Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
-
Розділ:
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
Зміст статті:
- Чи підвищується ризик захворювання на COVID-19 в осіб з епілепсією?
- Чи можуть судоми бути симптомом коронавірусної хвороби?
- Чи ослаблена імунна система в осіб з епілепсією?
- Чи підвищує лікування протиепілептичними препаратами ризик інфікування коронавірусом?
- Якими є заходи профілактики коронавірусної інфекції?
- Як діяти, якщо з’явилися симптоми коронавірусної хвороби?
- Чи потрібне спеціальне лікування в разі інфікування коронавірусом?
- Чи може збільшитися кількість епілептичних нападів або змінитися їх тип на тлі коронавірусної хвороби?
- Як упоратися зі стресом і тривожністю під час пандемії коронавірусної хвороби?
- Що робити, коли напади змінилися на тлі інших захворювань або без них?
- Коли проводити планові візити до невролога з приводу епілепсії?
- Коли звертатися по невідкладну допомогу?
- Чи може коронавірусна хвороба підвищити ризик раптової несподіваної смерті?
- Як убезпечити себе на період пандемії коронавірусної хвороби?
- Як діяти в разі підозри на коронавірусну хворобу?
- Висновки
Стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) — гострого респіраторного захворювання, збудником якого є SARS-CoV-2 (представник великої групи коронавірусів) продовжує впливати на всі сфери життєдіяльності людства. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала пандемію цієї хвороби як надзвичайну ситуацію в галузі міжнародної охорони здоров’я. До вашої уваги представлено огляд рекомендацій у вигляді відповідей на найбільш поширені запитання. Поданий матеріал ґрунтується на останніх настановах ВООЗ (WHO, 2020), міжнародних (ILAE, 2020), європейських (Epilepsy Society, UK, 2020; Epilepsy Scotland, 2020; Epilepsy Ireland, 2020), американських (Epilepsy Foundation of America, 2020), канадських (CEA, 2020) та австралійських (Epilepsy Queensland, 2020) протиепілептичних товариств. Ця інформація може бути корисною як для пацієнтів з епілепсією, так і для практикуючих неврологів.
Чи підвищується ризик захворювання на COVID-19 в осіб з епілепсією?
вгоруНаразі немає даних про підвищений ризик розвитку коронавірусної хвороби для пацієнтів з епілепсією порівняно з населенням загалом. Особливо небезпечна коронавірусна хвороба для пацієнтів, які мають хронічні патології. Ризик захворіти на COVID-19 збільшується в осіб з ослабленою імунною системою, літніх людей і в тих, хто має такі хронічні захворювання, як: цукровий діабет; серцево-судинні й онкологічні патології; хронічні захворювання легенів. За рекомендаціями ВООЗ, пацієнти з хронічними неврологічними захворюваннями увійшли до групи «ризику», проте серед цих хвороб епілепсія не зазначена. Якщо у пацієнтів із контролем нападів ризик захворіти на тяжкі форми COVID-19 можна порівняти з таким для основної популяції, то особи з неконтрольованими нападами, особливо такими, що провокуються підвищенням температури, можуть стати більш уразливою категорією. Це стосується і тих, у кого є супутні захворювання, крім епілепсії.
Чи можуть судоми бути симптомом коронавірусної хвороби?
вгоруСудоми не є прямим симптомом COVID-19. У термінальній стадії тяжких форм коронавірусної хвороби може статися ураження інших органів, зокрема і пошкодження головного мозку, що може відбуватися і на тлі інших важких інфекційних захворювань. Тобто у такому разі судоми за COVID-19 можуть виникнути і без епілепсії.
Чи ослаблена імунна система в осіб з епілепсією?
вгоруСьогодні немає доказових даних про те, що пацієнти з епілепсією мають ослаблену імунну систему, тому їх не варто відносити до категорії осіб з імунодефіцитом. Проте це не виключає ослаблення імунної системи в таких пацієнтів на тлі інших гострих або хронічних захворювань чи приймання окремих препаратів, що можуть спричинити пригнічення імунної системи.
Чи підвищує лікування протиепілептичними препаратами ризик інфікування коронавірусом?
вгоруЯк відомо, натепер немає даних шодо виявлення підвищеного ризику коронавірусної хвороби в осіб, які застосовують протиепілептичні препарати. Тому важливо продовжувати приймання протиепілептичних препаратів у звичному для пацієнта режимі за будь-якої іншої патології.
Якими є заходи профілактики коронавірусної інфекції?
вгоруЕксперти пропонують низку заходів, що допоможуть знизити ризик інфікування:
- Тримайте безпечну відстань від інших людей, зокрема уникайте тісного контакту з хворими (фізично дистанціюйтесь). В умовах можливого безсимптомного прояву захворювання (без клінічних ознак) уникнення людних місць і контактів з оточуючими на відстані ближче двох метрів допоможе зупинити поширення COVID-19.
- Регулярно мийте руки та дезінфікуйте поверхні вдома, яких часто торкаєтеся. Гігієна рук: часто мийте руки з милом, намилюйте їх до 30 секунд або використовуйте знезаражувальні засоби на основі спирту (вміст якого не менш ніж 60 %), особливо після відвідування громадських міст і перед вживанням їжі.
- Коли кашляєте або чихаєте, прикривайтеся згином ліктя чи серветкою (чхання у лікоть).
- Не торкатися очей, носа або рота руками.
- Залишайтеся вдома, якщо місцева влада видала такі інструкції.
- Намагайтеся зберігати здоровий спосіб життя, виконуйте рекомендовані фізичні вправи, дотримуйтеся здорового харчування, не вживайте алкоголю, спіть 6–8 годин на добу, коли це можливо.
- По змозі намагайтеся уникати стресових ситуацій.
- Дотримуйтеся повноцінного раціону і пийте достатньо рідини.
- Провітрюйте житлові приміщення, залишаючи вікно відкритим, частіше робіть вологе прибирання помешкання. Протирайте спиртом гаджети (телефон та інше).
Як діяти, якщо з’явилися симптоми коронавірусної хвороби?
вгоруУ разі появи високої температури або кашлю слід носити маску, самоізолюватися, повідомити про свій стан сімейного лікаря та чекати вказівок медпрацівника, залишаючись удома протягом семи днів. Якщо в родині є літня людина, необхідно ізолюватися від неї. Якщо в однієї з осіб, які мешкають разом, виникли схожі симптоми, усім слід залишатися вдома впродовж 14 днів. Це допоможе захистити оточуючих від зараження і запобігти поширенню небезпечної інфекції.
Для пацієнтів з епілепсією за появи клінічних ознак коронавірусної хвороби немає особливих вказівок щодо препаратів для полегшення симптомів. Сьогодні для загальної популяції рекомендовано парацетамол або ібупрофен.
Чи потрібне спеціальне лікування в разі інфікування коронавірусом?
вгоруДля полегшення симптомів коронавірусної хвороби пацієнт з епілепсією може приймати самостійно парацетамол або ібупрофен. Залежно від перебігу хвороби сімейний лікар може рекомендувати противірусні препарати, антибіотики або інше специфічне лікування.
Щоб запобігти взаємодії згаданих медикаментозних засобів із протиепілептичними препаратами (що може знижувати їх ефективність або зумовлювати побічні реакції), вкрай важливо повідомити лікаря, які саме протиепілептичні препарати ви приймаєте та в якому дозуванні.
Чи може збільшитися кількість епілептичних нападів або змінитися їх тип на тлі коронавірусної хвороби?
вгоруУ разі, коли людина з епілепсією захворіла на іншу хворобу, що супроводжується високою температурою, у неї можуть спостерігатися зміни типу нападів або збільшення їх кількості. Будь-яка хвороба, зокрема і коронавірусна, є фізичним і емоційним стресом для організму, який може спровокувати напади у невеликої кількості хворих.
За статистичними даними країн, у яких велика кількість хворих, ризик посилення нападів на тлі COVID-19 здебільшого був досить низьким. Пацієнтам з епілепсією для зменшення ймовірності впливу COVID-19 на частоту і тяжкість нападів слід уникати або запобігати чинникам, які здатні стати тригерами.
Для цього необхідно:
- Регулярно приймати призначені лікарем протиепілептичні препарати без пропускань, для чого можна вести календар, робити замітки тощо.
- Уникати виснаження і зневоднення організму.
- В разі виникнення блювання звернутися за консультацією до сімейного лікаря.
- Дотримуватися режиму сну.
- За ознак коронавірусної хвороби не допускати значного підвищення температури, використовуючи парацетамол, ацетамінофен або ібупрофен.
- Намагатися уникати ліків проти застуди з псевдоефедрином — це інколи може вплинути на судоми.
- У разі збільшення кількості нападів на тлі можливого захворювання на COVID-19 (контакт з інфікованою людиною, поява клінічних ознак коронавірусної хвороби) звертатися по допомогу до лікаря-невролога чи сімейного лікаря.
- Намагатися зберігати спокій і не піддаватися паніці, стрес та емоційні переживання можуть мати негативний вплив на частоту та тривалість нападів і стан імунної системи.
Як упоратися зі стресом і тривожністю під час пандемії коронавірусної хвороби?
вгоруПандемія COVID-19 — цей важкий час для всіх, немає єдиних достовірних рекомендацій, приписи змінюються щодня в різних країнах. У деяких людей навіть прослуховування новин про ситуацію із захворюванням населення на COVID-19 може призводити до погіршення психологічного стану чи навіть до панічних реакцій.
Ми не можемо запобігти впливу стресових чинників, проте слід намагатися знайти доступні й ефективні для конкретного випадку способи управління ним, а саме:
- Продумайте власний режим дня — намагайтеся в один час вставати і лягати спати, приймати їжу (бажано із сім’єю, якщо мешкаєте разом).
- Додайте релаксуючі заняття до щоденних справ — читання, слухання музичних композицій, малювання — усе, що вам до вподоби.
- Установіть регулярний час для прибирання чи прогулянок, фізичних вправ (якщо є така можливість).
- Займайтеся садівництвом або роботою на подвір’ї, якщо у вас приватний будинок і є двір, проте не забувайте дотримуватися дистанційної відстані від сусідів.
- Робіть перерви в перегляді новин про коронавірус, не слухайте і не дивіться інформацію пізно ввечері, якщо відчуваєте порушення сну.
- Практикуйте техніки усвідомленості — медитацію, глибоке дихання, йогу або інші вправи.
- Телефонуйте друзям і рідним, щоб почути знайомі голоси. Щоб відчути себе ближчими одне до одного, спілкуйтеся через відеовиклики або месенджери.
Що робити, коли напади змінилися на тлі інших захворювань або без них?
вгоруНа час пандемії необхідно:
- Уникати відвідувань поліклінік, лікарень, відділень невідкладної допомоги або клінік екстреної допомоги, якщо посилення нападів не є критичним. Певний час пацієнт може лікуватися вдома.
- В разі потреби телефонувати своєму сімейному лікареві, але не варто йти до поліклініки або лікарні без попереднього узгодження, оскільки такі дії можуть піддати вас або інших людей ризику зараження вірусом.
- Але якщо у пацієнта з епілепсією різко погіршився стан, то треба звернутися по невідкладну допомогу.
Коли проводити планові візити до невролога з приводу епілепсії?
вгоруБез нагальної потреби не відвідуйте місця з великою скупченістю людей, наприклад лікарню. Дехто, маючи зараз багато вільного часу, може захотіти пройти профілактичний огляд, здати аналізи «для себе», зробити планове обстеження, проконсультуватися з приводу хронічного захворювання (без ознак його загострення) та інше.
Щоб обмежити можливість поширення інфекції слід до мінімуму зменшити будь-які візити до лікарів, зокрема і планові, крім окремих випадків. Наприклад, неврологи можуть продовжувати консультування пацієнтів у телефонному режимі.
Коли звертатися по невідкладну допомогу?
вгоруЗахворювання на COVID-19 призводить до підвищеного навантаження на лікарні та лікарів, зокрема медичні заклади зараз є скупченням осіб із коронавірусною інфекцією, тобто є місцем підвищеного ризику зараження. Але незважаючи ні на що, епілепсія є непередбачуваною хворобою, а значить, можуть виникнути ситуації, за яких звернення до лікарні необхідне:
- Приступ із втратою свідомості тривалістю понад 5 хвилин, який не припиняється, в умовах браку можливості використати протиепілептичні препарати і засоби невідкладної допомоги вдома.
- Напади тривають після застосування препарату невідкладної допомоги.
- Якщо судоми мають незвичний характер, тобто тривають довше ніж зазвичай і не реагують на препарат невідкладної допомоги.
- У разі отримання важкого травматичного пошкодження хворого під час нападу.
Однак варто пам’ятати, що для початку дії протиепілептичних засобів, потрібен час. Час дії препарату може варіювати залежно від його форми (ректальної, назальної, сублінгвальної або суббукальної).
Чи може коронавірусна хвороба підвищити ризик раптової несподіваної смерті?
вгоруНині немає достовірних доказів того, що коронавірусна хвороба збільшує ризик раптової несподіваної смерті у пацієнтів з епілепсією (SUDEP). Хоча, незалежно від того, чи має людина епілепсію чи ні, за COVID-19 є ризик розвитку ускладнень і навіть смерті. Тому слід робити все можливе, щоб уникнути впливу вірусу і контролювати напади.
Як убезпечити себе на період пандемії коронавірусної хвороби?
вгоруЩоб убезпечити себе від інфікування:
- Дотримуйтесь місцевих рекомендацій громадської охорони здоров’я щодо самоізоляції.
- Уникайте натовпу і дотримуйтеся дистанції не менш ніж два метри від інших.
- Захищайте обличчя — використовуйте маску, коли виходите з дому. Фахівці з вірусології та мікробіології рекомендують усім користуватися масками в громадському транспорті та громадських місцях .
- Складіть план екстрених заходів: що робити і кому телефонувати, якщо є зміни в нападах. Варто також зазначити назви і дозування препаратів, які приймаєте.
- Тримайте вдома необхідний запас протиепілептичних препаратів на певний термін, комунікуйте зі своїм лікарем, якщо є потреба в медикаментозних засобах невідкладної допомоги.
- Продумайте план закупівлі продуктів харчування та їх доставки.
- Залишайтеся на зв’язку з родиною, друзями або кимось, хто може перевірити ваш стан.
- Регулярно мийте руки чи обробляйте дезінфікуючими засобами, що містять спирт не менше 60 %.
- Уникайте тісного контакту з хворими.
- Не торкайтеся своїх очей, носа і рота.
- Залишайтеся вдома, якщо ви захворіли, і зателефонуйте своєму лікареві, якщо вам потрібна допомога.
- Прикривайте обличчя під час кашлю або чхання серветкою, потім викиньте її у відро для сміття.
- Чистіть і дезінфікуйте предмети і поверхні, яких часто торкаєтеся, використовуючи звичайні побутові миючі засоби або антисептичні вологі серветки.
- Якщо член вашої родини, який мешкає з вами, захворів, постарайтеся його ізолювати в окремій кімнаті та мінімізувати його виходи, проведіть санітарну обробку контактних поверхонь; не обмінюйтеся посудом, регулярно провітрюйте приміщення, носіть маску та мийте руки.
- Самоізоляція — один із найдієвіших способів, щоб убезпечити себе від інфікування.
Як діяти в разі підозри на коронавірусну хворобу?
вгоруСимптоми COVID-19 схожі на прояви грипу або застуди, тому не варто за підозри на це захворювання особисто звертатися до поліклініки або лікарні, щоб уникнути зараження оточуючих і самого себе (якщо прояви викликані не коронавірусною хворобою). Телефонуйте до свого сімейного лікаря.
Найпоширеніші симптоми COVID-19: лихоманка, кашель або утруднене дихання — якщо симптоми бувають слабкими або помірними, лікар може порекомендувати вам залишитися вдома.
Висновки
вгоруПам’ятайте: за легких і помірно виражених симптомів хвороби можна лікуватися вдома. Коли симптоми не зникають або з’являється задишка, порушення дихання або біль у грудній клітці, зателефонуйте своєму лікареві або на 103. Якщо мешкаєте з іншими людьми, намагайтеся триматися на цей період подалі від них. Залишайтеся в окремій кімнаті, використовуйте індивідуальні предмети гігієни і не діліться їжею або посудом.
Якщо ви допомагаєте доглядати за іншою людиною в групі ризику, тимчасово відмовтеся від цього. Заручіться підтримкою інших членів сім’ї, друзів, волонтерів, які можуть безпечно піклуватися про неї.
У разі якщо судоми посилюються, зателефонуйте неврологу, щоб отримати допомогу.
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2020 Рік
Зміст випуску 10 (121), 2020
Зміст випуску 9 (120), 2020
Зміст випуску 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Зміст випуску 7 (118), 2020
Зміст випуску 6 (117), 2020
Зміст випуску 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Зміст випуску 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Зміст випуску 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Зміст випуску 2 (113), 2020
Зміст випуску 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Зміст випуску 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися