скрыть меню

Психічне здоров’я і COVID‑19

страницы: 6-7

Під час пандемії COVID-19 більшість людей відчуває емоційний стрес, ізоляція провокує відчуття самотності, страх і сум’яття. Багато хто страждає як через безпосередній вплив вірусу на здоров’я, так і через наслідки фізичної ізоляції. Вкрай важливо надати емоційну підтримку тим, хто її потребує у цей час, адже за взаємодії та спілкування з іншими в процесі реагування на протиепідемічні заходи та наслідки COVID-19 можливо практично підтримати, вплинути на їхнє благополуччя та змінити життя на краще.

На тлі стрімкого поширення пандемії коронавірус­ної інфекції все більше країн світу повідомляють про підвищений страх, хвилювання і занепокоєння. Це стосується як населення загалом, так і окремих груп громадян, наприклад, осіб старшого віку, постачальників послуг охорони здоров’я та людей із супутніми порушеннями здоров’я. Хоча COVID-19 перед­усім є, небезпекою для фізичного здоров’я, він також може стати джерелом серйозних психічних порушень, якщо не вжити певних заходів. Дослід­жен­ня у цьому напрямі тривають і поки немає однозначних відповідей на всі питання, але науковці вже мають певні результати та припущення.

Результати численних досліджень з усього світу свідчать про глобальне збільшення поширеності гострого стресового розладу серед тих, хто пере­хворів на COVID-19, дехто стикається з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), проте у низки таких осіб лишається слід від пережитого у вигляді затяжних тривожних розладів, депресивних епізодів, невротичних порушень і змін особистості. За ­результатами масштабного онлайн-­опитування Центру з конт­ролю та профілактики захворювань США (CDC, 2020) за участю понад 5 тис. дорослих, ознаки травматичного та стресового розладів виявили у 26,3 %, тривоги або депресії — у 30,9 %, про ­вживання психо­активних речовин повідомили 13,3 %, про думки щодо вчинення само­губства 10,7 % опитаних.

Гарне психічне здоров’я має вирішальне значення для нормального функціонування суспільства. Пандемія COVID-19 серйозно позначилась на психічному здоров’ї та благополуччі цілих спільнот і є одним із пріоритетних завдань, що потребує негайного вирішення. Для зміцнення психічного благополуччя необхідні дії у всіх секторах. Відтак, тема психічних розладів, спричинених ­пандемією COVID-19, лише набирає обертів, не втрачаючи ­своєї нагальності. Сьогодні експерти вже говорять про «коронавірусний синдром». Більший ризик відчути на собі довго­тривалий вплив цього «синдрому» мають медичні працівники та особи, які залучені до процесу подолання пандемії, а ­також ті, хто мали тяжкий пере­біг хвороби або були ­госпіталізовані чи їх рідні, ­через підвищений ризик, напруженість, виснаження, ізоляцію та ін.

Вчені вбачають схожість цього синдрому з ознаками ПТСР, що може ­виникнути у відповідь на інвазивні ­заходи, необхідні для лікування пацієнтів, зокрема інтубацію та вентиляцію, і це може стати ­психотравмувальним чинником. Нерідко особи, які ­одужали, відчували страх втратити близьких, провину, що вижили, острах, що подібні події можуть повторитися, побоювання потрапити до лікарні, нічні жахіття та ін.

Довготривалий вплив COVID-19 на психічне здоров’я відчувають і ті, хто легко перенесли хворобу. Є дані, про такі симптоми, що найчастіше виникають після перенесеної хвороби: тимчасова втрата ­пам’яті, труднощі з концентрацією чи зосеред­жен­ням ­уваги, запаморочення або сплутаність свідомості, головний біль, занепокоєння, ­втома, порушення сну, виснаження та дратівливість, що погіршує їхню працездатність і якість життя.

Експерти радять особам із вираженими симптомами, що тривають дуже ­довго, звертатися до лікарів, щоб виключити інші соматичні захворювання. І так само, варто звернутися по допомогу до фахівця у сфері психічного здоров’я, якщо відчувається зниження настрою, ­приємних активностей, виникають нав’язливі думки, спогади, ­нічні жахіття, специфічні фобії, що пов’язані зі страхом захворіти чи униканням місць, які тривають понад 6 місяців.

Як заявив голова офісу Всесвітньої організації ­охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт: «Підтримка ­психічного здоров’я має бути інтегрована в національні протоколи відповіді на COVID-19». За його словами, необхідне створен­ня доступних та інклюзивних служб психічного здоров’я.

Психосоціальні навички практичної підтримки та реа­гування на пандемію можуть стати у пригоді для ­надання допомоги тим, хто заразився коронавірусною ­інфекцією, втратив близьких через хворобу, доглядає хворого на COVID-19, одужав після зараження, а також ­зазнав стресу через карантинні обмеження та ін.

Крок 1. Ваше благополуччя

Турбота про себе і колег при реагуванні на ситуації, викликані COVID-19, не розкіш, а обов’язок. Ви не ­зможете подбати про інших, якщо не будете піклуватися про себе, тому насамперед у цей складний період слід ­підтримувати власне здоров’я та благополуччя.

Якщо ви відчуваєте безсилля через те, що не можете надати допомогу іншим, визначте, які проблеми ви можете допомогти вирішити, а які — ні. Якщо у вас немає можливості надати допомогу в конкретній ситуації, сприймаєте це з розумінням.

Можу контролювати:

  • Як я реагую на оточуючих
  • Застосовую захисні заходи, щоб запобігти поширенню інфекції
  • Яку інформацію я повідомляю іншим

Не в змозі контролювати:

  • Коли хтось втрачає роботу
  • Як діють інші
  • Як уряд реагує на COVID-19
  • Чи помре людина, яка заразилася

Крок 2. Доброзичливість у спілкуванні

Підтримка інших — вміння слухати. Це найважливіша складова доброзичливого спілкування. Замість того щоб відразу ж давати поради, дайте людині говорити у ­своєму темпі та уважно вислухайте її, щоб зрозуміти її стан і потреби, допомогти відчути себе спокійно, лише потім запропонуйте допомогу, яка буде для неї корисною.

Уважно слухайте, перепитуйте, узагальнюйте:

  • Намагайтеся зрозуміти точку зору людини, з якою спілкуєтеся, та її почуття
  • Дайте висловитися, мовчіть, поки співрозмовник не договорить
  • Приберіть відволікаючі елементи (турбує шум навколо — можна знайти місце затишніше, щоб мати змогу зосередитися на тому, про що ­говорить співрозмовник)
  • Будьте дружелюбним, відкритим і розслабленим

Крок 3. Надання практичної підтримки

Підтримка інших: зробіть усе для того, щоб людина, яка звернулася до вас по допомогу, відчувала себе комфортно у вашій присутності. Вона має вам довіряти.

У тих, хто хворіє на COVID-19, можуть бути такі ­потреби:

  • Інформація стосовно COVID-19 (наприклад, симптоми хвороби, доступ до лікування, як доглядати за іншими, як захистити себе, вплив на хід роботи)
  • Доступ до продуктів харчування, інших товарів та послуг першої потреби через фізичне дистанціювання і втрату доходу
  • Способи забезпечити догляд за утриманцями (наприклад, дітьми) на випадок госпіталізації або ізоляції головного опікуна

Крок 4. Метод «Зупинись-Подумай-Зроби»

Людині часто необхідно відчувати, що вона конт­ролює хоча б деякі аспекти свого життя, попри певні труднощі. Це один із кращих способів підтримати інших.

Допомогти самостійно впоратися з проблемами:

  • Запропонуйте взяти паузу, щоб подумати, які ­проблеми треба вирішити насамперед
  • Спонукайте співрозмовника до пошуку способів розв’язання ситу­а­ції, що склалася (можливо поставити такі питання: Що ви робили для вирішення подібних питань ­раніше? Що ви вже спробували зробити? Чи може хтось допомогти вам впоратися із цією проблемою (друзі, близькі або організація)? Чи відчуває подібні ­проблеми будь-хто з ваших знайомих? Як зазвичай долаєте труднощі?)
  • Допоможіть вибрати спосіб розв’язання проблеми і випробувати його. Якщо він не спрацює, спо­нукайте до того, щоб спробувати інше рішення

Крок 5. Допомога в стресових ситуаціях

Пандемія COVID-19 викликає стрес і змушує багатьох людей відчувати самотність, страх і тривогу. Стрес — природна реакція, яку відчувають всі. Будь-хто в якийсь період свого життя може виявитися в уразливому стані.

Для стресу характерні: емоційні реакції (смуток, злість, страх та ін.); поведінкові реакції (втрата мотивації, небажання чим-небудь займатися, агресивна поведінка тощо); фізичні реакції (головний біль, біль у м’язах, біль у ­спині, проблеми зі сном, втрата апетиту та ін.

Як допомогти людині, яка зазнала стресу, і ­зрозуміти, коли потрібно звертатися по допомогу до фахівця? Запро­понувати ­подумати про те, що вона може зробити, щоб відчути себе краще. Можливо, людина вже знає, що допо­магає їй ­справлятися зі стресовими ситуаціями.

Не всі чинники уразливості є помітними або очевидними, важливо ставитися з ­увагою і співчуттям до того, хто потребує допомоги.

Слова:

  • Використовуйте фрази підтримки, щоб показати співчуття («Я розумію, про що ви говорите») і розуміння втрати або складних почуттів, якими ­ділиться з вами співрозмовник («Мені дуже ­шкода це чути», «Схоже, що ситуація непроста»)

Невербальне спілкування:

  • Слідкуйте за виразом обличчя (зоровий контакт, жес­ти, як сидить або стоїть співрозмовник) людини

Дії для релаксації:

  • Якщо людина відчуває тривогу або стрес, їй може допомогти повільне дихання (ця стратегія підійде не всім — у разі дискомфорту слід припинити виконання вправ). Якщо через стрес людина не здатна виконувати повсякденні справи (наприклад, ходити на роботу), зверніться за професійною підтримкою

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.psychiatrictimes.com; www.interagencystandingcommittee.org

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски текущего года

1 (122)

Содержание выпуска 1 (122), 2021

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський

  3. О. О. Хаустова, Д. О. Ассонов