Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Психічне здоров’я дітей: співпраця заради реформ

nn19-2_68_f1-300x286.jpg

 

Психічне здоров’я дітей — основа формування всебічно розвинених особистостей, які прагнуть отримувати знання, долати проблеми, бути успішними, брати активну участь у житті країни. Створення сучасної, науково обґрунтованої та узгодженої з європейськими вимогами системи охорони психічного здоров’я дітей в Україні є необхідною умовою розвитку нашого суспільства. Продуктивне спілкування фахівців та обмін думками можуть стати вагомим підґрунтям для ефективного реформування цієї галузі.

Психічне здоров’я та психологічне благополуччя — фундаментальні складові життя дитини, які забезпечують формування її світогляду, ­дозволяють їй розкрити особистісний потенціал, стати суспільно ­ак­тивним громадянином. У Києві 11–12 лютого 2019 року відбулись ­Міжнародні консультації «Співпраця заради ­реформ у системі ­охорони психічного здоров’я дітей», ­організаторами яких виступили Незалежна асоціація психо­логів, Асоціація психіат­рів України та Київський національний університет ­імені Тара­са Шевченка. ­Спонсором цього заходу виступала швейцарська фармацевтична компанія Acino в Україні, яка щороку інвестує значні кошти у соціальні, гуманітарні та благодійні проекти. Вона із задо­воленням підтримала цю важливу платформу, адже метою компанії Acino є не лише виробництво якісних лікарських засобів, а й поліпшення здоров’я пацієнтів, зокрема і дитячого віку. За ініціативи компанії Acino минулого року успішно стартував соцiальний проект «Твiй безмежний свiт», який покликаний допомогати людям із розладами аутистичного спектра в їхній соцiaлiзацii та покращеннi якостi життя, а також сприяти поширенню iнформацiї про аутизм серед медичних працiвникiв, педагогiв і батькiв.

­

nn19-2_68_f2-300x186.jpg

 

Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі ­охорони психічного здоров’я дітей» підготовлені для створення широкої платформи співпраці фахівців різних галу­зей, які ­долучаються до надання послуг у сфері ­психічного здоров’я дітям. Захід було проведено на базі факультету психології Київського національного ­університету за підтримки Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України. Тема охорони психічного здоров’я дітей вирізняється своєю актуальністю і ­нагальністю на загальному тлі ­реформи системи охорони здоров’я, яка нині триває в ­Україні. Як свідчить практика, до надання послуг дітям у сфері психічного здоров’я мають безпосереднє відношення фахівці різних галузей.

nn19-2_68_f3-300x143.jpg

 

До участі в колаборативному обговоренні, обміні досвідом, пошуку ефективних підходів і напрацюванні відповідних шляхів оптимізації цих послуг у сфері ­охорони психічного здоров’я дітей були запрошені закордонні фахівці, лікарі-психі­атри, психо­логи, соціальні працівники, педагоги, працівники пенітенціарної служби та інших установ і сервісів. Крім того, у заході взяли участь представники міжнародних фондів, громадських організацій, законодавчої та виконавчої гілок влади. Формат Між­на­родних консультацій включав дводенну ­програму з низкою цікавих доповідей, презентацій, воркшопів і майстер-­класів українських та закордонних науковців і практиків. Теми, які учасники заходу мали ­нагоду ­обговорювати протягом цих днів, торкались широкого кола питань, а саме: інтеграції та розмежування фокусних втручань і сфер компетенції соціальних, психологічних і психі­ат­ричних сервісів; медико-психологічного ­супроводу, орга­нізації лікування та навчання дітей за місцем ­проживання; проблем насильства над дітьми в ­школі та родині; ­аспектів медико-соціальної допомоги дітям та підліткам, що знахо­дяться в конфлікті із законом; менеджменту ­інклюзивної освіти для дітей із вадами ­психічно­го здоров’я.

Фахова міжнародна спільнота була ­представлена:

  • професором кафедри дитячої та підліткової психіатрії університету м. Монастір (Туніс), дитячим психіатром Ноафелем Годдуром, який презентував воркшоп «­Базове керівництво для батьків і фахівців із початковою під­готовкою у сфері менеджменту розладів аутистичного спектра»;
  • професором Лондонського університету Денісом Угриним, який виступив із доповіддю «Терапевтичне обстеження дітей із самоушкод­жен­нями», а також у ­дискусійній пане­лі другого дня познайомив присутніх із системою організації виховання дітей у Великій Британії, які залиши­лися без батьківського піклування, окресливши їх пере­ваги та недоліки;
  • професором Массачусетського університету (США) Борисом Лорбергом, який поділився досвідом роботи спеціалізованого нелікарняного сервісу для підлітків, які мають тяжкі поведінкові розлади, що являє собою поєднаний різновид низки спеціальних психологічних втручань і медикаментозного лікування у закладі з довгостро­ковим перебуванням, цілодобовим моніторингом, і перебуває на території громади саме там, де мешкає дитина; ­історією надання допомоги згаданій когорті дитячого населення у США протягом ХІХ–ХХІ ст.;
  • психотерапевтом і судовим експертом із Болгарії ­Валентиною Данчевою-Христовою, яка доповідала про досвід своєї країни у наданні психологічної допомоги дітям, котрі перебувають у складних життєвих обставинах та зазнали насильства, або мають проблеми із законом.
nn19-2_68_f4-300x143.jpg

 

Участь багатьох закордонних фахівців у панелі допові­дей і дискусій відбулася у форматі сучасних ­технологій скайп-конференції та онлайн трансляції для ­дистанційних делегатів заходу.

Також у роботі Міжнародних консультацій взяла участь народний депутат України Оксана Білозір, яка патронує гуманітарний напрям у закодонавчій гілці ­влади, а саме опіку­ється проблемами запобігання цькуван­ню в школах і є спів­автором «­протибулінгового» закону (що ­нещодавно набув чинності), наданням ­допомоги у сфері психологічних послуг, захистом прав дитини, напрямом європейської інтеграції в цій царині. Оксана Воло­димирівна ­виступила зі словами ­підтримки ­формату Міжнародних ­консульта­цій з об’єднання зусиль щодо вирішення ­проб­лем у ­сфері психічного здоров’я ­дітей в Україні та за­певнила, що всіляко допомагатиме у просуванні необ­хідних змін у законо­давчому полі за результатами цього заходу.

До дискусії з організації інклюзивної освіти в ­Україні також долучились Лариса Самсонова, керівник експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату ­інклюзивної та позашкільної освіти МОН України; Алла Петрів, дитячий психіатр, головний-експерт ­Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації з дитячої психіатрії; очільники соціальних служб. Тема співпраці заради реформ у системі ­охорони психічно­го здоров’я дітей виявилась доволі гострою та дискутабельною, що ­викликала цілу низку спірних ­питань.

nn19-2_68_f5-300x143.jpg

 

В Україні впровад­жен­ня формату інклюзивної освіти перебуває на початковій стадії, ­наразі не напрацьовано ще достатнього досвіду і ­практичних навичок у роботі з дітьми з особливими потребами, фахівці, які ­стикаються з наданням допомоги таким дітям, та користувачі цих послуг мають певні ускладнення щодо взаємодії, що ­позначається на їх якості. Українську медичну професійну спільноту ­представляли науковці, психіатри з Києва, Львова, Харкова та інших міст. Науково-практичну спільноту ­дитячих психіат­рів очолив Ігор Марценковський, голова секції дитячої психіатрії Асоціації психі­атрів України, керівник ­відділу психічних розладів ­дітей та підлітків ДУ «Науково-­дослідний інститут психіатрії МОЗ України», він розповів про сучасні проб­леми у галу­зі дитячої психіатрії ­нашої країни, а саме про брак відповідних фахівців; складнощі із професійною ­підготовкою кваліфікованих медичних кадрів — ­дитячих психі­атрів; правові колізії у наданні психі­атричної ­допомоги дітям; проблеми з відсутністю сучасних фармакологічних засобів для лікування осіб дитячого віку, які мають ­психічні розлади; розмежування компетенції надання допомоги ­дітям у сферах психоло­гіч­них, соціальних та психіатричних ­сервісів.

nn19-2_68_f7-300x186.jpg

 

Емілія Михайлова, професор, доктор медичних наук, заві­дувач відділу психіатрії ДУ «Інститут ­психічного ­здоров’я дітей та підлітків НАМН України», ­детально ознайомила учасників заходу з методологією ­діагностики порушень психічного здоров’я та соціального функціо­ну­вання дітей шкільного віку.

Психологічну науково-­практичну спільноту ­України представили: Іван Дани­люк — декан факультету ­психології ­Київського національного університету ­імені Тараса Шевченка; ­Катерина Бояршинова — президент Незалежної асоціації психологів; Світлана Пащенко — ­заступник декана факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Світлана Васьківська — доцент ­кафедри психо­діагностики та клінічної психології ­факультету психо­логії Київського національного універ­си­тету ­імені Тараса Шевченка.

Стосовно налагодження системи психологічного супроводу дітей шкільного віку з гіперкінетичними ­розладами доповідала Олена Кирилова, кандидат психо­логічних наук, старший науковий співробітник ­відділення психоло­гії розвитку ДУ «Інститут психічного здоров’я дітей та підлітків НАМН України».

З інструментом психосоціальної допомоги ­підліткам «Сімейна конференція», які перебувають у виховних колоніях України ознайомила Алла Шуть, психолог, директор Благодійного Фонду «Віта Валенс», координатор проектів Групи Помпіду Ради Європи в пенітенціарній системі, консультант проектів Ради Європи з надання психосоціальної допомоги. Формат побудови Міжнародних консультацій у ­перший день проведення заходу ­надав змогу перейняти досвід як вітчизняних, так і міжнародних фахівців, які ­презентува­ли тематичні ворк­шопи та лекції. Другого дня, окрім ворк­шопів та лекцій, було проведено три ­панельні дискусії, присвячені таким ­питанням:

1. Насильство в школі та родині. Концептуалізація проб­леми, інтеграція та розмежування фокусних втручань, сфер компетенції соціальних, психологічних і психі­ат­ричних сервісів. Робота з кризовими сім’ями. Системи збереження здоров’я та сервіси з надання послуг.

2. Психіатрична та психологічна допомога дітям з агресивною, аутоагресивною поведінкою в школі та ­родині. Психіатрична та соціальна допомога дітям і підліткам, що знаходяться в конфлікті із законом. Менеджмент інклюзивної освіти для дітей із вадами психічного здоров’я.

3. Медико-психологічний супровід, організація лікування за місцем проживання та навчання, заклади для спеціалізованої психіатричної та психотерапевтичної ­допомоги дітям та підліткам із гіперкінетичними розлада­ми поведінки, розладами аутистичного спектра, з емоційними розладами та руйнівною поведінкою.

nn19-2_68_f6-300x143.jpg

 

Кожен з учасників Міжнародних консультацій мав ­змогу озвучити власну думку, зазначити проблемні ­аспекти у порушених темах і запропонувати ефективні кроки щодо їх подолання. До дискусії були залучені як фахівці-­науковці та практики з різних галузей, які надають допомогу дітям у сфері психічного здоров’я, так і представники ­виконавчої та законодавчої гілок влади України, за ­підтримки і сприяння яких можливо досягну­ти якісних змін у зазначеній сфері.

Усі учасники заходу мали можливість ­активно долучитися до обговорення спірних питань та отримати відпо­ві­­ді на запитання, що часом мали досить гостре забарвлен­ня. Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ в системі охорони психічного здоров’я дітей» ­уперше об’єднали таке широке коло фахівців у форматі, який максимально сприяв продуктивному спілкуванню, ­обміну досвідом, висловленню власних думок.

Саме за ­допомогою цього формату задля пошуку ­сучасних ефективних під­ходів до збереження психічного здоров’я ­дітей вдалось запро­вадити інтегративне об’єднан­ня понад 160 представни­ків різних професійних груп — психіатрів, психо­логів, соціальних працівників, педагогів, членів професійних асоціацій, громадських орга­нізацій, законодавчої та виконавчої влади, міжнародних ­організацій і фондів.

Фахівці як медичної галузі, так і різноманітних немедичних сервісів, вітчизняні й міжнародні науковці та ­практики отримали унікальну можливість ­спілкування у спільному колі. Кожен з учасників мав змогу висловитися та бути ­почутим не лише колегами, а й ­залученими до обговорення представниками влади. Адже кожен, хто під час ­діяльності стикався зі складними ­теоретичними або практичними питаннями у сфері психічного здоров’я ­дітей, які потребують активних дій, може запевнити, що ­причини цих проблем, як правило, не лежать в одній площи­ні. Тому для ефективного їх подолання та якісної допомоги ­необхідно застосовувати інтегративний, колабо­ративний підхід.

Об’єднання зусиль і досвіду роботи в медичній, психо­логічній, соціальній, педагогічний галу­зях, ­розуміння фахівцями меж своїх компетенцій та ­потреби в комплексній взаємодії між ­собою задля ­вирішення складних питань психічного здоров’я у дітей — ось що дійсно актуально для сьогодення.

Міжнародні консультації «Співпраця заради реформ у системі охорони психічного здоров’я дітей» — це лише перший крок до діалогу в широкому форматі, до якісної співпраці фахівців. Щире спілкування, ­внутрішня ­потреба у співробітництві, зацікавленість у здійсненні ­ефективних зрушень у цій галузі, вільний обмін ­знаннями та набутим досвідом і готовність до практичних дій є пере­віреною ­запорукою благополуччя психічного здоров’я ­наших ­дітей у майбутньому. До того ж початок є. І попри те, що цей рух доволі непрос­тий, але шлях у тисячу миль ­починається саме з першого кроку! А труднощі легше ­долати разом, адже тернисту дорогу подужає той, хто продовжує йти і не звертає з наміченого шляху.

Здобутий нині досвід стане надійною основою для ­подальших змін у галузі охорони психічного здоров’я ­дітей, а також ефективного співробітництва, яке й ­надалі триватиме та розвивати­меться, оскільки запорука ­успіху — у спів­праці!

Підготувала Тетяна Скрипник

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2019 Рік

Зміст випуску 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Зміст випуску 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Зміст випуску 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Зміст випуску 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Зміст випуску 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Зміст випуску 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Зміст випуску 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій