Раздел:
- Взгляд на проблему

Психічно здорова нація – мета реформування державної психіатричної служби

УКиєві 24 грудня 2009 р. відбулася нарада Міністерства охорони здоров’я, присвячена проблемам розвитку психіатричної допомоги в Україні. В нараді взяли участь міністр охорони здоров’я В.М. Князевич, головні спеціалісти у галузях дитячої та дорослої психіатрії, представники регіонів. У ході наради йшлося про стан надання психіатричної допомоги в Україні, її нагальні потреби та перспективи розвитку.

Звертаючись до присутніх, міністр зазначив, що на сьогодні в усьому світі, і в Україні зокрема, почався процес переосмислення цінностей і приорітетів у галузі охорони психічного здоров’я: «Змінюється образ і зміст психіатричної допомоги. На перший план виходить необхідність урахування і об’єктивної оцінки таких факторів, як особистість пацієнта, його світоглядні позиції, релігійні та культурні уподобання, рівень соціальної адаптації».

Відповідно до статистичних даних, наведених головним спеціалістом Міністерства охорони здоров’я у галузі психіатрії Н.О. Марутою, показники захворюваності і поширеності психічних розладів в Україні поступово зростають. Проте це пов’язано переважно із покращанням рівня діагностики, а не зі зростанням як таким, зазначає Наталія Олександрівна.

Одним із показників ефективності роботи психіатричної служби є показник інвалідності. За останні 10 років цей показник виріс на 10%. У структурі інвалідності переважає розумова відсталість – 36%, 32% становить шизофренія, шизоафективні психози, шизотипові розлади. Решта – психічні розлади внаслідок епілепсії та інші порушення. Серед причин зростання інвалідності мають значення як медичні фактори, наприклад, низька ефективність психосоціальних реабілітаційних заходів, так і соціальноекономічні. Хворі втрачають робочі місця, не можуть працевлаштуватися і змушені отримувати групу інвалідності.

Ще один важливий показник – суїцидальна активність. Лише 2,22,8% усіх суїцидів скоюються особами із встановленими психічними розладами. Решта – люди, які не перебувають на обліку у психіатра. Варто зазначити, що в Україні кількість суїцидів зменшується. Це означає, що Україна має шанс вийти зі складу країн із високим рівнем суїцидів за класифікацією ВООЗ і приєднатися до країн із середнім рівнем.

Результати інвентаризації психіатричної служби і напрямки її переформування

Нагальне питання сучасної української психіатричної служби – необхідність її реформування. Країни Європейського союзу йдуть шляхом суспільно орієнтованої служби, де 24% населення звертаються по допомогу до психіатра. В Україні це лише 2,5%. Це означає, що багато хворих в Україні залишаються поза полем зору лікаряпсихіатра і не отримують належної допомоги.

Психіатрична служба України – це спадок радянської системи. Проте на сьогодні ця служба стала більш відкритою, працює на правових засадах, але все ще орієнтована на надання стаціонарної допомоги.

Як свідчить статистика, у структурі госпіталізованої захворюваності переважають психотичні розлади, на другому місці – розлади непсихотичного регістру. Варто наголосити, що остання група хворих може і повинна отримувати допомогу в позалікарняних умовах. Ще 10% складає розумова відсталість. Питання, чи потребують ці особи стаціонарної допомоги, досі залишається відкритим.

Результати інвентаризації психіатричної служби вказують на основні напрямки її переформування. Так, основна частина структурних підрозділів – це загальнопсихіатричні відділення. Але така структура стаціонарної допомоги не відповідає вимогам епідеміологічної ситуації. Наприклад, в Україні все ще важка ситуація із суїцидами, в той же час існує лише 10 кризових відділень. Психосоціальні заходи, що проводяться, також є недостатньо ефективними. Існує лише 23 реабілітаційні відділення і незначна кількість відділень для хворих, які втратили житло та соціальний зв'язок.

Варто зауважити, що аналогічну ситуацію мали країни пострадянського простору. Проте деякі з них стали на шлях реформування і обрали напрямок суспільно орієнтованої психіатричної допомоги. «Спираючись на досвід країн Європи та сусідів, ми також вважаємо за потрібне обрати саме цей шлях. Психічно здорова нація – мета реформування державної психіатричної служби, а розвиток суспільно орієнтованої допомоги – це одна з основних програм», – зазначила Н.А. Марута.

Суспільно орієнтована психіатрична служба передбачає надання допомоги за місцем проживання, без ізоляції та направлення хворого до інститутних установ, вона супроводжується деінституалізацією і децентралізацією. Така служба предбачає використання поліпрофесіонального типу надання допомоги. Крім психіатра до надання зазначених послуг мають бути залучені психотерапевт, медичний психолог, реабілітолог, логопед та інші фахівці.

Основу суспільно орієнтованої служби складає максимальне використання психосоціальної реабілітації, спрямованої не тільки і не стільки на відновлення емоційних чи когнітивних функцій, а на досягнення соціальної компетентності та автономії пацієнта.

Таким чином, основні напрямки реформування психіатричної допомоги – ідеологія, методологія і кадрове забезпечення. Ідеологічні заходи мають бути направлені на дестигматизацію та інтеграцію психіатричної служби в первинну медикосанітарну ланку. Методологія передбачає використання біопсихосоціальної моделі з акцентом на психосоціальній терапії і реабілітації. Кадрове забезпечення – це поліпрофесійна бригада.

Вдосконалення надання психіатричної допомоги має на меті створення сприятливих умов для підтримання звичного способу життя особами, що страждають на психічні розлади, максимальну інтеграцію цих осіб у суспільство, а основним індикатором якості надання психіатричної допомоги в країні повинен бути показник якості життя людини, яка отримувала таку допомогу, співставлений із оцінкою лікарів та родичів.

Дитяча психіатрія: проблеми і шляхи вирішення

Окрему увагу в ході наради було приділено актуальним проблемам дитячої психіатрії. «Психічне здоров’я і психологічне благополуччя – це фундаментальні якості, які дозволяють дитині розкрити особистісний потенціал і стати повноцінним громадянином», – зазначив головний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я в галузі дитячої психіатрії І.А. Марценковський, який доповідав про перспективи реорганізації психіатричної допомоги дітям в Україні.

На сьогодні все більшого значення набувають глибока повага до прав дитини і ретельний контроль за дотриманням цих прав. Зокрема, йдеться про стигматизацію і дискримінацію, яких часто зазнають діти, хворі на психічні розлади. Дитяча психіатрія повинна передбачати надання послуг дітям у максимально дестигматизованих умовах, без обмеження свободи спілкування з батьками, тобто, насамперед, у первинній ланці медичної допомоги із переважанням психологічних і соціальних методів впливу. Дуже важливо спиратися на засади доказової медицини, відповідно до якої саме психологічні втручання мають ту доказову базу, яка часто відсутня у втручань біологічних при наданні психіатричної допомоги дітям.

Надання допомоги переважно в первинній ланці має на меті, насамперед, вирішення проблеми раннього терапевтичного втручання. Максимально ефективною допомога дитячого психіатра може бути, якщо розлад у дитини запідозрено у віці 1,53 роки. В 45 років для профілактичного лікування часто буває запізно. Натепер діти потрапляють у поле зору психіатра переважно після 3 років. Друге важливе завдання, наголошує доповідач, – це заохочення владою створення громадськими організаціями мережі агенцій, покликаних забезпечувати підтримку особливих потреб цих дітей.

На сьогодні у всьому світі і в Україні зокрема великої уваги приділяють розладу із дефіцитом уваги та гіперактивністю. За статистикою розвинутих країн, це дуже поширений розлад. За нашими статистичними даними, таких дітей небагато, але це питання не стільки меншої поширеності, скільки нижчого рівня виявлення таких станів. Ця проблема потребує окремої уваги, адже саме з неадекватним лікуванням і діагностикою цих розладів пов’язані проблеми підліткової злочинності, шкільної адаптації, розлади поведінки. У цьому питанні є зрушення – розроблено клінічний протокол, який повністю побудований на європейських принципах надання допомоги такому контингенту дітей.

Розлади зі спектру аутизму, специфічні затримки мовлення та рухових функцій, шкільних навичок завжди були і залишаються актуальною проблемою дитячої психіатрії. За європейською статистикою, це близько 1% дітей, в Україні офіційна захворюваність значно нижча. Але після того, як Міністерство охорони здоров’я підготувало відповідний протокол, було відзначено безумовне зростання діагностики цих розладів. При своєчасному виявленні захворювання у віці 1,53 років 70% таких дітей мають можливість навчатися в загальноосвітніх школах. При більш пізній діагностиці, у віці 67 років, понад 70% дітей стають інвалідами і мають помірну ступінь розумової відсталості.

Особливої уваги заслуговує питання профілактики психічних розладів у дитячому віці. Як і надання психіатричної допомоги в цілому, профілактика повинна здійснюватися на засадах доказової медицини, і такі засади існують. Наприклад, під час медсестринських візитів можна виявляти матерів із ризиком постнатальної депресії, випадки порушення дитячоматеринської прив’язаності, неналежного догляду батьків. Велике значення має навчання батьків навичкам поліпшення та моніторингу психомоторного розвитку дитини, підтримка антистигмальних програм, які приділяють увагу соціальному та суспільному розвитку. І, безумовно, до цього процесу мають бути залучені суспільні організації.

Для вирішення існуючих проблем вже здійснено певні кроки:

• видані накази Міністерства охорони здоров’я про затвердження заходів щодо профілактики розумової відсталості та вдосконалення психіатричної допомоги на 2009-2010 рр.;

• розроблено клінічні протоколи обслуговування дітей із розладами спектру аутизму, із гіперкінетичними розладами;

• створено робочу групу для розробки концептуальної моделі охорони психічного здоров’я та надання психіатричної допомоги дітям;

• проводиться ситуаційний аналіз сильних та слабих сторін організації психіатричної допомоги дітям у різних регіонах.

Окрім того, розглядається проект інструкції про порядок госпіталізації дітей на психіатричні ліжка, який має усунути проблеми, що виникали із порушенням законності при наданні цієї допомоги. І, безумовно, велике значення має робота над концепцією реформування шкільної медицини. Цей документ є важливим саме тому, що він скерований у профілактичну медицину.

На завершення своєї доповіді І.А. Марценковський зазначив, що, відповідно до Гельсинської декларації, Україна також взяла на себе деякі зобов’язання, серед яких усвідомлення значення психічного благополуччя як важливої складової якості життя і визнання психічного здоров’я одним із національних приорітетів.

Підготувала Марія Добрянська