Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

Стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) — гострого респіраторного захворювання, збудником якого є SARS-CoV-2 (представник великої групи коронавірусів) продовжує впливати на всі сфери життєдіяльності людства. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала пандемію цієї хвороби як надзвичайну ситуацію в галузі міжнародної охорони здоров’я. До вашої уваги представлено огляд рекомендацій у ­вигляді відповідей на найбільш ­поширені запитання. Поданий матеріал ґрунтується на останніх ­настановах ВООЗ (WHO, 2020), міжнародних (ILAE, 2020), європейських (Epilepsy Society, UK, 2020; Epilepsy Scotland, 2020; Epilepsy Ireland, 2020), американських (Epilepsy Foun­dation of America, 2020), канадських (CEA, 2020) та австра­лійських (Epilepsy Queensland, 2020) проти­епілептичних товариств. Ця інформація може бути корисною як для пацієнтів з епілепсією, так і для практи­ку­ючих неврологів.

Чи підвищується ризик захворювання на COVID-19 в осіб з епілепсією?

Наразі немає даних про підвищений ризик розвитку коронавірусної хвороби для пацієнтів з епілепсією порівняно з населенням загалом. Особливо небезпечна корона­вірусна хвороба для пацієнтів, які мають хронічні патології. Ризик захворіти на COVID-19 збільшується в осіб з ослабленою імунною системою, літніх людей і в тих, хто має такі хронічні ­захворювання, як: цук­ровий діабет; серцево-судинні й онкологічні патології; ­хронічні захворювання легенів. За рекомендаціями ВООЗ, пацієнти з хронічними невро­логічними захворюваннями увійшли до групи «ризи­ку», проте серед цих хвороб епілепсія не ­зазначена. Якщо у пацієнтів із конт­ролем нападів ризик ­захворіти на тяжкі форми COVID-19 можна по­рівняти з таким для основної популяції, то особи з неконтрольованими нападами, особливо такими, що провокуються під­вищенням темпера­тури, можуть стати більш уразливою категорією. Це стосується і тих, у кого є супут­ні захворювання, крім епілепсії.

Чи можуть судоми бути симптомом коронавірусної хвороби?

Судоми не є прямим симптомом COVID-19. У термінальній стадії тяжких форм коронавірусної хвороби може статися ураження інших органів, ­зокрема і пошкод­ження головного мозку, що може відбуватися і на тлі інших важких інфекційних захворювань. Тобто у такому разі ­судоми за COVID-19 можуть ­виникнути і без епілепсії.

Чи ослаблена імунна система в осіб з епілепсією?

Сьогодні немає доказових даних про те, що пацієнти з епілеп­сією мають ослаблену імунну систему, тому їх не варто відносити до категорії осіб з імунодефіцитом. Проте це не виключає ослаблення імунної системи в таких пацієнтів на тлі інших ­гострих або хронічних захворювань чи приймання окремих препаратів, що можуть спричинити пригнічення імунної системи.

Чи підвищує лікування протиепілептичними препаратами ризик інфікування коронавірусом?

Як відомо, натепер немає даних шодо виявлення підвищеного ризику коронавірусної хвороби в осіб, які застосовують ­протиепілептичні препарати. Тому важливо продовжувати приймання протиепілептичних препаратів у звичному для пацієнта режимі за будь-якої іншої патології.

Якими є заходи профілактики коронавірусної інфекції?

Експерти пропонують низку заходів, що допоможуть знизити ­ризик інфікування:

1. Тримайте безпечну відстань від інших людей, ­зокрема уникайте ­тісного контакту з хворими (фізично дистан­ціюйтесь). В умовах можливого безсимптом­ного ­прояву захворювання (без клінічних ознак) уникнення людних місць і контактів з оточу­ючими на відстані ближче двох метрів допоможе зупинити поширення COVID-19.
2. Регулярно мийте руки та дезінфікуйте поверхні вдома, яких часто торкаєтеся. Гігієна рук: часто мийте руки з милом, намилюйте їх до 30 секунд або ­використовуйте ­знезаражувальні засоби на основі спирту (вміст якого не менш ніж 60 %), особливо після відвідування громадських міст і перед вживанням їжі.
3. Коли кашляєте або чихаєте, прикривайтеся згином ліктя чи серветкою (чхання у лікоть).
4. Не торкатися очей, носа або рота руками.
5. Залишайтеся вдома, якщо місцева влада видала такі інструкції.
6. Намагайтеся зберігати здоровий спосіб життя, виконуйте рекомендовані фізичні вправи, дотримуйтеся здорового харчування, не вживайте алкоголю, спіть 6–8 годин на добу, коли це можливо.
7. По змозі намагайтеся уникати стресових ситуацій.
8. Дотримуйтеся повноцінного ­раціону і пийте достатньо рідини.
9. Провітрюйте житлові приміщення, ­залишаючи вікно відкритим, частіше робіть вологе прибирання помешкання. Протирайте спиртом гаджети (­телефон та інше).

Як діяти, якщо з’явилися симптоми коронавірусної хвороби?

У разі появи високої температури або кашлю слід носити маску, самоізолюватися, повідомити про свій стан сімейного лікаря та чекати вказівок медпрацівника, залишаючись удома протягом семи днів. Якщо в родині є ­літня людина, необхідно ізолюватися від неї. Якщо в однієї з осіб, які мешкають разом, виникли схожі симптоми, усім слід залишатися вдома впродовж 14 днів. Це допоможе захистити оточуючих від зараження і запобігти поширенню небезпечної інфекції.

Для пацієнтів з епілепсією за появи клінічних ­ознак коронавірусної хвороби немає особливих вказівок щодо препаратів для полегшення ­симптомів. ­Сьогодні для загальної популяції рекомендовано парацетамол або ібупрофен.

Чи потрібне спеціальне лікування в разі інфікування коронавірусом?

Для полегшення симптомів коронавірусної хвороби пацієнт з епілепсією може приймати самостійно парацета­мол або ібупрофен. ­Залежно від перебігу хвороби сімейний лікар може ­рекомендувати противірусні препарати, антибіотики або інше ­специфічне лікування.

Щоб запобігти взаємодії згаданих медикаментозних засобів із протиепілептич­ними препаратами (що може знижувати їх ефективність або зумовлювати побічні ­реакції), вкрай важливо ­повідомити ­лікаря, які саме протиепілептичні ­препарати ви ­приймаєте та в якому дозуванні.

Чи може збільшитися кількість епілептичних нападів або змінитися їх тип на тлі коронавірусної хвороби?

У разі, коли людина з епілепсією захворіла на іншу хворобу, що супроводжується високою температурою, у неї можуть спостерігатися зміни типу нападів або ­збільшення їх кількості. Будь-яка хвороба, зокрема і коронавірусна, є фізичним і емоційним стресом для організму, який може спровокувати напади у невеликої кількості хворих. ­

За статистичними даними країн, у яких велика кількість хворих, ризик посилення нападів на тлі COVID-19 здебільшого був досить низьким. Пацієнтам з ­епілепсією для зменшення ймовірності ­впливу COVID-19 на ­частоту і тяжкість нападів слід уникати або запобігати чинникам, які здатні стати тригерами.

Для цього необхідно:

1. Регулярно приймати призначені лікарем протиепілептичні препарати без пропускань, для чого ­можна ­вести календар, робити замітки тощо.
2. Уникати виснаження і зневоднення організму.
3. В разі виникнення блювання звернутися за консультацією до сімейного лікаря.
4. Дотримуватися режиму сну.
5. За ознак коронавірусної хвороби не допускати значного підвищення температури, використовуючи парацетамол, ацетамінофен або ібупрофен.
6. Намагатися уникати ліків проти застуди з псевдо­ефедрином — це інколи може вплинути на судоми.
7. У разі збільшення кількості нападів на тлі ­можливо­го захворювання на COVID-19 (контакт з інфікованою ­людиною, поява клінічних ознак ­коронавірусної ­хвороби) звертатися по допомогу до лікаря-невролога чи ­сімейного лікаря.
8. Намагатися зберігати спокій і не піддаватися ­паніці, стрес та емоційні переживання можуть мати негативний вплив на частоту та тривалість нападів і стан імунної ­системи.

Як упоратися зі стресом і тривожністю під час пандемії коронавірусної хвороби?

Пандемія COVID-19 — цей важкий час для всіх, немає єдиних достовірних рекомендацій, приписи змінюються щодня в різних країнах. У деяких людей навіть прослуховування новин про ситуацію із захворюванням населення на COVID-19 може призводити до погіршення психологічного стану чи ­навіть до панічних ­реакцій.

Ми не можемо запобігти впливу стресових чинників, проте слід намагатися знайти доступні й ефективні для конкретного випадку способи ­управління ним, а саме:

1. Продумайте власний режим дня — намагайтеся в один час вставати і лягати спати, приймати їжу (­бажано ­із сім’єю, якщо мешкаєте разом).
2. Додайте релаксуючі заняття до щоденних справ — читання, слухання музичних композицій, малювання — усе, що вам до вподоби.
3. Установіть регулярний час для прибирання чи прогулянок, фізичних вправ (якщо є така можливість).
4. Займайтеся садівництвом або роботою на подвір’ї, якщо у вас приватний будинок і є двір, проте не ­забувайте дотримуватися дистанційної відстані від сусідів.
5. Робіть перерви в перегляді новин про коронавірус, не слухайте і не дивіться інформацію пізно ввечері, якщо відчуваєте порушення сну.
6. Практикуйте техніки усвідомленості — медитацію, глибоке дихання, йогу або інші вправи.
7. Телефонуйте друзям і рідним, щоб почути знайомі голоси. Щоб відчути себе ближчими одне до одного, спілкуйтеся через відеовиклики або месенджери.

Що робити, коли напади змінилися на тлі інших захворювань або без них?

На час пандемії необхідно:

1. Уникати відвідувань поліклінік, лікарень, відділень ­невідкладної допомоги або клінік екстреної допомоги, якщо посилення нападів не є критичним. Певний час пацієнт може лікуватися вдома.
2. В разі потреби телефонувати своєму сімейному ліка­реві, але не варто йти до поліклініки або лікарні без поперед­нього узгод­жен­ня, оскільки такі дії можуть піддати вас або інших людей ризику зараження вірусом.
3. Але якщо у пацієнта з епілеп­сією різко погіршився стан, то треба звернутися по ­невідкладну допомогу.

Коли проводити планові візити до невролога з приводу епілепсії?

Без нагальної потреби не відвідуйте місця з великою скупченістю людей, наприклад лікарню. Дехто, маючи зараз багато вільного часу, може захотіти пройти профілактичний огляд, здати аналізи «для себе», зробити планове обстеження, проконсультуватися з приводу хронічного захворювання (без ознак його загострення) та інше.

Щоб обмежити можливість поширення інфекції слід до мінімуму зменшити будь-які візити до лікарів, ­зокрема і ­планові, крім окремих випадків. Наприклад, невро­логи можуть продовжувати консультування пацієнтів у телефонному режимі.

Коли звертатися по невідкладну допомогу?

Захворювання на COVID-19 призводить до підвищеного навантаження на лікарні та лікарів, зокрема ­медичні заклади зараз є скупченням осіб із коронавірусною інфек­цією, тобто є місцем підвищеного ризику зараження. Але незважаючи ні на що, епілепсія є ­непередбачуваною ­хворобою, а значить, можуть виникнути ситуації, за яких ­звернення до лікарні необхідне:

1. Приступ із втратою свідомості тривалістю понад 5 хвилин, який не припиняється, в умовах браку можливості використати протиепілептичні препарати і засоби невідкладної допомоги вдома.
2. Напади тривають після застосування препарату невідкладної допомоги.
3. Якщо судоми мають незвичний характер, тобто тривають довше ніж зазвичай і не реагують на препарат невід­кладної допомоги.
4. У разі отримання важкого травматичного пошкод­жен­ня хворого під час нападу.

Однак варто пам’ятати, що для початку дії протиепілеп­тичних засобів, потрібен час. Час дії ­препарату може ва­рію­вати залежно від його форми (ректальної, ­назальної, сублінгвальної або суббукальної).

Чи може коронавірусна хвороба підвищити ризик раптової несподіваної смерті?

Нині немає достовірних доказів того, що ­коронавірусна хвороба збільшує ризик раптової несподіваної смерті у пацієнтів з епілепсією (SUDEP). Хоча, незалежно від того, чи має людина епілепсію чи ні, за COVID-19 є ­ризик розвитку ускладнень і навіть ­смерті. Тому слід робити все можливе, щоб ­уникнути впливу ­вірусу і ­контролювати ­напади.

Як убезпечити себе на період пандемії коронавірусної хвороби?

Щоб убезпечити себе від інфікування:

1. Дотримуйтесь місцевих ­рекомендацій громадської охорони здоров’я щодо самоізоляції.
2. Уникайте натовпу і дотримуйтеся дистанції не менш ніж два метри від інших.
3. Захищайте обличчя — використовуйте маску, коли виходите з дому. Фахівці з вірусології та мікробіології рекомендують усім користуватися масками в ­громадському транспорті та громадських місцях .
4. Складіть план екстрених заходів: що робити і кому телефонувати, якщо є зміни в нападах. Варто також зазна­чити назви і дозування препаратів, які приймаєте.
5. Тримайте вдома необхідний запас ­протиепілептичних ­препаратів на певний термін, комунікуйте зі ­своїм лікарем, якщо є потреба в медикаментозних засобах невідкладної допомоги.
6. Продумайте план закупівлі продуктів харчування та їх доставки.
7. Залишайтеся на зв’язку з родиною, друзями або ­кимось, хто може перевірити ваш стан.
8. Регулярно мийте руки чи обробляйте дезінфікуючи­ми засобами, що містять спирт не менше 60 %.
9. Уникайте тісного контакту з хворими.
10. Не торкайтеся своїх очей, носа і рота.
11. Залишайтеся вдома, якщо ви захворіли, і зателефонуйте своєму лікареві, якщо вам ­потрібна допомога.
12. Прикривайте обличчя під час кашлю або чхання серветкою, потім викиньте її у відро для сміття.
13. Чистіть і дезінфікуйте предмети і поверхні, яких ­час­то торкаєтеся, використовуючи звичайні ­побутові миючі засоби або антисептичні вологі серветки.
14. Якщо член вашої родини, який мешкає з вами, ­захворів, постарайтеся його ізолювати в окремій ­кімнаті та мінімізувати його виходи, проведіть ­санітарну ­обробку контактних поверхонь; не об­мінюйтеся посудом, регулярно провітрюйте приміщення, носіть маску та мийте руки.
15. Самоізоляція — один із найдієвіших способів, щоб убезпечити себе від інфікування.

Як діяти в разі підозри на коронавірусну хворобу?

Симптоми COVID-19 схожі на прояви грипу або застуди, тому не варто за підозри на це захворювання осо­бисто звертатися до поліклініки або лікарні, щоб уникнути зара­ження оточуючих і самого себе (якщо прояви викликані не коронавірусною хворобою). Телефо­нуйте до свого сімейного лікаря.

Найпоширеніші симптоми COVID-19: лихо­манка, кашель або утруднене дихання — якщо ­симптоми бувають слабкими або помірними, лікар може порекомендувати вам залишитися вдома.

Висновки

Пам’ятайте: за легких і помірно виражених симптомів хвороби ­можна лікуватися вдома. Коли симптоми не зникають або з’являється задишка, порушення дихання або біль у грудній ­клітці, зателефонуйте своєму лікареві або на 103. Якщо мешкаєте з іншими людьми, намагайтеся триматися на цей період подалі від них. Залишайтеся в окремій ­кімнаті, використовуйте індивідуальні предмети ­гігієни і не діліться їжею або посудом.

Якщо ви допомагаєте доглядати за іншою людиною в групі ризику, тимчасово відмовтеся від цього. ­Заручіться підтримкою інших членів сім’ї, друзів, ­волонтерів, які ­можуть безпечно піклуватися про неї.

У разі якщо судоми посилюються, зателефонуйте невро­логу, щоб отримати допомогу.