Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я

28 квітня відзначається Всесвітній день охорони праці. Цьогоріч він проходить під гаслом: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи — інвестуймо зараз у стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі», зумовлених пандемією COVID-19. Серед нагальних завдань — підтримка психічного здоров’я та добробуту працівників у сфері охорони здоров’я та догляду.

Через пандемію та її наслідки у всьому світі ­уряди, роботодавці, працівники та населення загалом зіткнулися з безпрецедентними проблемами. Вони торкнулися майже кожного — від ризику передавання вірусу на робочих місцях до ризиків щодо ­безпеки та здоров’я на роботі. Нині величезна кількість людей, які щодня контактують із COVID-19, опиняються в небез­пеці, зокрема це медичні працівники.

В Україні за час пандемії, за статистичними даними станом на 28 квітня 2021 року, на COVID-19 ­захворіли 82 тис. 189 медичних праців­ників, 796 випадків хвороби стали летальними. Медичні працівники можуть наража­тися на ­професійні небезпеки, що становлять ­ризик ­хвороб, ­травматичних ушкоджень і навіть ­смерті в ­контексті реагування на COVID-19. ­

Серед професійних ризиків: ­інфікування COVID-19; ­ураження шкіри та тепловий удар внаслідок ­тривалого ­використан­ня засобів індивідуального захисту; вплив токсинів через інтенсивне застосування ­дезінфекційних засобів; психологічний дистрес; хронічна втома; стигма­тизація, ­дискримінація, фізичне та психологічне насильство та переслідування.

Тож психосоціальна підтримка є ­однією з найважливіших стратегій запобігання ­стресовим ­реакціям через виго­рання та інші наслідки панде­мії серед постачаль­ників ­медичних послуг.

Як зазначено в концепції Всесвітньої організації ­охорони здоров’я (ВООЗ)/Міністерства охорони праці щодо програм безпеки і здоров’я медичних працівників на роботі, кожен заклад охорони здоров’я має розробити і впровадити програму з безпеки і здоров’я на робочому місці, а ­також залучити призначеного та відпо­відно підго­товленого координатора з питань безпеки і здоров’я на ­місцях.

Бюро ВООЗ в Україні та Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України ­розробили навчальний курс із питань психічного здоров’я та психо­соціальної підтримки під час COVID-19 для медичних працівників. Станом на березень 2021 р., за підтримки ВООЗ на­вчання пройшли понад 500 медич­них пра­цівників по всій країні. Цей навчальний пакет містить чотири модулі. ­Перший і останній — для керів­ників ­медичних служб, щоб допомогти їм побудувати систему психо­соціальної підтримки населення та само­підтримки медичних пра­цівни­ків. Другий і третій — допомагають медич­ним праців­никам виявляти психосоціальні ­потреби ­населення та надавати допомогу та підтримку, а також піклува­тися про власне благополуччя під час пандемії COVID-19.

Поінформованість про психічне здоров’я суттєво ­зросла на тлі пандемії COVID-19. Генеральний директор ВООЗ, д-р Тедрос Гебреєсус, визначив психічне здоров’я пріоритетним для прискореного впровад­жен­ня 13-ї ­Загальної програми роботи ВООЗ (GPW13) 2019–2023 рр.

Як зазначив пан Гебреєсус, настав час діяти, щоб ­надати громадам і людям можливість досягти ­найвищого рівня здоров’я, що можна отримати лише тоді, коли буде забезпечено їхнє психічне благополуччя та їхні права.

Європейське регіональне бюро ВООЗ зібрало низку практичних інструмен­тів та інтервен­цій, які нині використовують у багатьох країнах для підтримки ­психічного здоров’я та добробуту працівників у сфері охорони здоров’я та догляду.

Основну увагу в доповіді «Підтримка психічного здоров’я та добробуту працівників охорони здоров’я та догляду» (2021) було сконцентровано на обміні ­роздумами, набутим ­досвідом і ресурсами під час робочих зустрічей та вебінарів. Їх мета — висвітлити спектр практичних ­інструментів і втручань, якими нині послуговуються у Європей­ському регіо­ні ВООЗ для підтримки психічного здоров’я та ­добробуту працівників охорони здоров’я та їхніх робото­­давців щодо управління стресом, психологічної ­допомоги та охорони психічного здоров’я.

Нині спостерігається зростаюче навантаження на ­психічне здоров’я та ­збільшення потреб, що виникають як прямі та опосередковані наслідки панде­мії серед медич­них ­працівників та населення загалом. Як ­наслідок, служби психічного здоров’я — ­переобтяжені, оскільки потреби в охороні здоров’я зростають через пандемію та заходи ізоляції.

Стратегії задоволення цих потреб охорони здоров’я значною мірою покладаються на своєчасні та адекватні відповіді через посилення управління та системи психічного здоров’я, доступності послуг, віртуальних платформ і відповідної розбудови спроможності постачальників послуг. Коротко- та середньострокові стратегії ­зосереджені на зміцненні мереж психічного здоров’я на базі громади та за допомогою телемедицини для груп високого ­ризику. Можливості довгострокової реформи психічного здоров’я передба­чають зміцнення законодавчої бази, перерозподіл ­фінансових ресурсів і співпрацю з місцевими та між­народними партнерами.

Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка (MHPSS) включають стратегії захисту або сприяння психо­логічному благополуччю та запобігання психічним станам. Міжвідомчий постійний комітет (IASC, 2020) ­надав настанови щодо вирішення питань психічного ­здоров’я та психосоціальних аспектів під час епідемії.

Виклики надання послуг з охорони психічного здоров’я

вгору

Проблеми з надання послуг психічного здоров’я, що виникають під час пандемії COVID-19, потребують ідентифікації груп високого ризику для планування відпо­відних заходів. Так, пріоритетними цільовими групами насе­лення є постачальники послуг, пацієнти, які вже контактували зі службами психічного здоров’я та ­потенційні нові користувачі, яким може знадобитися підтримка психіч­ного здоров’я на тлі пандемії, зокрема ті, хто втратили родича або близьких.

Зосеред­жен­ня уваги на постачальниках медичних ­послуг не має обмежуватися медичними працівниками швидкої допомоги та реанімаційного відділення, а також працівниками психічного здоров’я.

Власне, проблеми, що стосуються пропонованих ­послуг у сфері психічного здоров’я, можна звести до трьох груп: амбулаторні послуги, стаціонарна ­допомога та ­доступність ліків. ­

Питання амбулаторних служб охоплювали обмежену здатність ­медичних служб використовувати віртуальні/­телемедичні платформи для надання допомоги конкретним групам населення, тобто особам похилого віку та ін., або для поширення ключових повідомлень та відповідної інформації через засоби масової інформації.

Щодо ­стаціонарної допомоги — це проб­леми достатнього часу для ­приймання пацієнтів і надання допомоги в умовах карантинних обме­жень.

Виклики доступу до служб психічного здоров’я

вгору

Основними перешкодами для доступу до послуг з охорони психічного здоров’я, зокрема до терапії та інших видів допомоги, стали національні карантинні обмеження, згідно з якими чимало медичних центрів припинили роботу з метою подолання поширення COVID-19.

Дефіцитні ресурси для реорганізації служб охорони психіч­ного здоров’я у віртуальні форми та системи призначень були визначені як такі, що ставлять під загрозу доступ до відповідних послуг.

Використання віртуальних методів лікування та втручань залежить від доступності послуг, а також досвіду ­пацієнта щодо використання технологічних інструментів, які не є оптимальними за поточного сценарію.

Зокрема, отримання медичної допомоги зменшується через обмежену кількість професійних і чинних громадських центрів, що можуть надавати психологічну підтримку під час пандемії.

Експерти зауважують, що саме доступ до ліків ви­значено як потенційну проблему, ­зважаючи на меншу ­доступність до психотропних засобів порів­няно з тими, що застосовують загалом для підтримки соматичного ­здоров’я та для станів, пов’язаних із COVID-19.

Одним із найвищих викликів сьогодення стало за­безпечення безперервності медичної допомоги з вико­ристанням стратегій із дотриманням протиепідемічних ­заходів.

Серед нагальних тем — доступність кваліфікованих фахівців з охорони психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги, обмежений доступ до психо­тропних ліків під час пандемії, відсутність на­вчання та ресурсів для проведення сеансів ­телемедицини, а ­також поси­лення діяльності екстрених служб у галузі ­психічного здоров’я для реагування на підвищений ­попит під час цієї кризи.

Висновки

вгору

Кризові ситуації, на кшталт пандемії COVID-19, ­попри невід’ємні драматичні наслідки, можуть створити ­нові можливості для вдосконалення служб ­психічного ­здоров’я.

Це стосується реформування служб ­психічного здоров’я в довгостроковій перспективі. ­Серед інших стра­­тегій — створення або зміцнення служб психічного здоров’я за допомогою телемедицини та ­національних або місцевих гарячих ліній для охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

З огляду на особ­ливу ­природу COVID-19 та його глибо­кий вплив на психічне здоров’я та добробут ­населення, такий довгостроковий підхід має стати основою для здійснення віртуальних втручань, спрямування нарощування потенціалу на захист ­психічного здоров’я користувачів і постачальників медичних послуг, посилення прийняття рішень на підставі фактичних даних та інтеграцію психосоціальної ­підтримки у механізми високого рівня.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.phc.org.ua та www.who.int

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2021 Год

Содержание выпуска 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Содержание выпуска 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Содержание выпуска 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Содержание выпуска 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Содержание выпуска 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Содержание выпуска 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Содержание выпуска 4 (125), 2021

  1. Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я

  2. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  3. Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Хвороба Альцгеймера

  6. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  7. Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією

  8. Ангедонія як мішень фармакотерапії у пацієнтів із депресією

  9. Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих

  11. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19

  12. Антонен Арто: лиш довгий пронизливий крик

Содержание выпуска 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Содержание выпуска 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Содержание выпуска 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Содержание выпуска 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций