сховати меню

Сучасні виклики психіатрії XXI століття

За матеріалами VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Психіатрія XXI століття: глобальний вплив на сучасне суспільство та нові практики на місцях» (25–27 листопада 2020 р., Київ, Україна)

сторінки: 23-25

Цьогоріч 25–27 листопада відбулася VIII Міжнародна науково-практична конференція «Психі­атрія XXI століття: глобальний вплив на су­часне суспільство та нові практики на місцях», співорганіза­тором якої став Інститут психіатрії Київського національного ­університету імені Тараса Шевченка. Через карантинні ­обмеження захід проходив в онлайн-режимі з трьома студі­ями в Конгрес-готелі «Пуща». У конференції за підтримки низки державних установ, міжнародних органі­зацій, ­навчальних закладів, наукових ­інституцій, гро­мадських організацій та відповідно до ­Реєстру зборів, Конгресів, Симпозіумів та Науково-­практичних конференцій Міністерства охорони здоров’я України ­взяли участь ­понад 900 учасників. Однією з основних сесій заходу стало відкриття 26 лис­топада 2020 р. Національного підрозділу ISSUP Україна (Міжнародного товариства професіоналів у сфері про­філактики та вживання психоактивних речовин). У ­лончі ISSUP Україна взяли участь 439 ­учасників з України та 59 країн світу. ­Його відкриття — одна з найяскравіших подій конференції, яка стала визна­чальною завдяки ­участі шанов­них спікерів.

Брайан А Моралес (США), керівник відділу ­боротьби з наркоти­ками, Управління глобальних ­програм та політики, INL бюро при Державному ­департаменті США, «Зниження попиту на наркотики: ­запобігання, ­лікування та відновлення: чому і як ми турбуємось?»

У своїй доповіді Брайан А Моралес зазначив, що ­Україна є однією з п’яти пріоритетних країн для подальшої спів­праці у боротьбі з наркотиками . Згідно з даними Все­світньої доповіді про нарко­тичні засоби (UNODC World Drug report) — щорічного ­видання Управління Організації Об’єднаних ­Націй із наркотиків і злочинності, де аналізують ­ринкові ­тенденції та представляють статистику щодо ринків наркотичних речовин, 2013 р. кількість людей, які вживали наркотики, зросла з 210 до 269 млн порівняно з 2009 р. Якщо ці цифри порівнювати у відсот­ках, то у світі їх кількість збільшилась із 4,8 до 5,3 %. Зокрема, урбані­за­ція стала одним із чинни­ків, що ­сприяє такому зростанню, ­оскільки люди в містах вживають нарко­тичні речовини частіше ніж у селах. Підвищення ­рівня ­доходу також ­часто асоціюється зі збільшенням ­вживання психо­активних речовин, хоча вища захворюваність ­виявляється саме серед найбідніших верств населення. Крім того, як зауважив доповідач, нині зрос­тає ринок ­психоактивних речо­вин, які не перебу­вають під ­міжнародним ­контролем.

Тривожним фактом також є недостатність ресурсів, які дають змогу адекватно відповідати на всі наявні ­виклики та запобігати ­новим. Суттєвою загрозою наразі є ­повільна адаптація науково-­доказових практик. Адже має вплив на всі основні аспекти нашого буття: громадську безпеку; виготовлення наркотиків та їх трафік; ­соціальний розвиток дітей; інфекційні ­захворювання та психічне здоров’я; організовану злочинність; ­корупцію; відмивання грошей; тероризм і соціальний бунт; еко­номічний розвиток; управління країною. Натомість доброю новиною є наявність науково-­обгрунтованих валідизованих інструментів, які ­готові до застосу­вання. Проведені протягом 70 ­років ­дослідження психо­активних речовин представили досто­вір­ні дані у сферах превенції та лікування. Не у всіх, хто вживає наркотичні речовини, розвивається залежність. Профілактика вживання наркотиків і лікування розладів, що виникають ­внаслідок цього можлива. Останнє є так само ефективним, як і лікування інших хронічних захворювань, як і процес відновлення. Щоб боротися із цими ­викликами, треба ­розвивати та об’єднувати зусилля персоналу, професіо­налізувати послуги, ­підвищувати їх якість, будувати мережі та спільноти, впроваджувати системний ­підхід для аналізу та ­боротьби з перешкодами.

Джоанна Тревіс-Робертс (США), виконавча ­директорка Міжнародного товариства професіоналів у сфері профілактики та вжи­вання психоактивних речовин (ISSUP) «Роль ISSUP у світі».

ISSUP — глобальна ­неурядова організація, яка нині ­налічує понад 16 тис. членів зі 167 країн. Її метою є підтримка професійного розвитку у сферах профілактики, лікування розладів, що виникають внаслідок вживання психоактивних речовин, поширення науково-­доказової політики та практики. Сьогодні ця організація об’єднує всіх, хто працює у сферах чи ­цікавиться зменшенням попиту на наркотичні речовини (дослідників, лікарів, медичних сес­тер, психіатрів, психо­логів, студентів, учителів, ­волонтерів, членів сімей, працівників правоохоронних ­органів та інших).

ISSUP співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, ­як-от: Відділ боротьби з міжнародним обігом наркотичних речовин і правоохоронної діяльності (INL), Управління Організації Об’єднаних Націй (ООН) із боротьби з наркоманією та злочинністю (UNODC ), Центр з обміну технологіями у сфері залежностей (ATTC), Міжнародний консорціум університетів для зниження попиту на наркотики (ICUDDR), Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO), Міжамериканська комісія з  контролю за зловживанням наркотиками Організації американських держав (CICAD-OAS), Хімічна іонізація за атмосферного тиску (метод виявлення наркотичних речовин) (APCI), Африканський Союз (African Union), що об’єднує 55 держав Африки, правонаступник Організації африканської єдності, Європейський центр моніторингу наркотиків і наркотичної залежності (EMCDDA), Канадський центр із проблем зловживання психоактивними речовинами (CCSA) та інші. Членство в ISSUP є без­коштовним.

Організація поширює інформацію каналами комуні­кації: цифровим (вебсайт, професійні мережі, ­соціальні мережі, інформаційний бюлетень); завдяки між­народним подіям, що поєднують у собі пленарні ­виступи, тренінги, різні зустрічі; Національними підрозділами ISSUP – натепер їх 22 і чотири у стані встановлення.

Ольга Мишаківська (Україна), кандидатка медичних наук, регіональна коор­дина­торка Національних підрозділів, Між­народ­ного товариства професіоналів у сфері профілактики та вживання психоактивних речовин (ISSUP) «Роль регіонального ­координатора Національного під­розділу».

Під час свого виступу пані Ольга ­представила регіональних координаторів ISSUP, зокрема і відповідаль­ного за координування підрозділу в Україні — ­Джефа Лі. А ­також розповіла про те, як наразі відбувається взаємодія з Національними підрозділами.

Ігор Куценок (США), професор психіатрії ­Університету Каліфорнії Сан-Дієго, ­директор ка­фед­ри психіатрії та Центру досліджень злочинності та залежно­стей, ­директор ­Українського і Цент­рально-­Азійського цент­рів обміну техно­логіями у сфері залежностей АTTC; віце-президент Міжнарод­ного консорціуму універ­ситетів зі зменшення ­попиту на наркотики «­Навчання медицині ­залежностей у медичній ­освіті — проблеми та потенційні ­рішення».

У своїй доповіді Ігор Куценок зауважив, що у ­світі зазвичай приділяють найбільше уваги лікуванню залеж­ності від психоактивних речовин. Це втручання є ­суттєво дорожчим, аніж інтервенції, які можна ­застосовувати саме на ранніх стадіях вживання наркотиків. За науково-­підтвердженими даними, 70–75 % населення потребують превентивних заходів щодо вживання психо­активних речовин. Шкідливе вживання спостерігається у 20–25 % населення — на цьому етапі вони потребують ­застосування коротких втручань. Тоді як у 5 –10 % ­населення розвиваються розлади внаслідок вживання психо­активних ­речовин, що вимагають відповідного скеровування на лікування. ­Часто за первинного огляду сімейні ­лікарі не запитують паці­єнтів про вживання психоактивних речовин. ­

Причинами ­цього є брак знань і клінічних навичок, негативне ставлення до розладів внаслідок ­вживання психо­активних речовин, недостатність навчальних програм, які б при­діляли увагу вказаним розладам та навчали, як їх правильно оцінювати та вести таких пацієнтів. ­Викладання, яке ­комбінує лекційні ­заняття та практичні зустрічі, має ­зазвичай найкращий навчальний ефект.

Ірина Пінчук (Україна), директорка Інституту психі­атрії Київського національного університету імені ­Тараса Шевченка, віцепрезидентка Асоціації ­пси­хі­атрів України, директорка Міжнародного ­центру обміну технологіями у сфері залеж­ностей (ІTTC-Ukraine), керівниця Національного підроз­ділу ISSUP Україна «Національний підрозділ ISSUP ­Україна: його роль та можливості в ­сприян­ні ­зниженню попиту на нарко­тики в Україні».

Під час свого виступу пані Ірина розповіла про ­процес становлення ISSUP навесні 2019 року. ­Сьогодні ISSUP Україна працює під керівництвом ­Інституту психіатрії при Київському національному ­університеті ­імені Тараса Шевченка. Національний підрозділ в Україні ставить перед ­собою амбітні цілі: представляти міжнародні та українські спільноти фахівців зі сфери профілактики, вживання та реабілітації ­розладів внаслідок вживання ­психоактивних речовин; pозроб­ляти та впроваджувати науково-доказову систему знань для підтримки, профілактики, лікування та реабілітації вказа­них розладів; забезпечувати доступ до на­вчання, освіти та сертифікації; пропонувати можливості спілкуватись та брати участь у подіях, що транслюються в онлайн-­режимі та на заходах ISSUP.

Цей підрозділ нині налічує 47 членів, про свою ді­яль­ність та активності він повідомляє на вебсайті та фейсбук-­сторінці ISSUP Україна. Сьогодні із 1–17 та 21 ­курси «Уні­версального лікувального ­навчального плану» (UTC) пере­кладено українською мовою, 20 годин UTC додано до навчальної програми «Психіатрія» для студентів ­медичних факультетів, а курси UTC 3, 4, 5 — до після­дипломної навчальної програми.

Ірина Пінчук запросила також фахівців долучатись до спільноти ISSUP та ставати членами ­Національного під­розділу ISSUP Україна.

Також у рамках VIII Щорічної міжнародної науково-­практичної конференції «Психіатрія XXI століття: ­Глобальний вплив на сучасне суспільство та нові практики на ­місцях» пройшов симпозіум, присвячений знахідкам молодих учених. Четвертий курс із досліджень і лідерських навичок для молодих фахівців сфери психіч­ного здоров’я та студентів відбувся за ­модерацією ­відо­мих науковців України, США та Норвегії. На початку симпозіуму зі вступним словом ­виступили:

  • Ірина Пінчук, д-р мед. наук, директорка Інституту психіатрії Київського національного університету імені ­Тараса Шевченка;
  • Семен Глузман, президент Асоціації психіат­рів України;
  • Норберт Скокаускас (Норвегія), д-р мед. наук, професор, голова Міжнародної асоціації дитячої та підліткової психіатрії (WPA).

Зокрема, було представлено короткий екскурс в історію минулих курсів й підбиття підсумків ­наукової діяльності, після чого зі ­своїми доповідями виступили ­молоді вчені. Їхні презентації коментували Норберт Скокаускас і Беннет Левенталь, професор кафедри дитячої та підліткової психіатрії Психіатричного ­інституту Л. ­Портера.

Перший проєкт представив Андрій Солонський, фахівець першої категорії Інституту психіатрії ­Київського національного університету імені Тараса ­Шевченка. Тема його дослід­жен­ня — «Психічне здоров’я корис­тувачів ­фітнес-трекерів». Доповідач представив ­модель і результати пілотного дослід­жен­ня, яке ­містило ­вибірку з двох груп. Як зауважив науковець, загалом користувачі фітнес-трекерів виявилися менш толерантними до невизначеності, більш схильними до ­іпохонд­рії, ­депресії та психастенії. Ті з них, які мали вищу толе­рантність до ­невизначеності, не продовжували ­заняття спортом у період карантину.

Потім виступала Віолетта Селезньова, ­ас­пірантка економічного факультету Київського національного ­університету імені Тараса Шевченка. Ідеєю її роботи є «Транс­формація моделі споживчої поведінки в ­контексті спадко­ємності поколінь». Головною метою її наукової роботи, як зазначила авторка, є дослід­жен­ня тих змін у споживчій поведінці, які додаються з кожним прийдешнім поколінням, саме ­через появу нового досві­ду в покупця. Доповідачка окреслила наступні кроки своєї наукової діяльності та представила очікувані результати майбутньої роботи.

Далі зі своєю науковою працею ознайомила ­присутніх Teтяна Одінцова, аспірантка Київського медичного універ­ситету імені О. О. Богомольця. Тема її доповіді — «Психоемоційні розлади та розлади сну в пацієнтів, які хворіють на розсіяний склероз». Мета дослід­жен­ня: розглянути взаємозв’язок між розладами сну, погіршенням когнітивних функцій, ­рівнем недієздатності, тривоги та депресії у згаданих пацієнтів. Розповідаючи про здобуті результати, пані Тетяна наголосила на ­важливості скринінгу та інтервенцій, призначених розладам сну, для підвищення ­рівня життя таких пацієнтів.

Володимир Хоменко, практичний психолог Ірпінського державного коледжу економіки та права, представив свою працю, яка присвячена «Афірмативній психо­терапії в роботі із психічними проблемами ЛГБТК+ колективу, що виникають внаслідок стигматизації». Доповідач зачепив вкрай актуальну тему ­гендерної ідентифікації особистості та психічного здоров’я ЛГБТК+ спільноти, у якій важливу роль відіграє стигматизація суспільством. Також він акцентував на тому, що схожі дослід­жен­ня ще не проводили в Україні та запропонував методологічну базу для цього.

Далі із виступом до слухачів звернулася кандидатка наук Ірина Романова. Тема її доповіді — «Стратегії психо­терапії невротичних розладів у жінок, ­постраждалих від насильства за ознакою статі». Як зазначила, до­по­відачка, у жінок, які зазнали насилля, нині зріс рівень ­соціальної ізольованості та дизадаптації, ­з’явилися труднощі як у спілкуванні з колегами, так і близькими родичами. Важливість і нагальність цієї тематики була підмічена і модераторами симпозіуму.

Олексій Кос­тюченков, лікар-психіатр обласної клінічної психі­атричної лікарні м. Слов’янська, ­представив резуль­тати своєї роботи на тему «Вплив психоосвітніх програм на рівень дистресу під­літків». Пан Олексій зауважив, що в Україні немає жодного шкільного кури­кулуму (­пакета курсів, зміст яких запропонований і затверджений навчальними ­інституціями для успішного виховання учнів), у ­якому ­містилася б психоедукаційна програма. Очікуваними ­результатами ­дослідник бачить ­зменшення емоційних і поведінкових симптомів стресу внаслідок ­запровад­жен­ня ­такої психоосвітньої програми до шкільного розкладу.

Після виступу молодих вчених Беннет Левенталь ­представив для авдиторії майстер-клас із написання статей до науково-­метричних журналів. У стилі компактного ­гайда пан Беннет розповів молодим ученим про ключові ­аспекти у вико­нанні наукової ­роботи, зокрема зазначив, як вказувати авторство, складати план, викладати здобуті результати та порядок їх подачі. ­Беннет акцентував також на тому, що вкрай ­важливо ­звернути увагу не лише на ­методологічні критерії у ­дослід­жен­ні, а також на конкретні вимоги певного видання, до ­якого запла­нована публікація.

Наприкінці цієї зустрічі шановні модератори мали ­змогу представили розлогі ґрунтовні відповіді на запитання учасників симпозіуму та надати відповідні коментарі. Групове фото, яке зазвичай роблять ­наприкінці ­кожної такої зустрічі, перенесли в онлайн-режим, а отже, традиції було збережено!

Протягом конференції учасники обговорили низку нагальних питань у сфері психіатрії, серед яких: ­вирішення питань ­психічного здоров’я під час пандемії; ­психіатрична допомога в умовах трансформації системи охорони здоров’я; ­профілактика, діагностика та ліку­вання мульти­морбідних розладів та залежностей; психо­логічний супровід і ­психотерапевтична ­допомога в системі паліативної та хоспісної допомоги в ­Україні; вплив психіатричних класи­фікацій на розвиток служб психічного здоров’я та ін.

Підготувала Наталія Атаманчук

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2020 Рік

Зміст випуску 10 (121), 2020

  1. Ю. А. Бабкина

  2. І. Я. Пінчук, М. Ю. Полив’яна

  3. В. Я. Пішель, Т. Ю. Ільницька, С. А. Чумак, Н. М. Степанова, Ю. В. Ячнік

  4. Т. Ю. Ільницька, Ю. М. Ящишина, Жерард Батчер, Ольга Сушко

  5. Ю. О. Сухоручкін

  6. Т. М. Слободін, Н. О. Михайловська

Зміст випуску 9 (120), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т.І. Негрич

  3. В. И. Харитонов, Д. А. Шпаченко, Т. И. Бочарова

  4. P. Fusar-Poli, M. Solmi, N. Brondino et al.

Зміст випуску 8 (119), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т. Скрипник

  3. Л. О. Герасименко

  4. Я. Є. Саноцький, Т. М. Слободін, Л. В. Федоришин, В. В. Білошицький, І. Р. Гаврилів, А. В. Гребенюк, І. Б. Третяк, С. В. Фєдосєєв

  5. Г. М. Науменко

  6. С. А. Мацкевич, М. И. Бельская

Зміст випуску 7 (118), 2020

  1. Герхард Дамманн, Вікторія Поліщук

  2. М. М. Орос, О. О. Орлицький, О. С. Вансович, С. Р. Козак, В. В. Білей

  3. С. Г. Бурчинський

  4. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 6 (117), 2020

  1. Ю.А. Бабкіна

  2. Д. А. Мангуби

  3. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. В. І. Коростій, І. Ю. Блажіна, В. М. Кобевка

  5. Т. О. Студеняк, М. М. Орос

  6. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 5 (116), 2020

  1. Т. О. Скрипник

  2. Н.А.Науменко, В.И. Харитонов

  3. Ю. А. Крамар

  4. В.И.Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. Н.В. Чередниченко

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю. А. Крамар

  8. Н. К. Свиридова, Т. В. Чередніченко, Н. В. Ханенко

  9. Є.О.Труфанов

  10. Ю.О. Сухоручкін

  11. О.О. Копчак

  12. Ю.А. Крамар

Зміст випуску 4 (115), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. І.І. Марценковська

  3. Ю. А. Крамар, Г. Я. Пилягіна

  4. М. М. Орос, В. В. Грабар, А. Я. Сабовчик, Р. Ю. Яцинин

  5. М. Селихова

  6. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 3 (114), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Бабкіна

  3. О.С. Чабан, О.О. Хаустова

  4. О. С. Чабан, О. О. Хаустова

  5. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 2 (113), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Л. А. Дзяк

  3. Ф. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравицька

  5. Ю. А. Крамар

  6. П. В. Кидонь

Зміст випуску 1 (112), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Крамар

  3. М.М. Орос, В.В. Грабар

  4. В.И. Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. L. Boschloo, E. Bekhuis, E.S. Weitz et al.

Зміст випуску 1, 2020

  1. А.Е. Дубенко

  2. Ю. А. Бабкина

  3. Ю.А. Крамар, К.А. Власова

  4. Ю. О. Сухоручкін

Випуски поточного року