Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

 

 

 

З метою запровадження на державному рівні системи застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги на засадах доказової медицини та на основі підтвердження їх надійності та доведеності Міністерство охорони здоров’я України розробило та винесло на громадське обговорення проєкт наказу «Про затвердження Порядку застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги».

1. Цей Порядок визначає завдання, конкретизує зміст і встановлює вимоги до організації та забезпечення застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги.

2. У Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

• психологічна допомога (далі ПД) — надання ­допо­моги особі із застосуванням методів ПД чи психотерапевтичної допомоги, у формі психотерапії, психологічного ­консультування, психологічних втручань низької інтен­сивності, першої ПД або кризового психологічного консультування;
• психотерапевтична допомога (психотерапія) — ­ціліс­не, свідоме та планомірне лікування психічних та поведін­ко­вих розладів за допомогою наукових психотерапев­тич­них методів (методів психотерапії) через взаємодію між однією або більше особами, які потребують лікування, та одним або більше фахівцем (дистанційне спілкування, якщо особиста взаємо­дія не є доступною);
• ПД (психологічне консульту­вання) — цілісна, свідома та планомірна допомога при складних життєвих обстави­нах, психосоціальних, емоційних, поведінкових та інших складнощах, які не відповідають діагностичним критері­ям психічних ­розладів, а також можуть бути супутніми при психічних ­розладах, за допомогою методів та технік психологічного кон­суль­тування, через взаємодію між однією або більше ­особами, які потребують допомоги, та одним або ­більше фахівцем (із ­застосуванням засобів дистанційного спілкування або мобільних додатків);
• психологічні втручання низької інтенсивності — ­спрощені структуровані форми психологічного ­консультування, які є доказово ефективні для поліпшення окремих аспектів психічного здоров’я та психосоціаль­ного благополуччя особи незалежно від рівня тяжкості її проблем;
• перша ПД — система коротко­тривалих ­невідкладних захо­дів, спрямованих на регуляцію актуального психо­логічного, психофізіо­логічного стану і негативних ­емоційних переживань людини чи групи людей, що по­страж­дали внаслідок ­надзвичайної події;
• кризове психологічне консультування — ­застосування методів психологічного консультування з метою ­допомогти особі подолати кризову ситуацію та ­зменшити її страждання, ймовірність ­спричинення ­шкоди собі або іншим особам;
• надавач ПД — особа з повною вищою освітою зі спеціальностей «Психологія», «Соціальна робота», «­Освіта/Педагогіка», «Медицина», «Медсестринство», «Медична психологія», «Фізична терапія, ерго­терапія», яка пройшла додаткове навчання конкретного методу ПД у вигляді неформальної ­освіти, при цьому для здійснення психо­терапії — згідно зі стандартами та освітніми програмами ­відповідних міжнародних фахових ­спільнот та організацій, які мають відповідні освітні стандарти та стандарти акредитації фахівців для використання методів психотерапевтичної та ПД, наведе­них у ­додатку до цього Порядку, або за ­програмами, ­акредитованими цими організаціями, що підтверджується сертифікатом відповідної організації та/або наявністю фахівця у її реєстрі (або сертифікатом та/або наявністю у реєстрі української організації, акредитованої міжнародною організацією);
• реєстр надавачів ПД (далі Реєстр) — електронна база даних, що ведеться з метою створення ­інформаційного фонду про осіб, які надають ПД.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в ­Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

3. Головним завданням надавача ПД є забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної і орієнтованої на особу ПД, спря­мованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні психічного здоров’я, запобігання ­розвитку психічних та поведінкових розладів, зменшення потреби у госпіталізації та поліпшення якості життя.

4. Організація та надання послуг із ПД ґрунтується на:

• доступності, що передбачає мінімальну втрату часу для її отримання;
• безпечності, що полягає у наданні послуг з ПД у спосіб, що мінімізує ризики завдання шкоди особі, у тому числі тієї, якій можна запобігти, а також зменшує можливість фахових помилок;
• результативності, що проявляється у досягненні найкращих результатів через надання послуг із ПД на осно­ві наукових знань та принципів доказової ­медицини;
• своєчасності, що передбачає отримання ПД ­відповідно до встановлених термінів, передбачених новими клінічними протоколами медичної допомоги;
• економічної ефективності, що досягається шляхом надання послуг з ПД таким чином, щоб максимізувати використання ресурсів та уникнути неефективних витрат;
• недискримінації, що полягає у наданні послуг із ПД, якість якої не відрізняється залежно від сексуальної орієнтації, тендерної ідентичності, раси, кольору ­шкіри, національності, місця проживання, ­майнового стану, соціального статусу, стану здоров’я, ­політичних, релігійних чи інших переконань, за мовними або іншими ознаками;
• орієнтованості на людину, що передбачає надання послуг із ПД у спосіб, що враховує індивідуальні потреби осіб, яким ці послуги надаються, в тому числі з урахуванням права пацієнта на вільний вибір фахівця.

5. Цілі ПД можуть мати медичний і немедичний характер:

1) цілями медичного характеру є:

• оцінка стану психічного здоров’я особи, психічних та поведінкових розладів;
• лікування психічних та поведінкових розладів та їх профілактика;

2) цілями немедичного характеру є:

• ПД особі, яка (незалежно від того, чи має вона ­психіч­ний чи поведінковий розлад) перебуває у складних життєвих обставинах, має ­психосоціальні, емоційні, поведінкові та інші складнощі;
• сприяння адаптації, реадаптації та реабілітації осіб, які мали/мають психічні чи поведінкові розлади (включно з оцінкою психологічного стану особи);
• ПД особі у кризовому стані або після пережитих нею надзвичайних ситуацій та катастроф;
• сприяння самопізнанню та самоусвідомленню ­особи, розвиток соціально-психологічних компетентностей.

6. ПД із цілями медичного характеру надається у ­вигляді застосування методів психотерапії, психологічних ­втручань низької інтенсивності, включених до нових клінічних прото­колів медичної допомоги, відповідно до яких здійсню­ється лікування особи, згідно з Методикою розробки та впровад­жен­ня медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини, затвердженої наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 р. № 751, зареєстрованим у Міністерстві юсти­ції ­України 29 листопада 2012 р. за № 2001/22313 (зі змінами), далі — новий клінічний протокол медичної допомоги.

7. ПД із цілями немедичного характеру надається у ­вигляді застосування методів психотерапії, психологічних втручань низької інтенсивності, психологічного консульту­вання, ­першої ПД або кризового консультування та повинна:

• поліпшувати психічне здоров’я особи, робити внесок у залучення особи до самодопомоги, сприяти залучен­ню особи до соціальних спільнот та поліпшувати якість життя осіб, щодо яких застосовується;
• бути безпечною для особи та її оточення, не порушува­ти права людини та надаватися з повагою до її гідності.

8. Обсяг надання ПД із цілями медичного характеру (кількість годин, частота, спектр психічних розладів, до яких застосовуються методи, форма допомоги) визначається відпо­відними новими клінічними протоколами медичної допомоги та потребами особи, до якої вони засто­совуються.

9. Надавати першу ПД можуть ­особи, які пройшли неформальне навчання першої ПД за стандартами Всесвітньої орга­нізації охорони здоров’я без вимог до їх освітнього рівня.

10. Проводити кризове психологічне консультування можуть особи, що пройшли навчання, яке відповідає ­стандартам міжнародних професійних організацій щодо кризо­вого консультування за переліком згідно з додатком до цього ­Порядку.

11. Надавати ПД можуть лише особи, які відповідають визначенню надавача ПД та внесені до Реєстру.

12. До Реєстру включають надавачів ПД на підставі ­заяви. Зазначені заяви подають до Державної установи «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України».

13. Достовірність відомостей, що надаються для включення до Реєстру, забезпечують особи, які подають цю інфор­мацію.

14. До Реєстру вносять такі відомості:

• прізвище, ім’я, по батькові надавача ПД;
• спеціальність, за якою була отримана повна вища ­освіта;
• конкретний метод ПД, яким володіє її надавач;
• міжнародна фахова спільнота та (або) організація, яка акредитувала освітній стандарт та (або) метод.

15. Технічне забезпечення ведення Реєстру в елек­тронному вигляді здійснює Державна установа «Центр ­психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та ­алкоголю МОЗ України». Доступ до Реєстру здійснюється через веб-сайт Державної установи «Центр психічного здоров’я і моні­торингу наркотиків та ­алкоголю МОЗ України» в ­мережі ­Інтернет.

16. За необхідності внесення змін до Реєстру надавач ПД подає до Державної установи «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ ­України» відповідну заяву.

17. Інформація, яка міститься у Реєстрі, є відкритою для запитів заінтересованих осіб. За запитами фізичних і юридичних осіб Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ Украї­ни» на безоплатній основі надає інформацію з Реєстру у формі витягу, що містить інформацію, зазначену в ­пункті 14 цього Порядку.

18. Доступ фізичних та юридичних осіб до Реєстру є без­оплатним.

Проєкт наказу МОЗ України та повідомлення про його оприлюднення розміщено на сайті: moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja.

Пропозиції та зауваження просимо надсилати впродовж місяця з дня оприлюднення проєкту до Департаменту реалізації політик: polischuk1956@gmail.com