Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
Зміст статті:
- Оригінальні та генеричні препарати — чи є різниця?
- Повернення з генеричного до оригінального препарату
- Шляхи вирішення проблеми
- Висновки
Питання щодо доцільності заміни оригінальних медичних препаратів на генеричні є одним з актуальних у сучасній медицині. Чи є підтверджена біоеквівалентність гарантією того, що генеричні препарати будуть так само ефективними, як оригінальні, особливо коли йдеться про лікування такого захворювання, як епілепсія?До вашої уваги представлено огляд статті M. Privitera «Generic substitution of antiepileptic drugs. What’s a clinician to do?», опублікованої у виданні Neurology Clinical Practice (2013; 3: 161-164), де автор намагається дати відповідь на поставлене запитання.
Можливість заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними залишається суперечливим питанням, щодо якого поки що немає чітких рекомендацій для клініцистів.
Управління з контролю за якістю харчових продуктів та лікарських засобів Сполучених Штатів Америки (FDA) вимагає проведення ретельних досліджень генериків і заявляє, що всі зареєстровані препарати є взаємозамінними. Проте дослідження FDA охоплюють одноразове застосування таких препаратів у здорових осіб, тому, на думку автора, їхні результати можуть не повністю відображати ефективність застосування генеричних засобів в осіб з епілепсією.
Результати анкетування лікарів, повідомлення про клінічні випадки та ретроспективні аналізи фармацевтичних баз даних свідчать про те, що заміна оригінальних протиепілептичних препаратів на генеричні пов’язана з більшою кількістю проблем зі здоров’ям і високою частотою повернення до попередніх схем терапії, але ці дослідження не дають достатню інформацію про контроль епілептичних нападів і концентрацію препаратів у крові. Для отримання додаткових даних щодо прийняття рішень, як зазначає автор, необхідні результати декількох поточних проспективних рандомізованих досліджень із використанням точних фармакокінетичних методів.
M. Privitera повідомляє, що в Сполучених Штатах Америки щодня пацієнти з епілепсією приймають, напевно, більше одного мільйона таблеток генеричних протиепілептичних препаратів. Багато з них уже декілька років представлені на ринку, проте все ще залишається безліч спірних питань щодо еквівалентності та «взаємозамінності» оригінальних і генеричних препаратів або різних генериків.
Лікарі-практики стикаються із суперечливими публікаціями, редакційними статтями та заявами FDA; пацієнти, своєю чергою, також занепокоєні з цього приводу.
Більшість погоджуються з тим, що масове заміщення оригінальних препаратів генеричними є важливим способом припинення зростання багатомільярдних чеків за рецептурні лікарські засоби, які доводиться оплачувати системі охорони здоров’я [1].
Оригінальні та генеричні препарати — чи є різниця?
вгоруНа думку автора, результати ретроспективних досліджень та вивчення серій клінічних випадків наводять на роздуми про те, наскільки генеричні протиепілептичні препарати відповідають оригінальним за ефективністю та частотою побічних реакцій. FDA заявляє: немає достовірних даних, що генеричні препарати спричиняли проблеми зі здоров’ям у пацієнтів з епілепсією [2].
Зокрема, навіть Сенат США втрутився в цю ситуацію — 2009 року Бюджетна комісія доручила FDA скласти звіт про фінансування досліджень для вирішення питань щодо еквівалентності генеричних протиепілептичних препаратів [3].
Втім, якими ж є підстави для таких заяв і як можна вирішитии наявні суперечки? Як зазначає FDA, методи, які вони використовують для досліджень генеричних препаратів перед їх реєстрацією, є достатньо надійними, щоб пацієнти та медичні працівники могли очікувати від біоеквівалентних генеричних препаратів такого самого терапевтичного ефекту, як і від оригінальних лікарських засобів [2].
Для вдалої реєстрації генерик має містити таку саму кількість діючої речовини і в тій самій лікарській формі, що й референтний препарат. Так, для визначення біоеквівалентності використовують два показники фармакокінетики: площа під фармакокінетичною кривою (AUC) «концентрація–час» (оцінка загальної експозиції лікарського засобу) та максимальна концентрація препарату в плазмі (Cmax).
Генеричний і референтний препарат вважаються еквівалентними, якщо 90 %-ий довірчий інтервал для їхнього співвідношення за параметрами AUC і Cmax потрапляє в діапазон від 80 до 125 %. Дослідження біоеквівалентності in vivo, як правило, проводять за участю 24-36 здорових дорослих добровольців [4].
FDA проаналізувало результати понад 2000 досліджень біоеквівалентності, проведених до 1997 року, і повідомило, що середня різниця між референтними та генеричними лікарськими засобами становила всього 4,35 % за Cmax і 3,56 % за AUC [5].
Зважаючи на ці достовірні результати досліджень, FDA стверджує, що під час лікування можна замінювати оригінальні препарати генеричними або одні генерики іншими, не турбуючись про зменшення терапевтичного ефекту або збільшення токсичності. До того ж немає необхідності додатково обстежувати пацієнтів, які у такий спосіб змінюють схему терапії.
Критики цієї точки зору зазначають, що:
- випробування генеричних протиепілептичних препаратів не проводяться з участю пацієнтів з епілепсією;
- експериментальна група не отримує інших лікарських засобів, які потенційно можуть взаємодіяти з протиепілептичними препаратами;
- учасники отримують тільки одну дозу генеричних протиепілептичних препаратів;
- не враховуються такі показники, як контроль епілептичних нападів або частота побічних реакцій [6].
Ще одна проблема, на думку автора, полягає в тому, що такі правила для реєстрації генеричних препаратів стосуються всіх фармакотерапевтичних груп лікарських засобів, незалежно від того, де вони застосовуються: при незначних інфекціях; при лікуванні небезпечних для життя захворювань, як-от серцеві аритмії; для проведення імуносупресивної терапії при трансплантації органів або для контролю судомних нападів.
Своєю чергою, FDA попросило в експертної комісії допомоги у визначенні групи препаратів із «вузьким терапевтичним індексом», для яких різниця між терапевтичним та токсичним дозуванням невелика, і для цієї категорії лікарських засобів FDA розгляне можливість зміни стандартів.
Один із запропонованих варіантів полягає у використанні методу масштабованої середньої біоеквівалентності, який може звужувати діапазон 80-125 %, якщо оригінальний препарат продемонструє низьку варіативність показників під час фармакокінетичного дослідження [7].
Повернення з генеричного до оригінального препарату
вгоруЯкі дані свідчать про те, що заміщення оригінальних препаратів генеричними спричиняє певні проблеми? У багатьох публікаціях автори припускають, що контроль епілептичних нападів і частота побічних реакцій можуть змінитися після заміни протиепілептичних препаратів на генеричні.
M. Privitera наголошує, що здебільшого ці дослідження проведені достатньо ретельно, але вони ґрунтуються на ретроспективних аналізах результатів масштабних баз даних пацієнтів або відкритих серій клінічних випадків і не містять точно зафіксованих концентрацій протиепілептичних препаратів у крові.
У канадському дослідженні 2007 року було продемонстровано, що для протиепілептичних препаратів частота повернення з генеричного до оригінального препарату в 5-10 разів вища, ніж для інших класів лікарських засобів [8].
Зокрема, у США в дослідженні бази даних результатів досліджень типу «випадок-контроль» було проаналізовано зв’язок між заміною протиепілептичних препаратів і ускладненнями епілепсії. Автори виявили, що особи, які викликали швидку медичну допомогу або потрапляли до відділення невідкладної допомоги, на 81 % частіше, ніж особи з групи контролю, застосовували генеричний протиепілептичний препарат замість оригінального [9].
Водночас в іншому дослідженні результатів із бази даних не було встановлено суттєвого впливу заміщення оригінальних проти епілептичних препаратів генеричними на частоту ускладнень, пов’язаних з епілепсією [10].
Також часто пацієнти замінюють одні генерики іншими, що теж потенційно може бути пов’язано з коливаннями концентрацій протиепілептичних препаратів. G. L. Krauss etal. (2011) використали дані реєстраційних досліджень генеричних препаратів для моделювання замін одних генеричних протиепілептичних препаратів іншими і виявили, що застосування лікарських засобів різних виробників може призводити до набагато більших коливань концентрацій протиепілептичних препаратів у крові, ніж це дозволено чинними нормами FDA, які регулюють перехід з оригінальних ліків на генеричні [11].
Зрештою автор ставить питання: якщо оригінальні та зареєстровані генеричні препарати дійсно біоеквівалентні й однакові за терапевтичною ефективністю, то чому медичні працівники та пацієнти повідомляють про таку значну кількість проблем?
Імовірно, певну роль відіграє ефект ноцебо (тобто поява негативних симптомів за відсутності активного лікування), пов’язаний із переходом на терапію генеричними препаратами.
Якщо пацієнти вже дізналися від своїх опікунів чи з інших джерел медичної інформації про те, що генеричні засоби, можливо, менш ефективні, ніж оригінальні, то вони можуть уважніше стежити за побічними реакціями, старанніше рахувати або повідомляти про епілептичні напади, частіше пов’язувати самостійні чи випадкові симптоми з переходом на лікування генеричними препаратами.
Шляхи вирішення проблеми
вгоруНа думку автора, яку поділяють й інші дослідники, нині є потреба в проведенні проспективних рандомізованих досліджень за участю пацієнтів з епілепсією. FDA профінансувало три дослідження для вирішення питань, що виходять за межі стандартних досліджень біоеквівалентності. Так, на відміну від одноразового застосування препаратів здоровими добровольцями, у цих нових дослідженнях використано точні методи вивчення фармакокінетики в пацієнтів з епілепсією, які отримують ад’юнктивні протиепілептичні препарати. У двох із цих трьох досліджень залучені особи, які приймають препарати постійно.
Для вирішення питань, пов’язаних із заміною одних генериків іншими, у двох дослідженнях використовували інноваційний метод відбору для порівняння двох різних генеричних протиепілептичних препаратів між собою, при цьому обираються генеричні засоби з фармакокінетичними показниками, що є мінімальними та максимальними в межах прийнятного діапазону.
Отримані результати досліджень допоможуть встановити, чи існує насправді проблема щодо заміни одних препаратів на інші. Якщо так, то, можливо, потрібно буде провести додаткові дослідження, щоб надати FDA доказову базу для зміни рекомендацій, що стосуються реєстрації генеричних препаратів.
Висновки
вгоруДо отримання даних зазначених досліджень (на момент опублікування оригінального тексту статті дослідження ще не були закінчені), на думку автора, клініцисти мають рекомендувати пацієнтам звертати увагу на препарат щоразу, коли їм видають новий рецепт. І якщо вони отримують генеричний протиепілептичний препарат, то їм слід намагатися зупинитися на одному такому засобі.
Як зазначає автор, щоб мінімізувати заміни одних генериків на інші, лікарі часто просять провізорів аптек продавати пацієнтам генеричний протиепілептичний препарат одного виробника, роблячи відповідну позначку в рецепті, але юридично аптеки не зобов’язані дотримуватися цих інструкцій.
M. Privitera наголошує: якщо це можливо, то слід уникати замін препаратів у більш вразливих пацієнтів, наприклад:
- вагітних;
- тих, хто протягом тривалого часу не мав епілептичних нападів і їздить за кермом;
- у пацієнтів з анамнезом збільшення частоти нападів або виникнення епілептичного статусу після незначних змін дозувань протиепілептичних препаратів.
Література
1. Savings with generic drugs. Available at: Accessed. March 31, 2008. URL: http://www.fda.gov/cder/ogd/02-10_BCBS_gjb/sld003.htm.
2. Henney J. E. From the food and drug administration. JAMA. 1999. Vol. 282. P. 1995.
3. US Senate, Committee on Appropriations. Agriculture, Rural Development, Food and Drug Administration and Related Agencies Appropriations Bill, 2010. Report 111-39. Text from: Committee Reports. Available at: LexisNexis Congressional. URL: http://thomas.loc.gov/cgi-bin/cpquery/?&sid=cp111ds5Bg&r_n=sr039. 111&hd_count=50&item=39&sel=DOC&. Accessed July 3, 2009.
4. Definition of bioequivalence. Available at Accessed March 31, 2008. URL: http://www.fda.gov/cder/ogd/02-10_BCBS_gjb/sld028. htm.
5. Davit B.A., Nwakama P.E., Buehler G.J. et al. A review of 12 years of bioequivalence data from the United States Food and Drug Administration. Ann Pharmacother. 2009. Vol. 43. P. 1583-1597.
6. Privitera M. Generic antiepileptic drugs: current controversies and future directions. Epilepsy Curr 2008; Vol. 8. P. 113-117.
7. Davit B. M., Chen M. L., Conner D. P. et al. Implementation of a reference-scaled average bioequivalence approach for highly variable generic drug products by the US Food and Drug Administration. AAPS J. 2012; Vol. 14. P. 915-924.
8. Andermann F., Duh M. S., Gosselin A. Compulsory generic switching of antiepileptic drugs: high switchback rates to branded compounds compared with other drug classes. Epilepsia. 2007. Vol. 28. P. 464-469.
9. Zachry W. M. III., Doan Q. D., Clewell J. D., Smith B. J. Case-control analysis of ambulance, emergency room, or inpatient hospital events for epilepsy and antiepileptic drug product changes. Epilepsia. 2009. Vol. 50. P. 493-500.
10. Devine S. T., Weisbart E., Barron J., Behm A. Acute epilepsy exacerbations in patients switched between A-rated anti-epileptic drugs. Curr Med Res Opin. 2010. Vol. 26. P. 455-463.
11. Krauss G. L., Caffo B., Chang Y.-T. et al. Assessing bioequivalence of generic anti-epilepsy drugs. Ann Neurol. 2011. Vol. 70. P. 221-228.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться