Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


Попри те, що віруси, які викликають застуду та грип, здавна впливали на життя людства, поява нового коронавірусу SARS-CoV-2 (збудник COVID-19) призвела до ситуації, наслідки якої ніхто не міг навіть уявити. Надзвичайна контагіозність SARS-CoV-2 зумовила запровадження карантинних заходів, наслідками яких у світі стали не лише економічні втрати, негативний вплив на бізнесову та соціальну сфери діяльності, порушення плину повсякденного життя людей, а і криза психічного здоров’я. Тому поряд із необхідністю дбати про фізичний стан, слід навчитися підтримувати і своє психічне здоров’я.

Спалах коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої новим штамом вірусу SARS-CoV-2, призвів до безпрецедентної кризи світового ­масштабу в усіх сферах життєдіяльності людства.

Голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебреєсус у промові на прес-брифінгу в Женеві, що відбувся 22 серпня 2020 р., назвав ­нинішню пандемію «кризою, що випадає раз на сто років» і порівняв її з епідемією «іспанського грипу» 1918 р., від якого померло близько 50 млн людей. Він зазначив, що «іспанку» вдалося подолати за два роки, нинішній же пандемії можливо покласти край ще швидше, але тільки за умови об’єднання зусиль усієї світової спільноти. У будь-­якому разі найближчим часом кожен із нас відчуватиме вплив поширення COVID-19. ­Застережні заходи — масковий режим, дотримання фізичної дистанції, ретельне миття рук, використання антисептиків тощо — мають ­допомогти уникнути зараження SARS-CoV-2. Але, окрім прямого впливу на фізичне здоров’я мільйонів осіб, спалах корона­вірусної хвороби становить значну загрозу психічному здоров’ю людей в усьому світі.

Китай став першою країною, яка постраждала від COVID-19, тож на підставі спостережень у цій країні учені зробили перші висновки щодо впливу пандемії на суспільство, зокрема й на стан ментального здоров’я. Так, за свідченнями науковців, низка унікальних характеристик нинішньої епідемії в поєднанні з управлінською політикою призвели до загострення кризи психічного здоров’я населення (Dong and Bouey, 2020).

По-перше, багато жителів Китаю досі пам’ятають спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS) 2003 р. і його вплив на суспільне життя та ­економіку ­краї­ни (Bouey, 2020). До того ж збудник COVID-19 є більш контагіозним, а рівень летальності (2,3 %) значно вищий, аніж для сезонного грипу (China CDC Weekly, 2020). Невизначений інкубаційний період, ймовірність безсимптомного перебігу, невідомі довготривалі наслідки породжують додатковий страх і тривогу. По-друге, початкове зани­ження рівня тяжкості епідемії урядом ­порушило довіру громадськості до прозорості та компетенції їхніх рішень. По-третє, ­масштабні карантинні заходи у всіх вели­ких містах, які суттєво обмежили можливості жителів пере­суватися за межами власних будинків, мали негативний психосоціальний вплив (Brooks etal., 2020). По-четверте, повідомлення про дефіцит медичних засобів захисту та недостатню кількість медичного персоналу зумовило величезне ­занепокоєння у всій країні. Зрештою, виник феномен, який ВООЗ у лютому 2020 р. назвала «інфодемією»: значна кількість ­помилкової інформації в соціальних мережах та інших джерелах ­спровокувала серйозний ризик для психічного здоров’я населення під час кризи (WHO, 2020).

Як і під час спалахів SARS (2003) і вірусу Ебола (2014), узагальнений страх та викликана ним надмірна реакція серед населення перешкоджали конт­ролю інфекції (Person etal., 2004; Shultz etal., 2016). Крім того, спостерігалося (і донині є) описане раніше явище: серед осіб із високим ризиком захворіти на COVID-19 (особливо в медичних працівників, що перебувають на «передовій» боротьби з хворобою), а також у тих, хто вижив після захворювання, значно зростала частота розвитку ­психічних розладів, таких як депресія, тривожні розлади і пост­травматичний стресовий розлад (Mak etal., 2009).

На підставі узагальнення недавнього досвіду Національна комісія з охорони здоров’я Китаю вже 26 січня 2020 р. опублікувала настанови щодо екстрених психологічних кризових втручань для зменшення психо­соціальних наслідків спалаху COVID-19 (National Health Commission of China, 2020). Власне, у ­документі визна­чено, що заходи з подолання психологічної ­кризи мають бути ­частиною реа­гування системи охорони здоров’я на спалах COVID-19 на всіх рівнях, а втручання — диференційо­ваними. У країні було ­сформовано ­відповід­ні групи з надання психологічної допомоги на чолі з ­психіатрами та працівниками сфери охорони психічного здоров’я, а також відкрито «гарячі лінії» психо­логічної ­підтримки. ­Зокрема, ключові цілі такого втручання окреслили для шести груп населення:

1) пацієнти із підтвердженим діагнозом COVID-19;

2) особи, які обстежуються для підтверд­жен­ня ­діагнозу;

3) медичні працівники;

4) особи, що безпосередньо контактують із ­пацієнтами;

5) ті, хто захворів на COVID-19 і відмовляються від медичної допомоги;

6) усі, хто може інфікуватися (загальна популяція).

Розроблення цих настанов є підтверд­жен­ням ­визнання суспільних потреб у підтримці психічного здоров’я населення під час пандемії коронавірусної хвороби. На ­думку фахівців, уряди країн світу мають враховувати потреби громадського психічного здоров’я, ­розробляючи та впроваджуючи узгоджені стратегічні плани для їх ­задоволення під час пандемії COVID-19. Нині вчені інтенсивно досліджують дані щодо психологічних реакцій на ­початковій стадії пандемії COVID-19 серед загальної ­популяції, ­медичних працівників і пацієнтів (Talevi etal., 2020).

Експерти вказують на необхідність приділяти ­особливу ­увагу групам, які можуть потребувати індивідуальних втручань, як-от особи з наявними психіатричними ­станами, вагітні жінки, ув’язнені, трудові мігранти та студен­ти, які перебувають в інших країнах (Liand Zhang, 2020; Rashidi Fakari and Simbar, 2020; Liebrenz etal., 2020; Liem etal., 2020; Zhai and Du, 2020).

Так, згідно з першими результатами дослід­жен­ня впливу пандемії COVID-19 на психічне здоров’я населення, яке проводять фахівці Університету Чепмена (Каліфорнія, США) із залученням 4 тис. 149 учасників, 61 % респондентів ­мають високий рівень стресу, а 45 % повідомляють, що «почуваються пригніченими або відчувають безнадійність» (Chapman Mental Health Study, 2020). Реакція бага­тьох ­людей полягає в тому, що вони починають їсти ­більше шкідливої їжі (41 %), менше займатися спортом (35 %) і шукають заняття, які дають змогу відволіктися, наприклад, ­дивляться телевізор, займаються садівництвом та присвячують час хобі (69 %); 54 % заявили, що занадто стурбовані пандемією COVID-19, і лише 17 % ­вважали, що занепо­коєння щодо вірусу є «надмірним».

Доктор Д. Фредрік, один з авторів згаданого дослід­жен­ня, зазначив, що в умовах карантину також почастішали прояви расизму, зокрема погрози фізичної розправи з ­особами інших етнічних груп.

Ще одна авторка цього дослід­жен­ня, докторка Б. Дженкінс, повідомила, що в 45 % респондентів умови карантину породжували відчуття «потрапляння у домашню пастку» і в такій ситуації вкрай важливим є ­спілкування. Зокрема, 36 % опитаних зауважили, що отримані ними поради (як від фахівців, так і від друзів чи знайомих) ­допомогли поставитися до ситуації з розумінням і ­відчути більший комфорт. Б. Дженкінс акцентує, що ті особи, хто вживав заходів для поліпшення своєї ситуації та намагався «шукати щось хороше у тому, що відбувається», повідомляли про кращий стан психічного здоров’я. Натомість ті, хто намагався «уникнути неприємних почуттів», вживаючи алкоголь чи наркотичні речовини, мали тенденцію до погіршення психічного здоров’я. Сьогодні ­бракує єдиної стратегії, яка була б оптимальною для подолання стресових ситуацій, але, як наголошують ­експерти, правильним є орієнтуватися на форми здорового управління стресом: фізичні вправи, читання, хобі, медитація та позитивне спілкування.

Міністерство охорони здоров’я України ще 25 березня 2020 р. надало рекомендації щодо підтримки психологічного стану під час пандемії COVID-19. У документі зазначено, що «вірус паніки» страшніший за ­коронавірусну інфекцію. Тому, окрім підтримки фізичного здоров’я, фахівці радять попіклуватися і про свій психічний стан, щоб уникнути погіршення психологічного здоров’я. В разі ­появи страху спілкування з оточуючими, посилення замкнутості слід кооперуватися у невеликі групи і проводити час разом онлайн, організовуючи книжкові ­клуби, чемпіонати з настільних ігор, кіноперегляди тощо, ­уникаючи спілкування з людьми, які намагаються затягнути вас у вихор своїх деструктивних переживань. Слід розглянути можливість занять спортом у домашніх умовах, знайти нове хобі чи зайнятися самовдосконаленням (наприклад, пройти курс навчання онлайн). Тим, хто підпав під вплив «інфодемії» та постійно шукає в інтернеті інфор­мацію про симптоми COVID-19, «приміряючи» їх на себе, фахівці радять отримувати інформацію виключно від лікарів, не займатися самолікуванням, ретельно дотримуватися правил ­особистої гігієни та фізичного дистанціювання, відслідковувати дані статистики та оцінювати реальні ризики й варіанти розвитку подій.

«Проблеми психічного здоров’я, зокрема депресія і тривожні розлади, є однією з найбільших причин нещасть у нашому світі. Так, після десятиліть ­занедбаності й недостатнього інвестування в послуги з психічного здоров’я, пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї та громади з додатковим психічним стресом», — заявив генеральний сек­ретар Організації Об’єднаних Націй (ООН) Анто­ніо Ґутерріш (ООН, 2020). Десятки мільйонів ­людей нині стикаються з економічними потрясіннями, втративши або ризикуючи ­втратити свої доходи та ­засоби до існування через пандемію. Вплив економічного ­стресу, своєю чергою, може призвести до «смертей від відчаю» — само­губств. ­Через вимушену ізоляцію жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого повод­жен­ня. Теперішня криза ­позначається і на дітях — перерва в ­навчанні, напруження у сім’ї та ­непевність щодо майбутнього негативно відображаються на їхньому ­емоційному розвиткові. Хоча наразі ­допомоги та підтримки найбільше ­потребують саме медичні працівники, люди старшого віку, підлітки, ­молодь і ті, хто вже мав проблеми з психічним здоров’ям, а також особи, яких зачепила криза через пандемію. ­Експерти в галузі охорони здоров’я додають, що ­тривогу і невпев­неність у майбутньому спричиняють дезінформація і ­чутки про вірус. В ООН наголошують на необхідності запровадження заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері.

Тож, за нинішніх складних умов важливо ­піклуватися як про фізичне, так і про психічне здоров’я, бути критичними до інформації у засобах масової інформації та підтримувати позитивний настрій доступними способами.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2020 Год

Содержание выпуска 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Содержание выпуска 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Содержание выпуска 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Содержание выпуска 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций