержание выпуска 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Содержание выпуска 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Содержание выпуска 4 (125), 2021

  1. Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я

  2. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  3. Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Хвороба Альцгеймера

  6. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  7. Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією

  8. Ангедонія як мішень фармакотерапії у пацієнтів із депресією

  9. Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих

  11. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19

  12. Антонен Арто: лиш довгий пронизливий крик

Содержание выпуска 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Содержание выпуска 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Содержание выпуска 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Содержание выпуска 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций