Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків

У сучасному світі соціальні мережі дуже популярні не лише серед дорослих, а й серед підлітків і дітей. Нині зростає занепокоєння щодо впливу цифрових технологій на емоційне благополуччя, зокрема дітей і підлітків, оскільки надмірне використання інтернет-платформ може призвести до розвитку депресії, тривожності, почуття самотності, невпевненості в собі чи зниження самооцінки.

За останні десять років серед дітей і підлітків помітно зросла кількість осіб, які мають проблеми з психічним здоров’ям. Наприклад, 2024 року кількість пацієнтів із діагностованим розладом психіки та ­поведінки віком 0–14 років становила 105 280 осіб, а віком 15–17 років — 25 654 особи. Тоді як 2022 року обидва ці показники були на 17 % нижчими, а саме: 90 124 і 21  963 осіб відповідно. Приблизно кожна восьма ­людина у світі, за даними звіту ВООЗ про психічне здоров’я (WHO/EURO, 2023), має психічний розлад, поширеність якого ­варіює залежно від віку та статі. Аналіз інформації про кількість осіб, що ­мають встановлені ­діагнози роз­ладів психіки та поведінки є критично важливим для ефективного планування та реа­лізації заходів у сфері охорони ­здоров’я.

Превалентність серед дітей і підлітків

Близько 8 % дітей (віком 5–9 років) і 14 % підлітків (віком 10–19 років) у світі живуть із психічними роз­ладами (IHME, 2019). Відповідно до результатів фундаментального національного дослі­дження у США, половина психічних розладів, встановлених у дорослому віці, розвивається ще до 14-річного віку; три чверті таких розладів розвиваються до 24-річного віку (Kessler et al., 2005). ­Ідіопатичні розлади, що призводять до порушень ­розвитку, є найпоширенішим типом психічних розладів серед ­маленьких дітей і трапляються в кожної 50-ї дитини віком до п’яти років. Другими за поширеністю серед дітей раннього віку є розлади спектра аутизму (що також належать до розладів розвитку), які вражають кожну 200-ту ­дитину віком до п’яти років (IHME, 2019).

Із віком поширеність обох зазначених розладів знижується, оскільки значна кількість осіб із розладами розвитку помирає в ранньому віці. Розлади дефіциту уваги з гіперактивністю та поведінкові порушення є особливо поширеними в підлітковому віці, зокрема серед хлоп­чиків молодшого віку (4,6 % і 4,5 % відповідно серед хлопчиків віком 10–14 років). Тривожні розлади є найпоширенішими психічними порушеннями серед старших підлітків (4,6 %), особ­ливо серед дівчат (5,5 %). Власне, тривожні розлади та депресії в підлітковому віці можуть бути пов’язані з булінгом і віктимізацією. Розлади харчової ­поведінки переважно виникають серед молодих ­людей; частіше серед молодих жінок (0,6 % у жінок ­віком 20–24 років порівняно з 0,3 % у чоловіків тієї ­самої вікової ­групи) (GBD, 2019). Багато експертів пов’язують це з активним використанням соціальних мереж. Генеральний хірург США Vivek M. Murphy 2023 року офіційно ­наголосив, що доказів шкідливості соцмереж для підлітків стає ­дедалі більше і закликав впровадити попереджувальні написи на онлайн-платформах — за аналогією з пачками цига­рок. Його застереження також ­підтримала Американська психо­логічна асоціація (АPА) — одне з найвпливовіших об’єднань професійних психологів у світі.

Ризики для психічного здоров’я

Соціальні мережі можуть бути корисним інструментом для спілкування та самовираження дитини / підлітка, ­проте вони несуть серйозні ризики для психічного здоров’я:

• Депресія та тривожність — використання соціальних мереж понад три години на день подвоює ризик ­негативних психічних наслідків.
• Погіршення сну — нічні переписки та скролінг пов’язані з емоційними розладами.
• Особлива вразливість дівчат і підлітків, у яких уже є проблеми з психічним здоров’ям.
• Тиск стандартів краси — надмірна кількість нереалістичних образів може спричиняти розлади харчової поведінки або негативну упере­дженість щодо власної зовнішності.
• Викривлена картина реальності — алгоритми інтернет-платформ підбирають контент, підсилюючи ­інтереси, зокрема до тем депресії чи самогубства, створюючи ілюзію безвиході.
• Доступ до небезпечного контенту — від ризикованих челен­джів до руйнівних порад, які заохочують до самоушко­дження.
• Онлайн-хижацтво — ризик стати жертвою маніпуляції з метою сексуальної експлуатації чи шантажу інтимними світлинами.

Наслідки надмірного користування соціальними мережами

Залежність від швидких задоволень: постійне спожи­вання потоку швидкого розважального контенту без­перервно стимулює «центр винагороди» мозку дитини чи підлітка і в такий спосіб перевантажує його — ­фор­муючи залежноподібну поведінку.

Зниження рівня уваги: надмірний час, проведений у соці­альних мережах, ­погіршує вміння концентруватися.

Потенційна користь соціальних мереж

Проте ця історія має і позитивний бік, оскільки ­деякі підлітки знаходять у просторі соцмереж: підтримку одно­думців і відчуття прийняття; можливість самовираження через творчість; доступ до ширшого кола друзів і ­нових культурних досвідів; зручний спосіб підтримувати ­контакт із ­близькими. За даними опитування Дослідницького ­центру П’ю у Вашингтоні (Pew Research Center, 2022), 58 % підлітків відчувають, що їх приймають такими, як вони є; 67 % ­спілкуються з тими, хто готовий їх підтримати у складний час; 71 % ­бачать в інтернет-платформах простір для творчості; 80 % ­краще знають, що відбувається в житті друзів.

Висновки

Психічне здоров’я — це значно більше, ніж просто відсутність захворювань, це невід’ємна частина ­нашого інди­відуального та колективного здоров’я й добро­буту. Нині ­соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя сучас­них дітей і підлітків. Те, що спо­чатку ­здавалося ­доволі зручним способом кому­нікації та ­обміну інформацією, пере­творилося на серйозну проб­лему, ­оскільки онлайн-платформи можуть мати серйозний вплив на психічне здоров’я ­дітей і підлітків. Але неправильно вважати, що соці­альні ­мережі — це лише небезпека для дитячої чи підліткової психіки. ­Існує безліч способів, за допомогою яких ­сучасні технології, зокрема й спілкування у соціальних мере­жах, можуть мати позитивний вплив на ­життя дітей і підлітків. ­Багато залежить від того, як використовувати такі ресурси та аналізувати інформацію, щоб вибирати ­надійні джерела. У ­пригоді також стануть п’ять порад батькам, щоб убезпечити свою дитину від негативних наслідків соцмереж (інфографіка).

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.phc.org.ua