Як піклуватися про психічне здоров’я в похилому віці?

Психічне здоров’я є основною та невід’ємною частиною загального фізичного стану людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 14 % осіб віком від 60 років мають психічний розлад та / або деменцію. У Міністерстві охорони здоров’я України в межах Всеукраїнської програми за підтримки Олени Зеленської «Ти як?» розповіли, як підтримати психічне здоров’я в старшому віці. Відомо, що деменція не має зворотної дії, подекуди після інсульту мовлення чи розуміння мови порушується назавжди. Але, власне, є речі, яким можна і навіть треба запобігти, а за можливості — подолати їх. Це, зокрема, депресія, тривожні розлади та психотичні симптоми.

Турбота поліпшує якість життя

Люди старшого віку під час війни — це особ­ливо вразлива група населення, яка потребує ­уваги. Турбота та піклування може покращити їхнє пси­хічне здоров’я та якість життя. Вчасна та ефективна підтримка осіб похилого віку допомагає ­значно зменшити рівень стресу та нала­годити ­побут під час ­війни. Ефективні стратегії та практичні поради, які запропоновано нижче, спрямо­вані не лише на піклу­вання про психічне здоров’я, а й на ­сприяння активному та збалансованому ­способу ­життя ­людей старшого віку.

Взаємодія з особами старшого віку

Рівень соціальної активності має значний вплив на психічне здоров’я людей незалежно від віку. Власне, така взаємодія допомагає уникнути соціальної ізоляції та зберегти стабільний емоційний стан представників цієї популяції. Під час спілкування з людьми старшого віку ­варто звертати ­увагу на тон голосу та загальну емоційну атмо­сферу. Зокрема, зацікавленість до потреб і побажань співрозмовника демонструє турботу, розуміння та повагу. Це дає їм можливість вільно поділитися спогадами, досвідом та ­емоціями. Важливо запитати, чого саме вони потребують у цей момент і як можливо допомогти. Крім того, варто не нав’язувати свою увагу, але дати зрозуміти, що ви готові бути поряд. Іноді кожному достатньо ­просто відчути себе потрібним і цікавим. Люди старшого віку можуть мати поганий слух, тому важливо говорити чітко та повільно, не пере­бивати їх під час спілкування, а дати можливість висло­вити власні думки та почути відповідь. ­Більше ­порад для коректної взаємодії з людьми, які ­мають порушення слуху, можна знайти у ­відповідному ­матеріалі «Довідника безбар’єрності». Це гід із корект­ної передачі інформації у будь-якій ­формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допо­могою засобів зв’язку будь-якого типу, у якому наве­дено нові норми безбар’єрного спілкування.

Його розробили за ініціативи першої леді Олени Зелен­ської у спів­праці з громадськими організаці­ями, правозахисниками, психологами, українськими та міжнародними експертами. Довідник доступний за посиланням — https://bf.in.ua. Він містить чотири розділи: «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» і «Безбар’єрний календар». Так, у ­першому розділі описано, що таке бар’єри, стереотипи, інклю­зія, ­залучення, недискримінація, толерантність, прий­няття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо. У другому розділі наведено та ­пояснено принципи безбар’єрного спілку­вання, у якому немає слів, фраз, що демонструють упереджене, стерео­типне або дискримінаційне ­ставлення до певних людей чи груп. Третій розділ охоплює поняття, які ­некоректно вживати стосовно різних людей, а також містить запропоновані варіанти того, як слід говорити, і пояснення, чому саме так. У четвертому розділі йдеться про важливі дати, визначні та пам’ятні дні, а також про те, як їх ­відзначати, та коли привітання є недоречними.

Медичний огляд та вчасне лікування

Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ­понад 14 % осіб віком від 60 років потребують професійної допомоги і лікування розладів психічного здоров’я. ­Вчасний медич­ний огляд допомагає виявити проблеми і розпочати необхідне лікування, що передбачає як застосування фармако­логічних препаратів, так і консультації з фахівцем із психічного здоров’я. Крім того, залучення цих ­спеціалістів сприятиме поліп­шенню якості життя осіб згаданої популяції та ­зменшенню ризику розвитку серйозних ускладнень. ­Завдяки професійній консультації можливо визначити діагноз та вибрати оптимальні методи лікування, підібрати відповідні вправи, дієту та активності, або призначити ліки. ­Попри це, особи старшого віку рідко зверта­ються по допомогу. Тож дуже важливо створювати довірливе середовище, де вони почуватимуть себе комфортно та зрозуміло.

Важливість різнобічної підтримки та задоволення базових потреб

Люди старшого віку часто стикаються з різними викли­ками, але належна турбота і підтримка можуть ­значно полегшити їхнє становище. Зокрема, важливо брати до ­уваги всі аспекти їхніх потреб — від фізичного самопочуття до повноцінного відпочинку, що сприятиме ­збалансованому й повноцінному життю та позитивному впливу на­психічне здоров’я представників цієї популяції.

Також важливо забез­печити людям старшого віку всі необ­хідні базові потреби, як-от якісні харчові продукти, ­теп­лий одяг, доступ до чистої води, ліки тощо. Але не менш важливо дбати про щоденні звички, які мають велике зна­чення для загаль­ного самопочуття. Доцільно допомогти людям старшого віку скласти план тижня, щоб вони мали збалансова­ний графік дня. Це може додати до їхнього ­життя певної стабільності та контролю.

Фізична та розумова активність

Залучення людей старшого віку до легкої фізичної актив­ності сприятиме як підтримці їхнього фізичного здоров’я, так і поліпшенню настрою. Навіть якщо людина мало­мобільна, можна використовувати прості та ­безпечні ­вправи. Для цього слід проконсультуватися із сімейним лікарем і фізичним терапевтом, щоб розробити план інди­ві­дуальних вправ із найбільшою користю таких занять. Це зменшить ризик травм і випадків падінь, що ­особливо ­важливо для людей старшого віку. Ба більше, рухова ­активність збільшує впевненість у собі та приносить ­додаткове задоволення від ­життя. Рекомендовано ­пропонувати ­легкі розумові наванта­ження, як-от настільні ігри або інте­лек­туальні завдання, що підтримують когнітивні функції.

Важливість відпочинку від новин

Ще один важливий аспект — обмеження часу, витраченого на перегляд новинних каналів, оскільки постійне ­занурення в потік негативної інформації шкодить психічному здоров’ю. Також необхідно допомогти ­людині старшого віку вибрати надійні ­джерела, які не маніпулюють фактами.

Техніки самоконтролю

Навчання технік заспокоєння, наприклад вправ повільного дихання, є корисним інструментом для зменшення рівня стресу та зміцнення психічного здоров’я. Практичні рекомендації та відповідні вправи для саморегуляції представлено на сторінці «Самодопомога». Усі вони ­мають доказову ефективність, зручні для виконання будь-де і будь-коли та не потребують багато часу.

Зокрема, «Аптечка швидкої психологічної допомоги» буде корисною для тих, хто рідко чи часто відчуває емоційне спустошення, підвищену втомлюваність, напругу в тілі, паніку, злість, роздратування, гнів чи сум, а також тим, хто хоче підтримати своїх близьких.

Спільна активність та підтримка

Регулярні зустрічі з друзями чи ровесниками або участь у заходах, які організовують різні волонтерські організації, також можуть зробити життя людей ­похилого віку насиченішим. Таке спілкування позитивно впливає на загальне самопочуття та дарує приємні моменти.

Невід’ємною частиною нашого життя є емпатія, яка допо­магає в умовах війни впоратися із зовнішніми обста­винами та бути опорою одне для одного. А відкритість дає можливість людині поділитися власними переживаннями та впевнитися, що її не засудять і не знецінять.

Це корисний інструмент у протистоянні різним формам дискримінації, що допомагає формувати ­толерантне та рівноправне суспільство. Уміння відчувати та ­розуміти емоції інших може стати своєрідним містком до взаєморозуміння й поліпшення стосунків.

Висновки

Війна — це складний емоційний період для кожної ­людини. Для людей похилого віку стан психічного здоров’я і психосоціальні наслідки війни є стійкими і хвилю­ючими. Через розлуку з ­близькими, самотність або ізоляцію, суперечки з ­родичами та втрату близьких війна вплинула на них емоційно. Ситуацію в ­Україні опису­ють як «най­старішу» гума­нітарну кризу у світі, де 8,9 млн людей, або 24 % ­населення, належать до вікової категорії понад 60 ­років. Люди похилого віку сьогодні стикаються з неймовірними бар’єрами в доступі до предметів першої ­необхідності та під­тримки, ­через бідність та обмежений доступ до допомоги, ­послуг та інформації. Ризики, із якими стикаються люди похи­лого віку в Україні, продовжують зростати з віком.

­Піклування про психічне здоров’я значно виходить за межі самої людини, і певних таблеток чи щоденних риту­алів за­мало, аби ­плекати її психічний добробут. ­Багато ­шляхів до нього є непрямими та йдуть через фізичне здоров’я, ­родину, інфраструктуру й безбар’єрність і громаду.

Підготувала Лариса Мартинова

Матеріал підготовлено в межах впрова­дження Всеукраїнської програми психічного здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської