сховати меню

Турбота про психічне здоров’я

сторінки: 6

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається з 1992 року за ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 450 млн жителів планети страждають на психічні захворювання. У сучасному світі ментальне здоров’я постійно зазнає випробувань, тому піклуватись про нього так само важливо, як і про фізичне здоров’я.

Психічне здоров’я є невід’ємною частиною і найважливішим компонентом здоров’я. У Статуті Все­світньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ­зазначено: «Здоров’я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутністю хвороб і фізичних дефектів». Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров’я — це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності. Як ­відомо, пандемія COVID-19 важко позначається на психічному здоров’ї людей. Особливо страждають певні групи населення, наприклад медичний персонал та інші працівники «червоних зон», учні, самотні люди та ­пацієнти з уже наявними психічними хворобами. Нинішня пандемія призводить також до серйозних прогалин у наданні ­допомоги при неврологічних і наркологічних розладах.

Однак є підстави для оптимізму: на сесії ВООЗ у ­травні 2021 р. уряди країн світу визнали ­нагальну потребу в розширенні послуг з охорони психічного здоров’я на всіх рівнях. Деякі країни вже навіть виробили нові ­механізми надання психіатричної допомоги насе­ленню. Через ­перебої в наданні медичної допомоги в бага­тьох країнах ­розробляють інноваційні схеми для надання ­послуг з ­охорони психічного здоров’я і реалізують ­численні ­ініціативи для зміцнення психосоціальної під­тримки. Хоча масштаби проблеми не дають змогу забезпечити належною психіат­ричною допомогою більшість тих, хто її потребує. Практичним крокам у цій галузі пере­шкоджає хронічне недофінансування систем зміцнення ­психічного здоров’я, профілактики і лікування ­психічних розладів упродовж багатьох попередніх років. Тож проб­леми ­фізичного та ­особливо психічного здоров’я, як-от ­депресія, є одними з найпоширеніших із довгого переліку складних і взаємопов’язаних чинників, починаючи з фінан­сових проб­лем та закінчуючи насильством, агресією, експлуатацією та пога­ним повод­жен­ням, які можуть сприяти ­почуттю болю та ­безнадійності, що лежить в основі само­губства. Значуще значення також має зловживання алкоголем та психо­активними речо­винами. До того ж ­пандемія зробила багатьох більш тривожними, ­схильними до депресій та сприйнятливими до екстремальних кроків.

Серед ключових причин — брак роботи, втрата близької людини від коронавірусу, дефіцит громадських ­зустрічей тощо. Цьогоріч у рамках кампанії з нагоди Все­світнього дня психічного здоров’я експерти було продемонстровано досвід деяких країн і представлено нові та зручні для сприйняття матеріали про те, як піклуватися про ­власне психічне здоров’я і надавати підтримку іншим.

Кампанія з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я, яку через триваючу пандемію провели переважно в ­режимі онлайн, дає кожному можливість запровадити щось позитивне: зробити конкретні кроки для зміцнення власного психічного благополуччя та підтримати рідних і близьких у важкий для них момент; у роботодавців з’являється привід розробити та втілити в життя програми ­забезпечення соціально-­психологічного благополуччя працівників; у державних орга­нів — узяти на себе конкретні зобов’язання щодо створення або розширення роботи служб охорони психічного здоров’я.

Для того щоб зменшити наслідки пандемії для ­психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

  1. Спорт і правильне харчування. Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження — запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
  2. Глибокий сон не менш ніж 7–8 годин. Сон ­допомагає швидкому відновленню організму, а відповідно — ­більшій ­стійкості до стресових ситуацій.
  3. Хобі, заняття за інтересом. Як відомо, заняття улюб­леною справою сприяє виробленню «гормону радості».
  4. Спілкування із цікавими та позитивними людьми. ­Позитивно налаштований співрозмовник заряджає оточуючих ­енергією, підживлюючи і власний емоційний стан.
  5. Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції та замикатися в собі. Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стрес ­можуть перетворитися на серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.who.int;  www.moz.gov.ua

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски поточного року

8 (129)

Зміст випуску 8 (129), 2021

  1. Ірина Пінчук

  2. Ю. А. Бабкіна

  3. В. Й. Мамчур, О. В. Макаренко

  4. Л. О. Герасименко

  5. А. Асанова, О. Хаустова, О. Чабан, О. Прохорова, M. Кузьмицький, Є. Тимощук, О. Авраменко

7 (128)
6 (127)
5 (126)
4 (125)
3 (124)
1
2 (123)
1 (122)