Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Психічне здоров’я і COVID‑19

Під час пандемії COVID-19 більшість людей відчуває емоційний стрес, ізоляція провокує відчуття самотності, страх і сум’яття. Багато хто страждає як через безпосередній вплив вірусу на здоров’я, так і через наслідки фізичної ізоляції. Вкрай важливо надати емоційну підтримку тим, хто її потребує у цей час, адже за взаємодії та спілкування з іншими в процесі реагування на протиепідемічні заходи та наслідки COVID-19 можливо практично підтримати, вплинути на їхнє благополуччя та змінити життя на краще.

На тлі стрімкого поширення пандемії коронавірус­ної інфекції все більше країн світу повідомляють про підвищений страх, хвилювання і занепокоєння. Це стосується як населення загалом, так і окремих груп громадян, наприклад, осіб старшого віку, постачальників послуг охорони здоров’я та людей із супутніми порушеннями здоров’я. Хоча COVID-19 перед­усім є, небезпекою для фізичного здоров’я, він також може стати джерелом серйозних психічних порушень, якщо не вжити певних заходів. Дослід­жен­ня у цьому напрямі тривають і поки немає однозначних відповідей на всі питання, але науковці вже мають певні результати та припущення.

Результати численних досліджень з усього світу свідчать про глобальне збільшення поширеності гострого стресового розладу серед тих, хто пере­хворів на COVID-19, дехто стикається з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), проте у низки таких осіб лишається слід від пережитого у вигляді затяжних тривожних розладів, депресивних епізодів, невротичних порушень і змін особистості. За ­результатами масштабного онлайн-­опитування Центру з конт­ролю та профілактики захворювань США (CDC, 2020) за участю понад 5 тис. дорослих, ознаки травматичного та стресового розладів виявили у 26,3 %, тривоги або депресії — у 30,9 %, про ­вживання психо­активних речовин повідомили 13,3 %, про думки щодо вчинення само­губства 10,7 % опитаних.

Гарне психічне здоров’я має вирішальне значення для нормального функціонування суспільства. Пандемія COVID-19 серйозно позначилась на психічному здоров’ї та благополуччі цілих спільнот і є одним із пріоритетних завдань, що потребує негайного вирішення. Для зміцнення психічного благополуччя необхідні дії у всіх секторах. Відтак, тема психічних розладів, спричинених ­пандемією COVID-19, лише набирає обертів, не втрачаючи ­своєї нагальності. Сьогодні експерти вже говорять про «коронавірусний синдром». Більший ризик відчути на собі довго­тривалий вплив цього «синдрому» мають медичні працівники та особи, які залучені до процесу подолання пандемії, а ­також ті, хто мали тяжкий пере­біг хвороби або були ­госпіталізовані чи їх рідні, ­через підвищений ризик, напруженість, виснаження, ізоляцію та ін.

Вчені вбачають схожість цього синдрому з ознаками ПТСР, що може ­виникнути у відповідь на інвазивні ­заходи, необхідні для лікування пацієнтів, зокрема інтубацію та вентиляцію, і це може стати ­психотравмувальним чинником. Нерідко особи, які ­одужали, відчували страх втратити близьких, провину, що вижили, острах, що подібні події можуть повторитися, побоювання потрапити до лікарні, нічні жахіття та ін.

Довготривалий вплив COVID-19 на психічне здоров’я відчувають і ті, хто легко перенесли хворобу. Є дані, про такі симптоми, що найчастіше виникають після перенесеної хвороби: тимчасова втрата ­пам’яті, труднощі з концентрацією чи зосеред­жен­ням ­уваги, запаморочення або сплутаність свідомості, головний біль, занепокоєння, ­втома, порушення сну, виснаження та дратівливість, що погіршує їхню працездатність і якість життя.

Експерти радять особам із вираженими симптомами, що тривають дуже ­довго, звертатися до лікарів, щоб виключити інші соматичні захворювання. І так само, варто звернутися по допомогу до фахівця у сфері психічного здоров’я, якщо відчувається зниження настрою, ­приємних активностей, виникають нав’язливі думки, спогади, ­нічні жахіття, специфічні фобії, що пов’язані зі страхом захворіти чи униканням місць, які тривають понад 6 місяців.

Як заявив голова офісу Всесвітньої організації ­охорони здоров’я в Україні Ярно Хабіхт: «Підтримка ­психічного здоров’я має бути інтегрована в національні протоколи відповіді на COVID-19». За його словами, необхідне створен­ня доступних та інклюзивних служб психічного здоров’я.

Психосоціальні навички практичної підтримки та реа­гування на пандемію можуть стати у пригоді для ­надання допомоги тим, хто заразився коронавірусною ­інфекцією, втратив близьких через хворобу, доглядає хворого на COVID-19, одужав після зараження, а також ­зазнав стресу через карантинні обмеження та ін.

Крок 1. Ваше благополуччя

Турбота про себе і колег при реагуванні на ситуації, викликані COVID-19, не розкіш, а обов’язок. Ви не ­зможете подбати про інших, якщо не будете піклуватися про себе, тому насамперед у цей складний період слід ­підтримувати власне здоров’я та благополуччя.

Якщо ви відчуваєте безсилля через те, що не можете надати допомогу іншим, визначте, які проблеми ви можете допомогти вирішити, а які — ні. Якщо у вас немає можливості надати допомогу в конкретній ситуації, сприймаєте це з розумінням.

Можу контролювати:

  • Як я реагую на оточуючих
  • Застосовую захисні заходи, щоб запобігти поширенню інфекції
  • Яку інформацію я повідомляю іншим

Не в змозі контролювати:

  • Коли хтось втрачає роботу
  • Як діють інші
  • Як уряд реагує на COVID-19
  • Чи помре людина, яка заразилася

Крок 2. Доброзичливість у спілкуванні

Підтримка інших — вміння слухати. Це найважливіша складова доброзичливого спілкування. Замість того щоб відразу ж давати поради, дайте людині говорити у ­своєму темпі та уважно вислухайте її, щоб зрозуміти її стан і потреби, допомогти відчути себе спокійно, лише потім запропонуйте допомогу, яка буде для неї корисною.

Уважно слухайте, перепитуйте, узагальнюйте:

  • Намагайтеся зрозуміти точку зору людини, з якою спілкуєтеся, та її почуття
  • Дайте висловитися, мовчіть, поки співрозмовник не договорить
  • Приберіть відволікаючі елементи (турбує шум навколо — можна знайти місце затишніше, щоб мати змогу зосередитися на тому, про що ­говорить співрозмовник)
  • Будьте дружелюбним, відкритим і розслабленим

Крок 3. Надання практичної підтримки

Підтримка інших: зробіть усе для того, щоб людина, яка звернулася до вас по допомогу, відчувала себе комфортно у вашій присутності. Вона має вам довіряти.

У тих, хто хворіє на COVID-19, можуть бути такі ­потреби:

  • Інформація стосовно COVID-19 (наприклад, симптоми хвороби, доступ до лікування, як доглядати за іншими, як захистити себе, вплив на хід роботи)
  • Доступ до продуктів харчування, інших товарів та послуг першої потреби через фізичне дистанціювання і втрату доходу
  • Способи забезпечити догляд за утриманцями (наприклад, дітьми) на випадок госпіталізації або ізоляції головного опікуна

Крок 4. Метод «Зупинись-Подумай-Зроби»

Людині часто необхідно відчувати, що вона конт­ролює хоча б деякі аспекти свого життя, попри певні труднощі. Це один із кращих способів підтримати інших.

Допомогти самостійно впоратися з проблемами:

  • Запропонуйте взяти паузу, щоб подумати, які ­проблеми треба вирішити насамперед
  • Спонукайте співрозмовника до пошуку способів розв’язання ситу­а­ції, що склалася (можливо поставити такі питання: Що ви робили для вирішення подібних питань ­раніше? Що ви вже спробували зробити? Чи може хтось допомогти вам впоратися із цією проблемою (друзі, близькі або організація)? Чи відчуває подібні ­проблеми будь-хто з ваших знайомих? Як зазвичай долаєте труднощі?)
  • Допоможіть вибрати спосіб розв’язання проблеми і випробувати його. Якщо він не спрацює, спо­нукайте до того, щоб спробувати інше рішення

Крок 5. Допомога в стресових ситуаціях

Пандемія COVID-19 викликає стрес і змушує багатьох людей відчувати самотність, страх і тривогу. Стрес — природна реакція, яку відчувають всі. Будь-хто в якийсь період свого життя може виявитися в уразливому стані.

Для стресу характерні: емоційні реакції (смуток, злість, страх та ін.); поведінкові реакції (втрата мотивації, небажання чим-небудь займатися, агресивна поведінка тощо); фізичні реакції (головний біль, біль у м’язах, біль у ­спині, проблеми зі сном, втрата апетиту та ін.

Як допомогти людині, яка зазнала стресу, і ­зрозуміти, коли потрібно звертатися по допомогу до фахівця? Запро­понувати ­подумати про те, що вона може зробити, щоб відчути себе краще. Можливо, людина вже знає, що допо­магає їй ­справлятися зі стресовими ситуаціями.

Не всі чинники уразливості є помітними або очевидними, важливо ставитися з ­увагою і співчуттям до того, хто потребує допомоги.

Слова:

  • Використовуйте фрази підтримки, щоб показати співчуття («Я розумію, про що ви говорите») і розуміння втрати або складних почуттів, якими ­ділиться з вами співрозмовник («Мені дуже ­шкода це чути», «Схоже, що ситуація непроста»)

Невербальне спілкування:

  • Слідкуйте за виразом обличчя (зоровий контакт, жес­ти, як сидить або стоїть співрозмовник) людини

Дії для релаксації:

  • Якщо людина відчуває тривогу або стрес, їй може допомогти повільне дихання (ця стратегія підійде не всім — у разі дискомфорту слід припинити виконання вправ). Якщо через стрес людина не здатна виконувати повсякденні справи (наприклад, ходити на роботу), зверніться за професійною підтримкою

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.psychiatrictimes.com; www.interagencystandingcommittee.org

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2021 Год

Содержание выпуска 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Содержание выпуска 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Содержание выпуска 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Содержание выпуска 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Содержание выпуска 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Содержание выпуска 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Содержание выпуска 4 (125), 2021

  1. Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я

  2. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  3. Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Хвороба Альцгеймера

  6. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  7. Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією

  8. Ангедонія як мішень фармакотерапії у пацієнтів із депресією

  9. Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих

  11. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19

  12. Антонен Арто: лиш довгий пронизливий крик

Содержание выпуска 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Содержание выпуска 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Содержание выпуска 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Содержание выпуска 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций