Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Хвороба мойя-мойя

Хвороба мойя-мойя — це рідкісне захворювання, що характеризується ураженням судин головного мозку, за якого відбувається поступове звуження внутрішньочерепних сегментів внутрішніх сонних артерій, початкових відділів середніх мозкових артерій і передніх мозкових артерій головного мозку з формуванням ­стенозів чи навіть оклюзій цих судин. Типовою характерною ангіо­­графічною картиною при цьому захворюванні є ­формування сітки колатеральних судин на основі головного мозку, що нагадує хмарки диму [1]. Завдяки цій ознаці захворювання 1969 року отримало назву «мойя-мойя» (у пере­­кладі з японської означає «хмарка диму») [2].

Уперше хворобу описали 1957 року Т. Кудо, А. ­Нішімото та С. Такеуші, тому вона має також назву хвороба Нішімото–Такеуші–Кудо [3]. Ця хвороба має неухильно прогресуючий характер внаслідок поступового ­звуження вище­зазначених відділів інтракраніальних артерій. За статистикою, частота захворювання становить один ­випадок на 1 млн населення [4, 5].

Арте­рії вертебробазилярного басейну залишаються відносно інтактними. Клінічно захворювання ­проявляється періодичними транзиторними ішемічними атаками, ішемічними інфарктами головного мозку та ­різноманітними внутрішньочерепними крововиливами; можливі також епілептичні напади та когнітивні розлади [6, 7].

Неврологічна симптоматика цієї хвороби може бути різноманітною. Причину хвороби мойя-мойя ­достовірно не встановлено: припускають генетичну аномалію, аутоімунну чи запальну природу захворювання, можливий рецидивний спазм мозкових артерій [7-9].

Основним лікуванням є хірургічне, спрямоване на поліпшення кровопостачання головного мозку завдяки форму­ванню шунтів між екстракраніальними та інтракраніальними артеріями, частіше між поверхневими скроне­вими та середніми мозковими артеріями. Без ­хірургічного лікування прогноз захворювання є несприятливим. Оперативне втручання значно полегшує перебіг ­цієї ­хвороби та запобігає розвиткові тяжких ускладнень [10].

Ознаки хвороби мойя-мойя при магнітно-резонансній томографії

вгору

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) із використан­ням безконт­растної ангіографії в режимі TOF (Time ofFlight) є одним із найінформативніших неінвазивних методів діагностування хвороби мойя-мойя, оскільки допо­магає виявити зміни структур головного мозку та характерні зміни інтракраніальних артерій.

Основними ознаками хвороби мойя-мойя є:

1. Підвищення МР-сигналу від конвекситальних боро­зен обох великих півкуль головного мозку в режимі T2/Flair, що зумовлено повнокров’ям і підвищенням тиску в судинах м’якої мозкової оболонки як реакцією на зниження перфузійного тиску інтракраніальних магістральних артерій (рис. 1).

Рисунок 1. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим T2/Flair); стрілками позначено підвищення МР-сигналу від конвекситальних борозен
Рисунок 1. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим T2/Flair); стрілками позначено підвищення МР-сигналу від конвекситальних борозен

2. Накопичення конт­расту м’якою мозковою ­оболонкою вздовж конвекситальних борозен обох великих півкуль (лептоменінгіальне конт­растування), зумовлене пато­логічним повнокров’ям судин м’якої мозкової оболонки із формуванням типового «симптому плюща» (рис. 2).

Рисунок 2. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим Т1, внутрішньовенне контрастування); стрілками позначено лептоменінгіальне контрастування із «симптомом плюща»
Рисунок 2. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим Т1, внутрішньовенне контрастування); стрілками позначено лептоменінгіальне контрастування із «симптомом плюща»

3. У разі проведення МРТ головного мозку в режимі Т2 візуалізуються колатеральні судини, переважно розташовані в проєкції базальних ядер і глибинних ­структур головного мозку, у вигляді точкових і лінійних ділянок випадіння МР-сигналу (рис. 3).

Рисунок 3. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим Т2); стрілками позначено точкові та лінійні смугасті зони випадіння МР-сигналу
Рисунок 3. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим Т2); стрілками позначено точкові та лінійні смугасті зони випадіння МР-сигналу

4. Патологічне стенотичне звуження дистальних відді­лів внутрішніх сонних артерій і проксимальних відділів передніх та середніх мозкових артерій (рис. 4-6); водночас ураження поширюється на артерії каротидного ­басейну, а артерії вертебробазилярного басейну, як ­правило, лишаються інтактними (рис. 7).

Рисунок 4. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); стрілками позначено стенотичне звуження дистальних відділів внутрішніх сонних артерій на рівні сегментів С7
Рисунок 4. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); стрілками позначено стенотичне звуження дистальних відділів внутрішніх сонних артерій на рівні сегментів С7

Рисунок 5. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); стрілками позначено патологічне стенотичне звуження сегментів М1 середніх мозкових артерій, виразніші зліва
Рисунок 5. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); стрілками позначено патологічне стенотичне звуження сегментів М1 середніх мозкових артерій, виразніші зліва

Рисунок 6. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим TOF); стрілками позначено патологічне стенотичне звуження сегментів А1 передніх мозкових артерій
Рисунок 6. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим TOF); стрілками позначено патологічне стенотичне звуження сегментів А1 передніх мозкових артерій

Рисунок 7. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); візуалізується інтактність артерій вертебробазилярного басейну
Рисунок 7. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); візуалізується інтактність артерій вертебробазилярного басейну

5. Наявні патологічно розширені колатеральні ­судини, переважно лентикулостріарні та ­таламоперфорувальні ­артерії, які формують переплетені структури, схожі на «хмар­ки диму» (рис. 8, 9).

Рисунок 8. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим TOF); стрілками позначено дрібні судинні колатералі, які формують «хмарки диму»
Рисунок 8. МРТ головного мозку в аксіальній площині (режим TOF); стрілками позначено дрібні судинні колатералі, які формують «хмарки диму»

Рисунок 9. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); стрілками позначено дрібні судинні колатералі, які формують «хмарки диму»
Рисунок 9. МРТ головного мозку в корональній площині (режим TOF); стрілками позначено дрібні судинні колатералі, які формують «хмарки диму»

6. В окремих випадках можуть виникати ішемічні ­інфаркти, перенесені крововиливи та аневризми інтра­крані­альних артерій.

Для встановлення діагнозу послуговуються радіологіч­ними критеріями Фукуї (1997):

  • наявність стенозу чи оклюзії дистальних відділів внутрішніх сонних артерій та проксимальних відділів передніх і середніх мозкових артерій;
  • наявність патологічної судинної сітки (судинні кола­тералі) видимої в ділянці стенозу чи оклюзії;
  • виявлені за ангіографії судинні зміни, характерні для хвороби мойя-мойя, мають бути двобічними [11].

Клінічний випадок

вгору

Анамнез та скарги

Дівчинка 13 років скаржилася на періодичні епізоди раптової слабкості в правих кінцівках, виразніші в руці, які виникають із частотою 3-4 рази на місяць, а ­також супроводжуються утрудненням мовлення: вимовою лише окремих звуків і неможливістю відтворювати ­слова та речення. Періодично, із частотою 1-2 рази на місяць, вини­кали напади раптової слабкості в лівих кінцівках без мовних порушень. Вищезгадані епізоди тривали ­близько 10-30 хвилин, а потім поступово ­припинялися. ­Можливість розмовляти та сила в кінцівках, зі слів дів­чинки та її матері, повністю відновлювалися. Ці ­епізоди ­частіше виникали після стресових ситуацій і фізичного навантаження.

Дівчинка скаржилася на періодичні епізоди ­головного болю, загальну слабкість, погіршення уваги та пам’яті. Дебютували симптоми хвороби близько 6 місяців тому. Спадковий анамнез не обтяжений.

Неврологічний статус

Свідомість ясна, оцінка за шкалою ком Глазго 15 балів. Очні щілини відносно симетричні (D = S), зіниці округлі, симетричні; пряма та співдружня реакція зіниць на світло збережена повною мірою.

Рухи очних яблук повністю збережені в усіх площинах, ністагму немає. Обличчя симетричне, активні рухи мімічних м’язів збережені. Язик розташований по серединній лінії, атрофій і фасцикуляцій язика не виявлено. Піднебінний рефлекс збережений, симетричний (D = S). Наявний позитивний рефлекс Марінеску–Радовича з обох ­боків, хоботко­вий рефлекс негативний. Чутливість обличчя не порушена з обох боків.

Тонус м’язів кінцівок у межах норми, симетричний. Активні рухи в кінцівках збережені, сила м’язів не знижена, становить по 5 балів у верхніх і нижніх кінцівках з обох боків. Глибокі рефлекси живі, асиметричні (D > S), наявні пато­логічні рефлекси Россолімо–Вендеровича, Якобсона–Ласка та Гофмана в правій руці. Спостерігається патологічний рефлекс Пуссепа в правій стопі.

Черевні рефлекси асиметричні (D < S), помірно ­знижені. Поверхнева та глибока чутливість не порушена. Координаторні проби виконує задовільно. У позі Ромберга стійка. Менінгеальні знаки негативні.

Психічний статус

Орієнтація в часі, просторі та власній особистості збережена, абстрактне та критичне мислення не порушене. Під час виконання тесту для оцінювання когнітивних функцій MMSE пацієнтка набрала 26 балів із 30 можливих, при вико­нанні тесту малювання годинника — 9 балів із 10.

Під час проведення батареї тестів на лобну дисфункцію FAB пацієнтка отримала 18 балів із 18 можливих. Експресивне та імпресивне мовлення не порушено. Праксис і гнозис збережені повною мірою.

Зважаючи на оцінки психічного статусу, можна зробити висновок про наявність легких когнітивних порушень, що не сягають ступеня деменції.

Результати лабораторних та інструментальних досліджень

Пацієнтці визна­чили рівень цукру крові; провели загаль­ний аналіз крові та сечі та аналіз крові на вміст: гормонів щитоподібної залози, антинуклеарних антитіл (для виклю­чення церебрального васкуліту, зумовленого системним червоним вовчаком), С-реактивного білка, серомукоїду, антистрептолізину О. Проведено біохімічне до­сліджен­ня крові на вміст білірубіну, печінкових транс­аміназ, креатиніну та сечовин; виконано експрес-тест на ВІЛ, сифіліс, вірусні гепатити В і С. Усі лабораторні показники в межах референтних значень. Загальний аналіз ліквору (показ­ники якого в межах ­норми): колір — безбарвний, прозорість — повна, вміст білка — 0,25 г/л, вміст глюкози — 2,5 ммоль/л, цитоз — 3 клітини на 1 мкл (лімфоцити). При МРТ головного мозку з використанням безконт­растної ангіографії інтракраніальних та екстракраніальних артерій (у режимі TOF) ­виявлено специфічні для хвороби мойя-мойя зміни, у вигляді стено­тичного звуження проксимальних відділів перед­ніх і середніх мозкових арте­рій та дистальних відділів інтракраніальних частин внут­рішніх сонних арте­рій з обох боків (рис. 1-9).

Також наявні ­типові для патології судинні колатералі (пере­важно біля основи голов­ного мозку), які формують характерні скупчення у ­вигляді «хмарок диму». На нативних зображеннях головного мозку з використанням ­стандартних ­­імпульсних послідовностей даних перенесених ­крововиливів та ішемічних інфарктів головного мозку не ­виявлено. Обстеження головного мозку з використанням контрастної речовини підтвердило лептоменінгіальне накопичення конт­расту з формуванням характерного «симптому плюща».

Обґрунтування діагнозу

Діагноз хвороби мойя-мойя встановлено на ­підставі анамнезу та характерної клінічної картини у вигляді епізодів минущих порушень мозкового кровообігу за ­типом транзиторних ішемічних атак у правому та лівому каротид­них басейнах, із виникненням типових вогнищевих неврологічних симптомів (право- та ліво­бічний центральний гемі­парез, моторна афазія). Поза епізодами ­транзиторних ішемічних нападів наявна незначна вогнищева невро­логічна симптоматика: позитивний рефлекс Марінеску–Радовича (симптом ураження кортико-нуклеарних трактів); підвищення глибоких рефлексів справа та наявність патологічних кистьових рефлексів Россолімо–­Вендеровича, Якобсона–Ласка та Гофмана в правій руці; патологічний рефлекс Пуссепа в правій стопі; зниження черевних рефлексів справа. Це формує картину правобічної пірамідної недостатності без ознак парезу. ­Спостерігаються легкі когнітивні порушення. За даними МРТ головного мозку виявлено характерні типові ознаки хвороби мойя-мойя, які відповідають усім трьом діагностичним ­критеріям Фукуї (1997). Даних на користь інших захворювань, які можуть в окремих випадках мати схожу клінічну картину, не отри­мано, що дає змогу їх ­виключити.

У цьому ­випадку харак­терна клінічна картина і ­типові зміни, виявлені під час МРТ головного мозку з використанням МР-­ангіографії, дають змогу встановити діагноз хвороби мойя-мойя.

Література

1. Sébire G., Fullerton H., Riou E., deVeber G. Toward the definition of cerebral arteriopathies of childhood. Curr Opin Pediatr. 2004 Dec. Vol. 16, № 6. Р. 617-22.

2. Suzuki J., Takaku A. Cerebrovascular «moyamoya» disease. Disease showing abnormal net-like vessels in base of brain. Arch Neurol. 1969. Vol. 20. Р. 288-99.

3. Takeuchi K., Shimizu K. Hypoplasia of the bilateral internal caro­tid arteries. Brain Nerve. 1957. Vol. 9. Р. 37-43.

4. Kudo T. Spontaneus occlusion of the cicle of Willis: A disease ­apparently confined to Japanese. Neurology. 1968. Vol. 18, № 5. Р. ­485-496.

5. Nishimoto A., Takeushi S. Abnormal cerebrovascular network related to the internal carotid arteries. J. Neurosurg. 1968. Vol. 29, № 3. Р. 225-230.

6. Cerebrovascular Diseases in Clinical Practice / Ed. by D. Wiebers, V. Feigin, R. Broun. 1997. P. 353-354.

7. Ho C., Baraitser M. Neurological complications in one of a sibpair with aplasia cutis congenita. Clin. Dysmorphol. 1992. Vol.1, № 4. р. 235-239.

8. Gorrotxategi P., Reguilon M., Gaztanaga R. et al. Moyamoya disease in a child with multiple malformation. Rew. Neurol. 1995. Vol. 23, № 120. Р. 403-405.

9. Shanahan P., Hutchinson M., Bohan A. et al. Hemichorea, mouamoua and ulcerative colitis. Mov. Disord. 2001. Vol. 16, № 3. Р. 570-572.

10. Roach E. S., Golomb M. R., Adams R. et al. American Heart Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Disease in the Young. Management of stroke in infants and children: a scientific statement from a Special Writing Group of the American Heart Association Stroke Council and the Council on Cardiovascular Disease in the Young. Stroke. 2008 Sep. Vol. 39, 9. Р. 2644-91.

11. Fukui M. Current State of Study on Moya moya Disease in ­Japan. Surg. Neurol. 1997. Vol. 47. Р. 138-143.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2021 Рік

Зміст випуску 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Зміст випуску 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій