Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
Первое упоминание о «субклиническом электрическом эпилептическом статусе у детей, вызванного сном» было опубликовано в 1971 г., когда G. Patry etal. описали необычный электроэнцефалографический паттерн, наблюдавшийся практически постоянно во время сна у шести детей и характеризующийся «субклиническим» паттерном — продленная активность комплексов «спайк-волна», длящаяся от нескольких месяцев до нескольких лет [1].
Впоследствии был введен термин «электрический эпилептический статус во время сна» (SES или ESES), а также предположена связь между электроэнцефалографическим паттерном и клиническими симптомами когнитивных нарушений [2]. Термин «продленная спайк-волновая активность во время медленного сна» (CSWS) появился в 1989 году, когда данный синдром внесли в группу синдромов неутонченного происхождения. Сегодня оба термина (CSWS и ESES) используются как синонимы. Некоторые авторы предлагают использовать ESES для обозначения электроэнцефалографических (ЭЭГ) изменений, а CSWS-синдром — для электроклинического состояния [3].
C. A. Tassinari etal. (1992), описывая особенности данного синдрома, выделяли ухудшение нейропсихологического развития, моторные нарушения, эпилепсию, а также типичные ЭЭГ-изменения, обозначаемые как эпилептический статус, наблюдающийся на протяжении как минимум 85 % медленного сна и присутствующий на трех и более записях в течение месяца. Однако в настоящее время с целью удобства диагностики принята менее жесткая пропорция — 50 % — и во время сна должна наблюдаться выраженная эпилептиформная активность в сочетании с ухудшением функционирования [4].
Это состояние сочетается с различными типами припадков: фокальных, генерализованных, наблюдающихся обычно во сне; атипичных абсансов во время бодрствования. Критерием исключения являются тонические приступы. ЭЭГ паттерн состоит из продленной диффузной спайк-волновой активности, наблюдающейся в медленные фазы сна, появляющейся после дебюта припадков (рис. 1).
/images/nn19_7_3437_r1.jpg)
Рисунок 1. Электроэнцефалограмма, демонстрирующая продленную диффузную спайк-волновую активность
/images/nn19_7_3437_r1.jpg)
Рисунок 1. Электроэнцефалограмма, демонстрирующая продленную диффузную спайк-волновую активность
Длительность течения синдрома варьирует от нескольких месяцев до нескольких лет. Особенности данного синдрома, ведущие к нарушению когнитивных функций, вызывают большой интерес у специалистов, поскольку выраженность этих нарушений несколько отличается от описанных в психиатрической литературе проявлений, сопровождающих становление «эпилептической» личности.
В период с 2011 по 2019 гг. в отделении № 11 ТМО «ПСИХИАТРИЯ» наблюдались восемь детей в возрасте от 6 до 11 лет с электрическим эпилептическим статусом медленного сна. При исследовании интеллектуальных возможностей детей с эпилептическим статусом медленного сна, которое проводилось с помощью детского варианта теста Векслера (WISC), выявлено недоразвитие вербального интеллекта по сравнению с невербальным — разница составляла от 15 до 23 единиц (таблица).
/images/nn19_7_3437_t.jpg)
Таблица. Результаты исследования с помощью детского варианта теста Векслера (WISC) интеллектуальных возможностей детей с эпилептическим статусом медленного сна (данные авторов)
/images/nn19_7_3437_t.jpg)
Таблица. Результаты исследования с помощью детского варианта теста Векслера (WISC) интеллектуальных возможностей детей с эпилептическим статусом медленного сна (данные авторов)
Детям, относящимся к этой категории, было сложно выражать свои мысли, вербально проводить обобщение и дифференцирование понятий. Они часто обращались за помощью к родителям («я плохо умею объяснять», «мама, лучше ты расскажи, я не умею» и т. п.).
Когнитивные функции детей, относящихся к данной категории, характеризовались также следующими особенностями:
- неустойчивостью и истощаемостью внимания;
- трудностями запоминания информации;
- недостаточностью пространственного восприятия;
- нарушениями школьных навыков.
Помимо этого, у них были несколько замедлены процессы мышления, как, впрочем, и темп сенсомоторных реакций. У одного из детей (мальчик 7 лет) отмечались проявления атаксии.
Эмоционально-регуляторная сфера детей с эпилептическим статусом медленного сна характеризовалась незрелостью, о чем свидетельствовали более инфантильные реакции и суждения, чем это свойственно для данной возрастной группы. При этом, по данным проективных тестов и направленной беседы, у части детей выявлено наличие целого комплекса переживаний, связанных с ощущением своей несостоятельности в сравнении со сверстниками. Отражалось это как в поведении (несамостоятельность, частое обращение к родителям за поддержкой и т. п.), так и в характере выполнения заданий (торопливость, неуверенность, частые обращения к взрослым за оценкой правильности выполнения).
Наряду с этим для одного ребенка из представленной выборки (девочка 6 лет с аффективно-респираторными приступами в анамнезе) были характерны более выраженные аффективные реакции — психопатоподобное поведение с резкими сменами настроения, раздражительностью, капризностью.
В графической деятельности этой категории детей отмечались признаки так называемого органического графического симптомокомплекса, включающего выраженный наклон изображаемых фигур (в среднем на 15-20° от вертикали), дрожащие, несовпадающие линии, неравномерный характер нажима.
Характер изображений в целом был достаточно примитивным, низкодетализированным. При использовании методики «Пиктограммы» Л. С. Выготского и А. Р. Лурия («The icons» of Vygotsky — Luria) отмечались признаки микрографии, большое количество стереотипных, персеверативных элементов. Среди представленных образов было много персонифицированных индивидуально значимых, наличие которых свидетельствует о конкретности мышления, неспособности отвлечься от индивидуального опыта, эгоцентрическом восприятии (рис. 2).
/images/nn19_7_3437_r2.jpg)
Рисунок 2. Признаки «органического графического симптомокомплекса» в рисунках детей с электрическим эпилептическим статусом медленного сна: А — Алиса (5 лет 8 мес.); Б — Богдан (11 лет 6 мес.); В — Максим (8 лет 6 мес.); Г — Илья (9 лет)
/images/nn19_7_3437_r2.jpg)
Рисунок 2. Признаки «органического графического симптомокомплекса» в рисунках детей с электрическим эпилептическим статусом медленного сна: А — Алиса (5 лет 8 мес.); Б — Богдан (11 лет 6 мес.); В — Максим (8 лет 6 мес.); Г — Илья (9 лет)
Таким образом, среди наиболее значимых особенностей, характеризующих развитие детей с эпилептическим статусом медленного сна, можно выделить следующие:
- пограничный (субнормальный) уровень вербального интеллекта;
- застреваемость, трудности переключения с одного вида деятельности на другой;
- замедленный темп сенсомоторных реакций;
- заниженная либо неустойчивая самооценка.
Полученные данные требуют дальнейшего уточнения и анализа, а самое главное — привлечения большего количества пациентов для достоверности результатов.
Литература
1. Patry G., Lyagoubi S., Tassinari C. A. Subclinical ‘electrical status epilepsticus’ induced by sleep in children. Arch Neurol. 1971.Vol. 24. P. 242-252.
2. Dalla Bernardina B., Tassinari C. A., Dravet C. et al. Benign focal epilepsy and «electrical status epilepticus» during sleep. Rev Electroencephalogr Neurophysiol Clin. 1978. Vol. 8. P. 350-353.
3. Galanopolou A. S., Bojko A., Lado F. et al. The spectrum of neuropsychiatric abnormalities associated with electrical status epilepticus in sleep. Brain Dev. 2000. Vol. 22. P. 279-295.
4. Tassinari C. A., Bureau M., Dravet C. et al. Epilepsy with continuous spikes and waves during slow sleep-otherwise described as ESES (epilepsy with electrical status epilepticus during slow sleep). In: Roger J, Bureau M, Dravet C, et al., eds. Epileptic Syndromes in Infancy, Childhood and Adolescence. 2nd ed. London: John Libbey, 1992. P. 245-256.
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2019 Рік
Зміст випуску 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Зміст випуску 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Зміст випуску 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Зміст випуску 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Зміст випуску 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Зміст випуску 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Зміст випуску 5 (106), 2019
Зміст випуску 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Зміст випуску 2 (103), 2019
Зміст випуску 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися