Meta Pixel

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

Критические состояния, даже не ассоциированные с внутричерепной патологией, часто являются причиной развития нарушений функционирования центральной нервной системы (ЦНС) [11]. Степень выраженности этих нарушений может варьировать от легкого когнитивного снижения до делирия или комы. Наиболее частым проявлением нарушения работы ЦНС при критических состояниях является когнитивная дисфункция [5]. Травма, в том числе и боевая, вызывая ­критическое состоя­ние, также может сопровождаться ког­нитивной дисфункцией. С целью профилактики и уменьшения ­выраженности когнитивных дисфункций, ассоциированных с критически­ми состояниями, при­меняются препараты различных фармакологических групп: от пептид­эрги­ческих препаратов (церебролизин и актовегин) и ноо­тропов (пирацетам и ему подобные) до ингибиторов ацетилхолинэстеразы (например, галантамин) и блокаторов постсинаптических NMDA-рецепторов к глутамату (мемантин) [3]. Одной из эффективных групп в плане коррекции когнитивных нарушений различной выраженности оказались мембраностабили­заторы, содержащие холин: цитиколин натрия и холина альфосцерат [2, 7, 9]. В то время, как ­исследования эффективности этих препаратов при после­операционных когнитивных дисфункциях проводятся уже не первое десяти­летие, эффективность их при критических состояни­ях, вызванных боевой травмой, недостаточно изучена.

Цель исследования: определить эффективность глиати­ли­на как препарата, уменьшающего выраженность когни­тивных нарушений, вызванных боевой травмой.

Материалы и методы исследования

вверх

В открытом рандомизированном исследовании об­следо­вано 44 больных, получивших ранения в результате боевых действий в зоне АТО. Критерии включения в исследова­ние: наличие сочетанной травмы (тяжесть по ­шкале ISS < 50 ед.), сознание на момент поступления не ниже 13 баллов по ­шкале ком Глазго; время с ­момента ­получения травмы до поступления в клинику не более 2-х суток; ­наличие ­информированного согласия больного на участие в исследо­вании. ­Критерии невключения/исключения: наличие внутри­черепных ­повреждений (ушиб головного мозга, внутричерепное крово­излияние); перенесённые в прошлом нарушения ­мозгового кровообращения или тяжелая черепно-мозговая травма; тяжесть травмы по ­шкале ISS > 50 баллов и высокая вероятность летального исхода, ­связанного с травмой (поражение больше 5 баллов в 2-х и более зонах по шкале ISS).

Случайным образом больные были разделены на две группы: основную, 24 больных которой получали обще­принятую интенсивную терапию травматической болезни, дополненную глиатилином, и конт­рольную, 20 больных которой получали только общепринятую интенсивную терапию. Рандомизация проводилась с помощью генератора случайных чисел в табличном ­процессоре пакета LibreOffice. org. Пациенты с четными числами рас­пределялись в основную группу, с нечетными — конт­рольную.

Тяжесть полученной травмы оценивалась по шкале ISS, тяжесть состояния при поступлении — по шкалам SAPS II и EmTraS. Выраженность угнетения ­когнитивных функций оценивалась с помощью шкалы MMSE после предварительной оценки уровня седации-возбуждения по шкале RASS. Состояние когнитивных функций до момен­та получения травмы оценивалось ­ретроспективно на вторые сутки после травмы с помощью опросника CFQ [1]. Этот же опросник использовался для телефонного опроса через три месяца после травмы.

Для выявления стрессовой реакции использовались шкалы оценки влияния травматического события ­IES-R [8]. Выраженность реакции на травматическое событие оценивалось при переводе из отделения интенсивной терапии и через три месяца после травмы. С учётом данных Н. В. Тарабриной [12], нами для оценки результатов опроса с помощью этой шкалы была использована условная градация пациентов по степени выраженности посттравматических стрессовых симптомов:

  • 0-15 баллов — минимальная реакция на стресс;
  • 16-30 баллов — низкая интенсивность реакции на стресс;
  • 31-45 баллов — умеренное психологическое напряжение;
  • 46-60 баллов — выраженное психологическое напряжение;
  • 60 и выше — посттравматическое стрессовое расстройство [6].

Исследование состояния когнитивных функций прово­дилось на четырех этапах:

1) через сутки после поступления в отделение интенсивной терапии политравмы;

2) при переводе из отделения интенсивной терапии в травматологическое отделение;

3) перед выпиской;

4) через три месяца после травмы.

Холина альфосцерат в виде препарата глиатилин вводился по следующей схеме: внутримышечное введение по 1 г 1 раз в сутки в течение времени пребывания в отделении интенсивной терапии с переходом на прием внутрь по 400 мг (1 капсула) 2 раза в сутки суммарно до 10 дней.

Полученные данные обрабатывались методами пара­мет­рической и непараметрической статистики с использованием табличного процессора программного ­комплекса LibreOffice.org (версия 5.4.4.2) и статистического он­лайн-­калькулятора Mann-Whitney U Test Calculator (http:­//www. socscistatistics.com/tests/mannwhitney).

Результаты исследования и их обсуждение

вверх

По среднему возрасту группы статистически не различались (30,6 ± 3,5 года в основной группе и 31,6 ± 3,0 года в конт­рольной). Также группы были сопоставимы по ­тяжести травмы и по тяжести исходного соматического ­состояния (табл. 1).

nn19_6_4244_t1.jpg

Таблица 1. Тяжесть перенесенной травмы и состояния при поступлении у больных исследуемых групп

Исследование уровня когнитивных функций, предшествовавшего травме, не выявило значимых отклонений ни в одной из обследованных групп. Отмеченные незна­чительные снижения касались преимущественно памяти и статистически не различались между группами (табл. 2).

nn19_6_4244_t2.jpg

Таблица 2. Состояние когнитивных функций, предшествовавшее травме

Динамика состояния когнитивных функций отражена в таб­лице 3. Для сопоставимости с результатами опросника CFQ результаты шкалы MMSE дополнительно были переведены в относительные величины, соответствующие проценту от максимально возможных. На всех этапах показатели основной группы были несколько выше, чем в конт­рольной, однако статистически эта разница ­­в ­течение всего периода госпитализации была ­недостоверна. Спустя три месяца после перенесенного ранения выраженность нарушения когнитивных функций в конт­рольной группе увеличилась (86,3 % от нормы против 88,5 % на момент выписки), в то время как в основной оставалась практически на том же уровне (92,9 % против 92,5 % на момент выписки), и разница между группами на этом этапе была статистически достоверна со значением р = 0,002.

nn19_6_4244_t3.jpg

Таблица 3. Состояние когнитивных функций при использовании шкалы ММББ

nn19_6_4244_t4.jpg

Таблица 4. Выраженность посттравматических стрессовых симптомов при переводе из отделения интенсивной терапии

Выраженность психологической реакции на травму и на стресс, который сопровождал травму и лечебный процесс, на этапе нахождения в отделении интенсивной терапии была низкой в обеих группах (табл. 4). Спустя три месяца реакция на стресс в обеих группах усилилась, при этом в конт­рольной группе в большей степени это касалось субшкал «избегание» и «физиологическая возбудимость», в то время как в основной повышение показателей отмечалось во всех трёх шкалах (табл. 5).

nn19_6_4244_t5.jpg

Таблица 5. Выраженность посттравматических стрессовых симптомов через три месяца после травмы

Несмотря на повышение выраженности реакции на стресс, в обеих группах её уровень оценивался как низкий. Ис­ходный уровень когнитивных функций в обеих ­группах был в пределах возрастной нормы, что позволяет возникшие в результате травмы отклонения ассоциировать именно с травматическим событием, с ­обусловленной им тяжестью соматического состояния и с течением пост­травматического периода.

В результате травмы у пострадавших наблюдается снижение когнитивных функций относительно их ­исходного состояния свыше 10 %, что соответствует пороговому уровню диагностики когнитивной дисфункции. Динамика восстановления когнитивных функций в основной группе может быть обусловлена действием глиатилина, который ­оказывает положительное влияние на функциональное состояние мембранных структур клеток, улучшает цитоскелет нейронов и увеличивает массу нейрональных органелл, одно­временно с этим улучшая межнейронную передачу за счёт повы­шения ­возможности синтеза ацетилхолина [9, 10].

Положительное влияние глиатилина на состояние ­клеток центральной нервной системы и межнейрональную передачу способствовало также уменьшению выраженности посттравматических стрессовых нарушений. ­Подобный эффект глиатилина описан в работе Е. В. Костенко с соавторами у больных с посттравматической энцефалопатией [4].

Выводы

вверх

1. Боевая травма вызывает снижение когнитивных функций, которое может достигать уровня выраженных когнитивных дисфункций и сохраняться в течение как минимум трех месяцев.

2. Применение холина альфосцерата (глиатилина) в остром периоде травмы позволяет снизить отрицательное влияние критического состояния на когнитивные функции, что может быть связано с его способностью положительно влиять на свойства мембран клеток нервной системы и межнейрональную передачу.

3. Положительное влияние быстрого восстановления когнитивных функций на выраженность реакции на стресс, связанный с травмой, позволяет считать сохране­ние когнитивных функций одной из важных задач интенсивной терапии раннего посттравматического периода.

Для получения более выраженного эффекта от применения глиатилина при когнитивных дисфункциях, обусловлен­ных боевой травмой, необходимо разработать оптимальную схему назначения этого препарата, для чего нужно будет провести дополнительные сравнительные исследования.

Литература

вверх

1. Volkov A.O., Klygunenko E.N., Vetoshka I.A. Kak otsenit’ kognitivnye funktsii pered kesarevym secheniem? 2014. Vol. 3. Dostupno: https:// science-education.ru/ru/article/view?id=13474 .

2. Golohvastov S.Yu, Tsygan N.V. Mnogotsentrovoje (pilotnoe) issledovanije effektivnosti gliatilina pri ostrom ishemcheskom insul’te. Klinicheskaje nevrologija. 2010. Vol. 4, № 1. Р. 20-7.

3. Zaharov V.V., Yahno N.N. Kognitivnyie rasstroystva v pozhilom i starcheskom vozraste: Metodicheskoe posobie dlya vrachey. М., 2005. 71 р. Dostupno: http://www.moscowuniversityclub.ru/article/files/13498_63020093.pdf.

4. Kostenko E.V., Petrova L.V., Ganzhula P.A., Ismailov A.M., Lisenker L.N., Otcheskaya O.V. Kompleksnaya reabilitatsiya patsientov s posttravmaticheskoy entsefalopatiey s primeneniem Tserepro v ambulatornyih usloviyah. Lechebnoe delo. 2013. Vol. 2. Dostupno: http://cyberleninka.ru/article/n/kompleksnaya-reabilitatsiya-patsientov-s-posttravmaticheskoy-entsefalopatiey-s-primeneniem-tserepro-v-ambula-tornyh-usloviyah.

5. Krishtafor A.A. Kognitivnyie narusheniya, obuslovlennyie kriti­cheskimi sostoyaniyami, kak proyavlenie tserebralnoy nedostatochnosti. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy. 2015. Vol. 2, № 65. Dostupno: http://cyberleninka.ru/article/n/kognitivnye-narusheniya-obuslovlennye-kriticheskimi-sostoyaniyami-kak-proyavlenie-tserebralnoy-nedostatochnosti.

6. Krishtafor A.A., Usenko L.V., Tyutyunnik A.G. et al. Effektivnost primeneniya reamberina s tselyu korrektsii kog- nitivnyih funktsiy v ostrom periode politravmyi. Ukrainskiy zhurnal meditsini, blologii ta sportu. 2017. Vol. 4, № 6. Р. 76-81. DOI: 10/26693/ jmbs02.04.075 .

7. Lesnoy I.I., Belka K.Yu., Klimchuk L.V. et al. Posleoperatsionnaya kognitivnaya disfunktsiya u zhenschin srednego vozrasta: intsidentnost i metodyi profilaktiki. Novosti meditsinyi i farmatsii. 2013. 474 р. Dostupno: http://www.mif- ua.com/archive/article/37274.

8. Melnitskaya T.B., Havyilo A.V., Belyih T.V. Shkala otsenki vliyaniya travmaticheskogo sobyitiya (IES-R) primenitelno k radiatsionnomu faktoru [Internet]. Psihologicheskie issledovaniya: elektronnyiy nauchnyiy zhurnal. 2011.Vol. 5, № 19. Dostupno: http://psystudy.ru/index.php/ num/2011n5-19/546-melnitskaya-et-al-19.html.

9. Nikonov V.V., Savitskaya I.B. Vozmozhnosti primeneniya holina alfostserata dlya lecheniya postgipoksicheskoy entsefalopatii. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy. 2011. Vol. 1-2. Р. 32-33. Dostupno: http://www.mif-ua.com/archive/article/16262.

10. Odinak M.M., Voznyuk I.A., Piradov M.A. et al. Mnogotsentrovoe (pilotnoe) issledo- vanie effektivnosti gliatilina pri ostrom ishemicheskom insulte. Annalyi klinicheskoy i eksperimentalnoy nevrologii. 2010. Vol. 1. Dostupno: http://cyberleninka.ru/article/n/mnogotsentrovoe-pilotnoe-issledovanie-effektivnosti-gliatilina-pri-ostrom-ishemicheskom-insulte.

11. Rumyantseva S.A. Nevrologicheskie rasstroystva pri sindrome poliorgannoy nedostatochnosti. Nervnyie bolezni. 2003. Vol. 2. Р. 2-8.

12. Tarabrina N.V. Praktikum po psihologii posttravmaticheskogo stressa. SPb: Piter, 2001. 272 p.

13. Usenko L.V., Krishtafor A.A., Polinchuk I.S. et al. Posleoperatsionnyie kognitivnyie rasstroystva kak oslozhnenie obschey anestezii. Znachenie ranney farmakologicheskoy neyroprotektsii. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy. 2015. Vol. 2, № 65. Dostupno: http://cyberleninka.ru/article/n/posleoperatsionnye-kognitivnye-rasstroystva-kak-oslozhnenie-obschey-anestezii-znachenie-ranney-farmakologicheskoy-neyroprotektsii.

14. Usenko L.V., Rizk E.Sh., Krishtafor A.A. Posleoperatsionnaya kognitivnaya disfunktsiya kak anesteziologicheskaya problema i puti ee resheniya. Bil’, znebolyuvannya i intensiv. terapiya. 2008. Vol. 4. Р. 14-20.

Вісник проблем біології і медицини. 2 018. Вип. 1, Т. 1, № 142.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2019 Рік

Зміст випуску 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Зміст випуску 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Зміст випуску 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Зміст випуску 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Зміст випуску 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Зміст випуску 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Зміст випуску 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій