Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Психоневрологічні захворювання у похилому і старечому віці: погляд на проблему

  2. Медико-социальная помощь лицам пожилого возраста с психическими расстройствами

  3. Синдром умеренных когнитивных нарушений

  4. Диференційний діагноз та лікування хвороби Паркінсона у похилому віці

  5. Эпилепсия у лиц пожилого возраста: особенности клиники, диагностики и терапии

  6. Депрессия и сердечно-сосудистые заболевания: обзор современных исследований

  7. Руководство по диагностике и лечению деменции

  8. Депресія у похилому віці: психологічні, психіатричні та соціальні проблеми

  9. Симптоматические и криптогенные фокальные эпилепсии

  10. Терапия эпилепсии вальпроевой кислотой у лиц пожилого возраста

  11. Особенности фармакотерапии пациентов cтарших возрастных групп в неврологии и психиатрии

  12. Применение топирамата у пациентов пожилого возраста с судорожными припадками с фокальным началом

  13. Антиконвульсанты в лечении симптомов агрессии у пациентов пожилого возраста с деменцией

  14. Леводопасодержащие препараты в патогенетической терапии болезни Паркинсона

  15. Руководство по медикаментозному лечению хронической боли у пациентов пожилого возраста

  16. Идентификация и анализ пептидов в составе церебролизина: пептиды фактора роста нервов

Депресія у похилому віці: психологічні, психіатричні та соціальні проблеми

Душа, як і тіло, зазнає ушкоджень. Особливо ці ушкодження стають помітни­ми в похилому віці. Це є той період життя, коли у свідомості людини відбувається перелом, і потрібно знайти точку опори не у зовнішньому світі, а в самому собі.
Всередині кожної людини живе особа, яка є практично невідомою. І лише тоді, коли усі дитячі фантазії про невразливість та безсмертя й мрії, які були реалізованими протягом життя, терплять крах, коли з’являється перспектива старості і неминучої смерті, наступає справжня дорослість, яка описана як похилий вік людини. Цей період можна порівняти із важким перевалом на життєвому шляху, який потрібно перейти, щоб усвідомити себе без своєї попередньої історії, ролей, які доводилося грати.
Жан­Поль Сартр писав: «Людина не є тим, ким вона є. Людина є тим, ким вона не є». За зовнішньою парадоксальністю цього судження приховано фундаментальну людську незадоволеність існуючим світом, через яку кожна людина хоче стати тим, ким вона не є, і здійснює це бажання шукаючи підтримки у зовнішньому світі, оточенні, роботі, грошах, владі тощо.
Психічні розлади, які виникають у цьому віці, великою мірою являють собою реакцію психі­ки на фізіологічні зміни в організмі і на різнома­ніт­ні зміни та впливи оточуючого середовища. Повертаючись обличчям до себе справжнього, людина проходить дуже важкий і конфліктний, наповнений страхом, безпорадністю і усві­домленням самотності, непотрібності, шлях, який доволі часто супроводжується скорботою, провиною, зрадою, гнівом, жахом, небажанням жити, зневірою. Саме ці симптоми описані в літературі як депресія.
Виражені ознаки депресії переживає кожна десята людина похилого віку. ЇЇ частота сягає 20%, з яких за медичною допомогою звертається лише приблизно 30% хворих. У більшості осіб похилого віку депресія носить синдромальний характер і супроводжує численні супутні соматичні захворювання, погіршуючи їх перебіг, повсякденну активність, стосунки у сім’ї і стан здоров’я в цілому. Такі хворі постійно знаходяться в полі зору сімейних лікарів, терапевтів, поповнюючи контингент важких пацієнтів, іпохондриків.
Згідно з даними епідеміологічних досліджень, 6 млн мешканців України віком після 65 років страждають на депресію. І це приблизно третина тих, хто насправді потребує допомоги. Адже відомо, що депресія впливає на якість і тривалість життя людини.
Вважається, що основою для виникнення депресії є особливості конституції, а факторами, що провокують її виникнення – життєві обставини. Вказується і на те, що сприятливе сімейне оточення, матеріальна забезпеченість, професійна зайнятість, позитивне сприйняття світу є факторами профілактики депресії. Відомо, що у жінок, які овдовіли після 60 років, депресивні розлади виникають у 9 разів частіше, ніж у тих, хто продовжує перебувати у шлюбі. Втрата значимих у житті осіб, роботи, житла, вихід на пенсію, одруження дітей, «спустошення родинного гнізда» – ось лише частина тих факторів, що можуть спровокувати психопатологічні порушення в похилому віці.
М. Пустовойт (2007), вивчаючи психо­па­то­логію похилого віку, виділив наступні моменти психодинаміки:
• конфронтацію з множинними переживаннями втрати, пов’язаними з віковими змінами та зміною соціального статусу у даний період життя;
• актуалізацію під впливом переживань втрати вже існуючої надчутливості (сенситивності ) до певних життєвих обставин;
• настирливе прагнення «повернути втрачене» за допомогою звичного життєвого репертуару;
• часткове усвідомлення ілюзорності очікувань, незворотності змін у житті;
• декомпенсація притаманних особистості механізмів психологічної адаптації та маніфестації психічного розладу.
Що стосується саме депресії, то це поняття потребує роз’яснення. Так само як існують різні форми раку і шизофренії, є декілька різновидів депресії. У похилому віці відомий нам поділ депресії на реактивну, тобто зумовлену зовнішніми факторами, ендогенну та інтрапсихічну втрачає своє діагностичне значення. Хворі похилого віку мають одночасно усі ці види депресії, а на додаток – соматичну, виникнення якої пов’язане із різними чинниками, що впливають на метаболізм нервової системи, – це гіпертонічна хвороба, порушення мозкового кровообігу, ендокринні зміни. Також не можна оминути можливий вплив порушень сну та деяких медикаментів, зокрема, ­адреноблокаторів, гормонів, антигіпертонічних препаратів. Деякі автори надають великого значення змінам у метаболізмі нейротрансміттерів, старінню гіпоталамусу та наростаючим у зв’язку із склеротичними змінами органічним порушенням, в тому числі атрофії мозку. Такий складний взаємозв’язок різних патогенетичних факторів зумовлює клінічну відмінність проявів депресії в похилому віці. Серед особливостей виділяють депресію із маяченням і психомоторним збудженням, тривогою, страхом, коли на тлі депресивного настрою, дратівливості, страху часто з’являються тривалий плач, розпач, хворі кличуть на допомогу, їм здається, що вони вмирають, що не працюють органи, що вони перетворилися на мерців, у деяких випадках їхні висловлювання сягають рівня синдрому Котара. До частих скарг соматичного характеру відносяться болі в м’язах, печія шкіри, відчуття каменю в животі, повна відсутність випорожнення. Такі стани пацієнти переживають як кінець життя. Хворі відмовляються від їжі, спілкування і вважають, що знаходяться в безвиході, агресивно сприймають будь­яку спробу їх заспокоїти. Інша частина депресивної симптоматики похилого віку характеризується ідеями вини, гріху, самозвинувачення, страхом і бажанням покарання, а в деяких випадках – очікуванням «страшного суду». H.J. Weitbrecht серед доволі частих проявів депресивної симптоматики звертає увагу на іпохондричні висловлювання, що стосуються власного тіла.
Депресія, що носить характер астенії, харак­те­ризується переважанням симптомів апатії, абулії, втратою зацікавленості, відчуттям втрати сил, не­мож­ливості виконувати звичну роботу, читати і навіть думати, іноді почуттям байдужості до себе та близьких, іпохондричними висловлюваннями. Така клінічна картина нагадує прояви слабоумства і може здаватися, що депресія і слабоумство пов’язані між собою.
Е.Я. Штернберг і М.Л. Рохліна виділили наступні форми депресії похилого віку:
• відносно «прості», переважно загальмовані депресії ендогенного типу;
• відносно «прості» тривожні депресії (без вираженого маячення);
• тривожно­маячні «складні» великі депресивні синдроми;
• іпохондричні, тривожно­іпохондричні депресії з переважанням соматичної симптоматики;
• органічно забарвлені (плаксиві, в’ялоапатичні) депресії;
• сенільно­подібні депресії (дифузно­параноїдні, тужливі);
• інші депресивні синдроми.
Однак у похилому віці надзвичайно важко описа­ти депресію якимось одним синдромом. Саме ця ба­га­то­гранність, відсутність чистоти, характерна довго­три­валість й торпідність проявів і зумовлюють від­мін­ність депресії в похилому віці від такої в моло­до­му.
Іншою в похилому віці є і терапевтична тактика. Призначаючи антидепресивне лікування, потрібно враховувати особливості фармакокінетики та фармакодинаміки, зумовлені віком, зокрема:
• зменшення зв’язку лікарських засобів із білками;
• сповільнення часу напіввиведення;
• зменшення метаболізму препаратів;
• збільшення періоду напіввиведення;
• зменшення чутливості рецепторів;
• підвищення ризику побічної дії та ускладнень;
• сумісність із іншими терапевтичними засобами.
Лікування антидепресантами осіб похилого віку необхідно проводити дуже обережно, слід приділяти особливої уваги таким моментам.
Початкові дози антидепресантів повинні становити 1/3­1/2 дози, що призначається в молодому віці.
Небажано призначати препарати із вираженою антихолінергічною дією.
Найбільш безпечним є застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну або селективних інгібіторів моноаміноксидази.
За наявності у клінічній картині страху, неспокою, психомоторного збудження, відмови від їжі можна застосовувати антипсихотичні препарати, що мають антидепресивний ефект (амісульприд, сероквель, еглоніл).
Покращання загального соматичного стану досягається призначенням препаратів, що по­кра­щують мозковий кровообіг, ноотропів, вітамінотерапії.
Оскільки у походженні депресії похилого віку важливе місце займають зовнішні чинники, лікування хворих має включати соціальну допомогу, можливість забезпечення опіки, створення умов, що сприяють формуванню відчуття потрібності, важливості, знаходженню нових сенсів життя. Беручи на себе відповідальність за лікування пацієнта із депресією, ми повинні сприяти тому, щоб хвороба, яка викинула людину з життя через пережите почуття непотрібності і неважливості, позбавила сил і енергії, не просто відійшла, але й допомогла змінити життя. Вилікувати депресію означає навчити хвору людину жити, не тримаючись за минулі успіхи, вічну молодість і фантазії про невичерпні сили і можливості, а зрозуміти, що кожен день життя – це незворотня втрата попереднього, це скорочення можливостей, це послаблення попередніх зв’язків. Нашим завданням при лікуванні депресії в похилому віці є допомога хворому в тому, щоб, відмовляючись від пошуку сил, характерних для молодого віку, відкрити для нього широке коло нових інтересів, тобто зробити його відповідальним за своє життя.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2010 Год

Содержание выпуска 5-2, 2010

  1. Сучасна психоневрологічна допомога дітям: погляд на проблему

  2. «Детская психиатрия - одна из самых востребованных специальностей в США»

  3. Батьки – батькам: що найважливіше для неповносправної дитини

  4. Диагностика и ведение пациентов с первым судорожным приступом

  5. Дифференциальная диагностика и коморбидность БПР и РДВГ у детей

  6. Применение антипсихотических и стабилизирующих настроение препаратов у детей с БПР І типа <br> Сравнительный анализ краткосрочных рандомизированных контролируемых плацебо исследований

  7. Особенности фармакотерапии в детском возрасте

  8. Фармакотерапия спастичности у детей и подростков с церебральным параличом

  9. Терапевтичні підходи до лікування депресії в дитячому віці

  10. Терапия резистентной эпилепсии в детском возрасте

  11. Вальпроевая кислота - лидер в лечении эпилепсии

  12. Прогностическая ценность субклинических признаков аутизма у детей

  13. Применение кортексина в детской неврологии: опыт и перспективы

  14. Клинические характеристики коморбидных ОКР и БПР у детей и подростков

  15. Возрастные аспекты развития психопатологии: от генетики и эпигенетики к социальной политике

  16. Лечение когнитивных нарушений у пациентов с гипертонической энцефалопатией

  17. Рациональная политерапия в стратегии лечения эпилепсии

Содержание выпуска 2-1, 2010

  1. Психоневрологічні захворювання у похилому і старечому віці: погляд на проблему

  2. Медико-социальная помощь лицам пожилого возраста с психическими расстройствами

  3. Синдром умеренных когнитивных нарушений

  4. Диференційний діагноз та лікування хвороби Паркінсона у похилому віці

  5. Эпилепсия у лиц пожилого возраста: особенности клиники, диагностики и терапии

  6. Депрессия и сердечно-сосудистые заболевания: обзор современных исследований

  7. Руководство по диагностике и лечению деменции

  8. Депресія у похилому віці: психологічні, психіатричні та соціальні проблеми

  9. Симптоматические и криптогенные фокальные эпилепсии

  10. Терапия эпилепсии вальпроевой кислотой у лиц пожилого возраста

  11. Особенности фармакотерапии пациентов cтарших возрастных групп в неврологии и психиатрии

  12. Применение топирамата у пациентов пожилого возраста с судорожными припадками с фокальным началом

  13. Антиконвульсанты в лечении симптомов агрессии у пациентов пожилого возраста с деменцией

  14. Леводопасодержащие препараты в патогенетической терапии болезни Паркинсона

  15. Руководство по медикаментозному лечению хронической боли у пациентов пожилого возраста

  16. Идентификация и анализ пептидов в составе церебролизина: пептиды фактора роста нервов

Содержание выпуска 8 (27), 2010

  1. «Найважливіші ліки для кожної дитини – це любов та віра у неї її батьків»

  2. Упрощенная классификация психических расстройств: альтернатива DSM-V и МКБ-11

  3. Ожирение у пациентов с тяжелыми психическими расстройствами

  4. Новое в психиатрии

  5. Новое в эпилептологии

  6. Возможности кветиапина в терапии шизофрении в пожилом и старческом возрасте

  7. Процессы нейропластичности в развитии депрессивных расстройств

  8. Психологические установки пациента и переживание боли

  9. Післяпологова депресія: особливості перебігу і лікування

  10. Диагностика и лечение вертеброгенной пояснично-крестцовой радикулопатии

  11. Практические рекомендации по лечению немоторных проявлений болезни Паркинсона

  12. Мнение эксперта

  13. Проблема насилия, совершаемого в состоянии опьянения

  14. Современные достижения медикаментозной терапии биполярного расстройства

  15. Внутренние демоны Винсента ван Гога

Содержание выпуска 7 (26), 2010

  1. «Применение атипичных антипсихотиков у детей и подростков должно опираться на принципы доказательной медицины»

  2. Ответы к вопросам

  3. Yalta NeuroSummit 2010

  4. Математика психологии и психиатрии

  5. Современные аспекты лечения когнитивной дисфункции

  6. Новое в психиатрии

  7. Новое в эпилептологии

  8. Моторні та немоторні прояви хвороби Паркінсона: патогенез та напрямки корекції<br> За матеріалами II Міжнародного конгресу з хвороби Паркінсона (Глазго, Шотландія, 2010)

  9. Место амисульпридa в современной психофармакологии

  10. Современные аспекты хирургического лечения эпилепсии

  11. МКБ-11 и DSM-V: пересмотр классификаций психических болезней

  12. Консультация психиатра

  13. Топирамат в лечении парциальной и генерализованной форм эпилепсии

  14. Диагностика и лечение хронической бессонницы

  15. Современные возможности лечения фармакорезистентной депрессии

  16. Гнів, ворожість та їх поведінкові еквіваленти у дітей із гіперкінетичними розладами

  17. Роль габапентина в профилактике боли после краниотомии

Содержание выпуска 6 (25), 2010

  1. К Всемирному дню психического здоровья

  2. Cиндром аттенуированных психотических симптомов – новая нозология в DSM-V?

  3. Новые шаги в оптимизации терапии болезни Паркинсона

  4. Новое в психиатрии

  5. Новое в неврологии

  6. Энцефалит с антителами к NMDA-рецепторам: обзор современных исследований

  7. Резистентные эпилепсии: причины и методы лечения

  8. Тактика ведения пациента с нейропатической болью

  9. Биполярные аффективные расстройства: возможности атипичных нейролептиков и критерии выбора

  10. Pекомендации по применению препарата церебролизин при деменции

  11. Антиконвульсанты в терапии алкогольного абстинентного синдрома

  12. Эпилепсия: практические аспекты

  13. Гіперкінетичний розлад: погляд на проблему крізь призму соціальної психіатрії

  14. Клиническое руководство по фармакотерапии рекуррентного депрессивного расстройства

  15. Клиническое руководство по фармакотерапии рекуррентного депрессивного расстройства (окончание)

  16. Современные взгляды на лечение резистентной шизофрении

  17. Возможности кветиапина XR в лечении шизофрении

Содержание выпуска 5 (24), 2010

  1. «Мало кто в нашей стране осознает важность психического здоровья для продуктивной, полноценной и счастливой жизни человека»

  2. Приоритетные вопросы охраны психического здоровья<br>О результатах совещания европейских национальных координаторов программы психического здоровья Европейского регионального бюро ВОЗ (Люцерн, 16-18 июня 2010 г.)

  3. Лучшее мероприятие СНГ – медицинская конференция

  4. Почему мы разрешаем пациентам с шизофренией курить, или психоз и курение – все ли так просто?

  5. Доказательная фармакоаналитика применения венлафаксина в клинической медицине

  6. Новое в эпилептологии

  7. Новое в психиатрии

  8. Когнитивные нарушения при различных вариантах бокового амиотрофического склероза

  9. Роль бетагистина в улучшении качества жизни лиц с вестибулярными нарушениями

  10. Проблема безопасности в стратегии фармакотерапии атипичными нейролептиками

  11. Современные принципы фармакотерапии эпилепсии

  12. Диагностика и лечение боли в спине

  13. Консультация психиатра

  14. Практические руководства по ведению шизофрении: подходы и их сравнение

  15. Применение бенфотиамина в лечении диабетической нейропатии

  16. Применение препарата мема в лечении сосудистых когнитивных расстройств

  17. Влияние ПЭП в период беременности на когнитивные функции у детей

  18. Результати дослідження GuidAge®

  19. Стратегия правильного дозирования и перехода на Рисполепт Конста

  20. Стан психічного здоров’я населення та психіатричної допомоги в Україні

Содержание выпуска 4 (23), 2010

  1. «В Украине существует специализированная психиатрическая помощь, но отсутствует целостная система охраны психического здоровья»

  2. Ситуаційна соціокультуральна тривога: сучасні провокації та їх психосоматичні розв’язання

  3. Психотический спектр: <br> исследование на базе социально ориентированных служб

  4. Нейропротекция и нейропластичность:<br> новые возможности фармакологической поддержки

  5. Новое в психиатрии

  6. Новое в эпилептологии

  7. Идиопатические формы парциальных эпилепсий в детском и подростковом возрасте

  8. Горе и тяжелая утрата: что нужно знать психиатрам

  9. Особенности терапии биполярных расстройств

  10. Клинические аспекты фармакологического лечения опийной наркомании

  11. Ингибиторы обратного захвата серотонина и норадреналина в лечении тревожного расстройства

  12. Применение препарата габагамма® для лечения диабетических полинейропатий

Содержание выпуска 3 (22), 2010

  1. Профилактика в детской психиатрии: необходимость смены парадигмы

  2. «Утечка мозгов» – чего бояться Украине?

  3. Чи потрібно нам пам’ятати історію? Якщо так, то яку?<br> До 135­річчя Львівської обласної психіатричної лікарні

  4. Ведение женщин с эпилепсией в период беременности: <br> доказательный обзор

  5. Новое в эпилептологии

  6. Новое в психиатрии

  7. Лечение депрессии у взрослых

  8. Идиопатические генерализованные эпилепсии

  9. Тревога:<br> диагностика, терапия и профилактика

  10. Атипичные антипсихотики в терапии биполярного расстройства

  11. Эффективность и безопасность метаболической фармакотерапии эректильной дисфункции у больных диабетической нейропатией

  12. Консультация психиатра

  13. Терапия генерализованного тревожного расстройства антидепрессантами и транквилизаторами

  14. Терапевтическая эффективность габапентина при лечении первичной инсомнии

  15. Восстановление дневной активности и социального функционирования пациента с депрессией – новая цель терапии? Результаты национального многоцентрового исследования МИЛЛЕНИУМ

Содержание выпуска 2 (21), 2010

  1. «Психотерапия при ПТСР должна быть направлена на создание новой когнитивной модели жизнедеятельности…»

  2. Психічно здорова нація – мета реформування державної психіатричної служби

  3. Новое в эпилептологии

  4. Применение иммуноглобулина для внутривенного введения в терапии неврологических заболеваний

  5. Новое в психиатрии

  6. Оптимізація та індивідуалізація лікування діабетичної полінейропатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу

  7. Эпилепсия: терминология, эпидемиология, классификация, этиология, патогенез

  8. Пациент с депрессией и симптомами тревоги: вопросы дифференциальной диагностики и терапии

  9. Переносимость антипсихотических средств

  10. Лечение депрессии у взрослых

  11. Обзор дополнений к практическому руководству по лечению шизофрении (сентябрь, 2009)

  12. К вопросу о нозологической принадлежности нарушений понимания речи у детей

  13. Эффективность топирамата при дополнительной терапии рефрактерной парциальной эпилепсии

  14. Эффективность ницерголина в комплексной патогенетической терапии болезни Паркинсона

Содержание выпуска 1 (20), 2010

  1. Роберт ван Ворен: «Финансовые потоки нужно направлять на создание европейской модели психиатрии…»

  2. Этиология злоупотреблений в психиатрии: попытка мультидисциплинарного анализа

  3. Особенности терапии больных с первым психотическим эпизодом

  4. Обзор исследований по эффективности и переносимости топирамата в профилактике мигрени

  5. Современные концепции цервикогенного головокружения

  6. Побочные реакции антипсихотических средств

  7. Фармакотерапия нейропатической боли

  8. Тригеминальная невралгия

  9. Депрессия и эпилепсия: две стороны одной медали

  10. Основные вмешательства при лечении шизофрении в условиях первичной и вторичной помощи

  11. Прегабалин: новые возможности медикаментозной терапии генерализованного тревожного расстройства

  12. Судинна деменція: етіопатогенез, діагностика, сучасні стратегії лікування

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций