Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
-
Розділ:
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
Сьогодні світ переживає одну з найважливіших глобальних проблем – пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19), яку Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я (ВООЗ, 2020), а також найбільшим викликом людству в ХХІ ст. Однією із найуразливіших категорій щодо негативних психологічних наслідків пандемії є діти та підлітки.
На тлі пандемії COVID розвинулася безпрецедентна криза, яка торкнулася не лише охорони здоров’я, а й усіх сфер суспільного життя, і особливо відчутно — в країнах, що розвиваються. Профілактичні заходи для уникнення зараження вірусом — соціальне дистанціювання та ізоляція, чинять значний вплив на суспільство (Duan and Zhu, 2020). Такі умови потребують психологічної, соціальної та нейробіологічної адаптації, адже психіка дітей і підлітків зазнає серйозних випробувань. Значна частка осіб мала несприятливі переживання: 66,7 % підлітків зазнали принаймні однієї психологічної травми та близько 50 % — більш ніж однієї. Найчастіше йшлося про хвороби батьків (24 %), фінансові труднощі (22 %), сімейні негаразди (18 %) та вживання батьками алкоголю (17 %) (Mendez etal., 2009; Benjet etal., 2010). Під час пандемії ці проблеми набувають ще більшого масштабу.
Сьогодні бракує досліджень щодо впливу пандемії на психічний стан дітей та підлітків. Тривалий карантин, страх перед інфікуванням, розчарування та нудьга, брак контактів з однолітками та вчителями, недостатній особистий простір удома та втрата близьких людей спричиняють серйозні психологічні наслідки для дітей та підлітків (Wang etal., 2020). G. Sprang and M. Silman (2013) порівнювали симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у батьків і дітей, які перебувають на карантині, та групи контролю, які не зазнали таких обмежень. Показники посттравматичного стресу у дітей, які перебували на карантині, були у чотири рази вищими, ніж у групі порівняння. У представників першої групи симптоми ПТСР виникали частіше (28 проти 17 %). Карантинні заходи під час пандемії призвели до високого рівня безробіття та браку коштів, особливо для самозайнятих працівників. Тривалий період карантину та накладення обмежень на свободу дій є чинниками ризику серйозного психологічного впливу (Brooks etal., 2020). Сім’ї зазнали раптових і значних змін під час пандемії. Тривале перебування в ізоляції та безробіття підвищують ризик збільшення споживання батьками алкоголю та інших психоактивних речовин, жорстокого поводження з партнерами та дітьми, сімейних суперечок і сексуального насильства (Wang etal., 2020).
Під час вимушеної ізоляції діти частіше зазнають впливу розбрату в сім’ї, жорстокого поводження або сексуального насильства, тобто стресових подій, що можуть спричинити гострий стресовий розлад або ПТСР (Ferrer-Perez, 2020; Peterman etal., 2020). В умовах пандемії в Китаї фіксували більше випадків депресії та тривожності у дорослих, які є потенційними чинниками негараздів для дітей і підлітків, що мешкають разом із батьками (Gao etal., 2020).
J. D. Palacio-Ortiz etal. (2020) проаналізували сучасні дані літератури про вплив пандемії на дітей і підлітків, які мають психологічні проблеми, зокрема страждають на ПТСР. Вони представили поради щодо оцінювання стану та лікування дітей і підлітків із різними психічними розладами в умовах пандемії COVID-19, які розроблено на підставі даних досліджень і рекомендацій Королівської колегії психіатрів Великої Британії (Royal College of Psychiatrists, 2020).
Наприклад, слід вибрати стратегії та рекомендації, спрямовані на підтримку фізичного й психічного здоров’я дітей і підлітків. Вихователям і батькам слід якомога більше підтримувати позитивні чи нейтральні емоції, заохочуючи дітей і підлітків до стратегії подолання проблем. Не забувати, що діти є вразливішими щодо негативних психологічних наслідків пандемії та ізоляції. У них можуть виникати проблеми з поведінкою, які мають вплив на дотримання заходів фізичного та соціального дистанціювання. Вони можуть мати системні супутні захворювання, які збільшують ризик ускладнень від COVID-19. Дітям і підліткам в умовах пандемії необхідна допомога медичних працівників. Розв’язати цю проблему допоможе застосування стратегії телемедицини. За потреби необхідно призначати фармакотерапію. До коригування дозувань чи додавання нових ліків передусім слід віддавати перевагу нефармакологічним поведінковим втручанням. Бар’єри для доступу до лікування можуть збільшити ризик зараження COVID-19 через погіршення контролю поведінки. У разі госпіталізації слід надавати психологічну підтримку як пацієнтам, так і їхнім родинам.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2021 Рік
Зміст випуску 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Зміст випуску 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Зміст випуску 8 (129), 2021
Зміст випуску 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Зміст випуску 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Зміст випуску 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Зміст випуску 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Зміст випуску 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися