Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
-
Розділ:
Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку
Деменція є однією з основних причин інвалідності серед літніх людей. Це захворювання впливає не тільки на осіб, які страждають від нього, але і на їхні родини і тих, хто здійснює їх догляд. Відчувається недостатня поінформованість щодо деменції та неналежне розуміння цього стану, що призводить до стигматизації та виникнення перешкод для діагностування і надання медичної допомоги. Вплив деменції на осіб, які здійснюють догляд, сім’ю і суспільства загалом може бути фізичним, психологічним, соціальним та економічним.
Деменція — це синдром, зазвичай хронічний або прогресуючий, у разі якого відбувається зниження когнітивної функції (тобто спроможності мислити) більшою мірою, ніж це очікується при нормальному старінні. Крім того, відбувається деградація пам’яті, мислення, розуміння, мовлення і здатності орієнтуватися, рахувати, пізнавати і міркувати. Порушення когнітивної функції супроводжується погіршенням контролю над емоційним станом, а також деградацією соціальної поведінки або мотивації, а іноді передує цим процесам. До розвитку деменції призводять різні хвороби і травми, які викликають ураження мозку, як-от хвороба Альцгеймера або інсульт. Особи з деменцією часто бувають позбавлені основних прав і свобод, доступних для інших. Так, у багатьох країнах у будинках для людей похилого віку та установах інтенсивної терапії широко використовують матеріальні ресурси і медикаментозні препарати для утримання пацієнтів, навіть за наявності нормативних положень щодо захисту прав людини на свободу і вибір.
У світі налічується близько 50 млн осіб із деменцією, причому майже 60 % з них живуть у країнах із низьким і середнім рівнями доходу. Щорічно фіксують до 10 млн нових випадків захворювання. За оцінками, частка загального населення віком 60 років і старших із деменцією на будь-який момент часу становить від 5 до 8 %. Так, за прогнозами, загальна кількість пацієнтів, які страждають на деменцію, 2030 р. становитиме близько 82 млн і до 2050-го — 152 млн. Це зростання буде відбуватися значною мірою за рахунок осіб із деменцією, які мешкають у країнах із низьким і середнім рівнями доходу. Сьогодні немає будь-якої терапії для лікування деменції або зміни перебігу її розвитку. Хоча нині проводять численні дослідження нових лікарських засобів, які перебувають на різних стадіях клінічних випробувань. Проте можна багато чого зробити для підтримки і поліпшення життя осіб, які потерпають від деменції, і тих, хто здійснює догляд за ними, а також їхніх родин. Основними цілями медичної допомоги щодо деменції є: раннє діагностування для забезпечення оптимального ведення; оптимізація фізичного здоров’я, когнітивних здібностей, активності та благополуччя; виявлення та лікування супутньої фізичної хвороби; встановлення і лікування поведінкових і психологічних симптомів; надання інформації та довгострокової підтримки тих, хто здійснює догляд.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнає деменцію як один із пріоритетних напрямів системи охорони здоров’я. У травні 2017 р. Всесвітня асамблея охорони здоров’я схвалила «Глобальний план дій сектору охорони здоров’я щодо деменції на 2017–2025 рр.». Це комплексна програма дій для тих, хто формує політику міжнародних, регіональних і національних партнерів і ВООЗ, а саме: 1) заходи щодо деменції як пріоритетного напряму системи охорони здоров’я; 2) підвищення обізнаності щодо деменції та створення ініціатив стосовно формування сприятливих умов для осіб, які потерпають від цього захворювання; 3) зниження ризику розвитку вказаної патології; 4) діагностика, лікування та догляд; 5) інформаційні системи щодо деменції; 6) підтримка тих, хто здійснює догляд за особами з деменцією; 7) наукові дослідження та інновації.
Для осіб, які формують соціальну політику, і дослідників створено Міжнародну платформу для моніторингу — Глобальну обсерваторію з деменції, яка сприятиме моніторингу та обміну інформацією щодо деменції, медичного обслуговування, епідеміології та наукових досліджень. ВООЗ розробила перспективний план дій щодо деменції для сприяння державам-членам у розробленні та операціоналізації заходів стосовно вказаної патології. Настанови тісно пов’язані з Глобальною обсерваторією ВООЗ із проблеми деменції та містить відповідні методики, зокрема контрольний перелік, яким слід керуватися під час підготовки, розроблення та втілення заходів щодо деменції. Вони можуть бути корисними при визначенні зацікавлених сторін і встановленні пріоритетних аспектів.
«Настанови ВООЗ щодо зниження ризику розвитку когнітивних розладів і деменції» містять основані на фактичних даних рекомендації стосовно заходів зі зниження змінюваних чинників ризику розвитку деменції, таких як брак фізичної активності та нездорове харчування, а також щодо контролю медичних станів, пов’язаних із деменцією, зокрема гіпертензія та діабет. ВООЗ розробила веб-програму «iSupport», за допомогою якої особи, які здійснюють догляд пацієнтів із деменцією, можуть отримувати інформацію та опановувати спеціальні навички. Веб-програма «iSupport» доступна як в онлайн версії, так і у вигляді друкованого видання, яке вже використовують у низці країн.
За матеріалами www.who.int
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2019 Рік
Зміст випуску 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Зміст випуску 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Зміст випуску 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Зміст випуску 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Зміст випуску 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Зміст випуску 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Зміст випуску 5 (106), 2019
Зміст випуску 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Зміст випуску 2 (103), 2019
Зміст випуску 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися