Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
-
Раздел:
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
Зміст статті:
- Виклики надання послуг з охорони психічного здоров’я
- Виклики доступу до служб психічного здоров’я
- Висновки
28 квітня відзначається Всесвітній день охорони праці. Цьогоріч він проходить під гаслом: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи — інвестуймо зараз у стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі», зумовлених пандемією COVID-19. Серед нагальних завдань — підтримка психічного здоров’я та добробуту працівників у сфері охорони здоров’я та догляду.
Через пандемію та її наслідки у всьому світі уряди, роботодавці, працівники та населення загалом зіткнулися з безпрецедентними проблемами. Вони торкнулися майже кожного — від ризику передавання вірусу на робочих місцях до ризиків щодо безпеки та здоров’я на роботі. Нині величезна кількість людей, які щодня контактують із COVID-19, опиняються в небезпеці, зокрема це медичні працівники.
В Україні за час пандемії, за статистичними даними станом на 28 квітня 2021 року, на COVID-19 захворіли 82 тис. 189 медичних працівників, 796 випадків хвороби стали летальними. Медичні працівники можуть наражатися на професійні небезпеки, що становлять ризик хвороб, травматичних ушкоджень і навіть смерті в контексті реагування на COVID-19.
Серед професійних ризиків: інфікування COVID-19; ураження шкіри та тепловий удар внаслідок тривалого використання засобів індивідуального захисту; вплив токсинів через інтенсивне застосування дезінфекційних засобів; психологічний дистрес; хронічна втома; стигматизація, дискримінація, фізичне та психологічне насильство та переслідування.
Тож психосоціальна підтримка є однією з найважливіших стратегій запобігання стресовим реакціям через вигорання та інші наслідки пандемії серед постачальників медичних послуг.
Як зазначено в концепції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)/Міністерства охорони праці щодо програм безпеки і здоров’я медичних працівників на роботі, кожен заклад охорони здоров’я має розробити і впровадити програму з безпеки і здоров’я на робочому місці, а також залучити призначеного та відповідно підготовленого координатора з питань безпеки і здоров’я на місцях.
Бюро ВООЗ в Україні та Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України розробили навчальний курс із питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час COVID-19 для медичних працівників. Станом на березень 2021 р., за підтримки ВООЗ навчання пройшли понад 500 медичних працівників по всій країні. Цей навчальний пакет містить чотири модулі. Перший і останній — для керівників медичних служб, щоб допомогти їм побудувати систему психосоціальної підтримки населення та самопідтримки медичних працівників. Другий і третій — допомагають медичним працівникам виявляти психосоціальні потреби населення та надавати допомогу та підтримку, а також піклуватися про власне благополуччя під час пандемії COVID-19.
Поінформованість про психічне здоров’я суттєво зросла на тлі пандемії COVID-19. Генеральний директор ВООЗ, д-р Тедрос Гебреєсус, визначив психічне здоров’я пріоритетним для прискореного впровадження 13-ї Загальної програми роботи ВООЗ (GPW13) 2019–2023 рр.
Як зазначив пан Гебреєсус, настав час діяти, щоб надати громадам і людям можливість досягти найвищого рівня здоров’я, що можна отримати лише тоді, коли буде забезпечено їхнє психічне благополуччя та їхні права.
Європейське регіональне бюро ВООЗ зібрало низку практичних інструментів та інтервенцій, які нині використовують у багатьох країнах для підтримки психічного здоров’я та добробуту працівників у сфері охорони здоров’я та догляду.
Основну увагу в доповіді «Підтримка психічного здоров’я та добробуту працівників охорони здоров’я та догляду» (2021) було сконцентровано на обміні роздумами, набутим досвідом і ресурсами під час робочих зустрічей та вебінарів. Їх мета — висвітлити спектр практичних інструментів і втручань, якими нині послуговуються у Європейському регіоні ВООЗ для підтримки психічного здоров’я та добробуту працівників охорони здоров’я та їхніх роботодавців щодо управління стресом, психологічної допомоги та охорони психічного здоров’я.
Нині спостерігається зростаюче навантаження на психічне здоров’я та збільшення потреб, що виникають як прямі та опосередковані наслідки пандемії серед медичних працівників та населення загалом. Як наслідок, служби психічного здоров’я — переобтяжені, оскільки потреби в охороні здоров’я зростають через пандемію та заходи ізоляції.
Стратегії задоволення цих потреб охорони здоров’я значною мірою покладаються на своєчасні та адекватні відповіді через посилення управління та системи психічного здоров’я, доступності послуг, віртуальних платформ і відповідної розбудови спроможності постачальників послуг. Коротко- та середньострокові стратегії зосереджені на зміцненні мереж психічного здоров’я на базі громади та за допомогою телемедицини для груп високого ризику. Можливості довгострокової реформи психічного здоров’я передбачають зміцнення законодавчої бази, перерозподіл фінансових ресурсів і співпрацю з місцевими та міжнародними партнерами.
Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка (MHPSS) включають стратегії захисту або сприяння психологічному благополуччю та запобігання психічним станам. Міжвідомчий постійний комітет (IASC, 2020) надав настанови щодо вирішення питань психічного здоров’я та психосоціальних аспектів під час епідемії.
Виклики надання послуг з охорони психічного здоров’я
вгоруПроблеми з надання послуг психічного здоров’я, що виникають під час пандемії COVID-19, потребують ідентифікації груп високого ризику для планування відповідних заходів. Так, пріоритетними цільовими групами населення є постачальники послуг, пацієнти, які вже контактували зі службами психічного здоров’я та потенційні нові користувачі, яким може знадобитися підтримка психічного здоров’я на тлі пандемії, зокрема ті, хто втратили родича або близьких.
Зосередження уваги на постачальниках медичних послуг не має обмежуватися медичними працівниками швидкої допомоги та реанімаційного відділення, а також працівниками психічного здоров’я.
Власне, проблеми, що стосуються пропонованих послуг у сфері психічного здоров’я, можна звести до трьох груп: амбулаторні послуги, стаціонарна допомога та доступність ліків.
Питання амбулаторних служб охоплювали обмежену здатність медичних служб використовувати віртуальні/телемедичні платформи для надання допомоги конкретним групам населення, тобто особам похилого віку та ін., або для поширення ключових повідомлень та відповідної інформації через засоби масової інформації.
Щодо стаціонарної допомоги — це проблеми достатнього часу для приймання пацієнтів і надання допомоги в умовах карантинних обмежень.
Виклики доступу до служб психічного здоров’я
вгоруОсновними перешкодами для доступу до послуг з охорони психічного здоров’я, зокрема до терапії та інших видів допомоги, стали національні карантинні обмеження, згідно з якими чимало медичних центрів припинили роботу з метою подолання поширення COVID-19.
Дефіцитні ресурси для реорганізації служб охорони психічного здоров’я у віртуальні форми та системи призначень були визначені як такі, що ставлять під загрозу доступ до відповідних послуг.
Використання віртуальних методів лікування та втручань залежить від доступності послуг, а також досвіду пацієнта щодо використання технологічних інструментів, які не є оптимальними за поточного сценарію.
Зокрема, отримання медичної допомоги зменшується через обмежену кількість професійних і чинних громадських центрів, що можуть надавати психологічну підтримку під час пандемії.
Експерти зауважують, що саме доступ до ліків визначено як потенційну проблему, зважаючи на меншу доступність до психотропних засобів порівняно з тими, що застосовують загалом для підтримки соматичного здоров’я та для станів, пов’язаних із COVID-19.
Одним із найвищих викликів сьогодення стало забезпечення безперервності медичної допомоги з використанням стратегій із дотриманням протиепідемічних заходів.
Серед нагальних тем — доступність кваліфікованих фахівців з охорони психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги, обмежений доступ до психотропних ліків під час пандемії, відсутність навчання та ресурсів для проведення сеансів телемедицини, а також посилення діяльності екстрених служб у галузі психічного здоров’я для реагування на підвищений попит під час цієї кризи.
Висновки
вгоруКризові ситуації, на кшталт пандемії COVID-19, попри невід’ємні драматичні наслідки, можуть створити нові можливості для вдосконалення служб психічного здоров’я.
Це стосується реформування служб психічного здоров’я в довгостроковій перспективі. Серед інших стратегій — створення або зміцнення служб психічного здоров’я за допомогою телемедицини та національних або місцевих гарячих ліній для охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
З огляду на особливу природу COVID-19 та його глибокий вплив на психічне здоров’я та добробут населення, такий довгостроковий підхід має стати основою для здійснення віртуальних втручань, спрямування нарощування потенціалу на захист психічного здоров’я користувачів і постачальників медичних послуг, посилення прийняття рішень на підставі фактичних даних та інтеграцію психосоціальної підтримки у механізми високого рівня.
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.phc.org.ua та www.who.int
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2021 Год
Содержание выпуска 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Содержание выпуска 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Содержание выпуска 8 (129), 2021
Содержание выпуска 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Содержание выпуска 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Содержание выпуска 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Содержание выпуска 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Содержание выпуска 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться