Meta Pixel

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

nn19_8_57_f-294x300.jpg

 

Деменція є однією з основних причин інвалідності серед літніх людей. Це захворювання впливає не тільки на осіб, які страждають від нього, але і на їхні родини і тих, хто здійснює їх догляд. Відчувається недостатня поінформованість щодо деменції та неналежне розуміння цього стану, що призводить до стигматизації та виникнення перешкод для діагностування і надання медичної допомоги. Вплив деменції на осіб, які здійснюють догляд, сім’ю і суспільства загалом може бути фізичним, психологічним, соціальним та економічним.

Деменція — це синдром, зазвичай хронічний або прогресуючий, у разі якого відбувається зниження когнітивної функції (тобто спроможності мислити) більшою мірою, ніж це очікується при нормальному ­старінні. Крім того, відбувається деградація пам’яті, мислення, розуміння, мовлення і здатності орієнтуватися, рахувати, пізнава­ти і міркувати. Порушення когнітивної функції супроводжується погіршенням контролю над емоційним станом, а також деградацією соціальної по­ведінки або мотивації, а іноді пере­дує цим процесам. До розвитку деменції призводять різні хвороби і травми, які викликають ­ураження ­мозку, як-от хвороба Альцгеймера або інсульт. Особи з деменцією часто бува­ють позбавлені основних прав і свобод, ­доступних для ­інших. Так, у багатьох країнах у будинках для людей похилого віку та установах інтенсивної терапії широко використовують матеріальні ресурси і медикаментозні ­препарати для утримання пацієнтів, навіть за наявності нормативних положень щодо захисту прав людини на свободу і вибір.

У світі налічується близько 50 млн осіб із ­деменцією, причому майже 60 % з них живуть у країнах із низьким і середнім рівнями доходу. Щорічно фіксують до 10 млн нових випадків захворювання. За оцінками, частка загального населення ­віком 60 років і старших із деменцією на будь-який момент часу стано­вить від 5 до 8 %. Так, за прогнозами, загальна кількість пацієнтів, які страждають на деменцію, 2030 р. стано­витиме близько 82 млн і до 2050-го — 152 млн. Це ­зростання буде відбувати­ся значною мірою за рахунок осіб із ­деменцією, які мешкають у країнах із низьким і середнім рівнями ­доходу. Сьогодні немає будь-якої терапії для лікування деменції або ­зміни пере­бігу її розвитку. Хоча нині проводять численні ­дослід­жен­ня нових лікарських засобів, які перебувають на різних стадіях клінічних випробувань. Проте можна багато чого зробити для підтримки і поліпшення життя осіб, які потерпають від деменції, і тих, хто здійснює догляд за ними, а також їхніх родин. Основ­ними цілями медичної допомоги щодо деменції є: ­раннє діаг­ностування для забезпечення оптимального ­ведення; оптимізація фізичного здоров’я, когнітивних здібностей, ­активності та благополуччя; виявлення та лікування супутньої фізичної хвороби; встановлення і лікування поведінкових і психологічних симптомів; надання інформації та довгострокової підтримки тих, хто здійснює догляд.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнає деменцію як один із пріоритетних напрямів ­системи охорони здоров’я. У травні 2017 р. Всесвітня асамблея охорони ­здоров’я ­схвали­ла «Глобальний план дій сектору охорони здоров’я щодо деменції на 2017–2025 рр.». Це комплексна програма дій для тих, хто формує ­політику міжнародних, ре­гіо­нальних і національних партнерів і ВООЗ, а саме: 1) заходи щодо деменції як пріо­ритетного напряму системи охорони здоров’я; 2) підвищен­ня обізнаності щодо деменції та створення ініціатив ­стосовно формування сприятливих умов для осіб, які потерпають від цього захворювання; 3) зниження ­ризи­ку розвитку вказаної патології; 4) діаг­ностика, ліку­вання та догляд; 5) інформаційні системи щодо ­деменції; 6) підтримка тих, хто здійснює догляд за ­особами з ­деменцією; 7) ­науко­ві дослід­жен­ня та інновації.

Для осіб, які формують соціальну політику, і дослідників створено Міжнародну платформу для моніторингу — Глобальну обсерваторію з деменції, яка сприятиме моніторингу та обміну інформацією щодо деменції, медичного обслуговування, епідеміології та наукових досліджень. ВООЗ розробила перспективний план дій щодо деменції для сприяння державам-членам у розробленні та операціоналізації заходів стосовно вказаної патології. Настанови тісно пов’язані з Глобальною обсерваторією ВООЗ із проблеми деменції та містить відповідні методики, зокрема конт­рольний перелік, яким слід керу­ватися під час підготовки, розроблення та втілення заходів щодо деменції. Вони можуть бути корисними при ­визначенні зацікавлених сторін і встановленні пріоритетних аспектів.

«Настанови ВООЗ щодо зниження ризику розвитку когні­тивних розладів і деменції» містять основані на фактичних даних рекомендації стосовно заходів зі зниження ­змінюваних чинників ризику розвитку деменції, таких як брак фізичної активності та нездорове харчування, а також щодо конт­ролю медичних станів, пов’язаних із деменцією, зокрема ­гіпертензія та діабет. ВООЗ розробила веб-програму «iSupport», за допо­могою якої особи, які здійснюють догляд пацієнтів із деменцією, можуть отримувати інформацію та опановувати спеціальні навички. Веб-програма «iSupport» доступна як в онлайн версії, так і у вигляді друкованого видання, яке вже використовують у низці країн.

За матеріалами www.who.int

nn19_8_57_sh1.jpg

 

 

nn19_8_57_sh2.jpg

 

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2019 Рік

Зміст випуску 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Зміст випуску 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Зміст випуску 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Зміст випуску 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Зміст випуску 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Зміст випуску 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Зміст випуску 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій