сховати меню

Психічне здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19

сторінки: 20-22

В. Я. Пішель, Т. Ю. Ільницька, С. А. Чумак, Н. М. Степанова, Ю. В. Ячнік, Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

В рамках VIII Міжнародної науково-практичної конференції, яка проходила цього року в м. Київ 25—27 листопада, відбувся симпозіум на акту­альну тему «Психічне здоров’я медичних працівників в ­умовах пандемії COVID-19». Наукові співробітники Інституту психіатрії Київ­ського наці­онального університету імені Тараса ­Шевченка виступили з доповідями, що присвячені темі психічного здоров’я медичних працівників в умовах пандемії COVID-19. Через обмежувальні карантинні заходи симпозіум, як і конференція загалом, пройшов в онлайн-­режимі. У ­ньому взяли участь понад 200 учасників — на­уковці з України та інших країн світу, ­медики, ­працівники соціальної та освітньої галузей, студенти тощо.

Із вітальним словом до учасників ­симпозіуму ­звернувся модератор цього заходу доктор медичних наук, професор Віталій Пішель, який наголосив на актуальності теми підтримки ментального здоров’я медичних працівників в умовах ­пандемії COVID-19.

Дослідження про­фе­сій­ного стресу в ме­дичних ­пра­­цівників під час пан­демії COVID-19

вгору
nn20_10_2022_f1.jpg

 

Юлія Ячнік,
клінічна психологиня, провідна фахівчиня Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

На тлі коронавірус­ної епідемії у ­медперсоналу спосте­рігається ­високий ступінь ризику появи симптомів психічних розладів, а також загострення уже наявних. Власне, зростання професійних на­ван­тажень на медпрацівників, загострення стре­сових ситуацій за нинішніх непростих умов пандемії, як під­тверджують дані світових і національних досліджень, провокують ­появу в цієї категорії симптомів депресії, тривоги, пост­травматичного стресового розладу та інших психічних порушень.

Чинниками ризику можуть бути ­характеристики, пов’язані із захворюванням, зокрема швидке поши­рення COVID-19; тяжкість симптомів, які він може ­викликати; брак належних знань про хворобу та смертність ­серед медичного персоналу).

Серед організаційних чинників — нестача за­собів індивідуального захисту, занепокоєння щодо ­неможливості ­надати ­компетентну допомогу та швидка мінливість інформації про хворобу, ­відсутність доступу до актуальних даних і ­зв’язку, брак специфічних ­препара­тів для лікування коронавірусної хвороби, нестача кисню та апаратів штучної ­вентиляції легень і ліжок у відділеннях інтенсивної терапії; недостатність психологічної допомоги, страх інфі­кування членів родини; відсутність швидкого доступу до тестування; ­примусова ізоляція; ­відчуття невизначеності; соціальна стигматизація; ­високе на­ван­таження та ін.

Із меншим рівнем стресу пов’язані: ­безпека сім’ї разом із чіткими вказівками та ­рекомендаціями, ­ефективними заходами і ­засобами захисту та позитивним ­ставленням із боку колег, ­соціальна підтримка, доступність психологічних матеріалів / ресурсів тощо.

COVID-19 та психіат­рична коморбідність

вгору
nn20_10_2022_f2.jpg

 

Станіслав Чумак,
кандидат медичних наук, провідний фахівець Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Питання психічної пато­логії під час нинішньої пандемії — це не лише про загально­відомі ­факти щодо ін­форма­цій­ного ­впливу пандемії на роз­ви­ток патології тривож­ного та депресивного ­спектра, а й ­про нейро­психіатричні ефекти як під час захворювання на COVID-19, так і психічні розлади у віддаленій перспективі, зокрема після перенесеної коронавірусної інфекції.

Коронавірусна інфекція ­небезпечна для ­пацієнтів подальшими ускладненнями. Так, ­згідно з ­результатами ­дослід­жен­ня Глобальної мережі ­досліджень охорони здоров’я, яка базується в США (TriNetX), 22,5 % хворих після одужання мали нейропси­хі­атричні ознаки — тривожні розлади, енце­фалопатію, головний біль, інсульти та транзиторну ішемічну атаку, епілептиформні напади, суїцидальні наміри тощо.

На окрему увагу заслуговують також ефекти пандемії на декомпенсацію та екзацербацію розладів у пацієн­тів із хро­нічною психічною патологією. За даними проведених досліджень, коморбідність є однією з найважливіших клінічних причин, які ­ускладнюють своє­часну діаг­ностику та призначення адекватної ­терапії, що своєю чергою знижує ефективність такого лікування та погіршу­є перебіг і прогноз від­повідних розладів.

Специфікою коморбідності COVID-19 та психічних розладів є непростий паралельний перебіг двох патологічних процесів, які значно ускладнюють ­діагностику, ­лікування і реабілітацію таких пацієнтів. Така ­проблема пов’язана з особливостями їхньої взаємодії та відповідних проявів, адже супутні розлади психічного здоров’я разом із COVID-19 роблять лікування складнішим і потенційно менш ефективним. Це зумовлено зокрема нейро­тропними ­ефектами ­SARS-CoV, що реалізуються через пряму інфільтрацію вірусу в центральну нервову сис­тему, порушення регуляції ­цитокінової ­мережі, транс­міграцію перифе­ричних імунних клітин та пост­інфекційну ­аутоімунну від­повідь. Як стало відомо, за даними кількох досліджень, ­нейропсихіатричні ефекти ­спостерігаються майже у третини хворих на COVID-19.

Відомо, що серед цих розладів домінують ­тривожні та афективні порушення, головний біль і розлади сну. Дещо меншою ­мірою ­виникають розлади ­органічного спектра у вигляді енцефалопатій, інсультів і транзи­торних ішемічних атак та епілептиформ­них нападів. Нині виявлено подвійні асоціації між COVID-19 і психіатричними розладами, зокрема ­пацієнти, які перенесли COVID-19, мають підвищений ризик психічних наслідків. Хоча з ­іншого боку психіатричний діаг­ноз може бути незалежним ­чинником ризику ­розвитку COVID-19.

Крім того, простежується проблема особливої вразливості осіб із порушеннями психічного здоров’я під час нинішньої пандемії. Рецидиви або погіршення вже ­наявного стану пси­хічного здоров’я через високу сприйнятливість таких осіб до ­стресу ­порівняно із загальною популяцією є ­доволі ­очікуваними. Їх фіксували і раніше, наприклад під час подібних ­пандемій, ­як-от тяжкий ­гострий респіраторний синдром (SARS-CoV) 2002–2004 рр.

Психічні розлади також можуть збільшити ризик інфекцій, зокрема пневмонію, через ­наявні когнітивні порушення і слабке ­усвідомлення ­ризику, ­зменшення зусиль щодо особистого захисту таких паці­єнтів та обмежених умов у психіатричних відділеннях. Пацієнти старшого віку, що потрапили до психіатричних стаці­онарів без даних про ­інфікування, мали вищий ризик зараження SARS-CoV-2 і більший відсоток смертності від COVID-19, аніж ті, хто ­перебував у негоспітальних умовах.

Надважливе значення наразі також має наявність більших бар’єрів у доступі до своєчасних медичних послуг для інфікованих осіб через дискримінацію, пов’язану з психічним розладом у закладах охорони здоров’я. Ігнорування специфічного впливу епідемії на осіб із психічними ­хворобами не лише перешкоджатиме будь-яким цілям запобігання ­подальшому поширенню COVID-19, але і посилюватиме вже наявну нерівність щодо ­стану здоров’я та можливості отримати адекватну допомогу цією ­групою населення порівняно із загальною ­популяцією.

Тому серед першочергових заходів щодо подолання нинішньої ситуа­ції насамперед слід зосередитись на проведенні серйозних когортних досліджень пацієнтів із COVID-19 з адекватними контрольними групами та ­подальшому їх спостереженні, яке необхідне для кількісного оцінюван­ня захворюваності та відносних ризиків щодо психіат­ричних наслідків після зараження. Більшість досліджень, де вивчали психіат­ричні ­наслідки COVID-19, не мала адекватного контролю, переважно ­містила опитування пацієнтів із COVID-19 і ­залучала до ­результатів ­симптоми ­самооцінки, а не діагнози.

Тривалі наслідки нейропсихі­атричних проявів COVID-19 залишаються невідомими і нині. Раннє розпізнавання та своєчасне лікування нейро­психіатричних проявів у таких пацієнтів має потенціал для зменшення загальної захворюваності та смертності.

Соці­ально-психологічні чинники, ­асоційовані з професійним стресом у медичних працівників під час ­епідемії COVID-19 в Україні

вгору
nn20_10_2022_f3.jpg

 

Віталій Пішель,
доктор медичних наук, професор, провідний фахівець Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Пандемія COVID-19 — потужний стресовий чинник для ­медиків, які безпосередньо зіткнулися з масштабною загрозою. Від­повідно до дослідження «Вплив пандемії COVID-19 на психічне здоров’я медичних працівників і розроб­лення ком­плексної моделі подолання її ­негативних наслідків із вико­ристанням сучасних інформаційно-­комунікаційних тех­нологій», що реалізується за ґрантової підтримки На­ціо­нального фонду досліджень України, ми ­провели онлайн-­опи­тування 1 100 медичних працівників з усіх регіо­нів України.

Отримані дані допомогли ­встановити три групи чинників, які безпосередньо пов’язані з професійним стресом:

1) типи реагування на ­ситуацію з COVID-19;

2) що мають вплив на виникнення стресу;

3) які сприяють подоланню стресу.

Так, за результатами анкетування ­виявлено особливості реа­гування медичних працівників на ситуацію з COVID-19 та ­значущі для ­більшості респондентів емоційні (тривожність, страх) і поведінкові (обмеження контактів із пацієнтами з COVID-19) чинники. Аналіз цих даних уможливив ­ранжування виокремлених чинників за ступенем впливу на виникнення ­стресу в медичних працівників із визначення найзначущих серед них. ­Зокрема, ми отримали відповіді медиків на ­питання щодо оцінювання ризиків, пов’язаних із поширенням, зараженням і смертю від COVID-19.

Над­важливим у нинішній ситуації є врахування думки фахівців не лише щодо до стресогенних детермінант, але їхня оцінка тих чинників, що сприяють подоланню ­стресу. Серед яких найчастіше зазначали: «відсутність ­зараження COVID-19 у близьких, «відсутність хворих із COVID-19 серед персоналу», «одужання паці­єнтів із COVID-19» та «наявність обладнання і засобів захисту». Ці ­результати стануть основою для розробки ­комплексних профілактичних і реабілітаційних заходів зі ­стабілізації психо­емоційного стану медпрацівників в умовах пандемії COVID-19 та підвищать якість ­надання відповідної медич­ної допомоги.

Підтримка психічного здоров’я та психосоціальні інтервенції в умовах ­пандемії COVID-19, реагування та ­відновлення

вгору
nn20_10_2022_f4.jpg

 

Teтяна ­Ільницька,
кандидатка медичних наук, провідна фахівчиня Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Наразі пан­демія COVID-19 спричинила психологічний ди­стрес серед великих груп населення, що є потенційним тригером ­ризику виникнення ­різних психічних, неврологічних розладів і появи деструктивних моделей пове­дінки. COVID-19 погіршує раніше наявні психічні розлади та асоціюється з невро­логічними проявами. Варто пам’ятати і про опосередковані наслідки, пов’язані з ­примусовою ізоляцією, обмеженнями щодо ­пересування, втратою роботи, частковим доступом до ­освіти чи ­іншими видами соціально-­економічного впливу.

Крім ­згаданих негативних чинників, ­медичні працівники зазнають нині ще й впливу специ­фічних чинників, які пов’язані із суворими ­заходами біобезпеки, підвищеними ­вимогами до умов праці, небхід­ністю повідомляти погані новини та бачити страждання і смерть пацієнтів, зниженою ­спроможністю користуватися соціальною допомогою, недостатньою особистою спромож­ністю реалізовувати ­базову турботу про себе, браком інфор­мації про довго­строкову взаємодію з особами, інфікованими COVID-19, страхом інфікувати друзів чи рідних, перебуванням на карантині. Звісно, ці чинники виснажу­ють медиків як фізично, так і емоційно, негативно позначаючись на виконанні професійних обов’язків та особис­тому ­житті. Тому своєчасне реагу­вання на порушення пси­хічного здоров’я ­медичного персоналу є вкрай важливим.

Для сприяння розробленню механізмів роботи із психічним здоров’ям та психосоціальної підтримки за підготовки до COVID-19, реагування та відновлення ­Всесвітня організація охорони здоров’я та Центр гро­мадського здоров’я України започаткували навчальний ­­курс для медичних працівників «­Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка під час підготовки до COVID-19, реагування та відновлення». Він ­складається з трьох модулів і ­робочої зустрічі з керівниками ­закладів охорони здоров’я.

Цей ­навчальний курс має на меті забезпечити психічне здоров’я та ­психосоціальну ­підтримку як невід’ємну час­тину реагування сектору охорони ­здоров’я на ­надзвичайні ­ситуації, зокрема пандемії COVID-19, а також ­сприя­ти пси­хосоціальному добро­буту медичних працівників на ­етапах підготовки, реагування та відновлення.

Пандемія COVID-19 чинить ­значний негативний вплив на психічне здоров’я і благополуччя насе­лення і ­медичних працівни­ків, що призводить до довгострокових ­наслідків і порушення їхнього функціонування. Тож психічне ­здоров’я та психосоціальне благополуччя медичних пра­цівників є важливими чинниками подолання ­пандемії та потре­бує впровадження ­відповідних заходів із профілактики та своєчасної ­їх підтримки.

Ці заходи якнай­швидше мають бути інтегровані до ниніш­ніх послуг системи охорони здоров’я і стати доступними для населення під час COVID-19 для належного реагування та відповідного відновлення ­психічного здоров’я.

Діяльність безкош­товної гарячої ­лінії «Стоп, Паніка» та «Стоп, ­Паніка. Медики»

вгору
nn20_10_2022_f5.jpg

 

­Наталія Степанова,
кандидатка психологічних наук, провідна фахівчиня Інституту психіатрії КНУ ­імені Тараса Шевченка

Висококваліфіковані фахівці із багаторічним досвідом роботи у сфері психічного здоров’я за допомогою гарячої лінії «Стоп, паніка» та «Стоп, паніка. Медики» щодня безкоштовно, анонімно, кваліфіковано надають консультації людям, які переживають психологічну нестабільність, панічні настрої, невпевненість у завтрашньому дні та інші.

Під час пандемії COVID-19 найбільшу кількість дзвінків від громадян ­України фіксували саме у березні–­травні 2020 р., тоді, коли уряд запровадив жорсткі карантинні ­обмежувальні заходи у вигляді примусової самоізоляції. ­

Людей, які звертались на гарячу лінію, хвилювали такі питання, як: страх за ­майбутнє, рівень захворюваності та смертності, ­депресивні настрої, криза стосунків у родині, порушення режиму ­життя, самот­ність, відчуття безвиході, розгубленість тощо.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2020 Рік

Зміст випуску 10 (121), 2020

  1. Ю. А. Бабкина

  2. І. Я. Пінчук, М. Ю. Полив’яна

  3. В. Я. Пішель, Т. Ю. Ільницька, С. А. Чумак, Н. М. Степанова, Ю. В. Ячнік

  4. Т. Ю. Ільницька, Ю. М. Ящишина, Жерард Батчер, Ольга Сушко

  5. Ю. О. Сухоручкін

  6. Т. М. Слободін, Н. О. Михайловська

Зміст випуску 9 (120), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т.І. Негрич

  3. В. И. Харитонов, Д. А. Шпаченко, Т. И. Бочарова

  4. P. Fusar-Poli, M. Solmi, N. Brondino et al.

Зміст випуску 8 (119), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т. Скрипник

  3. Л. О. Герасименко

  4. Я. Є. Саноцький, Т. М. Слободін, Л. В. Федоришин, В. В. Білошицький, І. Р. Гаврилів, А. В. Гребенюк, І. Б. Третяк, С. В. Фєдосєєв

  5. Г. М. Науменко

  6. С. А. Мацкевич, М. И. Бельская

Зміст випуску 7 (118), 2020

  1. Герхард Дамманн, Вікторія Поліщук

  2. М. М. Орос, О. О. Орлицький, О. С. Вансович, С. Р. Козак, В. В. Білей

  3. С. Г. Бурчинський

  4. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 6 (117), 2020

  1. Ю.А. Бабкіна

  2. Д. А. Мангуби

  3. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. В. І. Коростій, І. Ю. Блажіна, В. М. Кобевка

  5. Т. О. Студеняк, М. М. Орос

  6. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 5 (116), 2020

  1. Т. О. Скрипник

  2. Н.А.Науменко, В.И. Харитонов

  3. Ю. А. Крамар

  4. В.И.Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. Н.В. Чередниченко

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю. А. Крамар

  8. Н. К. Свиридова, Т. В. Чередніченко, Н. В. Ханенко

  9. Є.О.Труфанов

  10. Ю.О. Сухоручкін

  11. О.О. Копчак

  12. Ю.А. Крамар

Зміст випуску 4 (115), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. І.І. Марценковська

  3. Ю. А. Крамар, Г. Я. Пилягіна

  4. М. М. Орос, В. В. Грабар, А. Я. Сабовчик, Р. Ю. Яцинин

  5. М. Селихова

  6. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 3 (114), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Бабкіна

  3. О.С. Чабан, О.О. Хаустова

  4. О. С. Чабан, О. О. Хаустова

  5. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 2 (113), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Л. А. Дзяк

  3. Ф. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравицька

  5. Ю. А. Крамар

  6. П. В. Кидонь

Зміст випуску 1 (112), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Крамар

  3. М.М. Орос, В.В. Грабар

  4. В.И. Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. L. Boschloo, E. Bekhuis, E.S. Weitz et al.

Зміст випуску 1, 2020

  1. А.Е. Дубенко

  2. Ю. А. Бабкина

  3. Ю.А. Крамар, К.А. Власова

  4. Ю. О. Сухоручкін

Випуски поточного року

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. М. М. Орос

  3. І. А. Марценковський, І. І. Марценковська, Г. В. Макаренко, О. С. Ващенко

  4. М.  М. Орос, Т.  В. Опіярі, М.  М. Нодь, А-А. А. Міхальова

  5. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. Тетяна Скрипник

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Т.О.Скрипник, Г.В.Макаренко, І.А.Марценковський

  2. Г.В. Макаренко, І.А. Марценковський,

  3. В.І. Харитонов, Д.А. Шпаченко, Т.І. Бочарова

  4. Ю.О. Сухоручкін

  5. Ю.О. Сухоручкін

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю.О. Сухоручкін

  8. М. М. Орос, В. В. Грабар

  9. І.В. Хубетова, О.О. Колесник, О.І. Ісайкова, О.В. Величко, А.О. Саламаха, І.З. Федорович, І.В. Ревенюк, О.Ю. Малютенко

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. С. Г. Бурчинський, Н. Ю. Бачинська

  3. Т. О. Скрипник, Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський

Зміст випуску 1, 2021

  1. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  2. Ю. А. Бабкіна

  3. Л. Б. Мар’єнко

  4. С.Г. Бурчинський

  5. Ю.О. Сухоручкін

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Ю.А. Бабкина

  2. М. М. Орос, Т. В. Опіярі, Д. І. Біляк, Л. В. Луців

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський

  3. О. О. Хаустова, Д. О. Ассонов