Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Турбота про психічне здоров’я
-
Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми
-
Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією
-
Раздел:
Турбота про психічне здоров’я
Всесвітній день психічного здоров’я відзначається з 1992 року за ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 450 млн жителів планети страждають на психічні захворювання. У сучасному світі ментальне здоров’я постійно зазнає випробувань, тому піклуватись про нього так само важливо, як і про фізичне здоров’я.
Психічне здоров’я є невід’ємною частиною і найважливішим компонентом здоров’я. У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначено: «Здоров’я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутністю хвороб і фізичних дефектів». Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров’я — це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності. Як відомо, пандемія COVID-19 важко позначається на психічному здоров’ї людей. Особливо страждають певні групи населення, наприклад медичний персонал та інші працівники «червоних зон», учні, самотні люди та пацієнти з уже наявними психічними хворобами. Нинішня пандемія призводить також до серйозних прогалин у наданні допомоги при неврологічних і наркологічних розладах.
Однак є підстави для оптимізму: на сесії ВООЗ у травні 2021 р. уряди країн світу визнали нагальну потребу в розширенні послуг з охорони психічного здоров’я на всіх рівнях. Деякі країни вже навіть виробили нові механізми надання психіатричної допомоги населенню. Через перебої в наданні медичної допомоги в багатьох країнах розробляють інноваційні схеми для надання послуг з охорони психічного здоров’я і реалізують численні ініціативи для зміцнення психосоціальної підтримки. Хоча масштаби проблеми не дають змогу забезпечити належною психіатричною допомогою більшість тих, хто її потребує. Практичним крокам у цій галузі перешкоджає хронічне недофінансування систем зміцнення психічного здоров’я, профілактики і лікування психічних розладів упродовж багатьох попередніх років. Тож проблеми фізичного та особливо психічного здоров’я, як-от депресія, є одними з найпоширеніших із довгого переліку складних і взаємопов’язаних чинників, починаючи з фінансових проблем та закінчуючи насильством, агресією, експлуатацією та поганим поводженням, які можуть сприяти почуттю болю та безнадійності, що лежить в основі самогубства. Значуще значення також має зловживання алкоголем та психоактивними речовинами. До того ж пандемія зробила багатьох більш тривожними, схильними до депресій та сприйнятливими до екстремальних кроків.
Серед ключових причин — брак роботи, втрата близької людини від коронавірусу, дефіцит громадських зустрічей тощо. Цьогоріч у рамках кампанії з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я експерти було продемонстровано досвід деяких країн і представлено нові та зручні для сприйняття матеріали про те, як піклуватися про власне психічне здоров’я і надавати підтримку іншим.
Кампанія з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я, яку через триваючу пандемію провели переважно в режимі онлайн, дає кожному можливість запровадити щось позитивне: зробити конкретні кроки для зміцнення власного психічного благополуччя та підтримати рідних і близьких у важкий для них момент; у роботодавців з’являється привід розробити та втілити в життя програми забезпечення соціально-психологічного благополуччя працівників; у державних органів — узяти на себе конкретні зобов’язання щодо створення або розширення роботи служб охорони психічного здоров’я.
Для того щоб зменшити наслідки пандемії для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:
- Спорт і правильне харчування. Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження — запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
- Глибокий сон не менш ніж 7–8 годин. Сон допомагає швидкому відновленню організму, а відповідно — більшій стійкості до стресових ситуацій.
- Хобі, заняття за інтересом. Як відомо, заняття улюбленою справою сприяє виробленню «гормону радості».
- Спілкування із цікавими та позитивними людьми. Позитивно налаштований співрозмовник заряджає оточуючих енергією, підживлюючи і власний емоційний стан.
- Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції та замикатися в собі. Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стрес можуть перетворитися на серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.who.int; www.moz.gov.ua
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2021 Год
Содержание выпуска 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Содержание выпуска 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Содержание выпуска 8 (129), 2021
Содержание выпуска 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Содержание выпуска 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Содержание выпуска 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Содержание выпуска 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Содержание выпуска 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться