Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Депресії при посттравматичному стресовому розладі у дітей та підлітків
-
Лікування нейропатичного болю та генералізованого тривожного розладу
-
Порівняння ефективності тривалої монотерапії антидепресантами
-
Настанови щодо ведення дорослих пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Керівництво щодо призначення антипсихотичних засобів
Керівництво щодо призначення антипсихотичних засобів
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на шизофренію у світі нині страждає близько 21 млн осіб. Психічні розлади спричинюють труднощі з роботою та навчанням, спілкуванням у суспільстві, проте за умови належного медикаментозного лікування в поєднанні із психосоціальною підтримкою, хворі можуть вести повноцінне життя та інтегруватися в суспільство.До вашої уваги представлено огляд керівництва щодо призначення антипсихотичних засобів, розроблене для фахівців первинної та вторинної ланки медичної допомоги Національною службою охорони здоров’я Великої Британії (NHS, 2018).
При призначенні антипсихотичних препаратів для лікування психічних розладів насамперед слід звернути увагу на такі моменти:
1. Не розпочинайте лікування з політерапії антипсихотичними препаратами на регулярній основі, за винятком коротких періодів (наприклад, при зміні медикаментозного засобу чи в комбінації з клозапіном).
2. Пам’ятайте, що застосування антихолінергічних препаратів може бути асоційоване з розвитком пізньої дискінезії та погіршенням пам’яті, тому слід мінімізувати їх застосування та здійснювати регулярний моніторинг стану пацієнта.
3. Контроль лише поведінкових порушень не має сприйматися як адекватна відповідь на лікування; мета інтервенцій — це полегшення позитивних симптомів, зменшення негативної симптоматики, поліпшення функціонування, а також мінімізація побічних ефектів, прийнятність для пацієнта («одужання») та його прихильність до медикаментозних заходів.
4. Для короткострокової седації розгляньте застосування бензодіазепінів із/без антипсихотичних препаратів, відповідно до проявів психотичних симптомів, із регулярним моніторингом стану пацієнта.
5. Під час зміни схеми приймання препаратів (за потреби) забезпечте адекватну контрацепцію діючої речовини.
6. Враховуйте ризик венозної тромбоемболії при застосуванні антипсихотичних засобів, зокрема інсульту в пацієнтів із деменцією.
7. Рівень клозапіну та оланзапіну в плазмі крові може знижуватися до 50 % при курінні, тому слід спонукати пацієнта до припинення звички палити.
8. Протипоказано призначати циталопрам та есциталопрам з іншими препаратами, які подовжують інтервал QT (наприклад, антипсихотичні препарати).
9. Після лікування двома антипсихотичними препаратами розгляньте можливість призначення клозапіну та підтвердіть це документально. Важливо враховувати попередній досвід застосування клозапіну та результати терапії зазначеним засобом.
10. Одночасне застосування препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій із клозапіном протипоказано; у разі продовження прийому клозапіну лікар бере на себе повну відповідальність (у письмовому вигляді).
При виникненні проблем із прихильністю до терапії розгляньте можливість:
- застосування депо-препаратів для забезпечення лікування, нагляду за пероральним прийомом медикаментозних засобів;
- сприяння зростанню прихильності пацієнта;
- проведення психоосвіти або конкордантної терапії;
- здійснення практичних дій (зокрема, телефонні нагадування, виписування повторних рецептів, доставка ліків) та контролю якості надання медичних послуг.
Застосування антипсихотичних препаратів при психічних розладах
Рекомендації щодо призначення антипсихотичних засобів першої та другої ліній наведено у таблиці 1, у таблиці 3 представлено настанови щодо призначення антипсихотичних препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій.
Таблиці 2 і 4 містять вказівки щодо моніторингу фізичного стану пацієнтів із психічними розладами при відповідних призначеннях.
Алгоритм фармакотерапії пацієнтів із шизофреноподібними психозами наведено на рисунку 1, а на рисунку 2 представлено алгоритм призначення антипсихотичних препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій.
/images/nn19-2_5459_d1.jpg)
Таблиця 1. Рекомендації щодо призначення антипсихотичних засобів
/images/nn19-2_5459_d1.jpg)
Таблиця 1. Рекомендації щодо призначення антипсихотичних засобів
/images/nn19-2_5459_r1.jpg)
Рисунок 1. Алгоритм фармакотерапії пацієнтів із психозами
/images/nn19-2_5459_r1.jpg)
Рисунок 1. Алгоритм фармакотерапії пацієнтів із психозами
/images/nn19-2_5459_d2.jpg)
Таблиця 2. Моніторинг фізичного стану пацієнтів під час лікування антипсихотичними засобами
/images/nn19-2_5459_d2.jpg)
Таблиця 2. Моніторинг фізичного стану пацієнтів під час лікування антипсихотичними засобами
/images/nn19-2_5459_d3-1.jpg)
Таблиця 3. Рекомендації щодо призначення антипсихотичних препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій
/images/3-1.jpg)
Таблиця 3. Рекомендації щодо призначення антипсихотичних препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій
/images/nn19-2_5459_r2.jpg)
Рисунок 2. Алгоритм призначення антипсихотичних препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій
/images/nn19-2_5459_r2.jpg)
Рисунок 2. Алгоритм призначення антипсихотичних препаратів тривалої дії у формі ін’єкцій
/images/nn19-2_5459_d4.jpg)
Таблиця 4. Моніторинг фізичного стану пацієнтів під час лікування антипсихотичними препаратами тривалої дії у формі ін’єкцій
/images/nn19-2_5459_d4.jpg)
Таблиця 4. Моніторинг фізичного стану пацієнтів під час лікування антипсихотичними препаратами тривалої дії у формі ін’єкцій
Підготувала Юлія Крамар
Оригінальний текст документа читайте на сайті www.southernhealth.nhs.uk
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2019 Рік
Зміст випуску 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Зміст випуску 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Зміст випуску 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Зміст випуску 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Зміст випуску 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Зміст випуску 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Зміст випуску 5 (106), 2019
Зміст випуску 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Зміст випуску 2 (103), 2019
Зміст випуску 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися