Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком


Відомо, що особи літнього віку гірше засвою­ють нову інформацію, часто у них знижується здатність до навчання та ­підвищується ризик розвитку судинних і дегенеративних захворювань. За даними нейропсихологічних дослід­жень, пов’язані зі старінням порушення пам’яті, або зміни когнітивних функцій, починаються зазвичай у віці 40–65 років. Порушення ­когнітивного ­функціонування (когні­тивне зниження) у ­зв’язку зі старінням є по­ши­реним явищем серед осіб літнього віку. Саме здатність до на­вчання та показники пам’яті, важливі для повсяк­денного життя, а також ­поміт­но ­знижуються в процесі природного ­старіння організ­му (Youngjohn etal., 1991; Crook and Larrabce, 1992). ­Здебільшого по­ру­шення пам’яті, пов’язані з віком, ­починаються зі скарг на коротко­строкові епізоди її втрати та ­відчуття зменшення здат­ності отримувати нову інфор­мацію. Порушення ­здатно­сті фіксувати факт взає­модії із ­середовищем (зовнішнім або ­внутрішнім), збері­гати її у ­вигляді досвіду та використовувати ­надалі, ­вважають ­однією з невід’ємних складових ­процесу природ­ного старіння ­організму, що ­повільно прогресує із часом. Його вплив на функцію ­пам’яті ­дійсно перетворюється на глобальну та складно розв’язу­ва­ну проблему.

Відповідно до результатів дослід­жен­ня, в осіб ­віком від 30 до 70 років продуктивність пам’яті знижу­ється ­приблизно на 50 % (Youngjohn etal, 1991). ­Зниження когнітивних функцій у поєд­нанні з порушенням пам’яті, пов’язаним із віком, асо­ці­юється з ­помітними морфологічними та структурними нейродегенеративними ­змінами (Hulette etal, 1998; Weiss, 1998; Gottfries, 1992; O’Brien, 1992), а також зі специфічним нейро­хімічним ­дефіцитом (McEntee and Crook, 1990, 1991, 1992, 1993). Такі зміни включають хо­­лінер­гічний дефіцит, втрату нейронів і синапсів, а ­також утворення нейро­фібрилярних клубків, що є ознакою ­хвороби Альц­геймера.

Одним із засобів, ефективність якого продемонстровано в дослід­жен­нях для ліку­вання ­порушення пам’яті, пов’язаного з віком, є похідний Церебролізину N-PEP-12 (Мемопрув). Це пептидний препарат, який виробляють шляхом ­ферментації з очищених білків нервових клітин. Він має численні нейрохімічні й нейрофізіологічні ефекти, які імітують дію чинника росту нервів. Як ­відомо, ­Церебролізин® захищає холінергічні нейро­ни в базальних відділах переднього ­мозку після розсічення ­з’єднання бах­роми і склепіння, ­послаб­лює нейротоксичну дію глутамату і чинить антиапоптичний вплив на кортикальні нейрони (Akai and Hiruma, 1992; Eder etal., 2001; Hartbauer etal., 2001). Окрім згаданих нейропротекторних ­ефектів, Церебролізину ­притаманна і нейрохімічна дія, яка пов’язана зі значним поліп­шенням ­пам’яті, ­зокрема посилення транс­портування ­глюкози ­через гемато­енцефалічний бар’єр і підвищення активності холінацетилтранс­ферази (Boado etal., 1999; Akai and Hiruma, 1992). Вказана сполука ­забезпечує ­довготривале посилення ­синаптичної ­передачі в ­гіпокампі, що може бути пов’язано з її потенцію­ванням (Baskys and Wojtowicz, 1994). Загалом нейро­хімічні та нейро­фізіологічні ­ефекти Церебро­лізину продемонстровано на багатьох моделях як invitro, так і invivo.

Препарат N-PEP-12 розроблений компа­нією «ЕБЕВЕ Фарма» (Унтерах, Австрія) як сполука, яка хоч і менш активна, ніж ­Церебролізин®, але може застосовуватися перорально.

Результати клінічних досліджень ­засвідчили безпечність N-PEP-12 (Мемопрув), а також довели його ефективність щодо поліпшення пам’яті та уваги у здорових добровольців літнього віку

У відкритому дослід­жен­ні впливу N-PEP-12 (Мемо­прув) при одноразовому дозуванні доведено, що електрофізіологічні ефекти в головному мозку сприяли підвищенню пильності та уваги, а також зафіксовано клінічний вплив сполуки на показники пам’яті (Alvarez, 2005).

У рандомізованому подвійному сліпому контр­ольованому плацебо дослід­жен­ні за участю 54 здорових осіб ­літнього віку, які відповідали критеріям порушенням пам’яті, ­пов’язаних із віком, Т. Crook etal. (2005) спостерігали поліпшення результатів об’єктивних тестів для оцінювання пам’яті після застосування N-PEP-12 (Мемопрув) протягом місяця. ­Особи, які отримували вказаний препарат, мали значно кращі результати тестів на відтворення слів та відстрочене їх репродукування, порівняно з тими, хто отримував плацебо. Таке поліпшення показників психометричних тестів супроводжувалося значним зниженням в учасників, які ­отримували N-PEP-12 (Мемопрув), ознак клінічних симптомів, визначених за допомогою геріатричної шкали клінічної оцінки (SCAG). Слід додати, що в обох дослід­жен­нях не зареєстровано жодних проблем щодо безпеки застосування N-PEP-12 (Мемопрув).

D. Volc еt al. (2005) провели відкрите дослід­жен­ня, у якому оцінювали ефекти перорального N-PEP-12 (Мемо­прув) в його одноразовому добовому дозуванні 90 мг протягом 28 днів. Досліджувана популяція налічувала 20 ­чоловіків і жінок віком від 40 років, які відповідали критеріям пору­шення пам’яті, пов’язаного з віком. Ефекти N-PEP-12 (Мемо­прув) на когнітивні функції визначали за допомогою опитуваль­ника самооцінки, застосованого на початку дослід­жен­ня та наприкінці лікування. Усі учасники ­завершили дослідження, а отримані щодо них дані були ­використані для ­відповідного аналізу. Середній вік досліджуваних осіб становив 59,3 року (діапазон від 40 до 83), серед них: 75 % — це жінки (n = 15), 25 % — чоловіки (n = 5). Між учасниками дослід­жен­ня чоловічої та жіночої статі не ­виявлено очевидних відмінностей за вихідними даними, а також за показниками ефективності. У таблиці 1 на­ведено ­порівняння загального показника опитувальника самооцінки до та після лікування, а також оцінку ­окремих симптомів, ­таких як пам'ять, концентрація уваги, здатність до на­вчання та загальне самопочуття. Після лікування N-PEP-12 (Мемопрув) значуще поліпшення спостерігали за показником пам’яті (р < 0,05). Щодо загального значення (p = 0,054), а також ­показника загального самопочуття (p = 0,08) фіксували ­статистичну тенденцію до покращення зі значущими граничними ­результатами. Поліпшення в інших доменах мало менш виражений характер і не досягло статистичної значущості. Максимальний ефект спостерігали для показника па­м’яті (відмінність приблизно на 2,6 бала порівняно з вихідним рівнем), що зумовило його зміну на 8 % через місяць ліку­вання. Під час цього дослід­жен­ня не заре­єстровано побічних явищ. Указаний результат підтверд­жений загальним клінічним оглядом пацієнтів ­наприкінці дослід­жен­ня, який не надав жодних доказів наявності побічних ефектів під час лікування N-PEP-12 (Мемопрув).

Таблиця 1. Кінцеві точки ефективності лікування N-PEP‑12

Таблиця 1. Кінцеві точки ефективності лікування N-PEP‑12

Такі результати свідчать, що здорові особи літнього віку відчули суб’єктивне поліпшення продуктивності ­пам’яті вже після місяця застосування N-PEP-12 (Мемопрув).

Дані дослід­ження підтвердили, що засіб N-PEP-12 (Мемопрув) безпечний і добре переноситься пацієнтами, а також є перспективною сполукою для лікування дефіциту пам’яті, який виникає в літньому віці та часто вважається «природним» процесом

Слід зауважити, що достовірне поліпшення продуктивності пам’яті на момент завершення дослід­жен­ня спостерігали навіть за відносно невеликого розміру вибірки й тривалості лікування (30 днів). Інтерпретувати результати цього відкритого випробування слід з обережністю через відсутність конт­­роль­ної групи, попри те, що вони повною мірою ­узгоджуються з даними більш ранніх подвійних сліпих клінічних дослід­жень (Crook etal, 2005; Alvarez etal, 2005). Згідно з ними, в осіб, які приймали N-PEP-12 (Мемо­прув) протягом місяця, результати оцінювання пам’яті були кращими, ­порівняно з тими, хто отримував плацебо.

D. Volc еt al. (2005) звернули увагу, що N-PEP-12 (Мемопрув), за даними суб’єктивного оцінювання, сприяє ­поліпшенню продуктивності пам’яті, пов’язаної з її порушеннями через вік.

Зафіксовано поліпшення ­рівня продуктивності пам’яті, що свідчить про вплив ­лікування N-PEP-12 (Мемо­прув) на когнітивні функції як клінічно значущий

Більшість пацієнтів мали ­бажання продовжити ­приймання N-PEP-12 (Мемопрув), оскільки відчу­вали, що вказаний препарат допомагає їм ­підтримувати та ­поліпшувати ­розумові здібності. ­Покращення ­продуктивності пам’яті було відмічене не лише учасниками дослід­жен­ня, але підтверджене належними клінічними даними. Учасники дослід­жен­ня ­стали більш обереж­ними та уважними, коли ­повернулися для оцінювання ефективності в кінці періоду лікування. Це було очевидним на клінічному ­рівні та підтверджено лікарем-­куратором. Отже, N-PEP-12 (Мемопрув) є ­сполу­кою, що ефективно сприяє як суб’єктивному, так і об’єктивному ­поліпшенню продуктивності пам’яті.

T. H. Crook еt al. (2005) провели дослід­жен­ня для встановлення ефективності застосування N-PEP-12 (Мемо­прув) із ­метою поліпшення пам’яті та інших когнітивних функцій у здорових осіб літнього віку з порушеннями, пов’язаними з віком, процесів запам’ятовування, зберіган­ня, відтворення і забування індивідом свого досвіду. ­До дослід­жуваної популяції входили 54 особи чоловічої та жіно­чої статі віком від 50 років, у яких спостерігалися як суб’єктивні, так і об’єктивні ознаки втрати ­пам’яті. Це дослід­ження являло собою рандомізоване ­подвійне сліпе ­порівняння ефективності N-PEP-12 і плацебо. Оцінку когнітивних функцій виконували перед початком лікування та ­через 30 днів поспіль. Первинною ­кінцевою точкою був показник за пунктом пам’яті шкали оцінювання ­тяжкості хвороби Альцгеймера (ADAS-cog), а вторинними — результати короткого тесту на визначення рівня когнітивно­го функціонування (SKT), ­тесту на викреслювання ­чисел, тесту на запам’ятовування чисел (WAIS), тесту на швидкість мовлення й показники шкал клінічної оцінки. Дослід­жен­ня проводили в паралельних групах, у межах якого порівнювали ефективність N-PEP-12 (Мемопрув) у добовому дозуванні 90 мг одноразово та плаце­бо. Усі 54 учасники були рандо­мізовані у співвідношенні 2 : 1 (36 : 18) для отримання N-PEP-12 (Мемопрув) і плацебо протягом 30 днів відповідно. ­Оцінку когнітивних функцій і клінічне оцінювання виконували на початку дослід­жен­ня й після завершення лікування. Побічні ефекти визначали за ­повідомленнями про небажа­ні явища й ­показниками життєво важливих функцій. Усі учасники завершили лікування. Між ­групами не спостерігали суттєвих відмінностей за ­відповідними демографічними змінними чи вихідними ­результатами тестів (табл. 2). ­Середній вік в обох групах ­лікування ­трохи перевищував 68 років, більше двох ­третин учасників у кожній групі належали саме до жіночої ­статі. Не зафік­совано жодних відмінностей між ­групами дослід­жен­ня за ­ростом, масою тіла й показниками ­життєво важливих функцій пацієнтів.

У таблиці 3 представлено дані порівняння двох груп ліку­вання за первинною й вторинними ­кінцевими ­точками. В усіх випадках наведені середні значення скориго­ва­ні на будь-які відмінності у вихідних результа­тах у різних групах. Стосовно первинної кінцевої точки, показника за пунктом пам’яті шкали ADAS-cog С, спостері­гали значущу різницю (p < 0,01) на користь N-PEP-12 (Мемопрув) (рис. 1). Щодо вторинних кінцевих точок, то за результатами виконання тесту SKT виявлено значущу різницю (p < 0,01) на користь N-PEP-12 (Мемопрув) (рис. 2). Під час проведення ­тесту на запам’ятовування чисел ­виявлено тенденцію на користь N-PEP-12 (Мемопрув), хоча розбіжність даних була незначною. Не встановлено жодних відмінностей за ­результатами ­тесту на швидкість мовлення або ­тесту на ­викреслювання чисел. Значущу різницю (p < 0,01) на користь N-PEP-12 (Мемопрув) спостерігали як за ­загальним показником, так і за значенням щодо пункту загального враження за шкалою SCAG. Величини когнітивних ефектів, які спостерігали у цьому дослід­женні, свідчать про те, що різниця між групою, у якій ­особи приймали N-PEP-12 (Мемопрув), і тими, хто отри­мував плаце­бо, у первинній кінцевій точці, показнику домену пам’яті шкали ADAS-cog С становила 1,6 бала. Суттєві відмінності виявлено за пунктами «­погіршення оперативної пам’яті» та «порушення ­інформованості ­мозку». Щодо побічних ефектів, то між групою ­терапії N-PEP-12 (Мемо­прув) і групою приймання плацебо не зафіксовано значущих відмінностей за цим показником. ­

Рис. 1. Зміни за шкалою ADAS-cog після місяця лікування Рис. 1. Зміни за шкалою ADAS-cog після місяця лікування Рис. 2. Зміни за коротким синдромальним тестом після місяця лікування Рис. 2. Зміни за коротким синдромальним тестом після місяця лікування

Результати дослід­жен­ня, яке увійшло до ­Кок­ранівського центрального реєстру контрольованих досліджень, демонструють, що застосування N-PEP-12 (Мемо­прув) може бути безпечним і перспективним мето­дом поліп­шення пам’яті у здорових осіб літнього віку, які ­зазнали «природної» втрати пам’яті, зумовленої віко­вим чинником

В осіб, які протягом міся­ця приймали N-PEP-12 (Мемо­прув), спостерігали ­поліпшення ­ре­зультатів об’єктивного та суб’єктивного оцінювань пам’яті, порівняно з тими, хто отримував плацебо. Результати досліджень, проведених у порівнянних популяціях, здебільшого мали негативний ­характер, а об’єктивні зміни не супроводжувалися суб’єктивним поліпшенням, ­окрім ­дослід­жен­ня Т. Crook etal., 1991. ­Учасни­ки дослід­ження досягали кращих показників у нейро­психологічних тестах, проте не ­відчували поліпшення, яке також не фіксу­вали й ­лікарі. До речі, в цьому дослід­жен­ні виявлено значущі відмін­ності між групами, навіть при ­відносно невеликій ­вибірці, а період лікування становив 30 днів.

На фармацевтичному ринку України N-PEP-12 зареєстрований під торговельною назвою Мемопрув. Це біо­логічно активна суміш поліпептидів природного ­поход­жен­ня з клінічно доведеною ефективністю, яка поліпшує такі когні­тивні функції, як пам’ять, ­увагу і концентрацію, а ­також сприяє розумовій і фізичній ­реабілітації в період ­одужання.

Мемопрув рекомендований дорослим для поліпшення пам’яті, навчання, концентрації та прийняття щоденних рішень, відновлюючи у такий спосіб їхню ­функціональну незалежність і належну здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати та переробляти зовнішню інформацію

Нейропептиди у складі Мемопруву імітують чинники ­росту ­нервів, які важливі для нормального ­функціонування ­мозку. В опубліко­ваних дослід­женнях ці нейро­пептиди ­демонструють ефективність у таких процесах, як: 1) нейро­протекція — захищають ­нервові клітини і ­нейрон­ну ­мережу від патологічних процесів, що призводять до погір­шення когнітивних функцій; 2) нейро­пластичність — стимулюють утворення та зміцнення міжнейрон­них з’єднань для поліпшення когнітивних функцій (пам’яті, уваги і концентрації) та пришвидшують відновлення нейронних мереж.

Препарат може бути ефективним засобом для лікування здорових осіб літнього віку з втратою пам’яті.

Підготувала Ірина Сидоренко

Оригінальний текст документа читайте на сайті Кокранівської електронної бібліотеки