Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Здоровий сон — здорове старіння
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Здоровий сон — здорове старіння
Всесвітній день сну (World Sleep Day) започаткували 14 березня 2008 року і відтоді його відзначають щорічно, у п’ятницю другого повного тижня березня, у рамках проєкту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) із проблем сну та здоров’я. 2021 року Міжнародний день сну припав на 12 березня. Щороку такі заходи покликані пропагувати незаперечну користь правильного і повноцінного сну, привертати увагу до проблем порушення сну, зумовлених хворобами або неправильним режимом дня, а також допомагати відновити здоровий сон і можливість повноцінного відпочинку.
Сон є життєво необхідним, оскільки під час нормального і здорового сну в організмі відбуваються унікальні відновлювальні процеси, без яких людина не може відчути бадьорість і компенсувати втрачені протягом денної активності сили. Регулярно недосипання збільшує ризик появи хронічних захворювань — діабету, серцево-судинних недуг, гіпертонії, а також ожиріння, порушень імунної системи, психічного здоров’я та ін. За даними медичної статистики, у світі від тих чи інших порушень сну страждає понад 50 % усього населення, а за останні 100 років загальний час нічного сну зменшився на 20 %.
Найпоширеніше порушення сну — безсоння (інсомнія). Від цієї хвороби нині страждають близько 11–35 % дорослого населення різних країн світу. Серед основних причин — миттєвий або перманентний стрес і неврози. Частіше на безсоння скаржаться особи віком після 50 років і жінки. Безсоння нерідко виникає восени, що пов’язано зі зменшенням світлового дня, і навесні, коли загострюються різні розлади нервової системи і настрою. Інсомнія може зумовити погіршення концентрації уваги, дратівливість та зниження настрою, а також негативно впливати на імунний захист організму. Експерти зауважують, що нормальний сон є одним із дієвих способів профілактики серцево-судинних і багатьох інших захворювань, ожиріння.
Як свідчить практика, недосипання не лише знижує працездатність, а й призводить до нервових розладів. Зокрема, втрата чотирьох годин сну знижує реакцію на 45 %; погіршує пам’ять, загострює різні супутні хвороби. Клініцисти називають поганий сон сходинкою до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних патологій.
Порушення сну є однією із самих звичайних і частих проблем у пацієнтів похилого та старечого віку, причому його поширеність зростає з кожним десятиліттям. За результатами досліджень, від 25 до 48 % осіб віком від 65 років (частіше жінки, ніж чоловіки) мали різноманітні порушення сну. Останнім часом ці показники мають тенденцію до зростання. Наприклад, за даними Національного інституту охорони здоров’я США (NIH), порушення сну фіксують у понад 50 % осіб старше 65 років, що мешкають у соціумі, і більш ніж у 66 %, що живуть у геріатричних закладах. У старечому віці розлади сну можуть супроводжуватися зниженням пам’яті, активності, концентрації уваги. Також нерідко ускладнюється перебіг соматичних хвороб, збільшується ризик побутових травм, втрачається спроможність до самостійного обслуговування. Поряд зі зростанням поширеності порушень сну, в старості також відбувається диспропорційне збільшення частоти застосування різних снодійних препаратів, попри значно гіршу їхню переносимість і підвищений ризик побічних реакцій.
Більшості порушень сну можна запобігти або лікувати їх, проте лише менш ніж третина осіб із такими проблемами звертається по фахову допомогу. На думку експертів, проблеми зі сном є глобальною епідемією, яка загрожує здоров’ю та якості життя до 45 % населення світу.
Вчені називають три складники якісного сну:
1) тривалість — має бути достатньою, щоб організм устиг відпочити й підготуватися до наступного дня;
2) безперервність — періоди сну мають безупинно переходити один в один;
3) глибина — сон має бути достатньо глибоким, щоб відновлювати життєві сили.
Причини безсоння у літніх людей
вгоруІз віком сон зазнає низки структурних змін через зменшення кількості нейронів, які відповідають за біологічний ритм. Крім того, скорочується тривалість сну (6–7 годин), баланс його стадій і глибина. Характерні більш ранні пробудження, утруднення засипання. Навіть незначні зовнішні подразники, зокрема зміна звичної атмосфери, можуть зумовити проблеми зі сном, які редукуються через деякий час самостійно. Ці вікові зміни належать до фізіологічної норми і не потребують спеціального лікування.
Нині простежується зв’язок між передчасним старінням клітин і поганим сном. Причини, в основі яких лежить патологічне безсоння у літніх людей, поділяють на первинні та вторинні. Зокрема, первинні розлади сну не є ознакою інших хвороб, наслідком застосування фармакологічних засобів. До них належать: нічне апное — характерна для пізнього віку зупинка дихання уві сні з наступним пробудженням; нічний неспокій ніг — посмикування, рух кінцівок уві сні, що викликає пробудження; нічний міоклонус — мимовільне скорочення м’язових груп. Вторинні порушення зумовлені іншими захворюваннями та зовнішніми чинниками.
Серед частих причин вторинних порушень сну:
- Патології серця, судин, органів дихання — у нічний час напади стенокардії, підвищення тиску, аритмії, ядухи.
- Хвороби сечовидільної системи, передміхурової залози — позиви до сечовипускання.
- Больовий синдром при кістково-суглобовій патології;
- Неврологічні розлади — ураження периферичних і центральних нервових структур, які забезпечують підтримку нормального сну.
- Психічні захворювання — депресії, нейродегенеративні процеси, стреси, манії, психогени.
- Неконтрольоване приймання засобів від безсоння.
- Побічні ефекти через вживання препаратів — психотропні, гіпотензивні, протидіабетичні, антиаритмічні засоби, деякі гормони, бронхолітики, статини.
- Залежність від психоактивних речовин.
- Зниження фізичної активності, порушення режиму дня.
Для раціонального вибору методів і засобів корекції необхідне виявлення головної причини поганого сну.
Симптоми безсоння
вгоруЗазвичай для старечого віку характерне раннє пробудження, незадоволеність якістю сну відразу після просинання, погіршення працездатності, денні засинання на короткий час. У пацієнтів цієї вікової категорії виникають скарги на брак відновлення сил після сну за достатньої його тривалості. Головний критерій оцінювання — об’єктивний задовільний психічний і фізичний стан, відповідно до віку. Безсоння у пацієнтів похилого і старечого віку може бути пов’язаним: із порушенням засипання через нав’язливі неприємні думки, іноді через конфліктні ситуації, рішення актуальних проблем; із частими нічними пробудженнями, після яких довго неможливо заснути, із відчуттям «поверхневого», «неглибокого» сну; із раннім ранковим пробудженням, відчуттям незадоволеності сном, «розбитістю», зниженням працездатності в найближчий період після пробудження. Серед причин безсоння в літньому й старечому віці виділяють: емоційний і фізичний стрес, невроз; психічні розлади; вживання психотропних препаратів, алкоголю; інтоксикація, соматичні, неврологічні, ендокринно-обмінні захворювання; синдроми, які виникають уві сні (синдром «апное уві сні», рухові розлади уві сні); больові відчуття; зовнішні несприятливі умови (шум, вологість тощо), змінна робота, зміна поясів часу, порушення гігієни сну; комбіновані чинники.
Клінічні симптоми безсоння у людей похилого віку залежать від етіологічної причини. Діагностичне значення мають такі ознаки порушення сну, як-от: сонливість у денний і нічний час неспання; тривожне занепокоєння, метушливість у нічний час; тяжкий душевний стан у досвітні години; розбитість, головний біль, дратівливість вранці; нав’язливий страх настання ночі; часті підйоми вночі з тривалим засипанням; погіршення концентрації уваги, швидкості реакції, розумових процесів через недосипання; регулярні кошмарні чи неприємні сновидіння; постійна важкість засинання.
Часто розлади сну в літньому й старечому віці є симптомом депресивних станів різного генезу (як ендогенних, так і невротичних, судинних). Навіть неглибокі депресії (легкого і помірного ступеня виразності) можуть супроводжуватися інсомнією. Таким пацієнтам властива відсутність відчуття відновлення сил після сну, нерідко у них формується нав’язливий страх перед початком ночі та ймовірним безсонням. Попри важливість емоційних змін в осіб похилого і старечого віку, а також вплив ятрогенних чинників, щодо порушень сну в пізньому віці найчастіше фахівці схиляються до мультифакторної його природи, тобто до взаємодії психосоціальних, медичних і психогенних причин у поєднанні з органічною мозковою дисфункцією. За перебігом інсомнію поділяють на транзиторну, гостру і хронічну форму. Транзиторні розлади виникають епізодично під впливом зовнішніх подразників, минають, як правило, самостійно або потребують незначної корекції. Гостра форма порушень триває до трьох тижнів. Вона може бути пов’язана із загостренням основного захворювання або зі зміною звичного способу життя. Наявність симптомів порушення сну впродовж чотирьох тижнів і більше свідчить про хронічну форму хвороби.
Що робити при безсонні
вгоруДля нормального сну, як зазначають експерти, літній людині треба зберігати фізичну активність, колишні захоплення, оптимальний режим дня. Зокрема, для профілактики і за незначних порушень сну в осіб похилого віку рекомендовано: лягати спати тільки при настанні сонливості; вставати в один і той самий час, незалежно від тривалості сну; не спати вдень (до 30 хв у разі виразної потреби); уникати перебування в ліжку в період активності; виключити переїдання, підбадьорливі напої, надмірні враження у вечірній час; усунути шуми, освітлення, добре провітрити спальну кімнату, прогулятися перед сном; постіль має бути зручною, без складок, середньої жорсткості, одяг — просторим, із натуральних матеріалів; за неможливості заснути впродовж тривалого часу, слід перейти до іншої кімнати, щоб спальня не асоціювалася з безсонням. При виразних і тривалих розладах сну необхідно звернутися по допомогу до фахівців. Слід пройти ретельну діагностику причин патології й параметрів сну. Виявлення соматичних, психічних порушень, побічних дій фармакологічних препаратів теж потребує консультації відповідного фахівця. Адекватне лікування основного захворювання, корекція терапії зазвичай знижує виразність симптомів інсомнії. Не менш важливим для подолання порушень сну є позитивний настрій. Якщо літня людина спокійно ставиться до своїх проблем зі сном, адекватно сприймає власний вік і вміє радіти життю, то їй під силу впоратися з будь-якими порушеннями сну. Третину життя ми проводимо уві сні, тому варто турбуватися про цю частину життя та зберігати її природний ритм!
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.moz.gov.ua
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2021 Рік
Зміст випуску 10 (131), 2021
-
Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори
-
Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів
-
Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією
-
Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології
Зміст випуску 9 (130), 2021
-
Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії
-
Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів
-
Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії
-
Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози
-
Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією
-
Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією
Зміст випуску 8 (129), 2021
Зміст випуску 7 (128), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу
-
Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу
-
Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19
-
Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 6 (127), 2021
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози
-
Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах
-
Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом
Зміст випуску 5 (126), 2021
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
-
Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією
-
Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів
-
Дослідження перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом
Зміст випуску 4 (125), 2021
-
Безпека медичних працівників в умовах пандемії та підтримка психічного здоров’я
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Антидепресант тразодон: оцінка властивостей та застосування в клінічній практиці
-
Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів
-
COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
-
Хворобо-модифікувальна терапія пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією
-
Профілактика, діагностика та лікування осіб із хворобою Лайма
-
Рекомендації щодо фармакотерапії розладів тривожного спектра у дорослих
-
Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із неврологічними проявами COVID‑19
Зміст випуску 3 (124), 2021
-
Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
-
Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу
-
Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
-
Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
-
Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу
Зміст випуску 1, 2021
-
Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів
-
Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку
-
Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку
-
Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19
-
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями
-
Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 2 (123), 2021
-
Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19
-
Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією
-
Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу
Зміст випуску 1 (122), 2021
-
Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці
-
Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання
-
Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом
-
Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися