Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяШлях до створення Національної програми охорони психічного здоров’я в Україні: 2006–2021 роки
-
- Ирина Пинчук
- д-р мед. наук, директор Института психиатрии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, г. Киев
Цьогоріч Україна зустріла День психічного здоров’я затвердженням Кабінетом Міністрів Плану заходів на 2021–2023 рр. з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 р., який спрямований на створення цілісної та ефективної системи охорони психічного здоров’я в країні та сприятиме підвищенню рівня психічного здоров’я українців та покращенню якості їхнього життя. Це був шлях 15 років завдовжки до затвердження згаданого документа.
Згідно з хронікою подій, у січні 2005 р. — наша держава підписала Європейську декларацію і План дій з охорони психічного здоров’я; у лютому 2005 р. — у Києві було відкрито офіс бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, визначено координатора програм психічного здоров’я; у вересні 2005 р. — розпочато роботу з аналізу організації та стану психіатричної допомоги населенню України; у січні 2006 р. — за наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України № 7-Адм створено робочу групу в Україні, що зібрала провідних фахівців, які почали відпрацьовувати стратегічні питання охорони психічного здоров’я в Україні. Уперше в історії української психіатричної служби 2006 р. група фахівців під керівництвом ВООЗ розробила проєкт документа «Концепція Державної цільової комплексної програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на 2006–2010 рр.». Цей документ з’явився на сайті МОЗ України 04.04.2006 у статусі: проєкт — громадське обговорення. Його вдосконалення відбувалося до 2008 року. На багатьох конференціях, круглих столах, нарадах обговорювали цей документ, наголошуючи на потребі його затвердження на державному рівні. 8 грудня 2008 р. «Концепцію Державної цільової комплексної програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні» розглянули на засіданні круглого столу при Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради України. Однак керівництво державою та політична еліта не готові були на той час усвідомити важливість питання охорони психічного здоров’я населення України. Тож документ модернізували в щорічні заходи МОЗ України щодо покращення надання психіатричної допомоги.
Другим важливим кроком на шляху лобіювання «Концепції Державної програми розвитку системи охорони психічного здоров’я в Україні до 2020р.» стало обговорення документа Міжвідомчою координаційною радою з питань удосконалення системи надання психіатричної допомоги в Україні (створена в МОЗ України в грудні 2013 р.). Власне, до обговорення документа долучилися представники МОЗ України, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, фахівці експертно-методичного відділу Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, уповноважений Президента України з прав дитини, представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Департамент охорони здоров’я та медико-соціального забезпечення Державної пенітенціарної служби України, Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України, державна установа «Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору Міністерства внутрішніх справ України», Судді судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, керівництво та представники Асоціації психіатрів України, керівництво та представники Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю користувачів психіатричної допомоги «Юзер», Асоціації батьків дітей з аутизмом.
2015 р. тричі відбувалися важливі події на шляху до затвердження необхідного документа для України. Уперше в історії української психіатрії 20 травня на Парламентських слуханнях на тему «Про військово-медичну доктрину України» було представлено доповідь «Забезпечення національного психічного здоров’я», у якій зроблено акцент на охорону психічного здоров’я певних категорій населення України, зокрема в умовах військових дій і тимчасової окупації частини території. Комітет із питань охорони здоров’я Верховної Ради України 30 жовтня організував Круглий стіл «Психіатрична допомога в Україні. Виклики сьогодення ташляхи реформування». На Парламентських слуханнях «Реформа охорони здоров’я в Україні» вдруге до порядку денного було включено питання про психічне здоров’я в Україні та представлено доповідь «Психічне здоров’я — важлива складова національної безпеки держави та стабільності суспільства», у якій йшлося про нагальність затвердження Державної програми з охорони психічного здоров’я населення України.
Саме 2015-й був щедрим на важливі події, що стали базовими для подальших кроків на шляху до затвердження Державної програми з охорони психічного здоров’я в Україні. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393 «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 р.» ухвалено План дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 р. Цей документ зобов’язав МОЗ України розробити проєкт комплексної національної стратегії у галузі психічного здоров’я дорослих і дітей в Україні на період до 2020 р. 27 грудня 2017 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1018-р було схвалено Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 р., а через чотири роки Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено План заходів на 2021–2023 рр. з реалізації цієї Концепції. Будемо сподіватися, що цей документ стане першим кроком у переході саме від психіатричної допомоги до збереження психічного здоров’я населення України.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2021 Год
Содержание выпуска 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Содержание выпуска 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Содержание выпуска 8 (129), 2021
Содержание выпуска 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Содержание выпуска 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Содержание выпуска 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Содержание выпуска 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Содержание выпуска 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться