скрыть меню

Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

страницы: 6

Сьогодні світ переживає одну з найважливіших глобальних проблем – пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19), яку Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я (ВООЗ, 2020), а також найбільшим викликом людству в ХХІ ст. Однією із найуразливіших категорій щодо негативних психологічних наслідків пандемії є діти та підлітки.

На тлі пандемії COVID розвинулася безпрецедентна криза, яка торкнулася не лише охорони здоров’я, а й усіх сфер суспільного життя, і особливо відчутно — в країнах, що розвиваються. Профілактичні заходи для уникнення зараження вірусом — соціальне дистанціювання та ізоляція, чинять значний вплив на суспільство (Duan and Zhu, 2020). Такі умови потребують психологічної, соціальної та нейробіологічної адаптації, адже психіка дітей і підлітків зазнає серйозних випробувань. Значна частка осіб мала несприятливі переживання: 66,7 % підлітків зазнали принаймні ­однієї психологічної травми та близько 50 % — більш ніж ­однієї. Найчастіше йшлося про хвороби батьків (24 %), фінансові труднощі (22 %), сімейні негаразди (18 %) та вживання батьками алкоголю (17 %) (Mendez etal., 2009; Benjet etal., 2010). Під час пандемії ці проблеми набувають ще більшого масштабу.

Сьогодні бракує досліджень щодо ­впливу пандемії на психічний стан дітей та підлітків. Тривалий карантин, страх перед інфікуванням, розчарування та нудьга, брак контактів з одно­літками та вчителями, недостатній особистий простір удома та втрата близьких людей спричиняють серйозні психологічні ­наслідки для дітей та підлітків (Wang etal., 2020). G. Sprang and M. Silman (2013) порівнювали симптоми пост­травматичного стресового розладу (ПТСР) у батьків і дітей, які перебувають на карантині, та групи конт­ролю, які не зазнали таких обмежень. Показники ­посттравматичного ­стресу у дітей, які перебували на карантині, були у чотири рази вищими, ніж у групі порівняння. У представників першої ­групи симптоми ПТСР виникали частіше (28 проти 17 %). Карантинні заходи під час пандемії призвели до високого рівня безробіття та браку коштів, особливо для самозайнятих працівників. Тривалий період карантину та накладення обмежень на свободу дій є чинниками ризику серйозного психологічного впливу (Brooks etal., 2020). Сім’ї зазнали раптових і значних змін під час пандемії. Тривале перебування в ізоляції та безробіття підвищують ризик збільшення споживання батьками алкоголю та інших психоактивних речовин, жорстокого повод­жен­ня з партнерами та дітьми, сімейних суперечок і сексуального насильства (Wang etal., 2020).

Під час вимушеної ізоляції діти частіше зазнають впливу розбрату в сім’ї, жорстокого повод­жен­ня або сексуального насильства, тобто стресових подій, що можуть спричинити гострий стресовий розлад або ПТСР (Ferrer-Perez, 2020; Peterman etal., 2020). В умовах пандемії в Китаї ­фіксували більше випадків депресії та тривожності у дорослих, які є потен­ційними чинниками негараздів для дітей і підлітків, що мешкають разом із батьками (Gao etal., 2020).

J. D. Palacio-Ortiz etal. (2020) проаналізували сучасні дані літератури про вплив пандемії на дітей і підлітків, які мають психологічні проблеми, зокрема страждають на ПТСР. Вони представили поради щодо оцінювання стану та лікування дітей і підлітків із ­різними психічними розладами в умовах пандемії COVID-19, які розроблено на підставі даних досліджень і рекомендацій Королівської колегії психіатрів ­Великої Британії (Royal College of Psychiatrists, 2020).

Наприклад, слід вибрати стратегії та рекомендації, спрямовані на підтримку фізичного й психічного здоров’я дітей і підлітків. Вихователям і батькам слід якомога більше підтримувати позитивні чи нейтральні емоції, заохочуючи ­дітей і підлітків до стратегії подолання проблем. Не забувати, що діти є вразливішими щодо негативних психологічних наслідків пандемії та ізоляції. У них можуть виникати проблеми з поведінкою, які мають вплив на дотримання заходів ­фізичного та соціального дистанціювання. Вони можуть мати системні супутні захворювання, які ­збільшують ризик ускладнень від COVID-19. ­Дітям і підліткам в ­умовах панде­мії необхідна допомога медичних працівників. Розв’язати цю проблему допоможе застосування стратегії ­телемедицини. За ­потреби необ­хідно призначати фармакотерапію. До кори­гування дозувань чи додавання нових ліків передусім слід ­від­да­вати ­перевагу нефармакологічним поведінковим ­втручанням. Бар’єри для ­доступу до лікування можуть збільшити ризик зараження COVID-19 через погіршення конт­ролю поведінки. У разі госпіталізації слід надавати психо­логічну ­підтримку як пацієнтам, так і їхнім родинам.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски текущего года

1

Содержание выпуска 1, 2021

  1. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  2. Ю. А. Бабкіна

  3. Л. Б. Мар’єнко

  4. С.Г. Бурчинський

  5. Ю.О. Сухоручкін

2 (123)
1 (122)