Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo
-
Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19
-
Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки
-
Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту
-
Раздел:
Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19
Зміст статті:
- Дослідження професійного стресу в медичних працівників під час пандемії COVID-19
- COVID-19 та психіатрична коморбідність
- Соціально-психологічні чинники, асоційовані з професійним стресом у медичних працівників під час епідемії COVID-19 в Україні
- Підтримка психічного здоров’я та психосоціальні інтервенції в умовах пандемії COVID-19, реагування та відновлення
- Діяльність безкоштовної гарячої лінії «Стоп, Паніка» та «Стоп, Паніка. Медики»
В рамках VIII Міжнародної науково-практичної конференції, яка проходила цього року в м. Київ 25—27 листопада, відбувся симпозіум на актуальну тему «Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19». Наукові співробітники Інституту психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступили з доповідями, що присвячені темі психічного здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19. Через обмежувальні карантинні заходи симпозіум, як і конференція загалом, пройшов в онлайн-режимі. У ньому взяли участь понад 200 учасників — науковці з України та інших країн світу, медики, працівники соціальної та освітньої галузей, студенти тощо.
Із вітальним словом до учасників симпозіуму звернувся модератор цього заходу доктор медичних наук, професор Віталій Пішель, який наголосив на актуальності теми підтримки ментального здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19.
Дослідження професійного стресу в медичних працівників під час пандемії COVID-19
вгору
Юлія Ячнік, |
На тлі коронавірусної епідемії у медперсоналу спостерігається високий ступінь ризику появи симптомів психічних розладів, а також загострення уже наявних. Власне, зростання професійних навантажень на медпрацівників, загострення стресових ситуацій за нинішніх непростих умов пандемії, як підтверджують дані світових і національних досліджень, провокують появу в цієї категорії симптомів депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу та інших психічних порушень.
Чинниками ризику можуть бути характеристики, пов’язані із захворюванням, зокрема швидке поширення COVID-19; тяжкість симптомів, які він може викликати; брак належних знань про хворобу та смертність серед медичного персоналу).
Серед організаційних чинників — нестача засобів індивідуального захисту, занепокоєння щодо неможливості надати компетентну допомогу та швидка мінливість інформації про хворобу, відсутність доступу до актуальних даних і зв’язку, брак специфічних препаратів для лікування коронавірусної хвороби, нестача кисню та апаратів штучної вентиляції легень і ліжок у відділеннях інтенсивної терапії; недостатність психологічної допомоги, страх інфікування членів родини; відсутність швидкого доступу до тестування; примусова ізоляція; відчуття невизначеності; соціальна стигматизація; високе навантаження та ін.
Із меншим рівнем стресу пов’язані: безпека сім’ї разом із чіткими вказівками та рекомендаціями, ефективними заходами і засобами захисту та позитивним ставленням із боку колег, соціальна підтримка, доступність психологічних матеріалів / ресурсів тощо.
COVID-19 та психіатрична коморбідність
вгору
Станіслав Чумак, |
Питання психічної патології під час нинішньої пандемії — це не лише про загальновідомі факти щодо інформаційного впливу пандемії на розвиток патології тривожного та депресивного спектра, а й про нейропсихіатричні ефекти як під час захворювання на COVID-19, так і психічні розлади у віддаленій перспективі, зокрема після перенесеної коронавірусної інфекції.
Коронавірусна інфекція небезпечна для пацієнтів подальшими ускладненнями. Так, згідно з результатами дослідження Глобальної мережі досліджень охорони здоров’я, яка базується в США (TriNetX), 22,5 % хворих після одужання мали нейропсихіатричні ознаки — тривожні розлади, енцефалопатію, головний біль, інсульти та транзиторну ішемічну атаку, епілептиформні напади, суїцидальні наміри тощо.
На окрему увагу заслуговують також ефекти пандемії на декомпенсацію та екзацербацію розладів у пацієнтів із хронічною психічною патологією. За даними проведених досліджень, коморбідність є однією з найважливіших клінічних причин, які ускладнюють своєчасну діагностику та призначення адекватної терапії, що своєю чергою знижує ефективність такого лікування та погіршує перебіг і прогноз відповідних розладів.
Специфікою коморбідності COVID-19 та психічних розладів є непростий паралельний перебіг двох патологічних процесів, які значно ускладнюють діагностику, лікування і реабілітацію таких пацієнтів. Така проблема пов’язана з особливостями їхньої взаємодії та відповідних проявів, адже супутні розлади психічного здоров’я разом із COVID-19 роблять лікування складнішим і потенційно менш ефективним. Це зумовлено зокрема нейротропними ефектами SARS-CoV, що реалізуються через пряму інфільтрацію вірусу в центральну нервову систему, порушення регуляції цитокінової мережі, трансміграцію периферичних імунних клітин та постінфекційну аутоімунну відповідь. Як стало відомо, за даними кількох досліджень, нейропсихіатричні ефекти спостерігаються майже у третини хворих на COVID-19.
Відомо, що серед цих розладів домінують тривожні та афективні порушення, головний біль і розлади сну. Дещо меншою мірою виникають розлади органічного спектра у вигляді енцефалопатій, інсультів і транзиторних ішемічних атак та епілептиформних нападів. Нині виявлено подвійні асоціації між COVID-19 і психіатричними розладами, зокрема пацієнти, які перенесли COVID-19, мають підвищений ризик психічних наслідків. Хоча з іншого боку психіатричний діагноз може бути незалежним чинником ризику розвитку COVID-19.
Крім того, простежується проблема особливої вразливості осіб із порушеннями психічного здоров’я під час нинішньої пандемії. Рецидиви або погіршення вже наявного стану психічного здоров’я через високу сприйнятливість таких осіб до стресу порівняно із загальною популяцією є доволі очікуваними. Їх фіксували і раніше, наприклад під час подібних пандемій, як-от тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV) 2002–2004 рр.
Психічні розлади також можуть збільшити ризик інфекцій, зокрема пневмонію, через наявні когнітивні порушення і слабке усвідомлення ризику, зменшення зусиль щодо особистого захисту таких пацієнтів та обмежених умов у психіатричних відділеннях. Пацієнти старшого віку, що потрапили до психіатричних стаціонарів без даних про інфікування, мали вищий ризик зараження SARS-CoV-2 і більший відсоток смертності від COVID-19, аніж ті, хто перебував у негоспітальних умовах.
Надважливе значення наразі також має наявність більших бар’єрів у доступі до своєчасних медичних послуг для інфікованих осіб через дискримінацію, пов’язану з психічним розладом у закладах охорони здоров’я. Ігнорування специфічного впливу епідемії на осіб із психічними хворобами не лише перешкоджатиме будь-яким цілям запобігання подальшому поширенню COVID-19, але і посилюватиме вже наявну нерівність щодо стану здоров’я та можливості отримати адекватну допомогу цією групою населення порівняно із загальною популяцією.
Тому серед першочергових заходів щодо подолання нинішньої ситуації насамперед слід зосередитись на проведенні серйозних когортних досліджень пацієнтів із COVID-19 з адекватними контрольними групами та подальшому їх спостереженні, яке необхідне для кількісного оцінювання захворюваності та відносних ризиків щодо психіатричних наслідків після зараження. Більшість досліджень, де вивчали психіатричні наслідки COVID-19, не мала адекватного контролю, переважно містила опитування пацієнтів із COVID-19 і залучала до результатів симптоми самооцінки, а не діагнози.
Тривалі наслідки нейропсихіатричних проявів COVID-19 залишаються невідомими і нині. Раннє розпізнавання та своєчасне лікування нейропсихіатричних проявів у таких пацієнтів має потенціал для зменшення загальної захворюваності та смертності.
Соціально-психологічні чинники, асоційовані з професійним стресом у медичних працівників під час епідемії COVID-19 в Україні
вгору
Віталій Пішель, |
Пандемія COVID-19 — потужний стресовий чинник для медиків, які безпосередньо зіткнулися з масштабною загрозою. Відповідно до дослідження «Вплив пандемії COVID-19 на психічне здоров’я медичних працівників і розроблення комплексної моделі подолання її негативних наслідків із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій», що реалізується за ґрантової підтримки Національного фонду досліджень України, ми провели онлайн-опитування 1 100 медичних працівників з усіх регіонів України.
Отримані дані допомогли встановити три групи чинників, які безпосередньо пов’язані з професійним стресом:
1) типи реагування на ситуацію з COVID-19;
2) що мають вплив на виникнення стресу;
3) які сприяють подоланню стресу.
Так, за результатами анкетування виявлено особливості реагування медичних працівників на ситуацію з COVID-19 та значущі для більшості респондентів емоційні (тривожність, страх) і поведінкові (обмеження контактів із пацієнтами з COVID-19) чинники. Аналіз цих даних уможливив ранжування виокремлених чинників за ступенем впливу на виникнення стресу в медичних працівників із визначення найзначущих серед них. Зокрема, ми отримали відповіді медиків на питання щодо оцінювання ризиків, пов’язаних із поширенням, зараженням і смертю від COVID-19.
Надважливим у нинішній ситуації є врахування думки фахівців не лише щодо до стресогенних детермінант, але їхня оцінка тих чинників, що сприяють подоланню стресу. Серед яких найчастіше зазначали: «відсутність зараження COVID-19 у близьких, «відсутність хворих із COVID-19 серед персоналу», «одужання пацієнтів із COVID-19» та «наявність обладнання і засобів захисту». Ці результати стануть основою для розробки комплексних профілактичних і реабілітаційних заходів зі стабілізації психоемоційного стану медпрацівників в умовах пандемії COVID-19 та підвищать якість надання відповідної медичної допомоги.
Підтримка психічного здоров’я та психосоціальні інтервенції в умовах пандемії COVID-19, реагування та відновлення
вгору
Teтяна Ільницька, |
Наразі пандемія COVID-19 спричинила психологічний дистрес серед великих груп населення, що є потенційним тригером ризику виникнення різних психічних, неврологічних розладів і появи деструктивних моделей поведінки. COVID-19 погіршує раніше наявні психічні розлади та асоціюється з неврологічними проявами. Варто пам’ятати і про опосередковані наслідки, пов’язані з примусовою ізоляцією, обмеженнями щодо пересування, втратою роботи, частковим доступом до освіти чи іншими видами соціально-економічного впливу.
Крім згаданих негативних чинників, медичні працівники зазнають нині ще й впливу специфічних чинників, які пов’язані із суворими заходами біобезпеки, підвищеними вимогами до умов праці, небхідністю повідомляти погані новини та бачити страждання і смерть пацієнтів, зниженою спроможністю користуватися соціальною допомогою, недостатньою особистою спроможністю реалізовувати базову турботу про себе, браком інформації про довгострокову взаємодію з особами, інфікованими COVID-19, страхом інфікувати друзів чи рідних, перебуванням на карантині. Звісно, ці чинники виснажують медиків як фізично, так і емоційно, негативно позначаючись на виконанні професійних обов’язків та особистому житті. Тому своєчасне реагування на порушення психічного здоров’я медичного персоналу є вкрай важливим.
Для сприяння розробленню механізмів роботи із психічним здоров’ям та психосоціальної підтримки за підготовки до COVID-19, реагування та відновлення Всесвітня організація охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я України започаткували навчальний курс для медичних працівників «Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка під час підготовки до COVID-19, реагування та відновлення». Він складається з трьох модулів і робочої зустрічі з керівниками закладів охорони здоров’я.
Цей навчальний курс має на меті забезпечити психічне здоров’я та психосоціальну підтримку як невід’ємну частину реагування сектору охорони здоров’я на надзвичайні ситуації, зокрема пандемії COVID-19, а також сприяти психосоціальному добробуту медичних працівників на етапах підготовки, реагування та відновлення.
Пандемія COVID-19 чинить значний негативний вплив на психічне здоров’я і благополуччя населення і медичних працівників, що призводить до довгострокових наслідків і порушення їхнього функціонування. Тож психічне здоров’я та психосоціальне благополуччя медичних працівників є важливими чинниками подолання пандемії та потребує впровадження відповідних заходів із профілактики та своєчасної їх підтримки.
Ці заходи якнайшвидше мають бути інтегровані до нинішніх послуг системи охорони здоров’я і стати доступними для населення під час COVID-19 для належного реагування та відповідного відновлення психічного здоров’я.
Діяльність безкоштовної гарячої лінії «Стоп, Паніка» та «Стоп, Паніка. Медики»
вгору
Наталія Степанова, |
Висококваліфіковані фахівці із багаторічним досвідом роботи у сфері психічного здоров’я за допомогою гарячої лінії «Стоп, паніка» та «Стоп, паніка. Медики» щодня безкоштовно, анонімно, кваліфіковано надають консультації людям, які переживають психологічну нестабільність, панічні настрої, невпевненість у завтрашньому дні та інші.
Під час пандемії COVID-19 найбільшу кількість дзвінків від громадян України фіксували саме у березні–травні 2020 р., тоді, коли уряд запровадив жорсткі карантинні обмежувальні заходи у вигляді примусової самоізоляції.
Людей, які звертались на гарячу лінію, хвилювали такі питання, як: страх за майбутнє, рівень захворюваності та смертності, депресивні настрої, криза стосунків у родині, порушення режиму життя, самотність, відчуття безвиході, розгубленість тощо.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться