Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Всесвітній день запобігання самогубствам


nn20_7_56_f-150x150.jpg

 

Половина летальних випадків на нашій планеті припадає саме на самогубства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальна кількість смертей від суїциду нині наближається до мільйона на рік. Щоб привернути увагу до цієї проблеми, ВООЗ проголосила 10 Вересня — Всесвітнім днем запобігання самогубствам. Основна мета згаданої дати — вкотре акцентувати на тому, що самогубствам можна протидіяти. Але для цього потрібно об’єднати зусилля в реалізації такої можливості.

Щорічно понад 800 тис. осіб у всьому світі закінчують життя самогубством. Нині самогубство посідає п’яту сходинку найчастіших причин смерті серед молоді 15–19 років. Починаючи з 2003р. за ініціативою Міжнародної асоціації запобігання самогубствам (IASP) відзначають Всесвітній день запобігання самогубствам (WSPD). Ці заходи впроваджують за активної підтримки Всесвітньої організації охорони здо­ров’я (ВООЗ) і під патронажем Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Суїцид — це глобальна і трагічна проблема для ­світової охорони здоров’я. За останні 45 років рівень самогубств зріс у всьому світі майже на 60 %. Відповідно до даних ВООЗ, у ІІІ тисячолітті від суїцидів гине більше людей, аніж через усі війни і насильницькі вбивства разом ­узяті. ­Власне, у структурі смертності самогубства посідають ­27-ме ­місце серед провідних причин смерті: що 40 секунд хтось по­збав­ляє себе життя (це 3 тис. щодня). За статистичними даними ВООЗ, у деяких країнах само­губство є однією з трьох основ­них причин смерті серед осіб віком 15–44 років і ­другою за значущістю — серед ­молодих людей від 10 до 24 років. Утім, офіційна статистика випадків суїциду значно відрізняється від реальної (за різними оцінками щонайменше вдвічі чи навіть учетверо), оскільки до неї потрапляють лише ­випадки з летальним наслідком. Адже ніхто не фіксує випадки невдалих суїцидальних спроб, кількість яких у 7–10 разів більша, ніж закінчених самогубств.

Нині ВООЗ поділяє всі країни за показником самогубств на три групи:

  1. низький рівень (до 10 осіб на рік на 100 тис. населен­ня) — Греція, Італія, Гватемала, Філіппіни, Албанія, Домі­ніканська Республіка, Єгипет та ін.;
  2. середній рівень (від 10 до 20 осіб на 100 тис. населен­ня) — Австралія, США, Канада та ін.;
  3. високий і надвисокий рівень суїциду (понад 20 осіб на 100 тис. населення) — Латвія, Литва, Угорщина та ін.

Кількість самогубств у різних країнах неоднакова, ­проте найбільший тягар у глобальному масштабі припадає на країни з низьким і середнім рівнями доходів (приблизно 75 % усіх суїцидів).

За даними Державної служби статистики, Україна на­лежить до країн із середнім рівнем самогубств (16,8 на 100 тис. населення). Із 6279 самогуб­ців 2018 року 5172 були чоловіками. Для порівняння: внаслідок ДТП за цей період загинуло 3936 осіб, через ­отруєн­ня алкоголем — 3089, вбито — 1638.

Проб­лема само­губства стосується всіх, ­незалежно від віку, рівня достатку, освіти чи місця проживання. ­Серед жінок кількість самогубств у світі вчетверо менша, ніж серед чоловіків. Однак, з іншого боку, саме особи ­слабкої статі намагаються накласти на себе руки в чотири рази час­тіше за сильну. До того ж ці цифри не враховують спроби піти з життя, які, за окремими даними, відбуваються в 20 разів частіше, ніж завершені самогубства. Спроби самогубства без летальних наслідків — найпоширеніші серед молодих людей і ­жінок, а це ще майже 20 млн випадків на рік. Відомо, що спроба само­губства тягне за собою психологічні наслідки як для того, хто чинить суїцидальні дії, так і щонайменше для шести осіб з його оточення (­рідні, близькі).

Як одній із ­найважливіших проб­лем охорони здоров’я ­суїцидальній поведінці часто не надають ­належного значення. ­Попри розширення до­сліджень та ­отримання ­нових знань про самогубства та їхню профілактику, на сьогодні продовжують існувати табу і стигма ­навколо цієї теми. Люди, які потрапляють у скрутне ­становище, не шукають підтримки чи помочі, а лишаються зазвичай наодин­ці із собою. А якщо вони все-таки звертаються по допомо­гу, то ­нерідко ­стикаються з нездатністю багатьох систем і служб охорони здоров’я надати її своєчасно та ­ефективно. Такі чинники, як табу, стигма, сором і почуття провини, лише сприяють приховуванню фактів суї­цидальної поведінки.

Здійснюючи активну роботу щодо їхнього подолання, система охорони здоров’я і суспільство можуть ­допомогти в запобіганні самогубствам. В основі самогубства — ­цілий комплекс психологічних, соціальних, біологічних, культурних і зовнішніх ­чинників. Згідно з комплексним планом дій у галузі психічного здороров’я на 2013–2020 рр., служби надання медичної допомоги мають включати профілактику суїциду як ­одну з найважливіших складових послуг, що надаються (ВООЗ, 2013).

Кількість суїцидів збільшується при загальних суспільних катаклізмах (економічних кризах, військових ­подіях, епідеміях), а також серед осіб, які зазнали тяжких втрат у дитинстві, безробітних, недавніх пенсіонерів, одиноких тощо. ­Особи, які вчиняють суїцид, на час скоєння самогубства зазвичай страждають від сильного душевного болю, перебувають у стані стресу, депресії, не відчувають можливість упоратися з проблемами, дивляться в ­майбутнє без надії. Спільною ознакою людей, схильних до самогубства, нерідко є складнощі у побудові близьких стосунків, ­тотальне почуття самотності, необґрунтоване відчуття провини, схильність до співзалежних відносин, ­занижена само­оцінка, екзестенційні та ­духовні кризи тощо.

Причин може бути багато або вона може бути одна, але важливо інше — людина не може сама собі дати раду, тому самогубство для неї є спробою ­припинити страждання. Зазвичай її мислення спотво­рене відчайдушним депресивним сприйняттям світу та безпорадністю. ­Серед причин самогубства можуть бути і психічні хвороби, залежності від алкоголю та наркотичних речовин, депресія, фізичні вади, неврологічні, онкологічні захворювання, ВІЛ-інфекція. Якщо раніше найвищі показники самогубств спостерігали серед літніх ­чоловіків, то нині в третині країн світу (незалежно від ступеня її розвитку) до групи ­найвищого ризику належать ­саме молоді люди. У цих країнах само­губство потрапляє до трійки основних причин смерті у ­віковій групі 15–44 років, та є другою за значенням причиною смерті у віковій ­групі 10–24 ­років. Щодо профілактики депресій у підлітків важливу роль мають віді­гравати батьки. Головне — вчасно побачити зміни, що відбуваються з дитиною і вжити від­повідних заходів задля запобігання летальним наслідкам.

Серед захисних чинників, що знижують ризик самогубства:

  • Підтримка як сім’ї і друзів, так і інших важливих у житті ­людей.
  • Релігійні, культурні та етнічні цінності.
  • Участь у житті суспільства.
  • Життя в соціумі, що приносить задоволення.
  • Соціальна інтеграція, наприклад, за допомогою трудової діяльності, конструктивного використання дозвілля.
  • Наявність доступу до послуг з охорони психічного здоров’я.

Хоча такі захисні чинники не знімають ризик самогубства, але вони можуть нейтралізувати сильні стресові ситуації. ВООЗ закликає держави, розробляючи власні ­стратегії охорони психічного здоров’я, спиратись на чотири головні завдання:

  1. Зміцнювати ефективне лідерство і керівництво в галузі охорони психічного здоров’я.
  2. Забезпечувати на первинному рівні комплексну, ­інтегровану медико-санітарну та соціальну допомогу.
  3. Втілювати стратегії зміцнення психічного здоров’я і профілактики в галузі психічного здоров’я.
  4. Посилювати інформаційні системи, базу фактичних даних і дослід­жен­ня в галузі психічного здоров’я.

Як основний показник ефективності стратегій психічного здоров’я ВООЗ закликає брати саме частоту суїцидів, її зниження є цільовим орієнтиром плану дій щодо запобігання самогубствам. Належна, своєчасна і доступна лікувальна допомога в разі психічних розладів і порушень, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, може також скоротити ризик суїцидальної поведінки.

Один з основ­них способів поліпшення доступу до медичної допомоги загалом і служб психічного здоров’я зокрема — це реалізація політики і практики підвищення грамотності населен­ня щодо питань охорони здоров’я, насамперед центрів здоров’я в місцевих громадах. Серед практичних підходів: широке інформування ­населення про доступні послуги, уміння медичного персоналу розмовляти з пацієнтами і допомагати їм орієнтуватися в системі охорони здоров’я. Дуже важливо, щоб у стратегіях і практичних заходах із підвищення грамотності населення щодо питань охорони здоров’я було ­приділено належну увагу психічному здоров’ю.

Експерти наголошують, що більшість людей, намагаючись накласти на себе руки, не має твердого бажання померти. Переважно самогубці заздалегідь сповіщають про свої наміри. Тож необхідно пам’ятати, що суїцидальному вчинку можливо запобігти. Кожен із нас може цьому допомогти. Навіть хвилина спілкування з кимось зі свого оточення (член родини, друг, колега або навіть незнайомець) може змінити подальші кроки його життя. Щире співчуття, ­переживання, жаль, чуйність, бажання допомогти — саме ці риси віді­грають головну роль і можуть запобігти трагедії. А надана вчасно підтримка та вміння вислухати допоможуть зменшити страждання ­людини. Співчуття та відсутність засуд­жен­ня нерідко відновлюють надію та рятують найцінніше — життя!

Втім, одним із найважливіших завдань працівників охорони здоров’я є виявлення, оцінка та підтримка осіб, які піддаються суїцидальному ризику. Медична ­допомога має охоплювати профілактику суїциду як ­одного з головних компонентів психічного здоров’я. Як ­відомо, ­психічні розлади і зловживання алкоголем призво­дять до збільшення кількості самогубств у світі. ­Раннє виявлення та ефективне ведення таких випадків — провідна ­умова ­забезпечення необхідної допомоги тим, хто її потребує.

Для запобігання самогубству також важливо визначити потенційно вразливу людину, яка належить до групи ­ризику, та зрозуміти, які саме обставини спонукають її до поведінки самознищення. Отже, щоб досягти прогресу в протидії самогубствам, необхідно використовувати багато­галузевий, усебічний підхід до цієї проблеми, об’єднуючи різні сектори і найбільш зацікавлені сторони з урахуванням місце­вих умов.

Підготовула Лариса Мартинова

За матеріалами www.who.int

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2020 Год

Содержание выпуска 10 (121), 2020

  1. Новорічне привітання

  2. Функціональні неврологічні розлади в практиці невролога

  3. Діагностика функціонального неврологічного розладу

  4. Влияние COVID‑19 на течение эпилепсии и возникновение приступов de novo

  5. Щоб будувати своє майбутнє, треба знати своє минуле

  6. Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

  7. Сучасні виклики психіатрії XXI століття

  8. Комплексне ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  9. Бічний аміотрофічний склероз

  10. Порівняння вмісту активної речовини в різних  препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів

  11. Здатність едаравону знижувати підвищений рівень легкого ланцюга нейрофіламенту в пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом

  12. Канадські рекомендації щодо методів реабілітації після інсульту

  13. Настанови щодо лікування безсоння та порушень режиму сну в дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра

  14. Аркадій Гайдар: трагедія червоного командира

Содержание выпуска 9 (120), 2020

  1. Наслідки пандемії COVID‑19: сплеск гендерного насилля

  2. Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Застосування препаратів едаравону, цитиколіну й електролітів та L-аргініну в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу

  5. Синдром кольцевой 14-й хромосомы

  6. Оцінка ефективності ін’єкційної терапії антипсихотиком тривалої дії у пацієнтів на ранніх стадіях шизофренії

  7. Трансдиагностическая психиатрия: систематический обзор

  8. Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем

  9. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією

  10. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків

  11. США отримали права на препарат Арлеверт®

  12. Август Стріндберґ: сповідь божевільного

Содержание выпуска 8 (119), 2020

  1. Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю

  4. Ностальгія у сучасному світі

  5. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією

  6. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу

  7. Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом

  8. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения

  9. Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями

  10. Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем

  11. Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Всесвітній день запобігання самогубствам


  2. Профілактика самогубств

  3. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів


  4. Маленький принц — ​самогубство серед підлітків


  5. Абсансні форми епілепсії


  6. Можливості комбінованої нейропротекції у відновлювальному періоді інсульту


  7. Ефективність тривалої комбінованої терапії антипсихотиком у поєднанні з антидепресантом для запобігання рецидивам депресії з психотичними симптомами


  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія


  9. Порівняння ефективності та безпеки антидепресантів пролонгованого вивільнення для лікування пацієнтів із великим депресивним розладом


  10. Настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом віком від 18 років

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із депресією в умовах первинної ланки охорони здоров’я


  12. Ромен Ґарі: клаустрофобія від власного «я»


Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Пандемія COVID‑19: ​вплив на психічне здоров’я населення


  2. Пандемія COVID‑19 та ваше психічне здоров’я

  3. Нове в епілептології


  4. Антидепрессанты: трудный выбор среди генериков


  5. Гіперсомнія у дорослих


  6. Застосування психоедукації та когнітивно-поведінкової терапії у пацієнтів з епілепсією


  7. Прогнозування можливості збереження епілептичних нападів після хірургічного лікування супратенторіальної менінгіоми головного мозку


  8. Лобно-скронева лобарна дегенерація


  9. Порівняння клінічних ефектів і механізмів дії препаратів для лікування хвороби Альцгеймера

  10. Нові можливості фармакотерапії пацієнтів із гострим ішемічним інсультом


  11. Настанови щодо застосування алемтузумабу в повсякденній клінічній практиці ведення пацієнтів із розсіяним склерозом

  12. Музи Срібної доби: зламані силуети

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак

  2. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  3. COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?

  4. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  5. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  6. Болезнь диффузных телец Леви: клинический случай

  7. Хвороба Гантінгтона: клінічний випадок

  8. Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус

  9. Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом

  10. Вегетативна дистонія: тактика ведення пацієнта

  11. Диференціальна діагностика та лікування дорсопатій

  12. Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра

  13. Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів

  14. Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом

  15. Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування

  16. Енцефаліт Расмуссена

  17. Нейропротекторный потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях

  18. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Реформування системи психіатричної допомоги: досвід Литви

  2. Новое в эпилептологии

  3. Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги

  4. Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне

  5. Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку

  6. Антидепресанти: темний бік сили

  7. Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

  8. Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги

  9. Национальный госпиталь неврологии и нейрохирургии в Лондоне и его роль в изучении двигательных расстройств

  10. Прогресуючий над’ядерний параліч

  11. Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

  12. Лу Андреас–Саломе: від філософії до психоаналізу

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Підтримка психічного здоров’я під час роботи вдома

  2. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії

  3. Сім активностей для підтримки психічного здоров`я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

  6. Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії

  7. Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

  8. Порівняння ефективності кветіапіну з модифікованим і негайним вивільненням у лікуванні пацієнтів із ранньою стадією психозу

  9. Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

  10. Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями

  11. Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

  12. Енцефаліт Расмуссена

  13. Настанови щодо ведення пацієнтів у післяінсультному періоді

  14. Герман Гессе: магістр втечі

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Міжнародний день боротьби з епілепсією

  2. Що таке епілепсія?

  3. Новое в эпилептологии

  4. Серотонінові рецептори — ​перспективна мішень терапії інсомнії

  5. Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії

  6. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта

  7. Порушення циркадного ритму сну

  8. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції

  9. Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу

  10. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції

  11. Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії

  12. Севери: друга божевільна династія Римської імперії

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Розлади харчової поведінки: як розпізнати захворювання

  2. Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки

  3. Новое в эпилептологии

  4. Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування

  5. Психози в жінок у різні періоди репродуктивного віку

  6. Біль у стопі: погляд невролога

  7. Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL

  8. Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії

  9. Симптом-специфическая эффективность антидепрессантов в сравнении с когнитивно-поведенческой терапией в лечении депрессии: результаты метаанализа индивидуальных данных пациентов

  10. Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії

  11. Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва

  12. Володимир Сосюра: «Такий я ніжний, такий тривожний»

Содержание выпуска 1, 2020

  1. Всесвітній день боротьби із хворобою Паркінсона

  2. Хвороба Паркінсона

  3. Настанови щодо лікування хвороби Паркінсона

  4. Порівняльна ефективність праміпексолу пролонгованого та негайного вивільнення для лікування розладів сну в пацієнтів із хворобою Паркінсона

  5. Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  6. Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера

  7. Эпилепсия у пожилых пациентов

  8. Особенности расстройств личности в пожилом возрасте

  9. Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику

  10. Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів

  11. Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги

  12. Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)

  13. Мішені психотерапії осіб літнього віку

  14. Алгоритм комплексного лікування нейропатичного болю

  15. Хвороба Крейтцфельдта–Якоба

  16. Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций