скрыть меню

Порівняльна економічна ефективність паліперидону пальмітату ін’єкційної форми та пероральних атипових антипсихотиків у пацієнтів із шизофренію

страницы: 46-50

Шизофренія — поширений тяжкий психотичний розлад, який характеризується порушенням мислення, сприйняття та емоцій. Нині доступні методи лікування цього захворювання охоплюють як фармакологічні стратегії, так і психотерапію. До вашої уваги представлено огляд статті A. C. El Khoury et al. «Projecting the Long-Term Economic Impact of Once-Monthly Paliperidone Palmitate Versus Oral Atypical Antipsychotics in Medicaid Patients with Schizophrenia», опублікованої у Journal of Managed Care and Specialty Pharmacy (2020; 26 (2): 176–185), яка присвячена прогнозуванню довгострокової економічної ефективності стратегії переведення пацієнтів із рецидивом з атипових антипсихотиків на паліперидону пальмітат для ін’єкцій.

Шизофренія через ранній початок і хронічний перебіг хвороби є значним тягарем як, ­власне, для пацієнтів, так і їхніх родичів, доглядальників і суспільства загалом (Emsley etal., 2013; Lehman etal., 2004; Gopal etal., 2017; Wu etal., 2005). Попри ­наявні нині методи лікування, лише 20 % пацієнтів ­повідомляють про сприятливі результати, до того ж більшість має численні повторювані психотичні епізоди та стійкі хронічні симптоми (Patel etal., 2014). ­Неналежне дотримання режиму терапії лишається основ­ним бар’єром для ефективної боротьби із шизофренією. Відповідно до американського аналізу даних дорослих пацієнтів, які ­отримували медичну допомогу в межах ­державної пільгової ­програми Medicaid, 82,9 % тих, хто приймав перо­ральні атипові анти­психотики (ААП), виявилися не­прихильними до лікування — частка днів ­застосування препарату ­становила < 80 % (Manjelievskaia etal., 2018).

Протягом останніх років для лікування шизо­френії стали доступними ін’єкційні препарати тривалої дії, ­зокрема антипсихотик палі­перидону пальмітат для застосування раз на місяць (Correll etal., 2016). Завдяки тривалому ­періоду його напіввиведення, обмеженій частоті викорис­тання та кращому контакту з клініцистами, як ­зазначають дослідники, такі лікарські ­засоби поліпшують комплаєнс (Xiao etal., 2015). У поточних рекомендаціях йдеться про ­доцільність призначення ін’єкційних препаратів другого покоління пацієнтам із повторюваним недотриманням режиму фармакотерапії або частими рецидивами для ­запобігання таким явищам у майбутньому (Lehman etal., 2004; Kane, Garcia-Ribera, 2009; AHCAFlorida, ­2017–2018). Проте, незважаючи на ­значну поширеність поганої прихильності до лікування, ін’єкційні препарати тривалої дії призначають лише незнач­ній частці ­пацієнтів із шизофренією (< 20 %).

У ­системі охорони здоров’я США зареєстровано непропорційно низькі показники використання вказаних препаратів (Correll etal., 2016; Fayek etal., 2003; Kaplan etal., 2013; Kishimoto etal., 2017). Наприклад, за даними програми Medicaid, менш ніж 12 % пацієнтів, значна ­частка яких були ­неприхильними до терапії, розпочали ­застосовувати ін’єкційні препарати тривалої дії другого покоління (Pilon etal., 2017). Однією з причин недостатнього використання цих препаратів у США є їхня ­висока вартість (Correll etal., 2016).

Згідно з прогностичними даними, застосування таких ­ін’єкційних препаратів тривалої дії, як антипсихотик ­паліперидону пальмітат раз на місяць, має бути ­економічно ефективнішим порівняно з перо­ральними ААП завдяки зни­женню частоти рецидивів і повторних госпіталізацій, що ­сприятиме зменшенню витрат, пов’язаних із лікуванням шизофренії у межах системи охорони здоров’я США (Pilon etal., 2017; Lefebvre etal., 2017; Young-Xu etal., 2016; Joshi etal., 2018; Pesa etal., 2017). ­Крім того, було ­виявлено, що більш раннє ­використання паліперидону ­пальмітат для ін’єкцій раз на місяць може асоціюватися із ще ­суттє­вішою економією витрат на лікування.

Такі ­висновки неодноразово ­стосувалися осіб із шизо­френією, які отри­мували медичне страхування Medicaid як пацієнти з найвищим рівнем поширеності хвороби (ElKhoury etal., 2019; Pilon etal., 2017; Marcus etal., 2015). Як відомо, витрати на одного пацієнта віком ­18–25 років із шизофренією за рік перевищують 22 тис. ­доларів США (NAMI, 2019; Huang etal., 2018).

A. Basu etal. (2018) використали дані ­рандомізованого конт­рольованого дослід­жен­ня паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць для ­прогнозування наслідків переведення пацієнтів, які отримували медичну ­допомогу за Medicaid, із пероральних ААП на антипсихотик паліпе­ридону пальмітат ін’єкційної форми. Така стратегія, як зазначають дослідники, може ­сприяти значному ­зниженню частоти гос­піталізацій, зумовлених психічними розладами та загальними причинами, протягом 18 місяців (Basu etal., 2018). Додаткова модель, яку застосовували в попу­ляції пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизо­френії за браку комплаєнсу, продемонструвала, що протягом року видатки, пов’язані з переходом із перо­ральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, були компенсовані зменшенням кількості рецидивів і ­витрат на медичну допомогу; водночас більш раннє вико­ристання антипсихотика палі­перидону пальмітат ін’єкційної форми (до повторного рецидиву) сприяло заощад­жен­ню коштів (ElKhoury etal., 2019).

Зважаючи на доведену клінічну та економічну цінність паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць для осіб із шизофренією без комплаєнсу, важливо зрозуміти, чи збері­гається зниження частоти госпіталізацій та витрат на медичну допомогу після 12 місяців. Тому було проведено розширене дослід­жен­ня із застосуванням фармакоекономічної моделі дерева прийняття рішень за періоди 24 і 36 місяців відповідно.

Матеріали та методи дослід­жен­ня

вгору

Структура і дизайн моделі

У межах дослід­жен­ня для довгострокової моделі дерева прийняття рішень, що охоплювала період 36 ­місяців (12 тримісячних курсів лікування), використовували дані пацієнтів із шизофренією, які отримували ­медичну допомогу за програмою Medicaid. Автори прагнули проаналізу­вати економічну ефективність стратегії пере­ведення з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць у разі збільшення ­частки пацієнтів із нещодавнім рецидивом — госпіталізація протягом попередніх шести місяців — за браку комплаєнсу (Marcus etal., 2015). За тримісячного курсу ­пацієнти ­могли бути прихильними чи неприхильними до лікування, а також мати повторний рецидив або лишатися стабільними. Наприкінці кожного курсу терапії пацієнти ­могли або продовжувати її, або змінити. A. C. El Khoury etal. (2020) віддали ­перевагу ­моделі дерева прийняття рішень, оскільки вона є широко використовуваною в інших економічних аналізах ефективності паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць і дає змогу відстежити дані пацієн­тів із шизофренією у США (ElKhoury etal., 2019; Nuhoho etal., 2018; Einarson etal., 2014, 2016; Hemels etal., 2013).

До цільової групи пацієнтів, яких переводили з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, увійшли не прихильні до терапії особи, у яких нещодавно ­трапився повторний епізод ­шизофренії. ­

Модель забезпечувала порівняння витрат і частоти реци­дивів між пацієнтами, які перейшли на антипсихотик палі­перидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць, і тими, хто лишився на пероральних ААП, за 1, 2 і 3-й роки ­відповідно. Оцінювання економічної ефективності раннього ліку­вання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць проводили за трьома різними клініч­ними сценаріями впродовж 1, 2 та 3-го років, а саме:

  • 5 % пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизо­френії, які не дотримувалися належного режиму ­лікування, пере­вели з пероральних ААП на антипсихотик палі­перидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць до виникнення повторного епізоду;
  • 100 % пацієнтів без комплаєнсу з нещодавнім рецидивом шизофренії перевели з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на ­місяць до повторного епізоду;
  • 100 % осіб із нещодавнім рецидивом шизофренії, ­неприхильних до терапії, перевели із пероральних ААП на анти­психотик палі­перидону пальмітат ін’єкційної ­форми раз на місяць одразу після першого повторного епізоду.

Клінічні умови відповідно до моделі

Модель дерева прийняття рішень охоплювала ­клінічні умови, що базувалися на попередній 12-місячній ­моделі та були переглянуті експертною групою, до якої ­увійшли переважно керівники медичних закладів (ElKhoury etal., 2019). Отже:

  1. Із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць були переведені пацієнти, які мали ­щонайменше один нещодавній повторний епізод шизофренії, неприхильні до лікування.
  2. За однакового комплаєнсу ризик рецидиву при застосуванні паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць і пероральних AАП виявився зіставним; ­припущення ­зроблене за обмеженими даними літератури щодо ймовірності рецидиву серед пацієнтів, які застосовували паліперидону пальмітат ін’єкційної форми або пероральних ААП із подібними показниками ­дотримання режиму терапії.
  3. Пацієнти пройшли 12 тримісячних курсів ­лікування впродовж 36 місяців і мали до 12 рецидивів (один за курс); ця закономірність узгоджувалася із середньою тривалістю періоду між повторними епізодами 12,5 тижня (Lafeuille etal., 2013).
  4. Витрати на медикаментозні препарати розрахову­вали за кожен тримісячний курс лікування.
  5. Пацієнти могли змінювати терапію кілька разів; ­однак осіб, які використовували паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, можна було пере­водити лише на пероральні AАП, а ті, хто їх приймав, ­могли переходити лише на інший пероральний ААП.
  6. Осіб без комплаєнсу, які приймали пероральні ААП та перейшли на інший, за умови дотримання режиму нової терапії більше не вважали неприхильними.
  7. У клінічному сценарії, за яким 5 % пацієнтів до виникнення повторного епізоду шизофренії перевели з перо­ральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, ці пацієнти належали до групи застосування палі­перидону пальмітат незалежно від переходу на пероральні ААП упродовж періоду засто­сування моделі. У клінічному сценарії, за яким ­пацієнти переходили із пероральних ААП на палі­перидону пальмітат ін’єкційної форми за визначеної кількості рецидивів, усі були переведені на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць відповідно до наступного курсу лікування.

Вихідні дані моделі

Вихідні дані для застосовуваної моделі отримано на підставі цілеспрямованого пошуку відповідної літератури. Увагу вчені зосередили на публікаціях, ­присвячених оцінюванню значних популяцій дорослих осіб із шизо­фре­нією, які отримували пероральні ААП або ін’єкційні препарати тривалої дії ­другого покоління (­зокрема, паліперидону пальмітат раз на місяць), та доступних упродовж останніх п’яти років у США.

Початкові дані лишалися незмінними протягом 36 міся­ців, що дало змогу відстежити довгострокові наслідки пере­ходу пацієнтів із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць.

Цільова популяція пацієнтів, залучених до дослід­жен­ня

До групи пацієнтів, яких переводили з пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, ­увійшли особи з нещодавнім рецидивом шизофренії, ­неприхильні до терапії (ElKhoury etal., 2019). Таку вибірку ­пацієнтів обрано для достовірного оцінювання зміни ­терапії пероральних ААП на палі­перидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, про доціль­ність якої йдеться у реко­мендаціях щодо лікування ін’єкційними препаратами тривалої дії (Lehman etal., 2004; AHCAFlorida, 2017–2018).

Вказана цільова ­група пацієнтів могла отримати найбільші додаткові пере­ваги внаслідок ­застосування ­стратегії пере­ведення на ліку­вання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (Einarson etal., 2016; Si etal., 2018).

Імовірність клінічних подій

Будь-яка ймовірність клінічних подій була ­скоригована відповідно до тримісячних курсів лікування. Комплаєнс визначали як частку днів застосування ­препарату ≥ 80 %. Ризик рецидиву становив 0,261 та 0,492 для прихильних і неприхильних пацієнтів відповідно, з огляду на показники повторної госпіталізації, за даними M. H. Lafeuille etal. (2013), та коефіцієнта дотримання режиму терапії (Marcusetal., 2015). Співвідношення прихильності/неприхильності до лікування в разі повторної ­госпіталізації ­становило 1,888 (Ascher-Svanum etal., 2006). Імовірність комплаєнсу протягом усіх курсів терапії, якщо пацієнт не переходив із паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць на пероральні ААП або з них на інший ААП, була послідовною.

Як зазначають дослідники, вірогідність прихильності до паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (0,714) та пероральних ААП (0,568) лишалася ­незмінною щороку та виявилася зіставною з даними наявної літератури (Marcus etal., 2015; Ascher-Svanum etal., 2006; Ngui etal., 2015; Valenstein etal., 2006).

Витрати, аналізовані в межах моделі

Усі витрати, як зауважують вчені, відповідали попередній 12-місячній моделі; їх розраховували для ­кожного тримісячного курсу терапії (ElKhoury etal., 2019). Вартість паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць визначали відповідно до рекомендацій щодо дозування препарату Управління з конт­ролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA) (Truven Health Analytics, 2018).

Модель охоплювала середні витрати на один ­повторний епізод шизофренії за такими складниками:

1) середні видатки на початкове перебування у стаціо­нарі на підставі середнього показника витрат на госпіталі­зацію, пов’язану із шизофренією, згідно з Проєктом розрахунку та використання витрат на медичні ­послуги (HCUP, 2018);

2) середні витрати на повторну госпіталізацію пацієнтів, пов’язану із шизофренією, відповідно до HCU — 18,6 % пацієнтів протягом 30 днів (Heslin etal., 2015);

3) середні видатки на амбулаторні та інші ­додаткові послуги 43,3 і 52,7 % відповідно (Lafeuille etal., 2013).

Статистичний аналіз

Загалом до моделі дерева прийняття рішень увійшли дані 1 037 неприхильних до терапії пероральними ААП пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизофренії. Імо­вірність клінічних подій залежала від наявності епізодів шизо­френії в анам­незі; рецидиву — від попереднього комплаєнсу; переведення на інше лікування — від попередніх прихильності та рецидиву. Вплив різних вихідних даних на план лікування та витрати на пацієнта оцінювали за допомогою однобічного аналізу чутливості. Імовірність ­рецидиву та перемикання терапії визначали для встановлення діапа­зону частоти клінічних подій із верхньою та нижньою межами (ElKhoury etal., 2019).

Під час аналізу ймовірності комплаєнсу та рецидивів відповідно до однобічного аналізу чутливості ­показники варіювали в межах ± 30 %, витрати на ­лікування становили ± 20 %. Додатково з використанням однобічного аналізу чутливості оцінювали ефект різних дозувань і пов’язані із цим витрати на придбання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (Gopal etal., 2017). За допомогою ймовірнісного аналізу чутливості визначали вплив варію­вання всіх залучених до моделі даних із використанням моделювання за методом Монте-Карло (ElKhoury etal., 2019). Дані відібрано у випадковий спосіб за ­показниками верхніх і нижніх меж, встановлених за однобічним аналізом чутливості.

Результати дослід­жен­ня

вгору

Перемикання фіксованої частки пацієнтів на паліперидону пальмітат ін’єкційної форми до рецидиву шизофренії

Застосування стратегії перемикання 5 % пацієнтів із нещодавнім епізодом шизофренії (n = 152) із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до настання рецидиву ­порівняно з продовженням лікування пероральними ААП сприяло ­економії витрат для пацієнта. Такий клінічний сценарій ­асоціювався із загальною еконо­мією видатків на терапію розміром 1 млн 960 тис. 583 доларів США за всі три роки, що значною мірою зумов­лено зменшенням витрат за розвитку рецидивів відповідно до програми медичного ­страхування на 4 млн 628 тис. 214 ­доларів США. Це своєю чергою ­компенсувало ­зростання витрачань на 2 млн 667 тис. 632 доларів США), ­пов’язаних із застосуванням ­паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць. Переведення 5 % пацієнтів із пероральних ААП на паліперидону ­пальмітат ­ін’єкційної форми раз на місяць до ­настання повторного епізоду шизо­френії дало змогу запобігти 221 рецидиву впродовж трьох років (ElKhoury etal., 2019). Частка пацієнтів, які не мали рецидивів, зростала відповідно до часу: 1-й рік — 7,6 %; 2-й рік — 9,6 %; 3-й рік — 11,1 %.

Переведення всіх пацієнтів на паліперидону пальмітат для ін’єкцій до та після рецидиву шизофренії

Загальні щорічні витрати на 1, 2 та 3-му році ­лікування в разі переходу всіх пацієнтів на паліперидону паль­мітат для ін’єкцій раз на місяць до повторного епізоду шизо­френії (n = 3 037) становили 114,1; 107,2 та 105,8 млн доларів США відповідно; після першого рецидиву (n = 2 631) — 123,4; 109,6 та 106,7 млн доларів США відповідно; якщо всі пацієнти лишалися на пероральних ААП — 127,6; 121,6 та 117,0 млн доларів США відпо­відно (ElKhoury etal., 2019). Витрати для однієї особи, яка пере­йшла на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, були нижчими, якщо пацієнти отримували препарат ­перед повторним епізодом шизофренії, ніж коли застосовували вказаний препарат після ­такого епізоду впродовж усього періоду дослід­жен­ня. Загальна кількість рецидивів шизофренії за 1, 2 та 3-й роки серед усіх пацієнтів, які пере­бували на пероральних ААП, становила 5 834, 5 517 та 5 270 ­відповідно, перед повторним епі­зодом при перемиканні на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць упродовж першого курсу лікування — 3 999, 4 076 та 4 137; після першого рецидиву в разі ­переведення на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць — 4 916, 4 088 та 4 104 відповідно (ElKhoury etal., 2019).

Протягом усього періоду спостереження кількість реци­дивів, пов’язаних зі зміною лікування, до ­повторного епізоду шизофренії була стабільно меншою, ніж асоційо­вана з переведенням пацієнтів на паліперидону ­пальмітат для ін’єкцій раз на місяць після ­рецидиву або продовженням терапії пероральних ААП. За три роки ­застосування ­стратегії перемикання лікування на паліперидону паль­мі­тат для ін’єкцій раз на місяць ­перед пов­торним ­епізодом шизо­френії порівняно з пере­ходом ­після нього ­запобігло розвиткові 896 рецидивів, а також 4 409 епізодів порівняно з продовженням використання пероральних ААП.

Однобічний аналіз чутливості

Вихідні показники, аналізовані за однобічним ­аналізом чутливості, що мали вплив на розрахунок економії витрат, пов’язаних із лікуванням шизофренії, на ­одного паці­єнта, який перейшов із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, при пере­ми­канні 5 % усіх пацієнтів до настання рецидиву впродовж 2 і 3-го років наведено на рисунку. За даними ­однобічного ­аналізу чутливості, економія витрат, пов’язана з паліпери­дону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, була ­стійкою за різних клінічних ­сценаріїв, зокрема розбіжності щодо ймовірності рецидиву, комплаєнсу, перемикання лікування та витрати пацієнта. Незалежно від вихідних даних моделі, застосування паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць послідовно асоціювалося зі ­скороченням витрат за весь період дослід­жен­ня. Дійсна вигода для одного пацієнта, який перейшов на паліперидону ­пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, становила від 640 до 10 484 доларів США на першому році; від 1 774 до 9 245 доларів США — на другому році та від 1 354 до 7 026 доларів США — на третьому році. Результати оцінювання ­ефекту різних дозувань і пов’язаних із цим витрат на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць упродовж загального періоду спостереження для всіх клінічних сцена­ріїв були нечутливими (ElKhoury etal., 2019).

nn20_3-144_4650_r.jpg

Рисунок. Результати однобічного аналізу чутливості: економія витрат, пов’язана з лікуванням шизофренії при переведенні пацієнта із нещодавнім рецидивом і браком комплаєнсу з пероральними ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць (А і Б)2

Імовірнісний аналіз чутливості

Відповідно до ймовірнісного аналізу чутливості, економію витрат, пов’язану з паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць фіксували протягом трьох років, хоча із часом незначною мірою ­зменшилася (найбільша економія була впродовж першого року). Середнє скорочення видатків за 1-й рік на 1 тис. одиниць становило 5 642 доларів США на пацієнта серед тих, хто перейшли на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць; міжквартильний розмах — 4 885 доларів США (96,3 % економії витрат). На другому році середнє скорочення витрат на 1 тис. одиниць досягло 5 250 доларів США на одного пацієнта з-поміж переведених на ­паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць; міжквартильний розмах — 3 736 доларів США (99,7 % еконо­мії витрат). А на третьому році скорочення видатків на 1 тис. одиниць становило 3 585 доларів США на пацієнта за переведення на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць; міжквартильний розмах — 3 051 доларів США (99,7 % економії витрат).

Обговорення

вгору

Протягом 36 місяців витрати, пов’язані з переведенням із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, на лікування пацієнтів із нещодавнім рецидивом шизофренії, неприхильних до ліку­вання, які отримували медичну допомогу за ­програмою Medicaid, повністю були компенсовані зниженням частоти рецидивів та асоційованих із ними видатків. Завдяки застосованій стратегії перемикання ­терапії впродовж ­значного часу зберігалася довгострокова вигода, що свідчить про тривалу економічну значущість паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць для пацієнтів такої популяції за ймовірності стійких клінічних подій протягом 1–3 років. Як зазначають вчені, отримані результати були надій­ними відповідно до однобічного та ймовірнісного ­аналізів чутливості за весь період дослід­жен­ня, водночас найбільший вплив на кінцеві підсумки мала зміна ­частоти рецидивів, пов’язаних із ними витрат і ймовірності пов­торних епізодів (ElKhoury etal., 2019).

За прогностичними ­даними, раннє лікування шизо­френії паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до настання рецидиву сприятиме більшій економії ­витрат протягом трьох років. На це вказують результати, ­здобуті в разі переведення пацієнтів із пероральних ААП на палі­перидону пальмітат ін’єкційної форми раз на місяць під час першого курсу терапії перед наступним епізодом шизо­френії, на відміну від тих, які отримано за ­зміни ліку­вання після наступного епізоду хвороби (ElKhoury etal., 2019). Відповідно до даних ­проведеного аналізу, за переведення пацієнтів із шизофренією на ­паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць до настання ­рецидиву в 20,5 % упродовж першого року не спостерігалося. Цей показник був значно вищим, ніж частка пацієнтів без повторних епізодів за перший рік у клінічному сценарії, згідно з яким пацієнти змінювали терапію після виникнення першого рецидиву (6,9 %). Такі дані підтверджують доцільність рекомендацій експертів, які обґрунтовують перевагу пере­ведення пацієнтів на паліпе­ридону пальмітат для ін’єкцій раз на ­місяць навіть без рецидиву шизофренії (Correll etal., 2016).

Обмеження

Представлене дослід­жен­ня має низку обмежень. ­Цільова популяція пацієнтів із шизо­френією ­охоплювала лише тих, хто мав нещодавній рецидив, неприхильні до поперед­ньої терапії та були переведені на ­паліперидону ­пальмі­тат для ін’єкцій раз на місяць, а також отримували медичну допомогу за програмою Medicaid. Тому результати засто­сування моделі дерева прийняття рішень не можуть бути узагальнювальними для гетеро­генної популяції осіб із шизо­френією. З огляду на значну поширеність недотримання режиму лікування та рецидивів шизофренії ­отримані результати є переконливими для ­використання у межах доказової медицини (Wuet al., 2006). Відомості щодо частоти клінічних подій і витрат були обмеженими, оскільки дані літератури зі стратегій пере­микання серед неприхильних до лікування пацієнтів були нечисленними, хоча оцінка авторів — обґрунтованою (Xiao etal., 2015).

Висновки

вгору

На підставі даних аналізу автори дослід­жен­ня продемонстрували, що витрати пацієнтів із нещодавнім рецидивом за браку комплаєнсу, асоційовані з їхнім переведенням із пероральних ААП на паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць, компенсувалися зниженням частоти рецидивів і витрат на охорону здоров’я на 1, 2 та 3-му році лікування. Більш раннє викорис­тання паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць сприяло збільшенню загальної економічної ­ефективності впродовж трьох років (ElKhoury etal., 2019).

Такі ­результати мають суттєві позитивні наслідки з огляду на реальні клінічні умови. Лікування паліперидону пальмітат для ін’єкцій раз на місяць порівняно з пероральними ААП аналізованої когорти пацієнтів із шизо­френією, які зазнають чималих витрат на медичну допомогу, може бути довгостроковою стратегією економічної ефективності для системи охорони здоров’я США загалом (Khaykin etal., 2010; Wu etal., 2006; Dilla etal., 2013). Оскільки рецидиви шизо­френії призводять до ­негативних наслідків щодо численних клінічних, суспільних і фінансових аспектів, ­запобігання їхньому розвиткові має ­стати першочерговою метою у межах надання медичної допомоги таким пацієнтам. Дані дослід­жен­ня відповідають сучасним рекомендаціям щодо терапії шизо­френії. Це дає ­припустити, що застосування ін’єкційних препаратів тривалої дії можливо розглядати як раннє лікування для гетеро­генної ­групи пацієнтів, забезпечуючи підвищену ймовірність симпто­матичної ремісії на всіх стадіях захво­рювання.

Підготувала Олена Коробка

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски текущего года

7 (118)

Содержание выпуска 7 (118), 2020

  1. Герхард Дамманн, Вікторія Поліщук

  2. М. М. Орос, О. О. Орлицький, О. С. Вансович, С. Р. Козак, В. В. Білей

  3. С. Г. Бурчинський

  4. Ю. О. Сухоручкін

6 (117)
5 (116)
4 (115)
3 (114)
1
2 (113)
1 (112)