Сучасні виклики психіатрії XXI століття

Цьогоріч 25–27 листопада відбулася VIII Міжнародна науково-практична конференція «Психі­атрія XXI століття: глобальний вплив на су­часне суспільство та нові практики на місцях», співорганіза­тором якої став Інститут психіатрії Київського національного ­університету імені Тараса Шевченка. Через карантинні ­обмеження захід проходив в онлайн-режимі з трьома студі­ями в Конгрес-готелі «Пуща». У конференції за підтримки низки державних установ, міжнародних органі­зацій, ­навчальних закладів, наукових ­інституцій, гро­мадських організацій та відповідно до ­Реєстру зборів, Конгресів, Симпозіумів та Науково-­практичних конференцій Міністерства охорони здоров’я України ­взяли участь ­понад 900 учасників. Однією з основних сесій заходу стало відкриття 26 лис­топада 2020 р. Національного підрозділу ISSUP Україна (Міжнародного товариства професіоналів у сфері про­філактики та вживання психоактивних речовин). У ­лончі ISSUP Україна взяли участь 439 ­учасників з України та 59 країн світу. ­Його відкриття — одна з найяскравіших подій конференції, яка стала визна­чальною завдяки ­участі шанов­них спікерів.

Брайан А Моралес (США), керівник відділу ­боротьби з наркоти­ками, Управління глобальних ­програм та політики, INL бюро при Державному ­департаменті США, «Зниження попиту на наркотики: ­запобігання, ­лікування та відновлення: чому і як ми турбуємось?»

У своїй доповіді Брайан А Моралес зазначив, що ­Україна є однією з п’яти пріоритетних країн для подальшої спів­праці у боротьбі з наркотиками . Згідно з даними Все­світньої доповіді про нарко­тичні засоби (UNODC World Drug report) — щорічного ­видання Управління Організації Об’єднаних ­Націй із наркотиків і злочинності, де аналізують ­ринкові ­тенденції та представляють статистику щодо ринків наркотичних речовин, 2013 р. кількість людей, які вживали наркотики, зросла з 210 до 269 млн порівняно з 2009 р. Якщо ці цифри порівнювати у відсот­ках, то у світі їх кількість збільшилась із 4,8 до 5,3 %. Зокрема, урбані­за­ція стала одним із чинни­ків, що ­сприяє такому зростанню, ­оскільки люди в містах вживають нарко­тичні речовини частіше ніж у селах. Підвищення ­рівня ­доходу також ­часто асоціюється зі збільшенням ­вживання психо­активних речовин, хоча вища захворюваність ­виявляється саме серед найбідніших верств населення. Крім того, як зауважив доповідач, нині зрос­тає ринок ­психоактивних речо­вин, які не перебу­вають під ­міжнародним ­контролем.

Тривожним фактом також є недостатність ресурсів, які дають змогу адекватно відповідати на всі наявні ­виклики та запобігати ­новим. Суттєвою загрозою наразі є ­повільна адаптація науково-­доказових практик. Адже має вплив на всі основні аспекти нашого буття: громадську безпеку; виготовлення наркотиків та їх трафік; ­соціальний розвиток дітей; інфекційні ­захворювання та психічне здоров’я; організовану злочинність; ­корупцію; відмивання грошей; тероризм і соціальний бунт; еко­номічний розвиток; управління країною. Натомість доброю новиною є наявність науково-­обгрунтованих валідизованих інструментів, які ­готові до застосу­вання. Проведені протягом 70 ­років ­дослідження психо­активних речовин представили досто­вір­ні дані у сферах превенції та лікування. Не у всіх, хто вживає наркотичні речовини, розвивається залежність. Профілактика вживання наркотиків і лікування розладів, що виникають ­внаслідок цього можлива. Останнє є так само ефективним, як і лікування інших хронічних захворювань, як і процес відновлення. Щоб боротися із цими ­викликами, треба ­розвивати та об’єднувати зусилля персоналу, професіо­налізувати послуги, ­підвищувати їх якість, будувати мережі та спільноти, впроваджувати системний ­підхід для аналізу та ­боротьби з перешкодами.

Джоанна Тревіс-Робертс (США), виконавча ­директорка Міжнародного товариства професіоналів у сфері профілактики та вжи­вання психоактивних речовин (ISSUP) «Роль ISSUP у світі».

ISSUP — глобальна ­неурядова організація, яка нині ­налічує понад 16 тис. членів зі 167 країн. Її метою є підтримка професійного розвитку у сферах профілактики, лікування розладів, що виникають внаслідок вживання психоактивних речовин, поширення науково-­доказової політики та практики. Сьогодні ця організація об’єднує всіх, хто працює у сферах чи ­цікавиться зменшенням попиту на наркотичні речовини (дослідників, лікарів, медичних сес­тер, психіатрів, психо­логів, студентів, учителів, ­волонтерів, членів сімей, працівників правоохоронних ­органів та інших).

ISSUP співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, ­як-от: Відділ боротьби з міжнародним обігом наркотичних речовин і правоохоронної діяльності (INL), Управління Організації Об’єднаних Націй (ООН) із боротьби з наркоманією та злочинністю (UNODC ), Центр з обміну технологіями у сфері залежностей (ATTC), Міжнародний консорціум університетів для зниження попиту на наркотики (ICUDDR), Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO), Міжамериканська комісія з  контролю за зловживанням наркотиками Організації американських держав (CICAD-OAS), Хімічна іонізація за атмосферного тиску (метод виявлення наркотичних речовин) (APCI), Африканський Союз (African Union), що об’єднує 55 держав Африки, правонаступник Організації африканської єдності, Європейський центр моніторингу наркотиків і наркотичної залежності (EMCDDA), Канадський центр із проблем зловживання психоактивними речовинами (CCSA) та інші. Членство в ISSUP є без­коштовним.

Організація поширює інформацію каналами комуні­кації: цифровим (вебсайт, професійні мережі, ­соціальні мережі, інформаційний бюлетень); завдяки між­народним подіям, що поєднують у собі пленарні ­виступи, тренінги, різні зустрічі; Національними підрозділами ISSUP – натепер їх 22 і чотири у стані встановлення.

Ольга Мишаківська (Україна), кандидатка медичних наук, регіональна коор­дина­торка Національних підрозділів, Між­народ­ного товариства професіоналів у сфері профілактики та вживання психоактивних речовин (ISSUP) «Роль регіонального ­координатора Національного під­розділу».

Під час свого виступу пані Ольга ­представила регіональних координаторів ISSUP, зокрема і відповідаль­ного за координування підрозділу в Україні — ­Джефа Лі. А ­також розповіла про те, як наразі відбувається взаємодія з Національними підрозділами.

Ігор Куценок (США), професор психіатрії ­Університету Каліфорнії Сан-Дієго, ­директор ка­фед­ри психіатрії та Центру досліджень злочинності та залежно­стей, ­директор ­Українського і Цент­рально-­Азійського цент­рів обміну техно­логіями у сфері залежностей АTTC; віце-президент Міжнарод­ного консорціуму універ­ситетів зі зменшення ­попиту на наркотики «­Навчання медицині ­залежностей у медичній ­освіті — проблеми та потенційні ­рішення».

У своїй доповіді Ігор Куценок зауважив, що у ­світі зазвичай приділяють найбільше уваги лікуванню залеж­ності від психоактивних речовин. Це втручання є ­суттєво дорожчим, аніж інтервенції, які можна ­застосовувати саме на ранніх стадіях вживання наркотиків. За науково-­підтвердженими даними, 70–75 % населення потребують превентивних заходів щодо вживання психо­активних речовин. Шкідливе вживання спостерігається у 20–25 % населення — на цьому етапі вони потребують ­застосування коротких втручань. Тоді як у 5 –10 % ­населення розвиваються розлади внаслідок вживання психо­активних ­речовин, що вимагають відповідного скеровування на лікування. ­Часто за первинного огляду сімейні ­лікарі не запитують паці­єнтів про вживання психоактивних речовин. ­

Причинами ­цього є брак знань і клінічних навичок, негативне ставлення до розладів внаслідок ­вживання психо­активних речовин, недостатність навчальних програм, які б при­діляли увагу вказаним розладам та навчали, як їх правильно оцінювати та вести таких пацієнтів. ­Викладання, яке ­комбінує лекційні ­заняття та практичні зустрічі, має ­зазвичай найкращий навчальний ефект.

Ірина Пінчук (Україна), директорка Інституту психі­атрії Київського національного університету імені ­Тараса Шевченка, віцепрезидентка Асоціації ­пси­хі­атрів України, директорка Міжнародного ­центру обміну технологіями у сфері залеж­ностей (ІTTC-Ukraine), керівниця Національного підроз­ділу ISSUP Україна «Національний підрозділ ISSUP ­Україна: його роль та можливості в ­сприян­ні ­зниженню попиту на нарко­тики в Україні».

Під час свого виступу пані Ірина розповіла про ­процес становлення ISSUP навесні 2019 року. ­Сьогодні ISSUP Україна працює під керівництвом ­Інституту психіатрії при Київському національному ­університеті ­імені Тараса Шевченка. Національний підрозділ в Україні ставить перед ­собою амбітні цілі: представляти міжнародні та українські спільноти фахівців зі сфери профілактики, вживання та реабілітації ­розладів внаслідок вживання ­психоактивних речовин; pозроб­ляти та впроваджувати науково-доказову систему знань для підтримки, профілактики, лікування та реабілітації вказа­них розладів; забезпечувати доступ до на­вчання, освіти та сертифікації; пропонувати можливості спілкуватись та брати участь у подіях, що транслюються в онлайн-­режимі та на заходах ISSUP.

Цей підрозділ нині налічує 47 членів, про свою ді­яль­ність та активності він повідомляє на вебсайті та фейсбук-­сторінці ISSUP Україна. Сьогодні із 1–17 та 21 ­курси «Уні­версального лікувального ­навчального плану» (UTC) пере­кладено українською мовою, 20 годин UTC додано до навчальної програми «Психіатрія» для студентів ­медичних факультетів, а курси UTC 3, 4, 5 — до після­дипломної навчальної програми.

Ірина Пінчук запросила також фахівців долучатись до спільноти ISSUP та ставати членами ­Національного під­розділу ISSUP Україна.

Також у рамках VIII Щорічної міжнародної науково-­практичної конференції «Психіатрія XXI століття: ­Глобальний вплив на сучасне суспільство та нові практики на ­місцях» пройшов симпозіум, присвячений знахідкам молодих учених. Четвертий курс із досліджень і лідерських навичок для молодих фахівців сфери психіч­ного здоров’я та студентів відбувся за ­модерацією ­відо­мих науковців України, США та Норвегії. На початку симпозіуму зі вступним словом ­виступили:

• Ірина Пінчук, д-р мед. наук, директорка Інституту психіатрії Київського національного університету імені ­Тараса Шевченка;
• Семен Глузман, президент Асоціації психіат­рів України;
• Норберт Скокаускас (Норвегія), д-р мед. наук, професор, голова Міжнародної асоціації дитячої та підліткової психіатрії (WPA).

Зокрема, було представлено короткий екскурс в історію минулих курсів й підбиття підсумків ­наукової діяльності, після чого зі ­своїми доповідями виступили ­молоді вчені. Їхні презентації коментували Норберт Скокаускас і Беннет Левенталь, професор кафедри дитячої та підліткової психіатрії Психіатричного ­інституту Л. ­Портера.

Перший проєкт представив Андрій Солонський, фахівець першої категорії Інституту психіатрії ­Київського національного університету імені Тараса ­Шевченка. Тема його дослід­жен­ня — «Психічне здоров’я корис­тувачів ­фітнес-трекерів». Доповідач представив ­модель і результати пілотного дослід­жен­ня, яке ­містило ­вибірку з двох груп. Як зауважив науковець, загалом користувачі фітнес-трекерів виявилися менш толерантними до невизначеності, більш схильними до ­іпохонд­рії, ­депресії та психастенії. Ті з них, які мали вищу толе­рантність до ­невизначеності, не продовжували ­заняття спортом у період карантину.

Потім виступала Віолетта Селезньова, ­ас­пірантка економічного факультету Київського національного ­університету імені Тараса Шевченка. Ідеєю її роботи є «Транс­формація моделі споживчої поведінки в ­контексті спадко­ємності поколінь». Головною метою її наукової роботи, як зазначила авторка, є дослід­жен­ня тих змін у споживчій поведінці, які додаються з кожним прийдешнім поколінням, саме ­через появу нового досві­ду в покупця. Доповідачка окреслила наступні кроки своєї наукової діяльності та представила очікувані результати майбутньої роботи.

Далі зі своєю науковою працею ознайомила ­присутніх Teтяна Одінцова, аспірантка Київського медичного універ­ситету імені О. О. Богомольця. Тема її доповіді — «Психоемоційні розлади та розлади сну в пацієнтів, які хворіють на розсіяний склероз». Мета дослід­жен­ня: розглянути взаємозв’язок між розладами сну, погіршенням когнітивних функцій, ­рівнем недієздатності, тривоги та депресії у згаданих пацієнтів. Розповідаючи про здобуті результати, пані Тетяна наголосила на ­важливості скринінгу та інтервенцій, призначених розладам сну, для підвищення ­рівня життя таких пацієнтів.

Володимир Хоменко, практичний психолог Ірпінського державного коледжу економіки та права, представив свою працю, яка присвячена «Афірмативній психо­терапії в роботі із психічними проблемами ЛГБТК+ колективу, що виникають внаслідок стигматизації». Доповідач зачепив вкрай актуальну тему ­гендерної ідентифікації особистості та психічного здоров’я ЛГБТК+ спільноти, у якій важливу роль відіграє стигматизація суспільством. Також він акцентував на тому, що схожі дослід­жен­ня ще не проводили в Україні та запропонував методологічну базу для цього.

Далі із виступом до слухачів звернулася кандидатка наук Ірина Романова. Тема її доповіді — «Стратегії психо­терапії невротичних розладів у жінок, ­постраждалих від насильства за ознакою статі». Як зазначила, до­по­відачка, у жінок, які зазнали насилля, нині зріс рівень ­соціальної ізольованості та дизадаптації, ­з’явилися труднощі як у спілкуванні з колегами, так і близькими родичами. Важливість і нагальність цієї тематики була підмічена і модераторами симпозіуму.

Олексій Кос­тюченков, лікар-психіатр обласної клінічної психі­атричної лікарні м. Слов’янська, ­представив резуль­тати своєї роботи на тему «Вплив психоосвітніх програм на рівень дистресу під­літків». Пан Олексій зауважив, що в Україні немає жодного шкільного кури­кулуму (­пакета курсів, зміст яких запропонований і затверджений навчальними ­інституціями для успішного виховання учнів), у ­якому ­містилася б психоедукаційна програма. Очікуваними ­результатами ­дослідник бачить ­зменшення емоційних і поведінкових симптомів стресу внаслідок ­запровад­жен­ня ­такої психоосвітньої програми до шкільного розкладу.

Після виступу молодих вчених Беннет Левенталь ­представив для авдиторії майстер-клас із написання статей до науково-­метричних журналів. У стилі компактного ­гайда пан Беннет розповів молодим ученим про ключові ­аспекти у вико­нанні наукової ­роботи, зокрема зазначив, як вказувати авторство, складати план, викладати здобуті результати та порядок їх подачі. ­Беннет акцентував також на тому, що вкрай ­важливо ­звернути увагу не лише на ­методологічні критерії у ­дослід­жен­ні, а також на конкретні вимоги певного видання, до ­якого запла­нована публікація.

Наприкінці цієї зустрічі шановні модератори мали ­змогу представили розлогі ґрунтовні відповіді на запитання учасників симпозіуму та надати відповідні коментарі. Групове фото, яке зазвичай роблять ­наприкінці ­кожної такої зустрічі, перенесли в онлайн-режим, а отже, традиції було збережено!

Протягом конференції учасники обговорили низку нагальних питань у сфері психіатрії, серед яких: ­вирішення питань ­психічного здоров’я під час пандемії; ­психіатрична допомога в умовах трансформації системи охорони здоров’я; ­профілактика, діагностика та ліку­вання мульти­морбідних розладів та залежностей; психо­логічний супровід і ­психотерапевтична ­допомога в системі паліативної та хоспісної допомоги в ­Україні; вплив психіатричних класи­фікацій на розвиток служб психічного здоров’я та ін.

Підготувала Наталія Атаманчук