Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом
Зміст статті:
- Матеріали та методи дослідження
- Результати дослідження
- Обговорення
- Обмеження дослідження
- Висновки
Бічний аміотрофічний склероз — тяжке прогресуюче нейродегенеративне захворювання з дегенерацією рухових нейронів кори, стовбура головного мозку та передніх рогів спинного мозку. Нині, на жаль, бракує ефективних ліків, які сприяли б одужанню пацієнтів із бічним аміотрофічним склерозом. До вашої уваги представлено огляд статті J. Shefner et al. «Long-term edaravone efficacy in amyotrophic lateral sclerosis: Post-hoc analyses of Study 19 (MCI186-19)», опублікованої у виданні Muscle Nerve (2020; 61: 218–242), яка містить аналіз даних про ефективність тривалої терапії антиоксидантом едаравоном для зменшення прогресування цього тяжкого захворювання.
Бічний аміотрофічний склероз (БАС) — це прогресуюче та летальне нервово-м’язове захворювання, яке вражає приблизно 5 осіб із 100 тис. (Brown Jr and Al-Chalabi, 2017; Mehta etal., 2018). Хвороба характеризується дегенерацією рухових нейронів у головному та спинному мозку (Brown Jr and Al-Chalabi, 2017). До половини хворих на БАС помирають упродовж 30 місяців від появи симптомів, більшість — протягом п’яти років (Talbot, 2009).
Єдиними сьогодні схваленими Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів та лікарських засобів США (FDA) препаратами для лікування БАС є рилузол та едаравон (FDA, 2017; 2019). Решту мультидисциплінарних терапевтичних стратегій застосовують для надання паліативної допомоги, подовження виживання, поліпшення якості життя та збереження незалежності пацієнтів якомога довше. Нині активно триває пошук додаткових варіантів лікування, які демонстрували б довгострокові переваги та результативність (Zarei etal., 2015).
Едаравон функціонує як поглинач вільних радикалів (скевенджер), завдяки такому механізму дії він захищає рухові нейрони від пошкодження окиснювальним стресом (Brooks etal., 2019). Дані рандомізованого подвійного сліпого дослідження 3-ї фази (Study 19; MCI186-19) підтвердили, що в пацієнтів із БАС терапія едаравоном сприяла значущо меншому зниженню показників за переглянутою функціональною шкалою неврологічного дефіциту (ALSFRS-R), ніж у тих, хто отримував плацебо (Edaravone ALS19 Study Group, 2017).
Результати продовженого дослідження з 24-тижневим періодом відкритого застосування едаравону (його мета — вивчити довгострокову ефективність і безпеку препарату) засвідчили, що пацієнти мали користь такої терапії протягом 48 тижнів, без нових або кумулятивних проблем щодо безпеки (Edaravone ALS19 Study Group, 2017a).
Вторинні кінцеві точки, що містили показники за шкалою оцінювання БАС (ALSAQ-40) та модифікованою шкалою Норріса, а також форсовану життєву ємність легень, демонстрували значущі переваги застосування едаравону порівняно з плацебо. Автори зазначають, що, попри доведену результативність і комерційну доступність едаравону, практичні та етичні питання обмежують можливість проведення проспективного рандомізованого контрольованого плацебо дослідження для оцінювання ефективності вказаного препарату протягом 48 тижнів. Попередні дані ефективності едаравону впродовж тривалішого періоду обмежені відомостями пацієнтів, які продовжували його застосування 48 або 24 тижні після переходу з плацебо, що унеможливлює порівняння з плацебо протягом додаткових 24 тижнів. Для кращого розуміння довгострокової ефективності терапії едаравоном у пацієнтів із БАС автори здійснили ретроспективний аналіз результатів відкритого дослідження, у якому порівнювали ефект препарату (протягом 48 тижнів) із дією плацебо (протягом 24 тижнів) та подальшого переходу на терапію едаравоном (упродовж 24 тижнів) або з прогнозованим результатом для плацебо (від початкового рівня до 48-го тижня).
Матеріали та методи дослідження
вгоруДизайн дослідження Study 19 (MCI186-19)
Дослідження Study 19 було рандомізованим подвійним сліпим у паралельних групах із контролем плацебо. Пацієнтів рандомізували для терапії едаравоном (60 мг) або плацебо протягом 24 тижнів і подальшим 24-тижневим продовженням із відкритим прийманням едаравону. Основна кінцева точка ефективності — зміна показника за ALSFRS-R порівняно з вихідним рівнем до кінця 24-го тижня.
Ретроспективна оцінка
Як зазначають автори, аналіз проведено за домогою методу багатофакторної лінійної регресії для прогнозування результатів подвійної сліпої фази з контролем плацебо від вихідного рівня до 48-го тижня для всіх груп лікування. Швидкість прогресування БАС у групі терапії, яку спочатку рандомізували для застосування едаравону, оцінювали протягом перших 24 тижнів і використовували для прогнозу прогресування хвороби протягом наступних 24 тижнів.
Ці дані порівнювали з фактичною зміною показників за ALSFRS-R у пацієнтів, які спочатку отримували едаравон протягом 24 тижнів і продовжували приймати препарат у відкритий період (із 24-го до 48-го тижня; група «едаравон–едаравон»).
Для прогнозу прогресування БАС протягом наступних 24 тижнів використовували швидкість розвитку хвороби впродовж перших 24 тижнів. Ці дані зіставляли з фактичним прогресуванням у вказаній групі, яка перейшла до застосування едаравону з 24-го до 48-го тижня (група «плацебо–едаравон»).
У 48-тижневий період прогнозований рівень прогресування БАС у разі приймання плацебо можливо порівняти з отриманими показниками цього процесу в групах «плацебо–едаравон» і «едаравон–едаравон», а також із прогнозованим прогресом у групі «едаравон–едаравон» проти фактичного.
Ретроспективний статистичний аналіз
Вчені візуалізували зв’язок між зміною показників за ALSFRS-R і часом лікування за допомогою лінійного регресійного аналізу для кожної групи.
Для оцінювання різниці ефекту терапії відповідно до зміни показників за ALSFRS-R на 48-му тижні використовували лінійну змішану модель із коваріатами лінійного нахилу графіків щодо часу, типу лікування, вихідного значення та взаємодії часу й терапії, а також за допомогою випадкового вільного коефіцієнта.
Результати дослідження
вгоруВихідні характеристики пацієнтів
Загалом 137 пацієнтів рандомізували для отримання едаравону (n = 69) або плацебо (n = 68) у подвійній сліпій фазі. Демографічні показники та вихідні характеристики були добре збалансовані між групами лікування на вихідному рівні, за винятком наявності представників чоловічої статі та показників тяжкості БАС згідно з японською класифікацією (Edaravone ALS19 Study Group, 2017; 2017a).
Середній вік учасників становив приблизно 60 років, а середня тривалість захворювання на момент залучення до дослідження — 1 рік. Так, середні показники (стандартні відхилення) на вихідному рівні за шкалою ALSFRS-R для пацієнтів у групах застосування едаравону та плацебо становили 41,9 (2,4) і 41,8 (2,2) відповідно.
Як відомо, 127 пацієнтів завершили подвійний сліпий період і 123 пацієнти (65 пацієнтів із групи едаравону [«едаравон–едаравон»] і 58 пацієнтів із групи плацебо [«плацебо–едаравон»]) продовжили участь упродовж періоду активного лікування.
Із цих груп 53 пацієнти з групи «едаравон–едаравон» та 40 осіб із групи «плацебо–едаравон» завершили відкритий період лікування (Edaravone ALS19 Study Group, 2017a).
Шість пацієнтів померли під час дослідження; причини смерті не пов’язували з досліджуваними препаратами (Edaravone ALS19 Study Group, 2017a).
Ретроспективний аналіз
Прогнозована зміна показників за ALSFRS-R від вихідного рівня до 48-го тижня була значно більшою для представників групи приймання плацебо, ніж пацієнтів групи терапії едаравоном (рис. 1).
/images/nn2112427r1_300.jpg)
Це підтверджують дані вимірювання швидкості зниження показника за ALSFRS-R через 48 тижнів (нахил графіків), який був значуще більшим для прогнозованого впливу плацебо, ніж для прогнозованої дії едаравону.
Для групи з прогнозованим впливом плацебо також продемонстровано значущо більшу зміну (зниження) показника за ALSFRS-R від вихідного рівня до 48-го тижня, ніж для фактичної групи лікування «едаравон–едаравон», зокрема пацієнти, яких спочатку рандомізували в групу терапії едаравоном і брали участь у відкритому періоді.
Відповідні темпи зниження показників за ALSFRS-R зображено на рисунку 2. Швидкість зниження цього показника для групи «плацебо–едаравон» (спочатку рандомізовані для отримання плацебо з подальшою участю у відкритому 24-тижневому періоді терапії едаравоном) була значно меншою, ніж прогнозована для продовження приймання плацебо, нагадуючи таку для пацієнтів, які отримували едаравон.
/images/nn2112427r2_600.jpg)
Порівняння фактичних показників для групи «едаравон–едаравон» із прогнозованою оцінкою підтвердило відсутність різниці і щодо зміни показників за ALSFRS-R від вихідного рівня до 48-го тижня, і щодо швидкості зниження показників за ALSFRS-R.
Обговорення
вгоруЗа даними проведеного ретроспективного аналізу, зміна показника за ALSFRS-R є значуще нижчою для групи пацієнтів лікування едаравоном, ніж для плацебо до 48-го тижня, незалежно від того, проводили порівняння між прогнозованими оцінками (різниця 34 %) або між фактичними для групи «едаравон–едаравон» і прогнозованими для плацебо (різниця 38 %).
Автори наголошують, що значуща різниця між фактичними оцінками для застосування едаравону та плацебо, яку спостерігали вже на 24-му тижні (-5,0 проти -7,5; найменша середня квадратична різниця дорівнювала 2,5; р = 0,0013; різниця33 %), свідчить про ефект збереження переваг терапії едаравоном над плацебо протягом 48 тижнів лікування пацієнтів із БАС (Edaravone ALS19 Study Group, 2017).
Тобто показники функціонального зниження виявилися меншими у пацієнтів із БАС групи приймання плацебо, які перейшли на терапію едаравоном протягом 24 тижнів, аніж у тих, хто продовжив використання плацебо до 48-го тижня: -10,9 проти -13,0 (Edaravone ALS19 Study Group, 2017а).
За неопублікованими даними, лише до 15 % пацієнтів, які отримували плацебо, відповідали початковим критеріям включення (показник за ALSFRS-R > 2 балів, форсована життєва ємність легень > 80 % і тривалість захворювання < 2 років) перед тим, як розпочати відкритий 24-тижневий період терапії едаравоном.
На думку авторів, це може свідчити про потенційні переваги застосування едаравону в пацієнтів зі значнішим прогресуванням хвороби. Нахил зниження графіка протягом 24–48 тижнів для групи приймання «плацебо–едаравон» також виявився подібним до тих пацієнтів, яких спочатку рандомізували для терапії едаравоном і продовжили застосовувати препарат у відкритому періоді з 24-го до 48-го тижня («едаравон–едаравон»).
Представлені дані демонструють переваги раннього початку лікування едаравоном над пізнішим у пацієнтів із БАС (Takei etal., 2017).
Обмеження дослідження
вгоруДля вивчення довгострокової ефективності та безпеки едаравону автори використовували модель лінійної регресії та лінійну змішану модель. Хоча цей підхід підтвердив узгоджені результати між фактичними та прогнозованими показниками лікування, на їхню думку, необхідний ретельний розгляд при інтерпретації клінічних аспектів даних цих ретроспективних аналізів. Лінійна регресія та лінійна змішана модель передбачали, що зміна базового рівня показників за ALSFRS-R лінійно зменшується із часом. Відповідно до попередніх результатів відкритого 24-тижневого розширеного дослідження, показники за ALSFRS-R майже лінійно змінювалися від вихідного рівня через 48 тижнів у групі лікування «едаравон–едаравон» (Edaravone ALS19 Study Group, 2017а).
Зважаючи на припущення про лінійність, зміна показників за ALSFRS-R від базового рівня між 24 і 48-м тижнями була передбачена через екстраполяцію результатів із 4-го до 24-го тижня. Хоча таке припущення є обґрунтованим, наявні деякі докази на користь того, що функціональне зниження може не бути лінійним, оскільки на ранній і пізній фазах фіксують різні темпи спаду (Gordon etal., 2010; Proudfoot etal., 2016; Thakore etal., 2018). Для з’ясування цього аспекту потрібні подальші вивчення даних програми клінічного розвитку, зокрема інших кінцевих точок.
Висновки
вгоруОтримані результати ретроспективних аналізів, як зауважують автори, демонструють можливий тривалий результат лікування едаравоном і підтримання ефективності такої терапії протягом року. Поточні та планові подальші дослідження сприятимуть глибшому розумінню довгострокової безпеки та дієвості едаравону в пацієнтів, які страждають на бічний аміотрофічний склероз.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2021 Рік
Зміст випуску 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Зміст випуску 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Зміст випуску 8 (129), 2021
Зміст випуску 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Зміст випуску 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Зміст випуску 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Зміст випуску 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Зміст випуску 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися