Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Символічні події в історії української психіатрії

За матеріалами Всесвітнього саміту з питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!» (6–7 жовтня 2021 р., Париж)

Всесвітній день психічного здоров’я, який щороку відзначають 10 жовтня, цьогоріч пройшов під девізом «Охорона психічного здоров’я для всіх: давайте втілимо це в реальність».

Наша країна зустріла День психічного здоров’я затверд­женням Кабінетом Міністрів України Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, який спрямований на створення цілісної та ефективної ­системи охорони психічного здоров’я в країні та сприятиме підвищенню рівня психічного здоров’я українців і покращенню якості їхнього життя.

Крім того, заходи Плану мають на меті — підвищення рівня обізнаності щодо психічного здоров’я в суспільстві та подолання стигматизації, зменшення дискримінації та порушень прав людей із проблемами психічного здоров’я.

Затверджений План заходів на 2021–2023 роки передбачає:

  • Узгод­жен­ня законодавства, що регулює надання послуг з охорони психічного здоров’я, з положеннями міжнародного законодавства з прав людини.
  • Посилення соціального захисту та захисту прав осіб зі стійкими інтелектуальними та/або психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду.
  • Удосконалення системи формування та підтримки професійних компетентностей фахівців у сфері охорони психічного здоров’я.
  • Забезпечення впровад­жен­ня галузевих стандартів у сфері охорони психічного здоров’я.
  • Конт­роль якості допомоги у сфері охорони психічного здоров’я.
  • Розвиток системи психологічної та соціальної допомоги на рівні територіальних громад.
  • Упровад­жен­ня технологій, методів і процедур оцінювання психічного здоров’я під час надання первинної медичної допомоги.
  • Підвищення рівня популяризації психічного здоров’я та профілактики психічних розладів тощо.

Символічним стало, що затверд­жен­ня Кабінетом ­Міністрів України Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 р. співпало з виступом заступника міністра Ірини Микичак на міністерському круг­лому столі під час Глобального саміту з ментального здоров’я у Парижі 6 жовтня 2021 року.

Охорона психічного здоров’я — один із пріоритетних напрямів реформи системи охорони здоров’я України. Наша країна зацікавлена в забезпеченні загального охоп­лення послугами охорони здоров’я осіб із ­порушеннями психічного здоров’я та захисту їхніх прав. Власне, на саміті прозвучало, що серед чергових пріоритетів України — подальший розвиток спільнотних служб психічного здоров’я, поліпшення умов дотримання прав людини у відділеннях стаціонарної допомоги, збільшення фінансування служб психічного здоров’я, психічне здоров’я сімей і дітей, психічне здоров’я працівників охорони здоров’я, перегляд навчальних програм для студентів — медиків та інтеграція аспектів психічного здоров’я з першого року навчання.

Згідно з Технічним завданням на відряд­жен­ня делегації МОЗ України для участі у Всесвітньому саміті з питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!», основними завданнями і метою було взяти участь у заході; заслухати виступи представників саміту щодо позитивного досвіду функціонування служб у сфері психічного здоров’я; долучитись до обговорення питань щодо обміну досвідом, пов’язаного з реагуванням системи охорони психічного здоров’я на пандемію COVID-19; доповісти стосовно стратегії реформування галузі психічного здоров’я, стану забезпечення прав осіб із вадами психічного здоров’я; надати пропозиції щодо покращення психічного здоров’я, зокрема, підвищення психологічної стійкості та оптимізації загального охоплення послугами охорони здоров’я через забезпечення належного доступу до якісних послуг з охорони психічного здоров’я.

Всесвітній саміт із питань психічного здоров’явважається одним із найважливіших міжнародних форумів із питань ментального здоров’я, який об’єднує ­політиків, науковців, представників громадянського суспільства та приватного сектору.

У роботі Всесвітнього саміту з питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!» взяли участь:

  • Ірина Микичак, заступник міністра охорони здоров’я України;
  • Ірина Пінчук, директор Інституту психіатрії ­Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
  • Аліса Гондарева, державний експерт експертної ­групи з питань міжнародного співробітництва Директорату міжнародного співробітництва та Євроінтеграції МОЗ України;
  • Аліса Ладик-Бризгалова, спеціалістка із психічного здоров‘я Бюро Все­світньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні.

Очолила делегацію заступник міністра охорони ­здоров’я Ірина Микичак. Цей Саміт відбувається три роки поспіль. Перший проходив у Лондоні, другий — в Амстердамі, третій — у Парижі, а наступний ­заплановано провести у Римі. Саміт відкрив Олів’є Веран, міністр спра­ведливості та охорони здоров’я Франції.

Основні доповіді на Всесвітньому саміту представили: Її Величність Королева Бельгії Матильда, захисник ­Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних націй (ООН); Матіас Корманн, генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (OCDE); д-р Тед­рос Адханом Гебреєсус, генеральний директор ВООЗ; ­Тіаленг Мофокенг, спеціальний доповідач із питань ­права на фізичне та психічне здоров’я, ООН; ­Генрієтта Х. Форе, виконавчий директор ЮНІСЕФ.

Як зазначив д-р Тедрос Гебреє­сус, пандемія COVID-19 продовжує чинити найважчий вплив на психічне здоров’я людей у всьому ­світі. Занадто багато країн ще раніше відчували дефіцит послуг з охорони психічного здоров’я, але пандемія викликала перебої в наданні таких послуг, через що ще більше людей наражаються на підвищений ризик, стигматизацію та насильство.

Під час сесії «Всесвітній саміт із питань психічного здоров’я: з Лондона до Парижа, через Амстердам», ­учасники заслухали звернення від Міністерства охорони здоров’я Великої Британії таміністра зовнішньої торгівлі та розвитку співпраці Нідерландів. У другій половині ­першого дня саміту відбулися п’ять паралельних семінарів на тему «Місце психічного здоров’я у глобальному здоров’ї впродовж і після пандемії», а саме:

  • Семінар 1 — «Вплив COVID на психічне здоров’я».
  • Семінар 2 — «Яке місце для емпіричних знань?».
  • Семінар 3 — «Як захистити психічне здоров’я дітей і підлітків?».
  • Семінар 4 — «Вразливі групи на тлі кризи в галузі охорони здоров’я: як ми вирішуємо питання нерівності?».
  • Семінар 5 — «Прискорення імпульсу щодо психічного здоров’я та психосоціальна підтримка».

Зокрема, на семінарі «Вплив COVID на психічне здоров’я» йшлося про результати дослід­жен­ня MASC (Mental health care: Adverse Sequelae of Covid-19), яке мало місце і в Україні («Психічне здоров’я в Україні: ­несприятливі наслідки Covid-19»).

Це дослід­жен­ня проводили в семи країнах із низьким і середнім рівнями доходу на чотирьох континентах (Чілі, Ефіопія, Грузія, Нігерія, Південна Африка, Шрі-Ланка, Україна). Основна гіпотеза дослід­жен­ня: саме тоді, коли потреби в допомозі психічного здоров’я зросли під час та після пандемії, надання послуг із психічного здоров’я погіршилося. Метою цього дослід­жен­ня, яке тривало 6 місяців, було вивчити наслідки пандемії Covid-19 для служб ­психічного здоров’я в Україні. Висновки ­ґрунтуються на офіційних даних Міністерства охорони здоров’я ­країни, «сірій» літературі (звіти, політики, плани тощо), результатах інтерв’ю в націо­нальних експертних групах та кількісних даних, які збирали через Google-форми. ­Опитування ­здійснювали ­серед психіатричних закладів, багатопрофільних лікарень, лікарень інтенсивної терапії та соціальних установ. Було проведено три фокус-групи з 23 ­експертами: ­перша з директорами лікарень; друга — із лікарями (психі­атри, сімейні лікарі, психологи); третя — із людьми, які мають проблеми з психічним здоров’ям із різних регіонів України.

За попередніми результатами дослід­жен­ня, в ­Україні оголошення карантинних заходів збіглося з початком ­реформи фінансування системи охорони психічного здоров’я. Раніше фінансування відбувалося на підставі ­оплати за ліжко-день. Фінансування кожного ­клінічного ­випадку розпочалося з 1 квітня 2020 року. Власне, фінансування стаціонарних психіатричних закладів зменшилося в середньому по Україні на 50 %. Так, значно ско­ротилося фінансування амбулаторних послуг. Денний стаціонар взагалі не отримав фінансування. Усе це ­сприяло скороченню стаціонарних ліжок, виписці хворих (зокрема тих, які тривалий час перебували в стаціонарі), звільненню медичного персоналу. Нові умови ­фінансування послуг з охорони психічного здоров’я та карантинні заходи стали справжнім викликом для всієї системи надання психіатричної допомоги.

Отримані результати дослід­жен­ня свідчать про зміни в системі психічного здоров’я через пандемію Covid-19. Первинна допомога частково зменшила обсяги ­допомоги пацієнтам із проблемами психічного здоров’я. Лікарні загального профілю частково скоротили лабораторні послуги та послуги подальшого спостереження для осіб із проблемами психічного здоров’я. Спеціалізовані ­служби психічного здоров’я частково зменшили ­подальший догляд та психологічні / психосоціальні втручання.

Причиною зниження допомоги на всіх рівнях стало зменшення кількості пацієнтів, які звернулися по допомогу.

Серед причин зменшення кількості пацієнтів, які звернулися по допомогу, були:

1. На державному та регіональному рівнях:

  • карантинна ізоляція;
  • транспортні обмеження (через відсутність транс­порту, пацієнти не могли потрапити до лікарні);
  • брак або недостатність державної підтримки (компенсація транспортних витрат, ліків, засобів індивідуального захисту тощо);
  • загальний страх перед ситуацією в країні та світі в перші місяці карантину (як серед пацієнтів, так і серед медичного персоналу);
  • стигма щодо осіб із проблемами психічного здоров’я.

2. Соціально-економічний вплив кризи:

  • брак коштів на транспорт та засоби індивідуального захисту;
  • відсутність мобільного телефона, доступу до комп’ютера та інтернету;
  • втрата роботи для осіб із проблемами психічного здоров’я;
  • втрата роботи / вимушені простої / ­неоплачувана відпустка для осіб, які доглядають за ними.

3. Зміна роботи медичних закладів:

  • перевантаженість медичних закладів, неготовність медичних закладів до пандемії загалом;
  • заборона планового лікування в медичних закладах під час карантину;
  • реорганізація деяких лікарень загального про­філю в центри COVID-19;
  • закриття медичних закладів для госпіталізації паці­єнтів через спалахи COVID-19;
  • дефіцит кваліфікованого персоналу з питань психічного здоров’я в деяких лікарнях загального профілю;
  • закриття стаціонарних відділень для дітей.

4. Інші:

  • відсутність договору із сімейними лікарями у пацієнтів із проблемами психічного здоров’я;
  • зменшення психосоціальних втручань.

Для вирішення згаданих питань та реагування на COVID-19 при наданні психіатричної допомоги в Україні внесено деякі зміни, а саме:

  • Усі рівні охорони психічного здоров’я почали використовувати телефонні або інтернет-консультації.
  • Загальне та первинне сортування було виконано для визначення пріоритету невідкладної допомоги.
  • Спеціалізовані служби психічного здоров’я та первинна медична допомога підвищили рівень обізнаності громади про необхідність звертатися по допомогу в разі проблем із психічним здоров’ям.
  • На первинному рівні надання допомоги відбулося збільшення доступності ресурсів самодопомоги.
  • Спеціалізовані служби психічного здоров’я інтегрували медичну освіту щодо COVID-19 у служби психічного здоров’я.
  • Для лікування хворих на COVID-19 у деяких психіатричних закладах відкрито спеціальні палати з усім необхідним обладнанням (кисневі точки, кисневі концентратори тощо) та медикаментами для лікування таких пацієнтів.

Результати дослід­жен­ня продемонстрували, як змінилася система надання психіатричної допомоги в Україні за період карантину, які проблеми та нові потреби ви­никли. Отримані дані дали змогу підготувати рекоменда­ції для органів влади в Україні щодо покращення якості психіатричної допомоги під час епідемії.

На закритті пленарного засідання першого дня саміту Герт Каппелер, директор Брюссельського офісу,­ЮНІСЕФ презентував доповідь «Стан дітей у світі», яка ­викликала зацікавленість усіх присутніх заходу.

Зранку другого дня саміту відбулися також п’ять пара­лельних семінарів на тему «Інноваційні практики ­захисту прав у галузі психічного здоров’я», а саме:

  • Семінар 6 — «Від текстів до трансформації»: Мобілі­зація глобальних зобов’язань, резолюцій та вказівок для успішної реформи психічного здоров’я.
  • Семінар 7 — «Як ми можемо впроваджувати іннова­ції для забезпечення прав на послуги з охорони психічного здоров’я?».
  • Семінар 8 — «Які стратегії зменшення примусу в психіатрії?».
  • Семінар 9 — «Чи можна дізнатися про права?»
  • Семінар 10 — «Психічне здоров’я та ­психосоціальна підтримка: від місцевих до надзвичайних ситуацій у світі».

На завершенні саміту виступила Принцеса Мейбл ван Ораньє, яка є визнаною прихильницею рівності, ­свободи та справедливості ООН, а також Софі Клузель, державний секретар Франції з питань інвалідності.

Значною подією саміту став Міністерський круглий стіл, який відбувся 6 жовтня. У ньому взяли участь понад 20 представників Міністерств охорони здоров’я з різних країн. У своїх виступах міністри або уповноважені представники міністерств окреслили велике коло важливих питань у сфері ментального здоров’я. Були сформульовані чіткі рекомендації для країн. Під час ­спілкування з колегами з ВООЗ та міністерств європейських країн було вибудовано шляхи подолання проблемних питань психічного здоров’я та рекомендації для держав-учас­ників, зокрема і для України.

Саміт став платформою для обміну думками і досвідом, допоміг сформувати основи подальших дій відносно розвитку психічного здоров’я на глобальному рівні та сприяв розробленню рекомендацій щодо боротьби з наслідками COVID-19 на психічне здоров’я населення.

Всесвітній саміт із питань психічного здоров’я «Зверніть увагу на наші права, зараз!» завершено. Міністерство солідарності та охорони здоров’я Франції органі­зувало цю визначну подію з особливою відданістю до вирішення питань ментального здоров’я. Було визначено наступну країну, де відбудеться черговий саміт.

Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2021–2023 рр. з реалізації Концепції розвитку ­охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. Цей документ є першим кроком у переході від психіат­ричної допомоги до збереження психічного здоров’я насе­лення України. Величезна подяка всім фахівцям, хто долучився до цієї події — визначення майбутньої політики охорони психічного здоров’я нашої країни.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2021 Рік

Зміст випуску 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Зміст випуску 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій