Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

В рамках VIII Міжнародної науково-практичної конференції, яка проходила цього року в м. Київ 25—27 листопада, відбувся симпозіум на акту­альну тему «Психічне здоров’я медичних працівників в ­умовах пандемії COVID-19». Наукові співробітники Інституту психіатрії Київ­ського наці­онального університету імені Тараса ­Шевченка виступили з доповідями, що присвячені темі психічного здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19. Через обмежувальні карантинні заходи симпозіум, як і конференція загалом, пройшов в онлайн-­режимі. У ­ньому взяли участь понад 200 учасників — на­уковці з України та інших країн світу, ­медики, ­працівники соціальної та освітньої галузей, студенти тощо.

Із вітальним словом до учасників ­симпозіуму ­звернувся модератор цього заходу доктор медичних наук, професор Віталій Пішель, який наголосив на актуальності теми підтримки ментального здоров’я медичних працівників в умовах ­пандемії COVID-19.

Дослідження про­фе­сій­ного стресу в ме­дичних ­пра­­цівників під час пан­демії COVID-19

вгору
nn20_10_2022_f1.jpg

 

Юлія Ячнік,
клінічна психологиня, провідна фахівчиня Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

На тлі коронавірус­ної епідемії у ­медперсоналу спосте­рігається ­високий ступінь ризику появи симптомів психічних розладів, а також загострення уже наявних. Власне, зростання професійних на­ван­тажень на медпрацівників, загострення стре­сових ситуацій за нинішніх непростих умов пандемії, як під­тверджують дані світових і національних досліджень, провокують ­появу в цієї категорії симптомів депресії, тривоги, пост­травматичного стресового розладу та інших психічних порушень.

Чинниками ризику можуть бути ­характеристики, пов’язані із захворюванням, зокрема швидке поши­рення COVID-19; тяжкість симптомів, які він може ­викликати; брак належних знань про хворобу та смертність ­серед медичного персоналу).

Серед організаційних чинників — нестача за­собів індивідуального захисту, занепокоєння щодо ­неможливості ­надати ­компетентну допомогу та швидка мінливість інформації про хворобу, ­відсутність доступу до актуальних даних і ­зв’язку, брак специфічних ­препара­тів для лікування коронавірусної хвороби, нестача кисню та апаратів штучної ­вентиляції легень і ліжок у відділеннях інтенсивної терапії; недостатність психологічної допомоги, страх інфі­кування членів родини; відсутність швидкого доступу до тестування; ­примусова ізоляція; ­відчуття невизначеності; соціальна стигматизація; ­високе на­ван­таження та ін.

Із меншим рівнем стресу пов’язані: ­безпека сім’ї разом із чіткими вказівками та ­рекомендаціями, ­ефективними заходами і ­засобами захисту та позитивним ­ставленням із боку колег, ­соціальна підтримка, доступність психологічних матеріалів / ресурсів тощо.

COVID-19 та психіат­рична коморбідність

вгору
nn20_10_2022_f2.jpg

 

Станіслав Чумак,
кандидат медичних наук, провідний фахівець Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Питання психічної пато­логії під час нинішньої пандемії — це не лише про загально­відомі ­факти щодо ін­форма­цій­ного ­впливу пандемії на роз­ви­ток патології тривож­ного та депресивного ­спектра, а й ­про нейро­психіатричні ефекти як під час захворювання на COVID-19, так і психічні розлади у віддаленій перспективі, зокрема після перенесеної коронавірусної інфекції.

Коронавірусна інфекція ­небезпечна для ­пацієнтів подальшими ускладненнями. Так, ­згідно з ­результатами ­дослід­жен­ня Глобальної мережі ­досліджень охорони здоров’я, яка базується в США (TriNetX), 22,5 % хворих після одужання мали нейропси­хі­атричні ознаки — тривожні розлади, енце­фалопатію, головний біль, інсульти та транзиторну ішемічну атаку, епілептиформні напади, суїцидальні наміри тощо.

На окрему увагу заслуговують також ефекти пандемії на декомпенсацію та екзацербацію розладів у пацієн­тів із хро­нічною психічною патологією. За даними проведених досліджень, коморбідність є однією з найважливіших клінічних причин, які ­ускладнюють своє­часну діаг­ностику та призначення адекватної ­терапії, що своєю чергою знижує ефективність такого лікування та погіршу­є перебіг і прогноз від­повідних розладів.

Специфікою коморбідності COVID-19 та психічних розладів є непростий паралельний перебіг двох патологічних процесів, які значно ускладнюють ­діагностику, ­лікування і реабілітацію таких пацієнтів. Така ­проблема пов’язана з особливостями їхньої взаємодії та відповідних проявів, адже супутні розлади психічного здоров’я разом із COVID-19 роблять лікування складнішим і потенційно менш ефективним. Це зумовлено зокрема нейро­тропними ­ефектами ­SARS-CoV, що реалізуються через пряму інфільтрацію вірусу в центральну нервову сис­тему, порушення регуляції ­цитокінової ­мережі, транс­міграцію перифе­ричних імунних клітин та пост­інфекційну ­аутоімунну від­повідь. Як стало відомо, за даними кількох досліджень, ­нейропсихіатричні ефекти ­спостерігаються майже у третини хворих на COVID-19.

Відомо, що серед цих розладів домінують ­тривожні та афективні порушення, головний біль і розлади сну. Дещо меншою ­мірою ­виникають розлади ­органічного спектра у вигляді енцефалопатій, інсультів і транзи­торних ішемічних атак та епілептиформ­них нападів. Нині виявлено подвійні асоціації між COVID-19 і психіатричними розладами, зокрема ­пацієнти, які перенесли COVID-19, мають підвищений ризик психічних наслідків. Хоча з ­іншого боку психіатричний діаг­ноз може бути незалежним ­чинником ризику ­розвитку COVID-19.

Крім того, простежується проблема особливої вразливості осіб із порушеннями психічного здоров’я під час нинішньої пандемії. Рецидиви або погіршення вже ­наявного стану пси­хічного здоров’я через високу сприйнятливість таких осіб до ­стресу ­порівняно із загальною популяцією є ­доволі ­очікуваними. Їх фіксували і раніше, наприклад під час подібних ­пандемій, ­як-от тяжкий ­гострий респіраторний синдром (SARS-CoV) 2002–2004 рр.

Психічні розлади також можуть збільшити ризик інфекцій, зокрема пневмонію, через ­наявні когнітивні порушення і слабке ­усвідомлення ­ризику, ­зменшення зусиль щодо особистого захисту таких паці­єнтів та обмежених умов у психіатричних відділеннях. Пацієнти старшого віку, що потрапили до психіатричних стаці­онарів без даних про ­інфікування, мали вищий ризик зараження SARS-CoV-2 і більший відсоток смертності від COVID-19, аніж ті, хто ­перебував у негоспітальних умовах.

Надважливе значення наразі також має наявність більших бар’єрів у доступі до своєчасних медичних послуг для інфікованих осіб через дискримінацію, пов’язану з психічним розладом у закладах охорони здоров’я. Ігнорування специфічного впливу епідемії на осіб із психічними ­хворобами не лише перешкоджатиме будь-яким цілям запобігання ­подальшому поширенню COVID-19, але і посилюватиме вже наявну нерівність щодо ­стану здоров’я та можливості отримати адекватну допомогу цією ­групою населення порівняно із загальною ­популяцією.

Тому серед першочергових заходів щодо подолання нинішньої ситуа­ції насамперед слід зосередитись на проведенні серйозних когортних досліджень пацієнтів із COVID-19 з адекватними контрольними групами та ­подальшому їх спостереженні, яке необхідне для кількісного оцінюван­ня захворюваності та відносних ризиків щодо психіат­ричних наслідків після зараження. Більшість досліджень, де вивчали психіат­ричні ­наслідки COVID-19, не мала адекватного контролю, переважно ­містила опитування пацієнтів із COVID-19 і ­залучала до ­результатів ­симптоми ­самооцінки, а не діагнози.

Тривалі наслідки нейропсихі­атричних проявів COVID-19 залишаються невідомими і нині. Раннє розпізнавання та своєчасне лікування нейро­психіатричних проявів у таких пацієнтів має потенціал для зменшення загальної захворюваності та смертності.

Соці­ально-психологічні чинники, ­асоційовані з професійним стресом у медичних працівників під час ­епідемії COVID-19 в Україні

вгору
nn20_10_2022_f3.jpg

 

Віталій Пішель,
доктор медичних наук, професор, провідний фахівець Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Пандемія COVID-19 — потужний стресовий чинник для ­медиків, які безпосередньо зіткнулися з масштабною загрозою. Від­повідно до дослідження «Вплив пандемії COVID-19 на психічне здоров’я медичних працівників і розроб­лення ком­плексної моделі подолання її ­негативних наслідків із вико­ристанням сучасних інформаційно-­комунікаційних тех­нологій», що реалізується за ґрантової підтримки На­ціо­нального фонду досліджень України, ми ­провели онлайн-­опи­тування 1 100 медичних працівників з усіх регіо­нів України.

Отримані дані допомогли ­встановити три групи чинників, які безпосередньо пов’язані з професійним стресом:

1) типи реагування на ­ситуацію з COVID-19;

2) що мають вплив на виникнення стресу;

3) які сприяють подоланню стресу.

Так, за результатами анкетування ­виявлено особливості реа­гування медичних працівників на ситуацію з COVID-19 та ­значущі для ­більшості респондентів емоційні (тривожність, страх) і поведінкові (обмеження контактів із пацієнтами з COVID-19) чинники. Аналіз цих даних уможливив ­ранжування виокремлених чинників за ступенем впливу на виникнення ­стресу в медичних працівників із визначення найзначущих серед них. ­Зокрема, ми отримали відповіді медиків на ­питання щодо оцінювання ризиків, пов’язаних із поширенням, зараженням і смертю від COVID-19.

Над­важливим у нинішній ситуації є врахування думки фахівців не лише щодо до стресогенних детермінант, але їхня оцінка тих чинників, що сприяють подоланню ­стресу. Серед яких найчастіше зазначали: «відсутність ­зараження COVID-19 у близьких, «відсутність хворих із COVID-19 серед персоналу», «одужання паці­єнтів із COVID-19» та «наявність обладнання і засобів захисту». Ці ­результати стануть основою для розробки ­комплексних профілактичних і реабілітаційних заходів зі ­стабілізації психо­емоційного стану медпрацівників в умовах пандемії COVID-19 та підвищать якість ­надання відповідної медич­ної допомоги.

Підтримка психічного здоров’я та психосоціальні інтервенції в умовах ­пандемії COVID-19, реагування та ­відновлення

вгору
nn20_10_2022_f4.jpg

 

Teтяна ­Ільницька,
кандидатка медичних наук, провідна фахівчиня Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Наразі пан­демія COVID-19 спричинила психологічний ди­стрес серед великих груп населення, що є потенційним тригером ­ризику виникнення ­різних психічних, неврологічних розладів і появи деструктивних моделей пове­дінки. COVID-19 погіршує раніше наявні психічні розлади та асоціюється з невро­логічними проявами. Варто пам’ятати і про опосередковані наслідки, пов’язані з ­примусовою ізоляцією, обмеженнями щодо ­пересування, втратою роботи, частковим доступом до ­освіти чи ­іншими видами соціально-­економічного впливу.

Крім ­згаданих негативних чинників, ­медичні працівники зазнають нині ще й впливу специ­фічних чинників, які пов’язані із суворими ­заходами біобезпеки, підвищеними ­вимогами до умов праці, небхід­ністю повідомляти погані новини та бачити страждання і смерть пацієнтів, зниженою ­спроможністю користуватися соціальною допомогою, недостатньою особистою спромож­ністю реалізовувати ­базову турботу про себе, браком інфор­мації про довго­строкову взаємодію з особами, інфікованими COVID-19, страхом інфікувати друзів чи рідних, перебуванням на карантині. Звісно, ці чинники виснажу­ють медиків як фізично, так і емоційно, негативно позначаючись на виконанні професійних обов’язків та особис­тому ­житті. Тому своєчасне реагу­вання на порушення пси­хічного здоров’я ­медичного персоналу є вкрай важливим.

Для сприяння розробленню механізмів роботи із психічним здоров’ям та психосоціальної підтримки за підготовки до COVID-19, реагування та відновлення ­Всесвітня організація охорони здоров’я та Центр гро­мадського здоров’я України започаткували навчальний ­­курс для медичних працівників «­Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка під час підготовки до COVID-19, реагування та відновлення». Він ­складається з трьох модулів і ­робочої зустрічі з керівниками ­закладів охорони здоров’я.

Цей ­навчальний курс має на меті забезпечити психічне здоров’я та ­психосоціальну ­підтримку як невід’ємну час­тину реагування сектору охорони ­здоров’я на ­надзвичайні ­ситуації, зокрема пандемії COVID-19, а також ­сприя­ти пси­хосоціальному добро­буту медичних працівників на ­етапах підготовки, реагування та відновлення.

Пандемія COVID-19 чинить ­значний негативний вплив на психічне здоров’я і благополуччя насе­лення і ­медичних працівни­ків, що призводить до довгострокових ­наслідків і порушення їхнього функціонування. Тож психічне ­здоров’я та психосоціальне благополуччя медичних пра­цівників є важливими чинниками подолання ­пандемії та потре­бує впровадження ­відповідних заходів із профілактики та своєчасної ­їх підтримки.

Ці заходи якнай­швидше мають бути інтегровані до ниніш­ніх послуг системи охорони здоров’я і стати доступними для населення під час COVID-19 для належного реагування та відповідного відновлення ­психічного здоров’я.

Діяльність безкош­товної гарячої ­лінії «Стоп, Паніка» та «Стоп, ­Паніка. Медики»

вгору
nn20_10_2022_f5.jpg

 

­Наталія Степанова,
кандидатка психологічних наук, провідна фахівчиня Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Висококваліфіковані фахівці із багаторічним досвідом роботи у сфері психічного здоров’я за допомогою гарячої лінії «Стоп, паніка» та «Стоп, паніка. Медики» щодня безкоштовно, анонімно, кваліфіковано надають консультації людям, які переживають психологічну нестабільність, панічні настрої, невпевненість у завтрашньому дні та інші.

Під час пандемії COVID-19 найбільшу кількість дзвінків від громадян ­України фіксували саме у березні–­травні 2020 р., тоді, коли уряд запровадив жорсткі карантинні ­обмежувальні заходи у вигляді примусової самоізоляції. ­

Людей, які звертались на гарячу лінію, хвилювали такі питання, як: страх за ­майбутнє, рівень захворюваності та смертності, ­депресивні настрої, криза стосунків у родині, порушення режиму ­життя, самот­ність, відчуття безвиході, розгубленість тощо.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2020 Год

Содержание выпуска 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Содержание выпуска 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Содержание выпуска 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Содержание выпуска 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций