Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяПрогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія
Зміст статті:
- Клінічні ознаки прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії
- Ознаки прогреcуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії за магнітно-резонансної томографії
- Клінічний випадок
- Висновки
Прогреcуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (ПМЛ) — це швидко прогресуюче інфекційне демієлінізувальне захворювання центральної нервової системи, збудником якої є вірус із родини поліомавірусів. Уперше вірус був виділений 1971 р. від пацієнта Джона Каннінгема (John Cunningham) і названий на його честь (вірус Джона Каннінгема, або JC-вірус) [1, 4, 7].
JC-вірус належить до ДНК-вмісних вірусів. Близько 80 % населення планети інфіковані JC-вірусом, який перебуває в латентному стані [3]. Інфікування ним відбувається переважно в ранньому дитячому віці повітряно-крапельним чи фекально-оральним шляхом. Спочатку вірус потрапляє до мигдаликів лімфоепітеліального кільця, а потім, із лімфоцитами крові, — до клітин кісткового мозку, селезінки, епітеліальних клітин нирок, де перебуває в латентному або персистуючому стані пожиттєво (безсимптомне носійство) [5]. За ослаблення імунітету вірус активується і з макрофагами та лімфоцитами проникає до центральної нервової системи, де викликає ураження.
Переважно він вражає нейрогліальні елементи, а саме олігодендроцити, що відповідають за синтез мієліну. Це призводить до їхньої загибелі та появи ділянок мультифокальної демієлінізації в головному мозку, а в деяких випадках і в спинному мозку. Типовим є пошкодження астроцитів головного мозку. Як правило, потерпає біла речовина, сіра — лишається інтактною. Розвивається ПМЛ виключно в імуноскомпрометованих осіб, частіше на тлі СНІДу, імуносупресивної терапії (пересадка органів, онкологічні патології), а також лікування препаратами моноклональних антитіл: наталізумабом (розсіяний склероз, хвороба Крона), ритуксимабом (неходжкінська лімфома, оптикомієліт Девіка, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак), ефалізумабом (псоріаз) [4]. Власне, найчастішою причиною ПМЛ є ВІЛ-інфекція в стадії СНІДу. На тлі СНІДу відбувається зниження кількості CD4 клітин та активація JC-вірусу, що своєю чергою призводить до розвитку хвороби. ПМЛ частіше виникає у разі зниження кількості CD4 клітин у крові до рівня менш ніж 200/мкл (норма 500-1200/мкл).
До 90-х років XX ст. це захворювання (із частотою 1:1 000 000) вважали рідкісним. Хоча з 1990 р. кількість таких випадків значно зросла: у середньому 1:200 000, серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів — 3,3 на 1 тис. пацієнтів, а після введення в практику високоактивної антиретровірусної терапії — 1,3 на 1 тис. ВІЛ-інфікованих на рік [1].
Клінічні ознаки прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії
вгоруПроявляється ПМЛ неухильно прогресуючими неврологічними та психічними симптомами, які розвиваються поступово (протягом кількох тижнів чи місяців) і зрештою призводять до смерті пацієнта. Характер симптомів залежить від того, які зони головного мозку уражені патологічним процесом, найчастіші — рухові розлади (паралічі чи парези кінцівок), розлади чутливості (зниження чи випадіння різних видів чутливості, парестезії тощо), координаторні порушення, порушення мовлення (різні види афазії), зорові розлади (звуження чи випадіння полів зору, геміанопсії). Досить типовими також є психічні розлади, які можуть мати характер від легких когнітивних порушень до ступеня деменції. Слід додати, що для ПМЛ не характерні загальномозкові симптоми, судоми та менінгеальний синдром за умови відсутності інших опортуністичних уражень головного мозку.
Ознаки прогреcуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії за магнітно-резонансної томографії
вгоруОсновними ознаками ПМЛ, які встановлюють за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ), є наявність поліморфних вогнищ ураження білої речовини обох півкуль головного мозку, із можливим ураженням мозолистого тіла, мозочка та стовбура головного мозку. Сіра речовина, як правило, не залучена до процесу.
Серед основних характеристик уражень:
- двобічне, але переважно асиметричне розташування вогнищ (рис. 1);
- ураження субкортикальної та глибокої білої речовини обох півкуль, із тенденцією до збільшення та злиття й можливим поширенням процесу на мозолисте тіло, мозочок і стовбур головного мозку;
- залучення до патологічного процесу U-подібних субкортикальних волокон (рис. 2);
- гіперінтенсивний сигнал вогнищ ураження на Т2 та Т2/Flair-ЗЗ, гіпоінтенсивний сигнал на Т1-ЗЗ (рис. 1, 3);
- вогнища не обмежують дифузію, а навпаки, мають тенденцію до її полегшення — ефект Т2-просвічування (рис. 7);
- за ПМЛ вогнища здебільшого не накопичують контрастну речовину (рис. 4).
/images/nn20_7_3538_r1.jpg)
Рисунок 1. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимах Т2, T2/Flair, T1-ЗЗ
/images/nn20_7_3538_r1.jpg)
Рисунок 1. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимах Т2, T2/Flair, T1-ЗЗ
/images/nn20_7_3538_r2-300x171.jpg)
Рисунок 2. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимі Т2‑ЗЗ (жовтими лініями позначено ураження субкортикальних U-подібних волокон)
/images/nn20_7_3538_r2.jpg)
Рисунок 2. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимі Т2‑ЗЗ (жовтими лініями позначено ураження субкортикальних U-подібних волокон)
/images/nn20_7_3538_r3-150x150.jpg)
Рисунок 3. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимі Т1-ЗЗ (гіпоінтенсивний сигнал від патологічних ділянок у режимі Т1 позначено червоними стрілками)
/images/nn20_7_3538_r3.jpg)
Рисунок 3. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимі Т1-ЗЗ (гіпоінтенсивний сигнал від патологічних ділянок у режимі Т1 позначено червоними стрілками)
/images/nn20_7_3538_r4-300x170.jpg)
Рисунок 4. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній і корональній проєкціях у режимі Т1-ЗЗ із внутрішньовенним контрастуванням (патологічні гіпоінтенсивні
ділянки, які не накопичують контраст, позначено зеленими стрілками)
/images/nn20_7_3538_r4.jpg)
Рисунок 4. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній і корональній проєкціях у режимі Т1-ЗЗ із внутрішньовенним контрастуванням (патологічні гіпоінтенсивні
ділянки, які не накопичують контраст, позначено зеленими стрілками)
Винятком є результат нормальної імунної відповіді на початок високоактивної антиретровірусної терапії, що має назву запального синдрому відновлення імунної системи (IRIS), а також випадки ПМЛ на тлі лікування моноклональними антитілами, коли вогнища ураження накопичують контрастну речовину на периферії та можуть обмежувати дифузію в периферичних відділах.
На рисунку 1 візуалізуються патологічні ділянки неправильної форми в білій речовині обох півкуль головного мозку, які розташовані двобічно, асиметрично, гіперінтенсивні на Т2, T2/Flair-ЗЗ, гіпоінтенсивні на Т1-ЗЗ, із характерним поширенням на субкортикальні U-подібні волокна. Зокрема, уражена виключно біла речовина (як поверхневі субкортикальні, так і глибокі її відділи), з інтактністю сірої речовини кори обох півкуль.
/images/nn20_7_3538_r5.jpg)
Рисунок 5. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимах Т2, T2/Flair, T1-ЗЗ
/images/nn20_7_3538_r5.jpg)
Рисунок 5. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ в аксіальній проєкції в режимах Т2, T2/Flair, T1-ЗЗ
/images/nn20_7_3538_r6-300x196.jpg)
Рисунок 6. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ у корональній проєкції в режимах Т2 та T1-ЗЗ із контрастним підсиленням
/images/nn20_7_3538_r6.jpg)
Рисунок 6. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ у корональній проєкції в режимах Т2 та T1-ЗЗ із контрастним підсиленням
/images/nn20_7_3538_r7-300x189.jpg)
Рисунок 7. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ: А – дифузно-зважене зображення (DWI) та Б – на карті візуалізації вимірюваного коефіцієнта дифузії (ADC-карті)
/images/nn20_7_3538_r7.jpg)
Рисунок 7. МРТ головного мозку пацієнта з ПМЛ: А – дифузно-зважене зображення (DWI) та Б – на карті візуалізації вимірюваного коефіцієнта дифузії (ADC-карті)
Усі згадані характерні МР-ознаки ПМЛ представлено на рисунках 5 і 6. На рисунку 7 дифузно-зважене зображення (DWI) та на карті вимірюваного коефіцієнта дифузії (ADC-карті) демонструють полегшення дифузії у вогнищах ураження — ефект Т2-просвічування.
Клінічний випадок
вгоруАнамнез захворювання та скарги
Пацієнт, чоловік 29 років, звернувся по допомогу в супроводі сестри зі скаргами на слабкість у правих кінцівках, утруднення під час ходьби, хиткість, порушення мовлення. Зі слів сестри, захворювання почалося близько трьох тижнів тому з легкої слабкості в правих кінцівках, виразнішої в руці. Надалі слабкість поступово зростала, додалися утруднення вимови словосполучень і речень, проблеми під час ходи та потреба у сторонній допомозі. Захворювання пацієнт і його сестра ні з чим не могли пов’язати; припустили, що в нього стався інсульт.
Шкідливі звички на момент обстеження пацієнт заперечував, у минулому приймав ін’єкційні наркотики. Нині чоловік запевнив, що близько року не вживає наркотичні препарати та алкоголь, а також заперечує куріння.
Спадкові захворювання в родичів спростовує. У дитинстві ріс і розвивався в межах норми. Закінчив школу та професійно-технічне училище, працював столяром. У школі та училищі навчався задовільно. Туберкульоз і венеричні захворювання заперечує.
Неврологічний статус
Свідомість пацієнта ясна, за шкалою Глазго 15 балів. Мовлення утруднене (у вигляді елементів моторної афазії, що проявляється труднощами з підбиранням слів і побудовою словосполучень і речень). Наявна амнестична афазія: чоловік не в змозі назвати предмети (олівець, ручка, годинник), але знає їхнє призначення. Звернену мову розуміє добре. Очні щілини відносно симетричні (D = S), зіниці округлі, симетричні (D = S), пряма та співдружня реакція зіниць на світло збережена. Рухи очних яблук у повному об’ємі, ністагм відсутній.
Обличчя асиметричне, внаслідок парезу нижньої мімічної мускулатури справа, згладження правої носо-губної складки. Рухи верхніх мімічних м’язів збережені в повному об’ємі. Є девіація язика вправо, атрофії м’язів язика та видимих фасцикуляцій не виявлено. Глотковий і піднебінний рефлекси збережені з обох боків. Рефлекси орального автоматизму негативні.
Активні рухи в правих кінцівках знижені, наявна позитивна верхня та нижня проба Барре. Сила м’язів у правій руці становить 3 бали, у правій нозі — 4 бали. Тонус у правих кінцівках помірно підвищений за спастичним типом, сильніше в руці. Глибокі рефлекси асиметричні, підвищені справа (D > S). Фіксуються патологічні стопні рефлекси справа (рефлекси Бабінського, Россолімо, Оппенгейма, Гордона) та патологічні кистьові рефлекси (рефлекс Россолімо–Вендеровича, Гофмана). Спостерігається зниження больової та температурної чутливості в правих кінцівках. Значно знижена глибока чутливість (вібраційна та суглобово-м’язового відчуття), камертон С128 на вказівному пальці руки пацієнт не відчуває, у нозі відчуває близько 5-7 секунд. Виділяється моторна, ідіомоторна та конструктивна апраксія. У позі Ромберга є похитування, переважно із закритими очима. Помітне промахування в правих кінцівках під час виконання пальце-носової та колінно-п’яткової проби. Моторна апраксія простежується за проби «кулак-ребро-долоня».
Чоловік не може швидко почергово торкатися столу поверхнею кулака, ребром долоні та долонною поверхнею кисті. Спостерігається ідіомоторна апраксія: неможливість імітувати побутові рухи, наприклад показати, як потрібно зачісуватися, запалити цигарку, налити в склянку води. Наявна конструктивна апраксія (у вигляді неможливості скласти геометричні фігури із сірників, наприклад квадрат, паралелограм чи п’ятикутник) та амнестична афазія: не може назвати предмети (олівець, ручка, годинник), але знає їхнє призначення. Менінгеальні знаки негативні.
Психічний статус
Пацієнт добре орієнтується в часі, просторі та власній особистості; частково усвідомлює тяжкість свого стану, але під час спілкування демонструє байдужість і різке зниження ініціативи. За короткою шкалою оцінювання психічного статусу (MMSE) чоловік набрав 24 бали із 30 можливих; за батареєю тестів на лобну дисфункцію (FAB) — 12 балів із 18 можливих, що свідчить про когнітивні кіркові порушення та помірну лобно-підкіркову деменцію.
За виконання тесту малювання годинника пацієнт отримав 8 балів із 10 можливих, некоректно розташувавши стрілки на циферблаті, але після підказки про помилку виконав тест правильно, отримав 10 балів. Ця ознака є досить характерною для деменцій лобно-підкіркового типу.
Результати лабораторних обстежень і магнітно-резонансної томографії головного мозку
Пацієнту було проведено експрес-тест на ВІЛ, який дав позитивний результат. Надалі виконували триразове тестування за методом імуноферментного аналізу з підтвердженням результатів за допомогою імуноблотингу (вестерн-блот). Рівень CD4-клітин становив 50 клітин/мкл. Вірусне навантаження — 1 000 000 копій/мл.
Аналіз крові на вірусний гепатит В і С та реакція Вассермана негативні. Загальний аналіз крові й сечі, біохімічне обстеження крові значущих змін не виявили. У спинномозковій рідині методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) установлено ДНК JC-вірусу. Дані загального аналізу ліквору підтверджують незначне підвищення вмісту білка до 0,45 г/л і незначний лімфоцитарний плеоцитоз до 15 клітин/мкл.
Відповідно до результатів МРТ головного мозку наявні всі типові вищезазначені ознаки ПМЛ, без ураження мозолистого тіла, мозочка та стовбура головного мозку.
Висновки
вгоруОписаний клінічний випадок є типовим проявом ПМЛ у пацієнта з порушеним імунним статусом, а саме результатом синдрому набутого імунодефіциту.
Судячи з анамнезу, ВІЛ-інфекція мала прихований перебіг і проявилася несподівано у вигляді виникнення ПМЛ як первинної ознаки СНІДу, що було наслідком значного зниження кількості CD4-клітин (50 клітин/мкл за норми 500-1200 клітин/мкл). Це призвело до значного ослаблення імунітету, зокрема є виражене вірусне навантаження (1 000 000 копій/мл). Діагноз установлено після проведення МРТ головного мозку з огляду на скарги пацієнта, анамнез і результати клінічного обстеження, остаточно підтверджений — після виявлення ДНК JC-вірусу в лікворі методом ПЛР.
Більшість випадків ПМЛ зумовлена ВІЛ-інфекцією у стадії СНІДу. Прогноз за прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії на тлі ВІЛ-інфекції несприятливий. Ефективного лікування нині немає. Середня тривалість життя пацієнтів із ПМЛ на тлі СНІДу після появи перших клінічних симптомів становить 10-12 місяців [4, 6].
Єдиним методом поліпшення прогнозу в пацієнтів із ПМЛ на тлі СНІДу є своєчасно розпочата високоактивна антиретровірусна терапія.
У пацієнтів із ПМЛ, яка виникла на тлі лікування препаратами моноклональних антитіл, скасування згаданих препаратів, як правило, сприяє нормалізації імунного статусу та відносно сприятливому прогнозу.
Література
1. Padgett B. L., Walker D. L., Zu Rhein G. M. et al. Cultivation of papova-like virus from human brain with progressive multifocal leucoencephalopathy. Lancet. 1971. Vol. 1. P. 1257-60.
2. Power C., Gladden J. G., Haliday W. AIDS- and non-AIDS-related PML association with distinct p53 polymorphism. Neurology. 2000. Vol. 54. P. 743-746.
3. Weissert R. Progressive multifokale Leukenzephalopathie. Journal of Neuroimmunologie. 2011. Vol. 231. P. 73-74.
4. Белов Б. С. Прогрессирующая мультифокальная лейкоэнцефалопатия: ревматологические аспекты (лекция). Современная ревматология. 2015. Vol. 3. Р. 4-9. URL: http://DOI:10.14412/1996-7012–2015-3–4-9.
5. Falconi M. Novartis Gilenya patient gets rare brain disease. The Wall Street Journal. 2012. URL: http://online.wsj.com/article/SB10001424052702304444604577341490361751420.html.
6. Jackson A. C. JC Virus Infection: An Expanding Spectrum of Neurological Disorders. Canadian Journal of Neurological Sciences. 2018. Vol. 45. Р. 365-366.
7. Захарова М. Н. Прогрессирующая мультифокальная лейкоэнцефалопатия (обзор литературы). Журнал неврологии и психиатрии. 2012. Вып. 9, № 2. С. 29-33.
8. Шеломов, А.С. и др. Оппортунистические заболевания как причины поражения центральной нервной системы у больных ВИЧ-инфекцией. Журнал инфектологии. 2016. Вып. 8, № 3. С. 107-115.
9. Baga A. K., Curéa J. K., Chapmana P. R. et al. JC Virus Infection of the Brain. American Journal of Neuroradiology. March 18, 2015. DOI: 10.3174/ajnr.A2035.
10. Crossley K. M., Agnihotri S., Chaganti J. et al. Recurrence of progressive multifocal leukoencephalopathy despite immune recovery in two HIV seropositive individuals. J Neurovirol. 2016 Jan 4. Vol. 17, № 2. P. 196-9.
11. Tan S. K., Koralnik I. JC, BK and other polyomaviruses: Progressive multifocal leucoencephalopathy. In: Bennet J. E., Dolin R., Blaser M. J., editors. Mandel, Douglas and Bennet’s principles and practice of infectious diseases, 8th ed. New York: Saunders, 2015. P. 1574-89.
12. Huang D., Cossoy M., Li M. et al. Inflammatory progressive multifocal leukoencephalopathy in human immunodeficiency virus-negative patients. Annals of Neurology. 2007 Jul. Vol. 6. P. 34-39.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться