Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
-
Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію
Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію
Шизофренія — поширений тяжкий психотичний розлад, який характеризується порушенням мислення, сприйняття та емоцій. Нині доступні методи лікування цього захворювання охоплюють як фармакологічні стратегії, так і психотерапію. До вашої уваги представлено огляд статті A. C. El Khoury et al. «Projecting the Long-Term Economic Impact of Once-Monthly Paliperidone Palmitate Versus Oral Atypical Antipsychotics in Medicaid Patients with Schizophrenia», опублікованої у Journal of Managed Care and Specialty Pharmacy (2020; 26 (2): 176–185), яка присвячена прогнозуванню довгострокової економічної ефективності стратегії переведення пацієнтів із рецидивом з атипових антипсихотиків на паліперидону пальмітат для ін’єкцій.
Шизофренія через ранній початок і хронічний перебіг хвороби є значним тягарем як, власне, для пацієнтів, так і їхніх родичів, доглядальників і суспільства загалом (Emsley etal., 2013; Lehman etal., 2004; Gopal etal., 2017; Wu etal., 2005). Попри наявні нині методи лікування, лише 20 % пацієнтів повідомляють про сприятливі результати, до того ж більшість має численні повторювані психотичні епізоди та стійкі хронічні симптоми (Patel etal., 2014). Неналежне дотримання режиму терапії лишається основним бар’єром для ефективної боротьби із шизофренією. Відповідно до американського аналізу даних дорослих пацієнтів, які отримували медичну допомогу в межах державної пільгової програми Medicaid, 82,9 % тих, хто приймав пероральні атипові антипсихотики (ААП), виявилися неприхильними до лікування — частка днів застосування препарату становила < 80 % (Manjelievskaia etal., 2018).
Протягом останніх років для лікування шизофренії стали доступними ін’єкційні препарати тривалої дії, зокрема антипсихотик паліперидону пальмітат для застосування раз на місяць (Correll etal., 2016). Завдяки тривалому періоду його напіввиведення, обмеженій частоті використання та кращому контакту з клініцистами, як зазначають дослідники, такі лікарські засоби поліпшують комплаєнс (Xiao etal., 2015). У поточних рекомендаціях йдеться про доцільність призначення ін’єкційних препаратів другого покоління пацієнтам із повторюваним недотриманням режиму фармакотерапії або частими рецидивами для запобігання таким явищам у майбутньому (Lehman etal., 2004; Kane, Garcia-Ribera, 2009; AHCAFlorida, 2017–2018). Проте, незважаючи на значну поширеність поганої прихильності до лікування, ін’єкційні препарати тривалої дії призначають лише незначній частці пацієнтів із шизофренією (< 20 %).
У системі охорони здоров’я США зареєстровано непропорційно низькі показники використання вказаних препаратів (Correll etal., 2016; Fayek etal., 2003; Kaplan etal., 2013; Kishimoto etal., 2017). Наприклад, за даними програми Medicaid, менш ніж 12 % пацієнтів, значна частка яких були неприхильними до терапії, розпочали застосовувати ін’єкційні препарати тривалої дії другого покоління (Pilon etal., 2017). Однією з причин недостатнього використання цих препаратів у США є їхня висока вартість (Correll etal., 2016).
Згідно з прогностичними даними, застосування таких ін’єкційних препаратів тривалої дії, як антипсихотик паліперидону пальмітат раз на місяць, має бути економічно ефективнішим порівняно з пероральними ААП завдяки зниженню частоти рецидивів і повторних госпіталізацій, що сприятиме зменшенню витрат, пов’язаних із лікуванням шизофренії у межах системи охорони здоров’я США (Pilon etal., 2017; Lefebvre etal., 2017; Young-Xu etal., 2016; Joshi etal., 2018; Pesa etal., 2017). Крім того, було виявлено, що більш раннє використання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць може асоціюватися із ще суттєвішою економією витрат на лікування.
Такі висновки неодноразово стосувалися осіб із шизофренією, які отримували медичне страхування Medicaid як пацієнти з найвищим рівнем поширеності хвороби (ElKhoury etal., 2019; Pilon etal., 2017; Marcus etal., 2015). Як відомо, витрати на одного пацієнта віком 18–25 років із шизофренією за рік перевищують 22 тис. доларів США (NAMI, 2019; Huang etal., 2018).
A. Basu etal. (2018) використали дані рандомізованого контрольованого дослідження паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць для прогнозування наслідків переведення пацієнтів, які отримували медичну допомогу за Medicaid, із пероральних ААП на антипсихотик паліперидону пальмітат ін’єкційної форми. Така стратегія, як зазначають дослідники, може сприяти значному зниженню частоти госпіталізацій, зумовлених психічними розладами та загальними причинами, протягом 18 місяців (Basu etal., 2018). Додаткова модель, яку застосовували в популяції пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизофренії за браку комплаєнсу, продемонструвала, що протягом року видатки, пов’язані з переходом із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, були компенсовані зменшенням кількості рецидивів і витрат на медичну допомогу; водночас більш раннє використання антипсихотика паліперидону пальмітат ін’єкційної форми (до повторного рецидиву) сприяло заощадженню коштів (ElKhoury etal., 2019).
Зважаючи на доведену клінічну та економічну цінність паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць для осіб із шизофренією без комплаєнсу, важливо зрозуміти, чи зберігається зниження частоти госпіталізацій та витрат на медичну допомогу після 12 місяців. Тому було проведено розширене дослідження із застосуванням фармакоекономічної моделі дерева прийняття рішень за періоди 24 і 36 місяців відповідно.
Матеріали та методи дослідження
вгоруСтруктура і дизайн моделі
У межах дослідження для довгострокової моделі дерева прийняття рішень, що охоплювала період 36 місяців (12 тримісячних курсів лікування), використовували дані пацієнтів із шизофренією, які отримували медичну допомогу за програмою Medicaid. Автори прагнули проаналізувати економічну ефективність стратегії переведення з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць у разі збільшення частки пацієнтів із нещодавнім рецидивом — госпіталізація протягом попередніх шести місяців — за браку комплаєнсу (Marcus etal., 2015). За тримісячного курсу пацієнти могли бути прихильними чи неприхильними до лікування, а також мати повторний рецидив або лишатися стабільними. Наприкінці кожного курсу терапії пацієнти могли або продовжувати її, або змінити. A. C. El Khoury etal. (2020) віддали перевагу моделі дерева прийняття рішень, оскільки вона є широко використовуваною в інших економічних аналізах ефективності паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць і дає змогу відстежити дані пацієнтів із шизофренією у США (ElKhoury etal., 2019; Nuhoho etal., 2018; Einarson etal., 2014, 2016; Hemels etal., 2013).
До цільової групи пацієнтів, яких переводили з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, увійшли не прихильні до терапії особи, у яких нещодавно трапився повторний епізод шизофренії.
Модель забезпечувала порівняння витрат і частоти рецидивів між пацієнтами, які перейшли на антипсихотик паліперидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць, і тими, хто лишився на пероральних ААП, за 1, 2 і 3-й роки відповідно. Оцінювання економічної ефективності раннього лікування паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць проводили за трьома різними клінічними сценаріями впродовж 1, 2 та 3-го років, а саме:
- 5 % пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизофренії, які не дотримувалися належного режиму лікування, перевели з пероральних ААП на антипсихотик паліперидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць до виникнення повторного епізоду;
- 100 % пацієнтів без комплаєнсу з нещодавнім рецидивом шизофренії перевели з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до повторного епізоду;
- 100 % осіб із нещодавнім рецидивом шизофренії, неприхильних до терапії, перевели із пероральних ААП на антипсихотик паліперидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць одразу після першого повторного епізоду.
Клінічні умови відповідно до моделі
Модель дерева прийняття рішень охоплювала клінічні умови, що базувалися на попередній 12-місячній моделі та були переглянуті експертною групою, до якої увійшли переважно керівники медичних закладів (ElKhoury etal., 2019). Отже:
- Із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць були переведені пацієнти, які мали щонайменше один нещодавній повторний епізод шизофренії, неприхильні до лікування.
- За однакового комплаєнсу ризик рецидиву при застосуванні паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць і пероральних AАП виявився зіставним; припущення зроблене за обмеженими даними літератури щодо ймовірності рецидиву серед пацієнтів, які застосовували паліперидону пальмітат ін’єкційної форми або пероральних ААП із подібними показниками дотримання режиму терапії.
- Пацієнти пройшли 12 тримісячних курсів лікування впродовж 36 місяців і мали до 12 рецидивів (один за курс); ця закономірність узгоджувалася із середньою тривалістю періоду між повторними епізодами 12,5 тижня (Lafeuille etal., 2013).
- Витрати на медикаментозні препарати розраховували за кожен тримісячний курс лікування.
- Пацієнти могли змінювати терапію кілька разів; однак осіб, які використовували паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, можна було переводити лише на пероральні AАП, а ті, хто їх приймав, могли переходити лише на інший пероральний ААП.
- Осіб без комплаєнсу, які приймали пероральні ААП та перейшли на інший, за умови дотримання режиму нової терапії більше не вважали неприхильними.
- У клінічному сценарії, за яким 5 % пацієнтів до виникнення повторного епізоду шизофренії перевели з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, ці пацієнти належали до групи застосування паліперидону пальмітат незалежно від переходу на пероральні ААП упродовж періоду застосування моделі. У клінічному сценарії, за яким пацієнти переходили із пероральних ААП на паліперидону пальмітат ін’єкційної форми за визначеної кількості рецидивів, усі були переведені на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць відповідно до наступного курсу лікування.
Вихідні дані моделі
Вихідні дані для застосовуваної моделі отримано на підставі цілеспрямованого пошуку відповідної літератури. Увагу вчені зосередили на публікаціях, присвячених оцінюванню значних популяцій дорослих осіб із шизофренією, які отримували пероральні ААП або ін’єкційні препарати тривалої дії другого покоління (зокрема, паліперидону пальмітат раз на місяць), та доступних упродовж останніх п’яти років у США.
Початкові дані лишалися незмінними протягом 36 місяців, що дало змогу відстежити довгострокові наслідки переходу пацієнтів із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць.
Цільова популяція пацієнтів, залучених до дослідження
До групи пацієнтів, яких переводили з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, увійшли особи з нещодавнім рецидивом шизофренії, неприхильні до терапії (ElKhoury etal., 2019). Таку вибірку пацієнтів обрано для достовірного оцінювання зміни терапії пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, про доцільність якої йдеться у рекомендаціях щодо лікування ін’єкційними препаратами тривалої дії (Lehman etal., 2004; AHCAFlorida, 2017–2018).
Вказана цільова група пацієнтів могла отримати найбільші додаткові переваги внаслідок застосування стратегії переведення на лікування паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (Einarson etal., 2016; Si etal., 2018).
Імовірність клінічних подій
Будь-яка ймовірність клінічних подій була скоригована відповідно до тримісячних курсів лікування. Комплаєнс визначали як частку днів застосування препарату ≥ 80 %. Ризик рецидиву становив 0,261 та 0,492 для прихильних і неприхильних пацієнтів відповідно, з огляду на показники повторної госпіталізації, за даними M. H. Lafeuille etal. (2013), та коефіцієнта дотримання режиму терапії (Marcusetal., 2015). Співвідношення прихильності/неприхильності до лікування в разі повторної госпіталізації становило 1,888 (Ascher-Svanum etal., 2006). Імовірність комплаєнсу протягом усіх курсів терапії, якщо пацієнт не переходив із паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць на пероральні ААП або з них на інший ААП, була послідовною.
Як зазначають дослідники, вірогідність прихильності до паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (0,714) та пероральних ААП (0,568) лишалася незмінною щороку та виявилася зіставною з даними наявної літератури (Marcus etal., 2015; Ascher-Svanum etal., 2006; Ngui etal., 2015; Valenstein etal., 2006).
Витрати, аналізовані в межах моделі
Усі витрати, як зауважують вчені, відповідали попередній 12-місячній моделі; їх розраховували для кожного тримісячного курсу терапії (ElKhoury etal., 2019). Вартість паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць визначали відповідно до рекомендацій щодо дозування препарату Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA) (Truven Health Analytics, 2018).
Модель охоплювала середні витрати на один повторний епізод шизофренії за такими складниками:
1) середні видатки на початкове перебування у стаціонарі на підставі середнього показника витрат на госпіталізацію, пов’язану із шизофренією, згідно з Проєктом розрахунку та використання витрат на медичні послуги (HCUP, 2018);
2) середні витрати на повторну госпіталізацію пацієнтів, пов’язану із шизофренією, відповідно до HCU — 18,6 % пацієнтів протягом 30 днів (Heslin etal., 2015);
3) середні видатки на амбулаторні та інші додаткові послуги 43,3 і 52,7 % відповідно (Lafeuille etal., 2013).
Статистичний аналіз
Загалом до моделі дерева прийняття рішень увійшли дані 1 037 неприхильних до терапії пероральними ААП пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизофренії. Імовірність клінічних подій залежала від наявності епізодів шизофренії в анамнезі; рецидиву — від попереднього комплаєнсу; переведення на інше лікування — від попередніх прихильності та рецидиву. Вплив різних вихідних даних на план лікування та витрати на пацієнта оцінювали за допомогою однобічного аналізу чутливості. Імовірність рецидиву та перемикання терапії визначали для встановлення діапазону частоти клінічних подій із верхньою та нижньою межами (ElKhoury etal., 2019).
Під час аналізу ймовірності комплаєнсу та рецидивів відповідно до однобічного аналізу чутливості показники варіювали в межах ± 30 %, витрати на лікування становили ± 20 %. Додатково з використанням однобічного аналізу чутливості оцінювали ефект різних дозувань і пов’язані із цим витрати на придбання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (Gopal etal., 2017). За допомогою ймовірнісного аналізу чутливості визначали вплив варіювання всіх залучених до моделі даних із використанням моделювання за методом Монте-Карло (ElKhoury etal., 2019). Дані відібрано у випадковий спосіб за показниками верхніх і нижніх меж, встановлених за однобічним аналізом чутливості.
Результати дослідження
вгоруПеремикання фіксованої частки пацієнтів на паліперидону пальмітат ін’єкційної форми до рецидиву шизофренії
Застосування стратегії перемикання 5 % пацієнтів із нещодавнім епізодом шизофренії (n = 152) із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до настання рецидиву порівняно з продовженням лікування пероральними ААП сприяло економії витрат для пацієнта. Такий клінічний сценарій асоціювався із загальною економією видатків на терапію розміром 1 млн 960 тис. 583 доларів США за всі три роки, що значною мірою зумовлено зменшенням витрат за розвитку рецидивів відповідно до програми медичного страхування на 4 млн 628 тис. 214 доларів США. Це своєю чергою компенсувало зростання витрачань на 2 млн 667 тис. 632 доларів США), пов’язаних із застосуванням паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць. Переведення 5 % пацієнтів із пероральних ААП на паліперидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць до настання повторного епізоду шизофренії дало змогу запобігти 221 рецидиву впродовж трьох років (ElKhoury etal., 2019). Частка пацієнтів, які не мали рецидивів, зростала відповідно до часу: 1-й рік — 7,6 %; 2-й рік — 9,6 %; 3-й рік — 11,1 %.
Переведення всіх пацієнтів на паліперидону пальмітат для ін’єкцій до та після рецидиву шизофренії
Загальні щорічні витрати на 1, 2 та 3-му році лікування в разі переходу всіх пацієнтів на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до повторного епізоду шизофренії (n = 3 037) становили 114,1; 107,2 та 105,8 млн доларів США відповідно; після першого рецидиву (n = 2 631) — 123,4; 109,6 та 106,7 млн доларів США відповідно; якщо всі пацієнти лишалися на пероральних ААП — 127,6; 121,6 та 117,0 млн доларів США відповідно (ElKhoury etal., 2019). Витрати для однієї особи, яка перейшла на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, були нижчими, якщо пацієнти отримували препарат перед повторним епізодом шизофренії, ніж коли застосовували вказаний препарат після такого епізоду впродовж усього періоду дослідження. Загальна кількість рецидивів шизофренії за 1, 2 та 3-й роки серед усіх пацієнтів, які перебували на пероральних ААП, становила 5 834, 5 517 та 5 270 відповідно, перед повторним епізодом при перемиканні на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць упродовж першого курсу лікування — 3 999, 4 076 та 4 137; після першого рецидиву в разі переведення на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць — 4 916, 4 088 та 4 104 відповідно (ElKhoury etal., 2019).
Протягом усього періоду спостереження кількість рецидивів, пов’язаних зі зміною лікування, до повторного епізоду шизофренії була стабільно меншою, ніж асоційована з переведенням пацієнтів на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць після рецидиву або продовженням терапії пероральних ААП. За три роки застосування стратегії перемикання лікування на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць перед повторним епізодом шизофренії порівняно з переходом після нього запобігло розвиткові 896 рецидивів, а також 4 409 епізодів порівняно з продовженням використання пероральних ААП.
Однобічний аналіз чутливості
Вихідні показники, аналізовані за однобічним аналізом чутливості, що мали вплив на розрахунок економії витрат, пов’язаних із лікуванням шизофренії, на одного пацієнта, який перейшов із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, при перемиканні 5 % усіх пацієнтів до настання рецидиву впродовж 2 і 3-го років наведено на рисунку. За даними однобічного аналізу чутливості, економія витрат, пов’язана з паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, була стійкою за різних клінічних сценаріїв, зокрема розбіжності щодо ймовірності рецидиву, комплаєнсу, перемикання лікування та витрати пацієнта. Незалежно від вихідних даних моделі, застосування паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць послідовно асоціювалося зі скороченням витрат за весь період дослідження. Дійсна вигода для одного пацієнта, який перейшов на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, становила від 640 до 10 484 доларів США на першому році; від 1 774 до 9 245 доларів США — на другому році та від 1 354 до 7 026 доларів США — на третьому році. Результати оцінювання ефекту різних дозувань і пов’язаних із цим витрат на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць упродовж загального періоду спостереження для всіх клінічних сценаріїв були нечутливими (ElKhoury etal., 2019).
/images/nn20_3-144_4650_r.jpg)
Рисунок. Результати однобічного аналізу чутливості: економія витрат, пов’язана з лікуванням шизофренії при переведенні пацієнта із нещодавнім рецидивом і браком комплаєнсу з пероральними ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (А і Б)2
/images/nn20_3-144_4650_r.jpg)
Рисунок. Результати однобічного аналізу чутливості: економія витрат, пов’язана з лікуванням шизофренії при переведенні пацієнта із нещодавнім рецидивом і браком комплаєнсу з пероральними ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (А і Б)2
Імовірнісний аналіз чутливості
Відповідно до ймовірнісного аналізу чутливості, економію витрат, пов’язану з паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць фіксували протягом трьох років, хоча із часом незначною мірою зменшилася (найбільша економія була впродовж першого року). Середнє скорочення видатків за 1-й рік на 1 тис. одиниць становило 5 642 доларів США на пацієнта серед тих, хто перейшли на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць; міжквартильний розмах — 4 885 доларів США (96,3 % економії витрат). На другому році середнє скорочення витрат на 1 тис. одиниць досягло 5 250 доларів США на одного пацієнта з-поміж переведених на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць; міжквартильний розмах — 3 736 доларів США (99,7 % економії витрат). А на третьому році скорочення видатків на 1 тис. одиниць становило 3 585 доларів США на пацієнта за переведення на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць; міжквартильний розмах — 3 051 доларів США (99,7 % економії витрат).
Обговорення
вгоруПротягом 36 місяців витрати, пов’язані з переведенням із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, на лікування пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизофренії, неприхильних до лікування, які отримували медичну допомогу за програмою Medicaid, повністю були компенсовані зниженням частоти рецидивів та асоційованих із ними видатків. Завдяки застосованій стратегії перемикання терапії впродовж значного часу зберігалася довгострокова вигода, що свідчить про тривалу економічну значущість паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць для пацієнтів такої популяції за ймовірності стійких клінічних подій протягом 1–3 років. Як зазначають вчені, отримані результати були надійними відповідно до однобічного та ймовірнісного аналізів чутливості за весь період дослідження, водночас найбільший вплив на кінцеві підсумки мала зміна частоти рецидивів, пов’язаних із ними витрат і ймовірності повторних епізодів (ElKhoury etal., 2019).
За прогностичними даними, раннє лікування шизофренії паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до настання рецидиву сприятиме більшій економії витрат протягом трьох років. На це вказують результати, здобуті в разі переведення пацієнтів із пероральних ААП на паліперидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць під час першого курсу терапії перед наступним епізодом шизофренії, на відміну від тих, які отримано за зміни лікування після наступного епізоду хвороби (ElKhoury etal., 2019). Відповідно до даних проведеного аналізу, за переведення пацієнтів із шизофренією на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до настання рецидиву в 20,5 % упродовж першого року не спостерігалося. Цей показник був значно вищим, ніж частка пацієнтів без повторних епізодів за перший рік у клінічному сценарії, згідно з яким пацієнти змінювали терапію після виникнення першого рецидиву (6,9 %). Такі дані підтверджують доцільність рекомендацій експертів, які обґрунтовують перевагу переведення пацієнтів на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць навіть без рецидиву шизофренії (Correll etal., 2016).
Обмеження
Представлене дослідження має низку обмежень. Цільова популяція пацієнтів із шизофренією охоплювала лише тих, хто мав нещодавній рецидив, неприхильні до попередньої терапії та були переведені на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, а також отримували медичну допомогу за програмою Medicaid. Тому результати застосування моделі дерева прийняття рішень не можуть бути узагальнювальними для гетерогенної популяції осіб із шизофренією. З огляду на значну поширеність недотримання режиму лікування та рецидивів шизофренії отримані результати є переконливими для використання у межах доказової медицини (Wuet al., 2006). Відомості щодо частоти клінічних подій і витрат були обмеженими, оскільки дані літератури зі стратегій перемикання серед неприхильних до лікування пацієнтів були нечисленними, хоча оцінка авторів — обґрунтованою (Xiao etal., 2015).
Висновки
вгоруНа підставі даних аналізу автори дослідження продемонстрували, що витрати пацієнтів із нещодавнім рецидивом за браку комплаєнсу, асоційовані з їхнім переведенням із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, компенсувалися зниженням частоти рецидивів і витрат на охорону здоров’я на 1, 2 та 3-му році лікування. Більш раннє використання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць сприяло збільшенню загальної економічної ефективності впродовж трьох років (ElKhoury etal., 2019).
Такі результати мають суттєві позитивні наслідки з огляду на реальні клінічні умови. Лікування паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць порівняно з пероральними ААП аналізованої когорти пацієнтів із шизофренією, які зазнають чималих витрат на медичну допомогу, може бути довгостроковою стратегією економічної ефективності для системи охорони здоров’я США загалом (Khaykin etal., 2010; Wu etal., 2006; Dilla etal., 2013). Оскільки рецидиви шизофренії призводять до негативних наслідків щодо численних клінічних, суспільних і фінансових аспектів, запобігання їхньому розвиткові має стати першочерговою метою у межах надання медичної допомоги таким пацієнтам. Дані дослідження відповідають сучасним рекомендаціям щодо терапії шизофренії. Це дає припустити, що застосування ін’єкційних препаратів тривалої дії можливо розглядати як раннє лікування для гетерогенної групи пацієнтів, забезпечуючи підвищену ймовірність симптоматичної ремісії на всіх стадіях захворювання.
Підготувала Олена Коробка
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2020 Год
Содержание выпуска 10 (121), 2020
Содержание выпуска 9 (120), 2020
Содержание выпуска 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Содержание выпуска 7 (118), 2020
Содержание выпуска 6 (117), 2020
Содержание выпуска 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Содержание выпуска 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Содержание выпуска 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Содержание выпуска 2 (113), 2020
Содержание выпуска 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Содержание выпуска 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться