Meta Pixel

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

Основою лікування пацієнтів з епілепсією є протиепілептичні препарати. Нині доступна значна їх кількість, але ведення таких пацієнтів потребує ретельного знання фармакокінетики цих засобів, дозування і механізму дії. До вашої уваги представлено огляд рекомендацій із медикаментозної терапії епілепсії в дорослих пацієнтів, які розробили фахівці Мексиканської академії неврології (AMN, 2019). Вони були опубліковані у статті L. Rivera-Castano et al. «Clinical guideline: antiepileptic drugs of choice for focal and generalized seizures in adult patients with epilepsy» видання Revista Mexicana de Neurociencia (2019; 20 (2): 82–88) для допомоги клініцистам у встановленні правильного діагнозу та призначенні оптимального лікування фокальних і генералізованих нападів. 

Рекомендації містять запитання у форматі PICO: P — популяція пацієнтів або проб­лема; I — пошук інформації за видом втручання; С — порівняння ­основного втручання з альтернативним; O — очікуваний результат. До кожного запитання ­автори дали відповіді на ­підставі даних доказової медицини. Рівні доказовості базу­ються на результатах рецензованих індек­сованих публікацій і міжнародних рекомендацій, таких як настанови Міжнародної протиепілептичної ліги (ILAE) та Національного інституту здоров’я та ­клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE), а також рекомендацій Пріоритетної програми епілепсії (PPE). Клінічні аспекти, які слід брати до уваги при виборі ПЕП як терапії першої лінії, представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Клінічні аспекти, які слід брати до уваги при виборі ПЕП як терапії першої лінії
Таблиця 1. Клінічні аспекти, які слід брати до уваги при виборі ПЕП як терапії першої лінії

Запитання 1

вгору

Якою є фармакокінетика протиепілептичних препаратів?

Новим протиепілептичним препаратам (ПЕП) за­га­лом притаманна передбачувана фармакокінетика та незнач­ний ризик взаємодії з іншими ліками, ­зумовлені низьким або нульовим рівнем їх зв’язування з білками ­сироватки крові. Переважно такі препарати ­екскретуються ­нирками або мета­болізуються ізоферментами без участі Р450 і мають низький потенціал індукування/­інгібування різних систем печінкових ферментів (табл. 2) (Patsalos etal., 2016).

Таблиця 2. Дозування, механізм дії, лікарська форма та фармакокінетика доступних протиепілептичних препаратів для лікування дорослих пацієнтів з епілепсією*
Таблиця 2. Дозування, механізм дії, лікарська форма та фармакокінетика доступних протиепілептичних препаратів для лікування дорослих пацієнтів з епілепсією*

Запитання 2

вгору

Які переваги та обмеження монотерапії ­для конт­ролю епілепсії у дорослих пацієнтів?

Лише в 70-х рр. минулого століття клінічну ­практику поліпрагмазії на початку терапії стали піддавати ­сумніву через токсичні ефекти та брак наукових доказів щодо вищої ефективності двох–трьох ПЕП, ніж одного. За ­даними перших обсерваційних досліджень того часу, в пацієнтів з епілептичними нападами при переході з полі- на монотерапію, як правило, фіксували менше ­несприятливих явищ і кращий конт­роль нападів (Genton and Roger, 1997).

Оптимальний ПЕП у межах монотерапії має бути ефективним для конт­ролю будь-якого типу епілептичних нападів із добре вивченим механізмом дії, простою фармако­кінетикою та фармакодинамікою (табл. 3).

Таблиця 3. Рекомендації щодо застосування монотерапії епілептичних нападів у дорослих пацієнтів
Таблиця 3. Рекомендації щодо застосування монотерапії епілептичних нападів у дорослих пацієнтів

Для таких засобів, як зазначають дослідники, ­характерна відсутність зв’язування з білками плазми та активних мета­болітів для уникання взаємодії з будь-якими ПЕП або препаратами інших груп з ­огляду на супутні ­захворювання, які зазвичай харак­терні для осіб з ­епілепсією (табл. 4, 5) (Scheffer etal., 2017; Fisher etal., 2017).

Таблиця 4. Рекомендації щодо застосування монотерапії фокальних нападів у дорослих пацієнтів
Таблиця 4. Рекомендації щодо застосування монотерапії фокальних нападів у дорослих пацієнтів

Таблиця 5. Рекомендації щодо монотерапії генералізованих нападів у дорослих пацієнтів
Таблиця 5. Рекомендації щодо монотерапії генералізованих нападів у дорослих пацієнтів

Ідеальному протиепілептичному препаратові, на ­думку вчених, ­притаманне збалансоване співвідношення ефективності й пере­носимості/безпеки та помірна вартість, адже пацієнти з епілепсією застосовують згадані засоби регулярно та на постійній основі (Chen etal., 2018).

M. J. Brodie etal. (2018) представили результати проспективного дослід­жен­ня за участю 1 тис. 795 осіб (середній вік 32 роки; діапазон — 9–93 роки). Учасники раніше не отримували ПЕП і вперше стали їх застосовувати впродовж 1982–2012 рр. Із 63,7 % осіб 57,3 % позбулися нападів завдяки моно­терапії та 6,4 % — завдяки політерапії. Інші 36,3 % вважалися рефрактерними і приймали два або ­більше ПЕП без контро­лю нападів (рівень доказовості IV) (Chen etal., 2018).

Монотерапія — це золотий стандарт для початку лікування фокальних і генералізованих нападів у дорослих ­пацієнтів. Хоча близько 20–30 % цих осіб, як відомо, не досягають такого результату (Chen etal., 2018).

Запитання 3

вгору

Які ПЕП є препаратами вибору лікування нападів із фокальним початком у дорослих пацієнтів, а які — нападів із генералізованим початком?

Стартову монотерапію призначають на підставі фар­мако­кінетики та фармакодинаміки препаратів із поступовим збільшенням дозування до досягнення належ­ної рекомендо­ваної тера­певтичної дози.

У дорослих пацієнтів з епілепсією слід брати до уваги ­аспекти, пов’язані з конкретним ПЕП, індивідуальними характеристиками, а також біодоступність і вартість препарату (див. табл. 1) (Glauser etal., 2006).

Вибір антиконвульсанту як стартової терапії залежить від кожного етапу встановлення діагнозу епілепсії, а саме: ­

  1. Визначення типу епілептичного нападу.
  2. Встановлення типу епілепсії, епілептичного синдрому.
  3. Постановки діагнозу епілептичного синдрому.
  4. Визначення етіології епілепсії.

Запитання 4

вгору

Як визначити, що ПЕП першої лінії неефективний для лікування епілепсії у дорослого пацієнта, та якими є рекомендації з монотерапії іншим препаратом?

Якщо, попри належне застосування ­протиепілептичних препаратів першої лінії в адекват­них дозуваннях та дотримання пацієнтом з епілепсією відповідного режиму ­терапевтичних заходів, не вдається ­досягти належного конт­ролю нападів, як зазначають автори, слід з’ясувати: чи ­правильно встановлено тип нападів і провести диференційну діаг­ностику із залученням підходів клінічного ­оцінювання і тестування (табл. 4) (Glau­ser etal., 2006; Xiao etal., 2015; Genton, 2000; Somerville, 2009; Thurman etal., 2018).

Запитання 5

вгору

Якщо терапії двома або більше препаратами недостатньо для повного конт­ролю нападів у дорослих, які ПЕП є варіантом вибору, коли потрібно поєднати два засоби?

Як зазначають учені, натепер не проводили досліджень подвійної ­терапії рівнів доказовості I, II або III. За ­даними IV рівня доказовості, 4–25 % пацієнтів, які не ­відповідають на моно­терапію, надалі потребуватимуть застосу­вання двох ПЕП для повного конт­ролю нападів (Chen etal., 2018; Joshi etal., 2018).

На основі експериментальних даних запропоновано поєднувати ПЕП із різними механізмами дії, ­мінімальною взаємодією та різними спектрами побічних ефектів (див. табл. 2) (Stafstrom, 2010; Brodie and Sills, 2011).

Продемонстровано, що найефективнішою є ­комбінація блокатора натрієвих каналів із широким спектром ПЕП, які мають множинний механізм дії: наприклад, ламотриджином і вальпроатом (слід брати до уваги тератогенний потенціал) (табл. 6 і 7) (Kumari et al., 2016; Ramaratnam et al., 2016; Yasam et al., 2016; Joshi et al., 2017; Taing et al., 2017; Poolos et al., 2017; Lee et al., 2018).

Таблиця 6. Рекомендації щодо застосування подвійної терапії за фокальних нападів у дорослих пацієнтів
Таблиця 6. Рекомендації щодо застосування подвійної терапії за фокальних нападів у дорослих пацієнтів

Таблиця 7. Рекомендація щодо застосування подвійної терапії за генералізованих нападів у дорослих пацієнтів
Таблиця 7. Рекомендація щодо застосування подвійної терапії за генералізованих нападів у дорослих пацієнтів

Висновки

вгору

Медикаментозне лікування з використанням проти­епілептичних препаратів є важливою ланкою успішного ведення пацієнтів з епілеп­сією. Завдяки використанню для лікування фокальних або генералізо­ваних нападів монотерапії ПЕП 70–80 % паці­єн­тів досягають ремісії. Автори зазначають, що як ­стартова терапія ­фокальних та генералізованих нападів у ­дорослих пацієнтів моно­терапія є золотим стандартом. У разі неможливості досягти повного конт­ролю ­нападів при застосуванні ­одного ПЕП додають другий з іншим механізмом дії. Якщо напади зберігаються під час ліку­вання ПЕП в адекватних дозуваннях та ­дотримання належ­ного тера­певтичного режиму, необхідно за допомогою клінічного оцінювання та діагностичних тестувань ­з’ясувати, чи правильно визначений тип нападів.

Підготувала Олена Коробка

Оригінальний текст документа читайте на сайті www.revmexneurociencia.com

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2021 Рік

Зміст випуску 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Зміст випуску 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій