Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

nn20_10_68_f-150x150.jpg

 

Щороку 1 грудня в багатьох країнах відзначають професійне свято лікарів-невропатологів – Деньневролога. У світі на неврологічні розлади страждаєпонад 1 млрд осіб (зокрема, кожний 8-й житель Європи), через тенденцію до постаріння популяції цей показник неухильно зростає. Завдяки праці лікарів-неврологів вдається не лише відновити здоров’я пацієнта, а часто врятувати життя і повернути втрачену працездатність.

Сьогодні однією із найсерйозніших соціально ­значущих проб­лем у багатьох країнах світу є церебро­васкулярні ­захворювання, ­зокрема ­інсульти, про­філактика та лікування яких визнані пріо­ритетними завданнями системи охорони ­здоров’я (Paris Brain Insti­tute, 2020). Нейродегенеративні ­захворювання (хвороби ­Альцгеймера та Паркінсона, бічний аміотрофічний склероз), ­розсіяний склероз, епілепсія, новоутворення в нервовій ­системі ­за останні роки істотно «помолодшали» і нині на них часто страждають люди середнього віку. Інші недуги, зумовлені порушенням роботи нервової системи, також є серйозною проблемою, оскільки призводять до страждань пацієнтів, суттєвого зниження якості їхнього життя та працездатності.

Це стосується і функціональних неврологічних роз­ладів — станів, зумов­лених насамперед порушенням функці­онування нервової системи, а не чітко визначеним пато­фізіологічним захворюванням (як-от синдром подразненого кишечника та фіброміалгія). Згадані ­розлади є другою найпоширенішою причиною консультацій невро­логів, які часто реєструють у відділеннях надання невідкладної допомоги, лікування інсульту та ­реабілітації (Carson and Lehn, 2016; Anderson etal., 2019; Jones etal., 2020; Williams etal., 2016). Порушення з боку нервової системи призводять до значної інвалідизації та страждань, спричинюють тягар як для пацієнтів, так і для медичних служб (Edwards etal., 2012). Багатьом клініцистам нерідко бракує спеціальної освіти для діаг­ностування та ведення осіб із функціональними невро­ло­гічними розладами, тож часто такі ­пацієнти не отримують ефективного лікування. На практиці цю патологію мають діагностувати спеціалісти із досвідом у цій сфері. ­Тож пацієнтів із підозрою на цей діагноз ­рекомендовано ­скеровувати до фахівців вторинної ланки медичної допомоги. Однак за наявності у спеціаліста первинної ланки знань щодо таких розладів діагноз може бути поставлений і на етапі надання первинної допомоги, що сприятиме успіху подальшого лікування.

Що являє собою функціональний неврологічний розлад

вгору

За різними даними, функціональні (психогенні) невротичні порушення становлять понад 16 % усіх звернень до неврологів (Stone et al., 2010). Це розлад ­спонтанного функціонування рухової або сенсорної системи з характерними симптомами, такими як параліч, тремор, дистонія, порушення чутливості (наприклад, втрата зору), ­мовні симптоми та судоми. Відмінною рисою таких пацієнтів є те, що ці симптоми можна визначити як такі, що не відповідають ­визнаній пато­фізіологічній хворобі.

Функціональний ­неврологічний розлад не є діагнозом виключення. Його визначення ­згідно з Діагностичним і статистичним посібником із психічних розладів 5-го пере­гляду (DSM-5) вима­гає наявності позитивних діагнос­тичних ознак, що позначають загально­вживаними синонімами, як-от «ди­соціативні ­неврологічні симптоми», «психогенні неврологічні симптоми», «конвер­сійні роз­лади», а не лише виключення інших станів.

У DSM-IV однією з діагностичних вимог до встановлення діагнозу «функціональний неврологічний розлад» був недавній психологічний стрес, однак її було ­скасовано, оскільки в багатьох пацієнтів немає ідентифікованих стре­сових чинників. Як відомо, ці розлади часто співісну­ють зі ­стійкими фізичними симптомами, як-от запаморочення, біль, ­втома. Також у пацієнтів можуть бути інші функціональні розлади, такі як синдром ­подразненого кишечника, фіброміал­гія або хронічний тазовий біль.

Нові концепції механізму та етіології функціональних неврологічних розладів

вгору

Протягом останніх 20 років розвиток нейронаук і результати клінічних дослід­жен­ь у цій галузі змінили погляд на етіологію та механізм функціональних неврологічних розладів, які раніше вважали наслідком несприятливих життєвих подій і стресу. Натепер концепції враховують ­моторну фізіо­логію та теорії прогнозного кодування, ­підтверджуючи уявлення про те, що за таких розладів ­ранні досвідомі фази рухового планування ­порушуються комбі­нацією аномальних, мимовільно генерованих мозком прогнозів щодо тілес­них станів та втручанням із боку більш емоційно орієн­тованих відділів мозку (зокрема, лімбічної системи та мигдалини) (Aybek etal., 2014). Такі ознаки, як трубчасте поле зору, можна ­пояснити, розглядаючи мозок як значною мірою «­прогнозувальний» ­орган, що генерує та перевіряє прогнози щодо функціонування тіла, а не будує сприйняття з нуля (­інфографіка).

У пацієнтів із функціональними неврологічними розладами мозок надає пріоритет саме «надмірно сильним» прогнозам, які ґрунтуються на тому, що мозок «очікує ­побачити» («трубчастий» зір) або «може зробити» (слабкість ніг), ­перед фактичною вхідною сенсорною інформа­цією (Edwards, 2019).

Діаг­ностика таких розладів базується на позитивних ­клінічних симптомах, які демонструють порушення усвідомлених (за збереження автоматичних) рухів / ­відчуттів, або інколи невідповідність патофізіологічному за­хворю­ванню. Згідно з такими моделями попередній негативний досвід є тригером ризику розвитку функціо­нального невро­логічного розладу, але вони також поясню­ють, як формуються симптоми, чому вони можуть розви­ватися і в пацієнтів, які не мали подібного негативного досвіду, а також допомагають пояснити, чому симптоми часто є наслідком незначних фізичних травм або таких патофізіологічних подій, як мігрень або напади паніки (Stone et al., 2012; Ludwig et al., 2018).

Ці моделі кидають виклик застарілим підходам, які залежать від дуалістичного розподілу розуму та мозку, представляючи функціональні неврологічні розлади як порушення роботи динамічного, пластичного мозку, який постійно змінює свою структуру та функції ­завдяки взаємодії з навколишнім середовищем та інтероцептивному зв’язку з тілом (Edwards et al., 2012).

Ведення пацієнтів

вгору

Результати рандомізованих клінічних досліджень під­тверджують важливу роль специфічної фізіотерапії за функціональних рухових розладах, спеціалізованої когнітивно-поведінкової терапії для лікування ­широкого спектра функціональних неврологічних розладів, а також мульти­дисциплінарної реабілітації для ­рефрактерних випадків (Jones etal., 2020; Goldstein etal., 2020; Nielsen etal., 2016; Jordbru etal., 2014). Ведення цих ­пацієнтів відбу­вається як на первинній, так і на ­вторинній ­ланці медичної допомоги, і часто є багатопрофільним. Нині ­систе­ма ­охорони здоров’я приділяє цьому недостатню ­увагу, що призводить до втрачених можливостей, ятрогенезу, ­розчарування пацієнтів і клініцистів та неправильного використання ресурсів (Health Improvement Scotland, 2012).

Труднощі діагностування функціональних неврологічних розладів

вгору

За даними систематичного огляду, в середньому 4 % пацієнтів із функціональними неврологічними розладами встановлюють неправильний діагноз, наприклад «розсіяний склероз» або «хвороба Альцгеймера» (Stone et al., 2005). Поширені причини неправильного діагностування включають зосередження уваги клініцистів на супутньому психологічному захворюванні; недооцінювання симптомів, які є типовими для функціональних неврологічних розладів; орієнтування на одиничні ­ознаки, а не на їх комбінації; прийняття рішень на підставі результатів стандартних лабораторних або рентгено­логічних досліджень.

Серед причини, через які не встановлюється діагноз «функціональний неврологічний розлад»,— припущення, що подібної недуги не може бути в пацієнта без супутньої психологічної патології чи попередніх функціональних розладів, або ж у пацієнта, який суперечить хибним стерео­типам щодо функціональних розладів: наприклад, працюючого чоловіка старшого віку.

nn20_10_7-7.jpg

 

Діагностування та обґрунтування причин розвитку розладу

вгору

Нижче наведено приклад клінічного випадку, послідовність дій лікаря та поради щодо роз’яснення пацієнту з функціональним неврологічним розладом причин розвитку захворювання та підходів до терапії.

Клінічний випадок. У 28-річного чоловіка поступово розви­вається параліч й оніміння лівої ноги після незначної, але болісної травми гомілковостопного суглоба. Він зневірився в лікарях, які ігнорують його скарги, натякаючи на його «уяву». Пацієнт розчарований, без ознак депресії.

Як діяти клініцисту? – Установити діагноз: чітке під­тверд­жен­ня діагнозу функціонального неврологічного розладу зі слабкістю та фізичними ознаками, зокрема симптомом Гувера, наяв­ним лише за цього стану.

Відповісти на питання, що виникають у пацієнта:

Що це таке? – Пояснити, що стан пацієнта відповідає медичному діагнозу «за всіма правилами»: є типові симптоми та ознаки функціонального неврологічного ­розладу. Наприклад: «Сила м’язів ураженої ноги ненадовго норма­лізувалася, коли ви підняли другу ногу? Я ще раз вам продемонструю».

У чому причина? З’ясувати механізм розладу: ­фізичні симптоми функціонального ­неврологічного розладу ­свідчать про те, що є потенційно зворотна проб­лема з «­програмним забезпеченням нервової системи», мозок ніби «завис у несправній програмі руху», але його «апаратне забез­печення» в порядку.

Чому це сталося? Це складне питання: не слід поспішати, намагаючись зрозуміти, наскільки вразливим є пацієнт. Деяким можна пояснити це кількома словами, інші потребують детальнішого обґрунтування. Не ­перетворюйте чинник ризику на причину проблеми.

Чи потрібні додаткові дослід­жен­ня? – Варто ­розглянути можливість інших методів обстеження, оскільки ­супутні хвороби можуть спровокувати функціональні ­невро­логічні розлади або підвищити вразливість пацієнта до них.

Яким має бути лікування? – Фізіотерапія може допомогти «перевчити мозок», щоб рухи поступово знову ­стали більш ­автоматизованими та набули норми. Психотерапія може зменшити прояви симптомів функціонального неврологічного розладу (зрозу­міти, що трапилось) і розв’язати проблеми ­тривоги чи погіршення настрою, щоб запобігти ­рецидиву.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2020 Год

Содержание выпуска 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Содержание выпуска 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Содержание выпуска 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Содержание выпуска 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций