Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Психічне здоров’я дітей: співпраця заради реформ
-
Депресії при посттравматичному стресовому розладі у дітей та підлітків
-
Лікування нейропатичного болю та генералізованого тривожного розладу
-
Порівняння ефективності тривалої монотерапії антидепресантами
-
Настанови щодо ведення дорослих пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Розділ:
Психічне здоров’я дітей: співпраця заради реформ
Психічне здоров’я дітей — основа формування всебічно розвинених особистостей, які прагнуть отримувати знання, долати проблеми, бути успішними, брати активну участь у житті країни. Створення сучасної, науково обґрунтованої та узгодженої з європейськими вимогами системи охорони психічного здоров’я дітей в Україні є необхідною умовою розвитку нашого суспільства. Продуктивне спілкування фахівців та обмін думками можуть стати вагомим підґрунтям для ефективного реформування цієї галузі.
Психічне здоров’я та психологічне благополуччя — фундаментальні складові життя дитини, які забезпечують формування її світогляду, дозволяють їй розкрити особистісний потенціал, стати суспільно активним громадянином. У Києві 11–12 лютого 2019 року відбулись Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я дітей», організаторами яких виступили Незалежна асоціація психологів, Асоціація психіатрів України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Спонсором цього заходу виступала швейцарська фармацевтична компанія Acino в Україні, яка щороку інвестує значні кошти у соціальні, гуманітарні та благодійні проекти. Вона із задоволенням підтримала цю важливу платформу, адже метою компанії Acino є не лише виробництво якісних лікарських засобів, а й поліпшення здоров’я пацієнтів, зокрема і дитячого віку. За ініціативи компанії Acino минулого року успішно стартував соцiальний проект «Твiй безмежний свiт», який покликаний допомогати людям із розладами аутистичного спектра в їхній соцiaлiзацii та покращеннi якостi життя, а також сприяти поширенню iнформацiї про аутизм серед медичних працiвникiв, педагогiв і батькiв.
Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я дітей» підготовлені для створення широкої платформи співпраці фахівців різних галузей, які долучаються до надання послуг у сфері психічного здоров’я дітям. Захід було проведено на базі факультету психології Київського національного університету за підтримки Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України. Тема охорони психічного здоров’я дітей вирізняється своєю актуальністю і нагальністю на загальному тлі реформи системи охорони здоров’я, яка нині триває в Україні. Як свідчить практика, до надання послуг дітям у сфері психічного здоров’я мають безпосереднє відношення фахівці різних галузей.
До участі в колаборативному обговоренні, обміні досвідом, пошуку ефективних підходів і напрацюванні відповідних шляхів оптимізації цих послуг у сфері охорони психічного здоров’я дітей були запрошені закордонні фахівці, лікарі-психіатри, психологи, соціальні працівники, педагоги, працівники пенітенціарної служби та інших установ і сервісів. Крім того, у заході взяли участь представники міжнародних фондів, громадських організацій, законодавчої та виконавчої гілок влади. Формат Міжнародних консультацій включав дводенну програму з низкою цікавих доповідей, презентацій, воркшопів і майстер-класів українських та закордонних науковців і практиків. Теми, які учасники заходу мали нагоду обговорювати протягом цих днів, торкались широкого кола питань, а саме: інтеграції та розмежування фокусних втручань і сфер компетенції соціальних, психологічних і психіатричних сервісів; медико-психологічного супроводу, організації лікування та навчання дітей за місцем проживання; проблем насильства над дітьми в школі та родині; аспектів медико-соціальної допомоги дітям та підліткам, що знаходяться в конфлікті із законом; менеджменту інклюзивної освіти для дітей із вадами психічного здоров’я.
Фахова міжнародна спільнота була представлена:
- професором кафедри дитячої та підліткової психіатрії університету м. Монастір (Туніс), дитячим психіатром Ноафелем Годдуром, який презентував воркшоп «Базове керівництво для батьків і фахівців із початковою підготовкою у сфері менеджменту розладів аутистичного спектра»;
- професором Лондонського університету Денісом Угриним, який виступив із доповіддю «Терапевтичне обстеження дітей із самоушкодженнями», а також у дискусійній панелі другого дня познайомив присутніх із системою організації виховання дітей у Великій Британії, які залишилися без батьківського піклування, окресливши їх переваги та недоліки;
- професором Массачусетського університету (США) Борисом Лорбергом, який поділився досвідом роботи спеціалізованого нелікарняного сервісу для підлітків, які мають тяжкі поведінкові розлади, що являє собою поєднаний різновид низки спеціальних психологічних втручань і медикаментозного лікування у закладі з довгостроковим перебуванням, цілодобовим моніторингом, і перебуває на території громади саме там, де мешкає дитина; історією надання допомоги згаданій когорті дитячого населення у США протягом ХІХ–ХХІ ст.;
- психотерапевтом і судовим експертом із Болгарії Валентиною Данчевою-Христовою, яка доповідала про досвід своєї країни у наданні психологічної допомоги дітям, котрі перебувають у складних життєвих обставинах та зазнали насильства, або мають проблеми із законом.
Участь багатьох закордонних фахівців у панелі доповідей і дискусій відбулася у форматі сучасних технологій скайп-конференції та онлайн трансляції для дистанційних делегатів заходу.
Також у роботі Міжнародних консультацій взяла участь народний депутат України Оксана Білозір, яка патронує гуманітарний напрям у закодонавчій гілці влади, а саме опікується проблемами запобігання цькуванню в школах і є співавтором «протибулінгового» закону (що нещодавно набув чинності), наданням допомоги у сфері психологічних послуг, захистом прав дитини, напрямом європейської інтеграції в цій царині. Оксана Володимирівна виступила зі словами підтримки формату Міжнародних консультацій з об’єднання зусиль щодо вирішення проблем у сфері психічного здоров’я дітей в Україні та запевнила, що всіляко допомагатиме у просуванні необхідних змін у законодавчому полі за результатами цього заходу.
До дискусії з організації інклюзивної освіти в Україні також долучились Лариса Самсонова, керівник експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН України; Алла Петрів, дитячий психіатр, головний-експерт Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації з дитячої психіатрії; очільники соціальних служб. Тема співпраці заради реформ у системі охорони психічного здоров’я дітей виявилась доволі гострою та дискутабельною, що викликала цілу низку спірних питань.
В Україні впровадження формату інклюзивної освіти перебуває на початковій стадії, наразі не напрацьовано ще достатнього досвіду і практичних навичок у роботі з дітьми з особливими потребами, фахівці, які стикаються з наданням допомоги таким дітям, та користувачі цих послуг мають певні ускладнення щодо взаємодії, що позначається на їх якості. Українську медичну професійну спільноту представляли науковці, психіатри з Києва, Львова, Харкова та інших міст. Науково-практичну спільноту дитячих психіатрів очолив Ігор Марценковський, голова секції дитячої психіатрії Асоціації психіатрів України, керівник відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії МОЗ України», він розповів про сучасні проблеми у галузі дитячої психіатрії нашої країни, а саме про брак відповідних фахівців; складнощі із професійною підготовкою кваліфікованих медичних кадрів — дитячих психіатрів; правові колізії у наданні психіатричної допомоги дітям; проблеми з відсутністю сучасних фармакологічних засобів для лікування осіб дитячого віку, які мають психічні розлади; розмежування компетенції надання допомоги дітям у сферах психологічних, соціальних та психіатричних сервісів.
Емілія Михайлова, професор, доктор медичних наук, завідувач відділу психіатрії ДУ «Інститут психічного здоров’я дітей та підлітків НАМН України», детально ознайомила учасників заходу з методологією діагностики порушень психічного здоров’я та соціального функціонування дітей шкільного віку.
Психологічну науково-практичну спільноту України представили: Іван Данилюк — декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Катерина Бояршинова — президент Незалежної асоціації психологів; Світлана Пащенко — заступник декана факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Світлана Васьківська — доцент кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Стосовно налагодження системи психологічного супроводу дітей шкільного віку з гіперкінетичними розладами доповідала Олена Кирилова, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділення психології розвитку ДУ «Інститут психічного здоров’я дітей та підлітків НАМН України».
З інструментом психосоціальної допомоги підліткам «Сімейна конференція», які перебувають у виховних колоніях України ознайомила Алла Шуть, психолог, директор Благодійного Фонду «Віта Валенс», координатор проектів Групи Помпіду Ради Європи в пенітенціарній системі, консультант проектів Ради Європи з надання психосоціальної допомоги. Формат побудови Міжнародних консультацій у перший день проведення заходу надав змогу перейняти досвід як вітчизняних, так і міжнародних фахівців, які презентували тематичні воркшопи та лекції. Другого дня, окрім воркшопів та лекцій, було проведено три панельні дискусії, присвячені таким питанням:
1. Насильство в школі та родині. Концептуалізація проблеми, інтеграція та розмежування фокусних втручань, сфер компетенції соціальних, психологічних і психіатричних сервісів. Робота з кризовими сім’ями. Системи збереження здоров’я та сервіси з надання послуг.
2. Психіатрична та психологічна допомога дітям з агресивною, аутоагресивною поведінкою в школі та родині. Психіатрична та соціальна допомога дітям і підліткам, що знаходяться в конфлікті із законом. Менеджмент інклюзивної освіти для дітей із вадами психічного здоров’я.
3. Медико-психологічний супровід, організація лікування за місцем проживання та навчання, заклади для спеціалізованої психіатричної та психотерапевтичної допомоги дітям та підліткам із гіперкінетичними розладами поведінки, розладами аутистичного спектра, з емоційними розладами та руйнівною поведінкою.
Кожен з учасників Міжнародних консультацій мав змогу озвучити власну думку, зазначити проблемні аспекти у порушених темах і запропонувати ефективні кроки щодо їх подолання. До дискусії були залучені як фахівці-науковці та практики з різних галузей, які надають допомогу дітям у сфері психічного здоров’я, так і представники виконавчої та законодавчої гілок влади України, за підтримки і сприяння яких можливо досягнути якісних змін у зазначеній сфері.
Усі учасники заходу мали можливість активно долучитися до обговорення спірних питань та отримати відповіді на запитання, що часом мали досить гостре забарвлення. Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ в системі охорони психічного здоров’я дітей» уперше об’єднали таке широке коло фахівців у форматі, який максимально сприяв продуктивному спілкуванню, обміну досвідом, висловленню власних думок.
Саме за допомогою цього формату задля пошуку сучасних ефективних підходів до збереження психічного здоров’я дітей вдалось запровадити інтегративне об’єднання понад 160 представників різних професійних груп — психіатрів, психологів, соціальних працівників, педагогів, членів професійних асоціацій, громадських організацій, законодавчої та виконавчої влади, міжнародних організацій і фондів.
Фахівці як медичної галузі, так і різноманітних немедичних сервісів, вітчизняні й міжнародні науковці та практики отримали унікальну можливість спілкування у спільному колі. Кожен з учасників мав змогу висловитися та бути почутим не лише колегами, а й залученими до обговорення представниками влади. Адже кожен, хто під час діяльності стикався зі складними теоретичними або практичними питаннями у сфері психічного здоров’я дітей, які потребують активних дій, може запевнити, що причини цих проблем, як правило, не лежать в одній площині. Тому для ефективного їх подолання та якісної допомоги необхідно застосовувати інтегративний, колаборативний підхід.
Об’єднання зусиль і досвіду роботи в медичній, психологічній, соціальній, педагогічний галузях, розуміння фахівцями меж своїх компетенцій та потреби в комплексній взаємодії між собою задля вирішення складних питань психічного здоров’я у дітей — ось що дійсно актуально для сьогодення.
Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я дітей» — це лише перший крок до діалогу в широкому форматі, до якісної співпраці фахівців. Щире спілкування, внутрішня потреба у співробітництві, зацікавленість у здійсненні ефективних зрушень у цій галузі, вільний обмін знаннями та набутим досвідом і готовність до практичних дій є перевіреною запорукою благополуччя психічного здоров’я наших дітей у майбутньому. До того ж початок є. І попри те, що цей рух доволі непростий, але шлях у тисячу миль починається саме з першого кроку! А труднощі легше долати разом, адже тернисту дорогу подужає той, хто продовжує йти і не звертає з наміченого шляху.
Здобутий нині досвід стане надійною основою для подальших змін у галузі охорони психічного здоров’я дітей, а також ефективного співробітництва, яке й надалі триватиме та розвиватиметься, оскільки запорука успіху — у співпраці!
Підготувала Тетяна Скрипник
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2019 Рік
Зміст випуску 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Зміст випуску 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Зміст випуску 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Зміст випуску 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Зміст випуску 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Зміст випуску 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Зміст випуску 5 (106), 2019
Зміст випуску 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Зміст випуску 2 (103), 2019
Зміст випуску 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися