Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Психічне здоров’я і COVID‑19
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
-
Раздел:
Психічне здоров’я і COVID‑19
Під час пандемії COVID-19 більшість людей відчуває емоційний стрес, ізоляція провокує відчуття самотності, страх і сум’яття. Багато хто страждає як через безпосередній вплив вірусу на здоров’я, так і через наслідки фізичної ізоляції. Вкрай важливо надати емоційну підтримку тим, хто її потребує у цей час, адже за взаємодії та спілкування з іншими в процесі реагування на протиепідемічні заходи та наслідки COVID-19 можливо практично підтримати, вплинути на їхнє благополуччя та змінити життя на краще.
На тлі стрімкого поширення пандемії коронавірусної інфекції все більше країн світу повідомляють про підвищений страх, хвилювання і занепокоєння. Це стосується як населення загалом, так і окремих груп громадян, наприклад, осіб старшого віку, постачальників послуг охорони здоров’я та людей із супутніми порушеннями здоров’я. Хоча COVID-19 передусім є, небезпекою для фізичного здоров’я, він також може стати джерелом серйозних психічних порушень, якщо не вжити певних заходів. Дослідження у цьому напрямі тривають і поки немає однозначних відповідей на всі питання, але науковці вже мають певні результати та припущення.
Результати численних досліджень з усього світу свідчать про глобальне збільшення поширеності гострого стресового розладу серед тих, хто перехворів на COVID-19, дехто стикається з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), проте у низки таких осіб лишається слід від пережитого у вигляді затяжних тривожних розладів, депресивних епізодів, невротичних порушень і змін особистості. За результатами масштабного онлайн-опитування Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC, 2020) за участю понад 5 тис. дорослих, ознаки травматичного та стресового розладів виявили у 26,3 %, тривоги або депресії — у 30,9 %, про вживання психоактивних речовин повідомили 13,3 %, про думки щодо вчинення самогубства 10,7 % опитаних.
Гарне психічне здоров’я має вирішальне значення для нормального функціонування суспільства. Пандемія COVID-19 серйозно позначилась на психічному здоров’ї та благополуччі цілих спільнот і є одним із пріоритетних завдань, що потребує негайного вирішення. Для зміцнення психічного благополуччя необхідні дії у всіх секторах. Відтак, тема психічних розладів, спричинених пандемією COVID-19, лише набирає обертів, не втрачаючи своєї нагальності. Сьогодні експерти вже говорять про «коронавірусний синдром». Більший ризик відчути на собі довготривалий вплив цього «синдрому» мають медичні працівники та особи, які залучені до процесу подолання пандемії, а також ті, хто мали тяжкий перебіг хвороби або були госпіталізовані чи їх рідні, через підвищений ризик, напруженість, виснаження, ізоляцію та ін.
Вчені вбачають схожість цього синдрому з ознаками ПТСР, що може виникнути у відповідь на інвазивні заходи, необхідні для лікування пацієнтів, зокрема інтубацію та вентиляцію, і це може стати психотравмувальним чинником. Нерідко особи, які одужали, відчували страх втратити близьких, провину, що вижили, острах, що подібні події можуть повторитися, побоювання потрапити до лікарні, нічні жахіття та ін.
Довготривалий вплив COVID-19 на психічне здоров’я відчувають і ті, хто легко перенесли хворобу. Є дані, про такі симптоми, що найчастіше виникають після перенесеної хвороби: тимчасова втрата пам’яті, труднощі з концентрацією чи зосередженням уваги, запаморочення або сплутаність свідомості, головний біль, занепокоєння, втома, порушення сну, виснаження та дратівливість, що погіршує їхню працездатність і якість життя.
Експерти радять особам із вираженими симптомами, що тривають дуже довго, звертатися до лікарів, щоб виключити інші соматичні захворювання. І так само, варто звернутися по допомогу до фахівця у сфері психічного здоров’я, якщо відчувається зниження настрою, приємних активностей, виникають нав’язливі думки, спогади, нічні жахіття, специфічні фобії, що пов’язані зі страхом захворіти чи униканням місць, які тривають понад 6 місяців.
Як заявив голова офісу Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт: «Підтримка психічного здоров’я має бути інтегрована в національні протоколи відповіді на COVID-19». За його словами, необхідне створення доступних та інклюзивних служб психічного здоров’я.
Психосоціальні навички практичної підтримки та реагування на пандемію можуть стати у пригоді для надання допомоги тим, хто заразився коронавірусною інфекцією, втратив близьких через хворобу, доглядає хворого на COVID-19, одужав після зараження, а також зазнав стресу через карантинні обмеження та ін.
Крок 1. Ваше благополуччя
Турбота про себе і колег при реагуванні на ситуації, викликані COVID-19, не розкіш, а обов’язок. Ви не зможете подбати про інших, якщо не будете піклуватися про себе, тому насамперед у цей складний період слід підтримувати власне здоров’я та благополуччя.
Якщо ви відчуваєте безсилля через те, що не можете надати допомогу іншим, визначте, які проблеми ви можете допомогти вирішити, а які — ні. Якщо у вас немає можливості надати допомогу в конкретній ситуації, сприймаєте це з розумінням.
Можу контролювати:
- Як я реагую на оточуючих
- Застосовую захисні заходи, щоб запобігти поширенню інфекції
- Яку інформацію я повідомляю іншим
Не в змозі контролювати:
- Коли хтось втрачає роботу
- Як діють інші
- Як уряд реагує на COVID-19
- Чи помре людина, яка заразилася
Крок 2. Доброзичливість у спілкуванні
Підтримка інших — вміння слухати. Це найважливіша складова доброзичливого спілкування. Замість того щоб відразу ж давати поради, дайте людині говорити у своєму темпі та уважно вислухайте її, щоб зрозуміти її стан і потреби, допомогти відчути себе спокійно, лише потім запропонуйте допомогу, яка буде для неї корисною.
Уважно слухайте, перепитуйте, узагальнюйте:
- Намагайтеся зрозуміти точку зору людини, з якою спілкуєтеся, та її почуття
- Дайте висловитися, мовчіть, поки співрозмовник не договорить
- Приберіть відволікаючі елементи (турбує шум навколо — можна знайти місце затишніше, щоб мати змогу зосередитися на тому, про що говорить співрозмовник)
- Будьте дружелюбним, відкритим і розслабленим
Крок 3. Надання практичної підтримки
Підтримка інших: зробіть усе для того, щоб людина, яка звернулася до вас по допомогу, відчувала себе комфортно у вашій присутності. Вона має вам довіряти.
У тих, хто хворіє на COVID-19, можуть бути такі потреби:
- Інформація стосовно COVID-19 (наприклад, симптоми хвороби, доступ до лікування, як доглядати за іншими, як захистити себе, вплив на хід роботи)
- Доступ до продуктів харчування, інших товарів та послуг першої потреби через фізичне дистанціювання і втрату доходу
- Способи забезпечити догляд за утриманцями (наприклад, дітьми) на випадок госпіталізації або ізоляції головного опікуна
Крок 4. Метод «Зупинись-Подумай-Зроби»
Людині часто необхідно відчувати, що вона контролює хоча б деякі аспекти свого життя, попри певні труднощі. Це один із кращих способів підтримати інших.
Допомогти самостійно впоратися з проблемами:
- Запропонуйте взяти паузу, щоб подумати, які проблеми треба вирішити насамперед
- Спонукайте співрозмовника до пошуку способів розв’язання ситуації, що склалася (можливо поставити такі питання: Що ви робили для вирішення подібних питань раніше? Що ви вже спробували зробити? Чи може хтось допомогти вам впоратися із цією проблемою (друзі, близькі або організація)? Чи відчуває подібні проблеми будь-хто з ваших знайомих? Як зазвичай долаєте труднощі?)
- Допоможіть вибрати спосіб розв’язання проблеми і випробувати його. Якщо він не спрацює, спонукайте до того, щоб спробувати інше рішення
Крок 5. Допомога в стресових ситуаціях
Пандемія COVID-19 викликає стрес і змушує багатьох людей відчувати самотність, страх і тривогу. Стрес — природна реакція, яку відчувають всі. Будь-хто в якийсь період свого життя може виявитися в уразливому стані.
Для стресу характерні: емоційні реакції (смуток, злість, страх та ін.); поведінкові реакції (втрата мотивації, небажання чим-небудь займатися, агресивна поведінка тощо); фізичні реакції (головний біль, біль у м’язах, біль у спині, проблеми зі сном, втрата апетиту та ін.
Як допомогти людині, яка зазнала стресу, і зрозуміти, коли потрібно звертатися по допомогу до фахівця? Запропонувати подумати про те, що вона може зробити, щоб відчути себе краще. Можливо, людина вже знає, що допомагає їй справлятися зі стресовими ситуаціями.
Не всі чинники уразливості є помітними або очевидними, важливо ставитися з увагою і співчуттям до того, хто потребує допомоги.
Слова:
- Використовуйте фрази підтримки, щоб показати співчуття («Я розумію, про що ви говорите») і розуміння втрати або складних почуттів, якими ділиться з вами співрозмовник («Мені дуже шкода це чути», «Схоже, що ситуація непроста»)
Невербальне спілкування:
- Слідкуйте за виразом обличчя (зоровий контакт, жести, як сидить або стоїть співрозмовник) людини
Дії для релаксації:
- Якщо людина відчуває тривогу або стрес, їй може допомогти повільне дихання (ця стратегія підійде не всім — у разі дискомфорту слід припинити виконання вправ). Якщо через стрес людина не здатна виконувати повсякденні справи (наприклад, ходити на роботу), зверніться за професійною підтримкою
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.psychiatrictimes.com; www.interagencystandingcommittee.org
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2021 Год
Содержание выпуска 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Содержание выпуска 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Содержание выпуска 8 (129), 2021
Содержание выпуска 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Содержание выпуска 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Содержание выпуска 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Содержание выпуска 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Содержание выпуска 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Содержание выпуска 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться