Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Біполярний афективний розлад
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Розділ:
Біполярний афективний розлад
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала, що серед європейських мешканців віком 18–65 років 27 % осіб схильні до психічних розладів: депресії, психозу, алкоголізму, розладів харчової поведінки. На сьогодні, за статистичними даними, в країнах центральної та східної Європи 1–3 % дорослих страждають на різні форми біполярного афективного розладу, що чинить суттєвий вплив на побут, професійне життя та взаємодію з іншими.
Біполярний афективний розлад (БАР) — це психічне захворювання з тенденцією переходу до хронічного перебігу, яке входить до 20 основних причин інвалідності та призводить до значних витрат для суспільства (Barnett and Smoller, 2009).
Відповідно до даних систематичного аналізу глобального дослідження тягаря хвороб, понад 45 млн осіб у всьому світі страждають на БАР (GBD, 2017). Захворювання має поліетіологічну природу — це генетично зумовлена схильність у поєднанні з іншими чинниками, серед яких негативні впливи на мозок у перинатальний період та впродовж життя, психогенні чинники та ін. Серед основних причин розвитку розладу генетична предиспозиція, понад 50 генів можуть бути залучені до його формування (Goodwin and Jamison, 2007).
Системи охорони здоров’я недостатньо адекватно реагують на тягар психічних розладів (Wang etal., 2007). Адже у світі спостерігається значна прогалина між потребами в лікуванні та наданням адекватної допомоги цим пацієнтам. Наприклад, у країнах із низьким і середнім рівнем доходу 76–85 % пацієнтів із психічними розладами не отримують лікування (American Psychiatry Association, 2013).
Як ендогенний психічний розлад БАР має перебіг у вигляді чергування періодів виразного неадекватно підвищеного (якщо підвищений настрій важкий або пов’язаний із психозом — це манія; якщо менш тяжкий, це гіпоманія) і зниженого (депресія) настрою (Anderson etal., 2012). Через хворобу від чверті до третини осіб із БАР мають фінансові, соціальні або робочі проблеми (Anderson etal., 2012).
На біполярні форми афективних розладів частіше страждають чоловіки, а монополярні втричі частіше розвиваються у жінок. Дебютує хвороба, як правило, у підлітковому або молодому віці, рідше — в інші періоди життя (Александров, 2007). Одними з перших ознак патології є симптоми депресії, підвищений смуток, тривога, або навпаки, — піднесений збуджений настрій. Пацієнти із симптомами депресії частіше звертаються по допомогу, аніж ті, у кого все починається з піднесення настрою. У разі манії людина поводиться або відчуває себе надзвичайно енергійною, щасливою або дратівливою, часто приймає імпульсивні рішення, мало зважає на їх наслідки (Anderson etal., 2012; Hirschfeld and Vornik, 2005). Зазвичай під час маніакальних фаз у хворого знижується потреба у сні (Hirschfeld and Vornik, 2005).
Такі синдроми виникають періодично, у вигляді фаз, безпосередньо або через «світлі» проміжки психічного здоров’я (інтерфази, або інтермісії). Вони змінюють одна одну без або майже без зниження психічних функцій, навіть за великої кількості перенесених фаз і будь-якої тривалості хвороби. За фази депресії погляд на життя стає негативним, людина почувається нещасною і пригніченою, у неї виникають суїцидальні думки, несприйняття і ненависть до себе (Anderson etal., 2012). Ризик суїциду високий; упродовж періоду в 20 років 6 % осіб із БАР померли від самогубства, а 30–40 % вчиняли самопошкодження (Anderson etal., 2012). Інші проблеми психічного здоров’я, як-от тривожні розлади та розлади вживання наркотичних речовин, зазвичай теж асоціюються з БАР (Price and Marzani-Nissen, 2012).
І маніакальний, і депресивний періоди можуть бути короткими — від кількох годин до декількох днів. Або ж такі цикли можуть тривати значно довше — до кількох тижнів чи навіть місяців. Тривалість епізодів може коливатися від декількох тижнів до 3–6 місяців. Серед пацієнтів тривалість циклу — від одного епізоду до іншого — суттєво варіює. Рідше трапляються чергування манії та депресії в кожному циклі; здебільшого одне або інше деякою мірою превалює. Загалом зміна фаз манії та депресії відбувається по-різному. БАР належить до досить непередбачуваних захворювань, тому варто пам’ятати про індивідуальність його проявів (Geddes and Miklowitz, 2013).
Через вибір способу життя та побічні ефекти застосовуваних лікарських засобів ризик смерті від природних причин, як-от ішемічна хвороба серця, в осіб із БАР удвічі перевищує загальний показник (Anderson etal., 2012).
Проте завдяки сучасним терапевтичним підходам нині можливо досягти довготривалої ремісії в пацієнтів, у яких розлад вчасно діагностували та які мають адекватну медичну і соціальну підтримку. На рисунку схематично зображено основні симптоми та чинники розвитку БАР.
Підготувала Лариса Мартинова
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2021 Рік
Зміст випуску 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Зміст випуску 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Зміст випуску 8 (129), 2021
Зміст випуску 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Зміст випуску 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Зміст випуску 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Зміст випуску 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Зміст випуску 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися