Психічне здоров’я дітей: співпраця заради реформ

 

 

 

Психічне здоров’я дітей — основа формування всебічно розвинених особистостей, які прагнуть отримувати знання, долати проблеми, бути успішними, брати активну участь у житті країни. Створення сучасної, науково обґрунтованої та узгодженої з європейськими вимогами системи охорони психічного здоров’я дітей в Україні є необхідною умовою розвитку нашого суспільства. Продуктивне спілкування фахівців та обмін думками можуть стати вагомим підґрунтям для ефективного реформування цієї галузі.

Психічне здоров’я та психологічне благополуччя — фундаментальні складові життя дитини, які забезпечують формування її світогляду, ­дозволяють їй розкрити особистісний потенціал, стати суспільно ­ак­тивним громадянином. У Києві 11–12 лютого 2019 року відбулись ­Міжнародні консультації «Співпраця заради ­реформ у системі ­охорони психічного здоров’я дітей», ­організаторами яких виступили Незалежна асоціація психо­логів, Асоціація психіат­рів України та Київський національний університет ­імені Тара­са Шевченка. ­Спонсором цього заходу виступала швейцарська фармацевтична компанія Acino в Україні, яка щороку інвестує значні кошти у соціальні, гуманітарні та благодійні проекти. Вона із задо­воленням підтримала цю важливу платформу, адже метою компанії Acino є не лише виробництво якісних лікарських засобів, а й поліпшення здоров’я пацієнтів, зокрема і дитячого віку. За ініціативи компанії Acino минулого року успішно стартував соцiальний проект «Твiй безмежний свiт», який покликаний допомогати людям із розладами аутистичного спектра в їхній соцiaлiзацii та покращеннi якостi життя, а також сприяти поширенню iнформацiї про аутизм серед медичних працiвникiв, педагогiв і батькiв.

­

 

 

 

Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі ­охорони психічного здоров’я дітей» підготовлені для створення широкої платформи співпраці фахівців різних галу­зей, які ­долучаються до надання послуг у сфері ­психічного здоров’я дітям. Захід було проведено на базі факультету психології Київського національного ­університету за підтримки Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України. Тема охорони психічного здоров’я дітей вирізняється своєю актуальністю і ­нагальністю на загальному тлі ­реформи системи охорони здоров’я, яка нині триває в ­Україні. Як свідчить практика, до надання послуг дітям у сфері психічного здоров’я мають безпосереднє відношення фахівці різних галузей.

 

 

 

До участі в колаборативному обговоренні, обміні досвідом, пошуку ефективних підходів і напрацюванні відповідних шляхів оптимізації цих послуг у сфері ­охорони психічного здоров’я дітей були запрошені закордонні фахівці, лікарі-психі­атри, психо­логи, соціальні працівники, педагоги, працівники пенітенціарної служби та інших установ і сервісів. Крім того, у заході взяли участь представники міжнародних фондів, громадських організацій, законодавчої та виконавчої гілок влади. Формат Між­на­родних консультацій включав дводенну ­програму з низкою цікавих доповідей, презентацій, воркшопів і майстер-­класів українських та закордонних науковців і практиків. Теми, які учасники заходу мали ­нагоду ­обговорювати протягом цих днів, торкались широкого кола питань, а саме: інтеграції та розмежування фокусних втручань і сфер компетенції соціальних, психологічних і психі­ат­ричних сервісів; медико-психологічного ­супроводу, орга­нізації лікування та навчання дітей за місцем ­проживання; проблем насильства над дітьми в ­школі та родині; ­аспектів медико-соціальної допомоги дітям та підліткам, що знахо­дяться в конфлікті із законом; менеджменту ­інклюзивної освіти для дітей із вадами ­психічно­го здоров’я.

Фахова міжнародна спільнота була ­представлена:

• професором кафедри дитячої та підліткової психіатрії університету м. Монастір (Туніс), дитячим психіатром Ноафелем Годдуром, який презентував воркшоп «­Базове керівництво для батьків і фахівців із початковою під­готовкою у сфері менеджменту розладів аутистичного спектра»;
• професором Лондонського університету Денісом Угриним, який виступив із доповіддю «Терапевтичне обстеження дітей із самоушкод­жен­нями», а також у ­дискусійній пане­лі другого дня познайомив присутніх із системою організації виховання дітей у Великій Британії, які залиши­лися без батьківського піклування, окресливши їх пере­ваги та недоліки;
• професором Массачусетського університету (США) Борисом Лорбергом, який поділився досвідом роботи спеціалізованого нелікарняного сервісу для підлітків, які мають тяжкі поведінкові розлади, що являє собою поєднаний різновид низки спеціальних психологічних втручань і медикаментозного лікування у закладі з довгостро­ковим перебуванням, цілодобовим моніторингом, і перебуває на території громади саме там, де мешкає дитина; ­історією надання допомоги згаданій когорті дитячого населення у США протягом ХІХ–ХХІ ст.;
• психотерапевтом і судовим експертом із Болгарії ­Валентиною Данчевою-Христовою, яка доповідала про досвід своєї країни у наданні психологічної допомоги дітям, котрі перебувають у складних життєвих обставинах та зазнали насильства, або мають проблеми із законом.

 

 

 

Участь багатьох закордонних фахівців у панелі допові­дей і дискусій відбулася у форматі сучасних ­технологій скайп-конференції та онлайн трансляції для ­дистанційних делегатів заходу.

Також у роботі Міжнародних консультацій взяла участь народний депутат України Оксана Білозір, яка патронує гуманітарний напрям у закодонавчій гілці ­влади, а саме опіку­ється проблемами запобігання цькуван­ню в школах і є спів­автором «­протибулінгового» закону (що ­нещодавно набув чинності), наданням ­допомоги у сфері психологічних послуг, захистом прав дитини, напрямом європейської інтеграції в цій царині. Оксана Воло­димирівна ­виступила зі словами ­підтримки ­формату Міжнародних ­консульта­цій з об’єднання зусиль щодо вирішення ­проб­лем у ­сфері психічного здоров’я ­дітей в Україні та за­певнила, що всіляко допомагатиме у просуванні необ­хідних змін у законо­давчому полі за результатами цього заходу.

До дискусії з організації інклюзивної освіти в ­Україні також долучились Лариса Самсонова, керівник експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату ­інклюзивної та позашкільної освіти МОН України; Алла Петрів, дитячий психіатр, головний-експерт ­Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації з дитячої психіатрії; очільники соціальних служб. Тема співпраці заради реформ у системі ­охорони психічно­го здоров’я дітей виявилась доволі гострою та дискутабельною, що ­викликала цілу низку спірних ­питань.

 

 

 

В Україні впровад­жен­ня формату інклюзивної освіти перебуває на початковій стадії, ­наразі не напрацьовано ще достатнього досвіду і ­практичних навичок у роботі з дітьми з особливими потребами, фахівці, які ­стикаються з наданням допомоги таким дітям, та користувачі цих послуг мають певні ускладнення щодо взаємодії, що ­позначається на їх якості. Українську медичну професійну спільноту ­представляли науковці, психіатри з Києва, Львова, Харкова та інших міст. Науково-практичну спільноту ­дитячих психіат­рів очолив Ігор Марценковський, голова секції дитячої психіатрії Асоціації психі­атрів України, керівник ­відділу психічних розладів ­дітей та підлітків ДУ «Науково-­дослідний інститут психіатрії МОЗ України», він розповів про сучасні проб­леми у галу­зі дитячої психіатрії ­нашої країни, а саме про брак відповідних фахівців; складнощі із професійною ­підготовкою кваліфікованих медичних кадрів — ­дитячих психі­атрів; правові колізії у наданні психі­атричної ­допомоги дітям; проблеми з відсутністю сучасних фармакологічних засобів для лікування осіб дитячого віку, які мають ­психічні розлади; розмежування компетенції надання допомоги ­дітям у сферах психоло­гіч­них, соціальних та психіатричних ­сервісів.

 

 

 

Емілія Михайлова, професор, доктор медичних наук, заві­дувач відділу психіатрії ДУ «Інститут ­психічного ­здоров’я дітей та підлітків НАМН України», ­детально ознайомила учасників заходу з методологією ­діагностики порушень психічного здоров’я та соціального функціо­ну­вання дітей шкільного віку.

Психологічну науково-­практичну спільноту ­України представили: Іван Дани­люк — декан факультету ­психології ­Київського національного університету ­імені Тараса Шевченка; ­Катерина Бояршинова — президент Незалежної асоціації психологів; Світлана Пащенко — ­заступник декана факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Світлана Васьківська — доцент ­кафедри психо­діагностики та клінічної психології ­факультету психо­логії Київського національного універ­си­тету ­імені Тараса Шевченка.

Стосовно налагодження системи психологічного супроводу дітей шкільного віку з гіперкінетичними ­розладами доповідала Олена Кирилова, кандидат психо­логічних наук, старший науковий співробітник ­відділення психоло­гії розвитку ДУ «Інститут психічного здоров’я дітей та підлітків НАМН України».

З інструментом психосоціальної допомоги ­підліткам «Сімейна конференція», які перебувають у виховних колоніях України ознайомила Алла Шуть, психолог, директор Благодійного Фонду «Віта Валенс», координатор проектів Групи Помпіду Ради Європи в пенітенціарній системі, консультант проектів Ради Європи з надання психосоціальної допомоги. Формат побудови Міжнародних консультацій у ­перший день проведення заходу ­надав змогу перейняти досвід як вітчизняних, так і міжнародних фахівців, які ­презентува­ли тематичні ворк­шопи та лекції. Другого дня, окрім ворк­шопів та лекцій, було проведено три ­панельні дискусії, присвячені таким ­питанням:

1. Насильство в школі та родині. Концептуалізація проб­леми, інтеграція та розмежування фокусних втручань, сфер компетенції соціальних, психологічних і психі­ат­ричних сервісів. Робота з кризовими сім’ями. Системи збереження здоров’я та сервіси з надання послуг.

2. Психіатрична та психологічна допомога дітям з агресивною, аутоагресивною поведінкою в школі та ­родині. Психіатрична та соціальна допомога дітям і підліткам, що знаходяться в конфлікті із законом. Менеджмент інклюзивної освіти для дітей із вадами психічного здоров’я.

3. Медико-психологічний супровід, організація лікування за місцем проживання та навчання, заклади для спеціалізованої психіатричної та психотерапевтичної ­допомоги дітям та підліткам із гіперкінетичними розлада­ми поведінки, розладами аутистичного спектра, з емоційними розладами та руйнівною поведінкою.

 

 

 

Кожен з учасників Міжнародних консультацій мав ­змогу озвучити власну думку, зазначити проблемні ­аспекти у порушених темах і запропонувати ефективні кроки щодо їх подолання. До дискусії були залучені як фахівці-­науковці та практики з різних галузей, які надають допомогу дітям у сфері психічного здоров’я, так і представники ­виконавчої та законодавчої гілок влади України, за ­підтримки і сприяння яких можливо досягну­ти якісних змін у зазначеній сфері.

Усі учасники заходу мали можливість ­активно долучитися до обговорення спірних питань та отримати відпо­ві­­ді на запитання, що часом мали досить гостре забарвлен­ня. Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ в системі охорони психічного здоров’я дітей» ­уперше об’єднали таке широке коло фахівців у форматі, який максимально сприяв продуктивному спілкуванню, ­обміну досвідом, висловленню власних думок.

Саме за ­допомогою цього формату задля пошуку ­сучасних ефективних під­ходів до збереження психічного здоров’я ­дітей вдалось запро­вадити інтегративне об’єднан­ня понад 160 представни­ків різних професійних груп — психіатрів, психо­логів, соціальних працівників, педагогів, членів професійних асоціацій, громадських орга­нізацій, законодавчої та виконавчої влади, міжнародних ­організацій і фондів.

Фахівці як медичної галузі, так і різноманітних немедичних сервісів, вітчизняні й міжнародні науковці та ­практики отримали унікальну можливість ­спілкування у спільному колі. Кожен з учасників мав змогу висловитися та бути ­почутим не лише колегами, а й ­залученими до обговорення представниками влади. Адже кожен, хто під час ­діяльності стикався зі складними ­теоретичними або практичними питаннями у сфері психічного здоров’я ­дітей, які потребують активних дій, може запевнити, що ­причини цих проблем, як правило, не лежать в одній площи­ні. Тому для ефективного їх подолання та якісної допомоги ­необхідно застосовувати інтегративний, колабо­ративний підхід.

Об’єднання зусиль і досвіду роботи в медичній, психо­логічній, соціальній, педагогічний галу­зях, ­розуміння фахівцями меж своїх компетенцій та ­потреби в комплексній взаємодії між ­собою задля ­вирішення складних питань психічного здоров’я у дітей — ось що дійсно актуально для сьогодення.

Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я дітей» — це лише перший крок до діалогу в широкому форматі, до якісної співпраці фахівців. Щире спілкування, ­внутрішня ­потреба у співробітництві, зацікавленість у здійсненні ­ефективних зрушень у цій галузі, вільний обмін ­знаннями та набутим досвідом і готовність до практичних дій є пере­віреною ­запорукою благополуччя психічного здоров’я ­наших ­дітей у майбутньому. До того ж початок є. І попри те, що цей рух доволі непрос­тий, але шлях у тисячу миль ­починається саме з першого кроку! А труднощі легше ­долати разом, адже тернисту дорогу подужає той, хто продовжує йти і не звертає з наміченого шляху.

Здобутий нині досвід стане надійною основою для ­подальших змін у галузі охорони психічного здоров’я ­дітей, а також ефективного співробітництва, яке й ­надалі триватиме та розвивати­меться, оскільки запорука ­успіху — у спів­праці!

Підготувала Тетяна Скрипник