Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

Первое упоминание о «субклиническом электрическом эпилептическом статусе у ­детей, вызванного сном» было опубликовано в 1971 г., когда G. ­Pat­ry etal. описали необычный электроэнцефалографи­ческий ­паттерн, наблюдавшийся практически ­постоянно во ­время сна у шес­ти детей и характеризующийся «­суб­клиническим» паттерном — продленная активность комплексов «спайк-вол­на», длящаяся от нескольких ­месяцев до нескольких лет [1].

Впоследствии был введен ­термин «электрический эпилептический ­статус во время сна» (SES или ESES), а также предположена связь между электро­энцефалографическим паттерном и клиническими симптомами когнитивных нару­шений [2]. Термин «продленная спайк-волновая активность во время медленного сна» (CSWS) ­появился в 1989 году, когда данный синдром внесли в группу синдромов неутонченного происхождения. Сегодня оба термина (CSWS и ESES) используются как синонимы. Некоторые авторы предлагают использовать ESES для обозначения электроэнцефалографических (ЭЭГ) изменений, а CSWS-синдром — для электро­клинического ­состояния [3].

C. A. Tassinari etal. (1992), описывая особенности ­данного синдрома, выделяли ухудшение нейропсихологического развития, моторные нарушения, эпилепсию, а также типичные ЭЭГ-изменения, обозначаемые как эпилептический статус, наблюдающийся на протяжении как минимум 85 % медленного сна и присутствующий на трех и более записях в течение месяца. Однако в настоящее время с целью удобства диагностики принята менее ­жесткая пропорция — 50 % — и во время сна долж­на наблю­даться выраженная эпилептиформная активность в сочетании с ухудшением функционирования [4].

Это состояние сочетается с различными типами припадков: фокальных, генерализованных, наблюдающихся обычно во сне; атипичных абсансов во время бодрствования. Критерием исключения являются тонические приступы. ЭЭГ паттерн состоит из продленной диффузной спайк-­волновой активности, наблюдающейся в медленные фазы сна, появляющейся после дебюта припадков (рис. 1).

nn19_7_3437_r1.jpg

Рисунок 1. Электроэнцефалограмма, демонстрирующая продленную диффузную спайк-волновую активность

Длительность течения синдрома варьирует от нескольких месяцев до нескольких лет. Особенности данного синдро­ма, ведущие к нарушению когнитивных функций, вызывают большой интерес у специалистов, поскольку выраженность этих нарушений ­несколько отличается от описанных в психиатрической ­литературе ­проявлений, сопровождающих становление «эпилептической» личности.

В период с 2011 по 2019 гг. в отделении № 11 ТМО «ПСИХИАТРИЯ» наблюдались восемь детей в ­возрасте от 6 до 11 лет с электрическим эпилептическим статусом медлен­ного сна. При исследовании интеллектуальных ­возможностей детей с эпилептическим статусом медленного сна, ­кото­рое проводилось с помощью детского варианта теста Векслера (WISC), выявлено недораз­витие вербального интеллекта по сравнению с невербальным — ­­разница составляла от 15 до 23 единиц (таблица).

nn19_7_3437_t.jpg

Таблица. Результаты исследования с помощью детского варианта теста Векслера (WISC) интеллектуальных возможностей детей с эпилептическим статусом медленного сна (данные авторов)

Детям, относящимся к этой категории, было сложно выражать свои мысли, вербально проводить обобщение и дифференцирование понятий. Они часто обращались за помощью к родителям («я плохо умею объяснять», «мама, лучше ты расскажи, я не умею» и т. п.).

Когнитивные функции детей, относящихся к данной категории, характеризовались также следующими особен­ностями:

  • неустойчивостью и истощаемостью внимания;
  • трудностями запоминания информации;
  • недостаточностью пространственного восприятия;
  • нарушениями школьных навыков.

Помимо этого, у них были несколько замедлены процессы ­мышления, как, впрочем, и темп сенсомоторных реакций. У одно­го из детей (мальчик 7 лет) отмечались проявления атаксии.

Эмоционально-регуляторная сфера детей с эпилептическим статусом медленного сна характеризовалась не­зрелостью, о чем свидетельствовали более ­инфантильные реакции и суждения, чем это свойственно для данной возрастной группы. При этом, по данным ­проективных тестов и направленной беседы, у части детей ­выявлено наличие целого комплекса переживаний, связанных с ощущением своей несостоятельности в сравнении со сверстниками. Отражалось это как в поведении (несамостоятельность, частое обращение к родителям за под­держкой и т. п.), так и в характере выполнения ­заданий (торопливость, неуверен­ность, частые обращения к взрослым за оценкой правильности выполнения).

Наряду с этим для одного ребенка из представленной выборки (девочка 6 лет с аффективно-респираторными приступами в анамнезе) были характерны более выраженные аффективные реакции — психопатоподобное ­поведение с резкими сменами настроения, раздражительностью, капризностью.

В графической деятельности этой ­категории ­детей ­отмечались признаки так называемого ­органического графического симптомокомплекса, включающего выра­жен­ный наклон изображаемых ­фигур (в среднем на ­15-20° от вертикали), дрожащие, несовпадающие линии, нерав­но­мерный характер нажима.

Характер изображений в целом был достаточно прими­тивным, низкодетализированным. При использовании методики «Пиктограммы» Л. С. Выготского и А. Р. ­Лурия («The icons» of Vygotsky — Luria) отмечались ­признаки микрографии, большое количество стереотипных, персеве­ративных элементов. Среди представленных обра­зов было много персонифицированных индивидуально значимых, наличие которых свидетельствует о конкретности мышления, неспособности отвлечься от индивиду­ального опыта, эгоцентрическом восприятии (рис. 2).

nn19_7_3437_r2.jpg

Рисунок 2. Признаки «органического графического симптомокомплекса» в рисунках детей с электрическим эпилептическим статусом медленного сна: А — Алиса (5 лет 8 мес.); Б — Богдан (11 лет 6 мес.); В — Максим (8 лет 6 мес.); Г — Илья (9 лет)

Таким образом, среди наиболее значимых ­особенностей, характеризующих развитие детей с эпилептическим стату­сом медленного сна, можно выделить следующие:

  • пограничный (субнормальный) уровень ­вербального интеллекта;
  • застреваемость, трудности переключения с одного вида деятельности на другой;
  • замедленный темп сенсомоторных реакций;
  • заниженная либо неустойчивая самооценка.

Полученные данные требуют дальнейшего уточнения и анализа, а самое главное — привлечения большего коли­чества пациентов для достоверности результатов.

Литература

1. Patry G., Lyagoubi S., Tassinari C. A. Subclinical ‘electrical status epilepsticus’ induced by sleep in children. Arch Neurol. 1971.Vol. 24. P. 242-252.

2. Dalla Bernardina B., Tassinari C. A., Dravet C. et al. Benign focal epilepsy and «electrical status epilepticus» during sleep. Rev Electro­encephalogr Neurophysiol Clin. 1978. Vol. 8. P. 350-353.

3. Galanopolou A. S., Bojko A., Lado F. et al. The spectrum of neuro­psychiatric abnormalities associated with electrical status epilepticus in sleep. Brain Dev. 2000. Vol. 22. P. 279-295.

4. Tassinari C. A., Bureau M., Dravet C. et al. Epilepsy with conti­nuous spikes and waves during slow sleep-otherwise described as ESES (epilepsy with electrical status epilepticus during slow sleep). In: Roger J, Bureau M, Dravet C, et al., eds. Epileptic Syndromes in Infancy, Childhood and Adolescence. 2nd ed. London: John Libbey, 1992. P. 245-256.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2019 Рік

Зміст випуску 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Зміст випуску 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Зміст випуску 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Зміст випуску 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Зміст випуску 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Зміст випуску 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Зміст випуску 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій