Символічні події в історії української психіатрії

Всесвітній день психічного здоров’я, який щороку відзначають 10 жовтня, цьогоріч пройшов під девізом «Охорона психічного здоров’я для всіх: давайте втілимо це в реальність».

Наша країна зустріла День психічного здоров’я затверд­женням Кабінетом Міністрів України Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, який спрямований на створення цілісної та ефективної ­системи охорони психічного здоров’я в країні та сприятиме підвищенню рівня психічного здоров’я українців і покращенню якості їхнього життя.

Крім того, заходи Плану мають на меті — підвищення рівня обізнаності щодо психічного здоров’я в суспільстві та подолання стигматизації, зменшення дискримінації та порушень прав людей із проблемами психічного здоров’я.

Затверджений План заходів на 2021–2023 роки передбачає:

• Узгод­жен­ня законодавства, що регулює надання послуг з охорони психічного здоров’я, з положеннями міжнародного законодавства з прав людини.
• Посилення соціального захисту та захисту прав осіб зі стійкими інтелектуальними та/або психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду.
• Удосконалення системи формування та підтримки професійних компетентностей фахівців у сфері охорони психічного здоров’я.
• Забезпечення впровад­жен­ня галузевих стандартів у сфері охорони психічного здоров’я.
• Конт­роль якості допомоги у сфері охорони психічного здоров’я.
• Розвиток системи психологічної та соціальної допомоги на рівні територіальних громад.
• Упровад­жен­ня технологій, методів і процедур оцінювання психічного здоров’я під час надання первинної медичної допомоги.
• Підвищення рівня популяризації психічного здоров’я та профілактики психічних розладів тощо.

Символічним стало, що затверд­жен­ня Кабінетом ­Міністрів України Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 р. співпало з виступом заступника міністра Ірини Микичак на міністерському круг­лому столі під час Глобального саміту з ментального здоров’я у Парижі 6 жовтня 2021 року.

Охорона психічного здоров’я — один із пріоритетних напрямів реформи системи охорони здоров’я України. Наша країна зацікавлена в забезпеченні загального охоп­лення послугами охорони здоров’я осіб із ­порушеннями психічного здоров’я та захисту їхніх прав. Власне, на саміті прозвучало, що серед чергових пріоритетів України — подальший розвиток спільнотних служб психічного здоров’я, поліпшення умов дотримання прав людини у відділеннях стаціонарної допомоги, збільшення фінансування служб психічного здоров’я, психічне здоров’я сімей і дітей, психічне здоров’я працівників охорони здоров’я, перегляд навчальних програм для студентів — медиків та інтеграція аспектів психічного здоров’я з першого року навчання.

Згідно з Технічним завданням на відряд­жен­ня делегації МОЗ України для участі у Всесвітньому саміті з питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!», основними завданнями і метою було взяти участь у заході; заслухати виступи представників саміту щодо позитивного досвіду функціонування служб у сфері психічного здоров’я; долучитись до обговорення питань щодо обміну досвідом, пов’язаного з реагуванням системи охорони психічного здоров’я на пандемію COVID-19; доповісти стосовно стратегії реформування галузі психічного здоров’я, стану забезпечення прав осіб із вадами психічного здоров’я; надати пропозиції щодо покращення психічного здоров’я, зокрема, підвищення психологічної стійкості та оптимізації загального охоплення послугами охорони здоров’я через забезпечення належного доступу до якісних послуг з охорони психічного здоров’я.

Всесвітній саміт із питань психічного здоров’явважається одним із найважливіших міжнародних форумів із питань ментального здоров’я, який об’єднує ­політиків, науковців, представників громадянського суспільства та приватного сектору.

У роботі Всесвітнього саміту з питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!» взяли участь:

• Ірина Микичак, заступник міністра охорони здоров’я України;
• Ірина Пінчук, директор Інституту психіатрії ­Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Аліса Гондарева, державний експерт експертної ­групи з питань міжнародного співробітництва Директорату міжнародного співробітництва та Євроінтеграції МОЗ України;
• Аліса Ладик-Бризгалова, спеціалістка із психічного здоров‘я Бюро Все­світньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні.

Очолила делегацію заступник міністра охорони ­здоров’я Ірина Микичак. Цей Саміт відбувається три роки поспіль. Перший проходив у Лондоні, другий — в Амстердамі, третій — у Парижі, а наступний ­заплановано провести у Римі. Саміт відкрив Олів’є Веран, міністр спра­ведливості та охорони здоров’я Франції.

Основні доповіді на Всесвітньому саміту представили: Її Величність Королева Бельгії Матильда, захисник ­Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних націй (ООН); Матіас Корманн, генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (OCDE); д-р Тед­рос Адханом Гебреєсус, генеральний директор ВООЗ; ­Тіаленг Мофокенг, спеціальний доповідач із питань ­права на фізичне та психічне здоров’я, ООН; ­Генрієтта Х. Форе, виконавчий директор ЮНІСЕФ.

Як зазначив д-р Тедрос Гебреє­сус, пандемія COVID-19 продовжує чинити найважчий вплив на психічне здоров’я людей у всьому ­світі. Занадто багато країн ще раніше відчували дефіцит послуг з охорони психічного здоров’я, але пандемія викликала перебої в наданні таких послуг, через що ще більше людей наражаються на підвищений ризик, стигматизацію та насильство.

Під час сесії «Всесвітній саміт із питань психічного здоров’я: з Лондона до Парижа, через Амстердам», ­учасники заслухали звернення від Міністерства охорони здоров’я Великої Британії таміністра зовнішньої торгівлі та розвитку співпраці Нідерландів. У другій половині ­першого дня саміту відбулися п’ять паралельних семінарів на тему «Місце психічного здоров’я у глобальному здоров’ї впродовж і після пандемії», а саме:

• Семінар 1 — «Вплив COVID на психічне здоров’я».
• Семінар 2 — «Яке місце для емпіричних знань?».
• Семінар 3 — «Як захистити психічне здоров’я дітей і підлітків?».
• Семінар 4 — «Вразливі групи на тлі кризи в галузі охорони здоров’я: як ми вирішуємо питання нерівності?».
• Семінар 5 — «Прискорення імпульсу щодо психічного здоров’я та психосоціальна підтримка».

Зокрема, на семінарі «Вплив COVID на психічне здоров’я» йшлося про результати дослід­жен­ня MASC (Mental health care: Adverse Sequelae of Covid-19), яке мало місце і в Україні («Психічне здоров’я в Україні: ­несприятливі наслідки Covid-19»).

Це дослід­жен­ня проводили в семи країнах із низьким і середнім рівнями доходу на чотирьох континентах (Чілі, Ефіопія, Грузія, Нігерія, Південна Африка, Шрі-Ланка, Україна). Основна гіпотеза дослід­жен­ня: саме тоді, коли потреби в допомозі психічного здоров’я зросли під час та після пандемії, надання послуг із психічного здоров’я погіршилося. Метою цього дослід­жен­ня, яке тривало 6 місяців, було вивчити наслідки пандемії Covid-19 для служб ­психічного здоров’я в Україні. Висновки ­ґрунтуються на офіційних даних Міністерства охорони здоров’я ­країни, «сірій» літературі (звіти, політики, плани тощо), результатах інтерв’ю в націо­нальних експертних групах та кількісних даних, які збирали через Google-форми. ­Опитування ­здійснювали ­серед психіатричних закладів, багатопрофільних лікарень, лікарень інтенсивної терапії та соціальних установ. Було проведено три фокус-групи з 23 ­експертами: ­перша з директорами лікарень; друга — із лікарями (психі­атри, сімейні лікарі, психологи); третя — із людьми, які мають проблеми з психічним здоров’ям із різних регіонів України.

За попередніми результатами дослід­жен­ня, в ­Україні оголошення карантинних заходів збіглося з початком ­реформи фінансування системи охорони психічного здоров’я. Раніше фінансування відбувалося на підставі ­оплати за ліжко-день. Фінансування кожного ­клінічного ­випадку розпочалося з 1 квітня 2020 року. Власне, фінансування стаціонарних психіатричних закладів зменшилося в середньому по Україні на 50 %. Так, значно ско­ротилося фінансування амбулаторних послуг. Денний стаціонар взагалі не отримав фінансування. Усе це ­сприяло скороченню стаціонарних ліжок, виписці хворих (зокрема тих, які тривалий час перебували в стаціонарі), звільненню медичного персоналу. Нові умови ­фінансування послуг з охорони психічного здоров’я та карантинні заходи стали справжнім викликом для всієї системи надання психіатричної допомоги.

Отримані результати дослід­жен­ня свідчать про зміни в системі психічного здоров’я через пандемію Covid-19. Первинна допомога частково зменшила обсяги ­допомоги пацієнтам із проблемами психічного здоров’я. Лікарні загального профілю частково скоротили лабораторні послуги та послуги подальшого спостереження для осіб із проблемами психічного здоров’я. Спеціалізовані ­служби психічного здоров’я частково зменшили ­подальший догляд та психологічні / психосоціальні втручання.

Причиною зниження допомоги на всіх рівнях стало зменшення кількості пацієнтів, які звернулися по допомогу.

Серед причин зменшення кількості пацієнтів, які звернулися по допомогу, були:

1. На державному та регіональному рівнях:

• карантинна ізоляція;
• транспортні обмеження (через відсутність транс­порту, пацієнти не могли потрапити до лікарні);
• брак або недостатність державної підтримки (компенсація транспортних витрат, ліків, засобів індивідуального захисту тощо);
• загальний страх перед ситуацією в країні та світі в перші місяці карантину (як серед пацієнтів, так і серед медичного персоналу);
• стигма щодо осіб із проблемами психічного здоров’я.

2. Соціально-економічний вплив кризи:

• брак коштів на транспорт та засоби індивідуального захисту;
• відсутність мобільного телефона, доступу до комп’ютера та інтернету;
• втрата роботи для осіб із проблемами психічного здоров’я;
• втрата роботи / вимушені простої / ­неоплачувана відпустка для осіб, які доглядають за ними.

3. Зміна роботи медичних закладів:

• перевантаженість медичних закладів, неготовність медичних закладів до пандемії загалом;
• заборона планового лікування в медичних закладах під час карантину;
• реорганізація деяких лікарень загального про­філю в центри COVID-19;
• закриття медичних закладів для госпіталізації паці­єнтів через спалахи COVID-19;
• дефіцит кваліфікованого персоналу з питань психічного здоров’я в деяких лікарнях загального профілю;
• закриття стаціонарних відділень для дітей.

4. Інші:

• відсутність договору із сімейними лікарями у пацієнтів із проблемами психічного здоров’я;
• зменшення психосоціальних втручань.

Для вирішення згаданих питань та реагування на COVID-19 при наданні психіатричної допомоги в Україні внесено деякі зміни, а саме:

• Усі рівні охорони психічного здоров’я почали використовувати телефонні або інтернет-консультації.
• Загальне та первинне сортування було виконано для визначення пріоритету невідкладної допомоги.
• Спеціалізовані служби психічного здоров’я та первинна медична допомога підвищили рівень обізнаності громади про необхідність звертатися по допомогу в разі проблем із психічним здоров’ям.
• На первинному рівні надання допомоги відбулося збільшення доступності ресурсів самодопомоги.
• Спеціалізовані служби психічного здоров’я інтегрували медичну освіту щодо COVID-19 у служби психічного здоров’я.
• Для лікування хворих на COVID-19 у деяких психіатричних закладах відкрито спеціальні палати з усім необхідним обладнанням (кисневі точки, кисневі концентратори тощо) та медикаментами для лікування таких пацієнтів.

Результати дослід­жен­ня продемонстрували, як змінилася система надання психіатричної допомоги в Україні за період карантину, які проблеми та нові потреби ви­никли. Отримані дані дали змогу підготувати рекоменда­ції для органів влади в Україні щодо покращення якості психіатричної допомоги під час епідемії.

На закритті пленарного засідання першого дня саміту Герт Каппелер, директор Брюссельського офісу,­ЮНІСЕФ презентував доповідь «Стан дітей у світі», яка ­викликала зацікавленість усіх присутніх заходу.

Зранку другого дня саміту відбулися також п’ять пара­лельних семінарів на тему «Інноваційні практики ­захисту прав у галузі психічного здоров’я», а саме:

• Семінар 6 — «Від текстів до трансформації»: Мобілі­зація глобальних зобов’язань, резолюцій та вказівок для успішної реформи психічного здоров’я.
• Семінар 7 — «Як ми можемо впроваджувати іннова­ції для забезпечення прав на послуги з охорони психічного здоров’я?».
• Семінар 8 — «Які стратегії зменшення примусу в психіатрії?».
• Семінар 9 — «Чи можна дізнатися про права?»
• Семінар 10 — «Психічне здоров’я та ­психосоціальна підтримка: від місцевих до надзвичайних ситуацій у світі».

На завершенні саміту виступила Принцеса Мейбл ван Ораньє, яка є визнаною прихильницею рівності, ­свободи та справедливості ООН, а також Софі Клузель, державний секретар Франції з питань інвалідності.

Значною подією саміту став Міністерський круглий стіл, який відбувся 6 жовтня. У ньому взяли участь понад 20 представників Міністерств охорони здоров’я з різних країн. У своїх виступах міністри або уповноважені представники міністерств окреслили велике коло важливих питань у сфері ментального здоров’я. Були сформульовані чіткі рекомендації для країн. Під час ­спілкування з колегами з ВООЗ та міністерств європейських країн було вибудовано шляхи подолання проблемних питань психічного здоров’я та рекомендації для держав-учас­ників, зокрема і для України.

Саміт став платформою для обміну думками і досвідом, допоміг сформувати основи подальших дій відносно розвитку психічного здоров’я на глобальному рівні та сприяв розробленню рекомендацій щодо боротьби з наслідками COVID-19 на психічне здоров’я населення.

Всесвітній саміт із питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!» завершено. Міністерство солідарності та охорони здоров’я Франції органі­зувало цю визначну подію з особливою відданістю до вирішення питань ментального здоров’я. Було визначено наступну країну, де відбудеться черговий саміт.

Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2021–2023 рр. з реалізації Концепції розвитку ­охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. Цей документ є першим кроком у переході від психіат­ричної допомоги до збереження психічного здоров’я насе­лення України. Величезна подяка всім фахівцям, хто долучився до цієї події — визначення майбутньої політики охорони психічного здоров’я нашої країни.